Зайнятість і безробіття. Види та рівень безробіття.

Зайнятість -сукуп ек, правов, соц, нац та інш віднос, пов'яз із забезпеч працездат індивідів роб місцями та їх д-стю з метою одержання доходу. Повнота зайнятості досягається максим можливим використ сукупного труд потенціалу країни Ефективність зайнятості досяг повним і раціон використ труд потенціалу країни Типи зайнятості: — Ефектив зайн є результ ефектив розподілу труд ресурсів. — Фактична зайн фіксує результ розподілу ресурс праці. В умовах ринку фактич зайнятість хар-ться водночас елем ефектив і неефектив розподілу роб сили.

Ек активне насел —це част працезд насел, яка пропонує свою роб силу для вир-ва товарів та послуг. Рівень ек активності відбив частку ек актив насел до загал його кількості.

Форм зайнятості: 1. стандартна повна зайнятість; 2. нетипові форми зайнятості: тимчасова, часткова, випадкова; 3. само зайнятість. Безробіття —соц-ек явище, пов'яз з перевищ пропозиції роб сили віднос попиту на неї, стан незайн част ек актив насел. Безроб визнач громад працезд віку, які з незалеж від них причин не мають заробітку через відсут підходящої роботи, зареєстров у держ службі зайн, дійсно шук роботу і здатні приступити до праці. Рівень безроб визнач %-ним віднош числа офіц зареєстров безробітних до чисел ек актив насел. Р_б = Б/Не.а., Для аналізу ек стану країни використов розрахунки рівня безроб в часовому, територ, віковому, тендерному та інших аспектах. Типи безробіття: 1. Фрикційне зумовл динамічністю ринку праці: рухом роб сили через невідповід рівня з/п або умов праці вимогам робітн, регіонал переміщ насел та переміщ, пов'яз зі зміною виду діяльності, скороч роб сили у зв'язку із закриттям фірм або зменш масшт їхньої д-сті, спричин факторами випадкового характеру; необх певного часу для пошуку відповід роб місця або певного робітника, що відповідав би визнач вимогам; недосконал інф потоків. 2. Структурне виник через невідпов між попитом і пропозицією роб сили внасл змін попиту на окремі професії в проц структ зруш в ек, а також існуюч територ диспропорц в попиті та пропозиції роб сили. 3. Циклічне пов'яз зі спадами ділової актив в умовах цикліч коливань. Воно виник в рез-ті зниж сукуп попиту на працю внасл падіння сукуп попиту на продукц і негнучк реал з/п в бік її зниж. Перехід ек породж такі додатк прич безроб: трансформац спад;-надмірна зайн в адмі-команд екі; —масштаб структ трансформ; -зниж рівня держ патерналізму. Наслідки: ек: —недовир-во ВВП. —потребує коштів на утрим безроб; соц: —зниж життєв рівня; —декваліфік робочої сили; —зростання показників "соціальної патології".

Екон безпека держави.

Екон безпека держави – це стан захищеності життєво важливих інтересів держави від зовнішніх і внутрішніх загроз. Розробка засобів забезпечення еконї безпеки країни, що обумовлюються пріоритетністю національних інтересів, необхідністю своєчасного вжиття адекватних заходів, має спиратись на засади правової демократичної держави. Екон безпека держави, з одного боку, є надсистемою, до складу якої входять с-ми різних галузей життєдіяльності й розвитку людини, суспільства, держави і довкілля: сировинно-ресурсна, енергетична, фінансова, воєнно-екон, інформаційна, продовольча, соціальна, демографічна та екологічна безпеки, які також мають певну внутрішню структуру, що складається з елементів. Місце, роль та пріоритет кожної з них визначаються обставинами, що реально складаються на певний період часу всередині держави і довкола неї. Зі зміною ситуації життєво важливого значення об’єктивно може набути будь-яка з її системних складових. З другого боку, екон безпека є підсистемою міжнародної еконї безпеки, яка, в свою чергу, є складовою частиною надс-ми – міжнародної безпеки. Досягти еконї безпеки можна за таких умов:

1.виробити нові підходи у дослідженні ек безпеки держави;

2.обрання найбільш вигідної тактик поведінки, протекціонізму, або фритредерства повідношенню до інших країн.

3.охорона та збагачення природно-ресурсного потенціалу держави, що є основою для вир-ва;

4.створення політичної, ідеологічної та правової бази, що забезпечувала б най ефект. розвиток і фун-ння економіки;

5.захист малого та середнього бізнесу;

6.луквудація еконї безграмотності службовців;

7.формування сучасних форм виробничих відносин у межах приватного, колективного та акціонерного капіталу;

8.блокування та ліквідація тіньової економіки;

9.створення сприятливих умов для інвестування;

10.фінансування наукових програм, освіти кваліфікованих кадрів, сприяння розвиткові науково-дослідних та конструкторських розробок, налагодження роботи патентної служби.