Собіварт продукції як суспільна форма витрат вир-ва, її структура і функції.

У процесі кругообігу і обороту фондів в умовах ринк економіки грошові затрати підприємства відособлюються від вартості у вигляді витрат і приймають форму собівартості продукції. Вона є мірилом реальних витрат і доходів підприємства. Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її вир-во і реалізацію.

Ці витрати за їх ек. змістом групуються за такими елементами:

- матеріальні витрати (сировини, матеріалів, палива, електроенергії, напівфабрикатів); - витрати на оплату праці; - відрахування на соціальні заходи, у які входять відрахування на державне пенсійне страхування, соціальне страхування, страхування на випадок безробіття; - амортизація основних фондів, включаючи прискорену амор-ію; - інші витрати.

У господарській практиці розрізняють:

1 ) цехову собіварт - всі витрати на вир-во, за виключенням загальнозаводських, виробничу (фабрично-заводську) собіварт - всі витрати на вир-во без позавиробничих витрат; повну собіварт - всі витрати, пов'язані з вир-вом продукції і послуг, позавиробничі витрати (витрати на тару, упаковку і реалізацію продукції);

2) індивідуальну собіварт – витрати на одиницю окремих видів продукції; середньогалузеву собіварт - витрати на вир-во і збут продукції в середньому в галузі;

3) планову собіварт - обчислюють на початку виробничого циклу на основі нормативів, технологічних карт і т, п. при складанні виробничо-фінансового плану; фактичну (звітну) собіварт визначають на основі фактично зроблених витрат.

На собіварт впливають продукт праці, витрати, пов'язані з використ засобів праці (основного капіталу), рівень різних непродуктивних витрат. Вирішальне значення для зниження собівартості має підвищ продукт праці. Зрост продукт праці є головним засобом скорочення часу вир-ва.

Значення обліку собівартості: 1. зниження витрат на одиницю продукції дає змогу збільшити обсяг вир-ва на підприємстві при наявних ресурсах, забезпечити тим самим прискорення оборотності основних фондів.

2. зниження собіварт продукції є важливим чинником збільш прибутку від реалізації, а отже підвищ конкурентоспром вир-ва. 3. зменшення видатків матеріальних ресурсів в обробних галузях промисловості сприяє економії капітальних вкладень у галузях добувної промисловості. 4. зниження собівартості продукції є реальною ек. основою зниження цін, а отже, підвищення життєвого рівня населення.

25. Ринкова ціна: зміст, структура, функції.

Ціна – ринк вартість товару, виражена в грошах; к-сть грошей, що сплач за одиницю товару.

Ринкова ціна - це ціна, яка встановл на ринку у відповідності з сусп попитом і пропозицією. Ціна попиту - це гранично макс ціна,за якої покупці згодні купувати дані товари. Ціна пропозиції - це гранично мін ціна, за якої продавці ще можуть пропонувати свої товари. Ціна рівноваги - це ціна, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції. Вона встановл внаслідок конкуренції продавців, їх покупців і дає реальну інформацію про умови виробництва товарів та послуг, потреби споживачів, рівень їх задоволення. Ринкова ціна повинна покривати витрати на вир-во товару і давати змогу товаровиробнику отримати оптимальний прибуток за докладені зусилля і ризик.

Ринкова ціна знаходиться під впливом різних чинників: корисності товару для споживача, продуктивності праці, ефективності вир-ва, попиту і пропозиції на ринку як товарів, так і чинників вир-ва, конкуренції, стану грошового обігу, платіжного балансу, методів держрегулювання, психологічних і соц чинників, політичної стабільності тощо.

Функції. Облікова. Ціна є засобом обліку та виміру суспільно необх витрат праці на вир-во й реалізацію товару. Якщо ціна встановлена на рівні, що перевищує ці суспільно необхідні витрати, то такий товар споживач не купить, а це означає, що праця, витрачена на його виготовл, суспільством не визнається, вона витрачена марно. Стимулююча. У зв'язку з цим прагнення збільш дохід примушує виробника здешевлювати свою продукцію, розшир обсяги випуску продукції. Оск цього можна досягти лише удосконалюючи технічну оснащеність вир-ва, то ціна є стимулюючим чинником НТП. Розподільча. Ціна під впливом попиту і пропозиції відхиляється від вартості, яку виражає. Це досягається через конкуренцію між товаровиробниками. Ринкова ціна диференціює доходи суб'єктів підприємства, для одних створюються умови щодо подальшого розвитку, а для інших постає питання про їх банкрутство, існування.