Тема 8.2. Побутова радіоелектронна апаратура

План лекції:

1. Загальні відомості.

2. Характеристика асортименту і споживчих властивостей радіоприймальної апаратури.

3. Характеристика асортименту і споживчих властивостей телевізорів

4. Вимоги до якості, умови зберігання і перевезення побутової радіоелектронної апаратури

 

Література:

1. Агбаш В.М. и др. Товароведение непродовольственных товаров. – М.: Экономика, 1983.

2. Войнаш Л.Г. та інші. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч.1. Підручник – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004.

3. Зрезарцев М.П. Товарознавство непродовольчих товарів. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009.

4. Товароведение непродовольственных товаров. Учебное пособие под ред. В.Е. Сыцко. Минск: Высшая школа, 1999.

5. Товароведение потребительских товаров. Навчальний посібник. – М.: «ИД ФОРУМ»: ИНФРА – М, 2008.

 

Загальні відомості

Сучасна радіоапаратура складається з великої кількості різноманітних деталей (елементів), вузлів, блоків і радіопристроїв. Згідно з діючою термінологією, деталь (елемент) являє собою найпростіший виріб, який є частиною складних виробів-вузлів і блоків. До деталей відносять: лампові панелі, запобіжники, реле, перемикачі, резистори, конденсатори, котушки індуктивності, радіолампи, напівпровідникові та вимірювальні пристрої тощо. Вузол являє собою конструкцію, що складається з деталей, об’єднаних електричним монтажем. Блоком називається конструкція, що складається з вузлів, окремих деталей і електричного монтажу, розміщених на спільному шасі в одному корпусі. Блок може мати панелі з органами контролю і керування, а також штепсельні роз’єми для між блокових з’єднань, контрольні гнізда тощо.

Радіопристрій являє собою систему окремих блоків, об’єднаних за функціональною ознакою (радіоприймальний пристрій, електропрогравач тощо).

Виробництво радіоапаратури складається з таких основних технологічних процесів: виготовлення конструктивних деталей (шасі, каркаси, кріпильні деталі) і нестандартних деталей та вузлів (тобто радіодеталі і вузли зі специфічними особливостями які застосовуються тільки в даному пристрої) монтаж вузлів і блоків і пристроїв, налагодження дослідних зразків (при освоєнні виробництва нової апаратури); технічний контроль монтажу; електричне регулювання; випробування (контрольні й типові); приймальний контроль.

В асортименті товарів культурно побутового призначення телевідеоапаратура посідає одне з перших місць за складністю конструкції і динамічністю асортименту. В Україні телевізори з’явилися в продажу наприкінці 40-х, а відеомагнітофони-на початку 80-х років. З того часу науково-технічний прогрес у галузі радіоелектроніки досяг фантастичного рівня, що сприяло вдосконаленню теле- відеоапаратури.

За останні роки український ринок наповнився закордонною побутовою радіо- теле- відеоелектронікою. Чисельні іноземні фірми і компанії пропонують покупцям десятки моделей теле- відеоапаратури. А тому навіть фахівцям важко оцінити переваги і недоліки тієї чи іншої моделі. Раніше головною проблемою більшості потенційних покупців була ціна Тепер з’явилася категорія покупців, яких цікавлять якісні характеристики складної техніки.

Провідними країнами постачальниками теле- відеоапаратури є США, Японія, Корея, Німеччина.

Відеотехніка завжди розвивалася в тісному взаємозв’язку з теорією і практикою телебачення. У наш час вона існує і розвивається самостійно, що сприяє кількісному збільшенню відеоапаратури.

Оскільки кіно і телебачення є головними джерелами відео-програм, то це сприяло розвитку багатопрограмного кольорового телебачення через наземні передавальні системи і ретранслятори, створенню глобальної мережі супутникового телебачення,у тому числі світло волоконних, бурхливому розвитку таких засобів розповсюдження телепрограм, як відеодиски, відеокасети. Все це стимулює роботу з удосконалення техніки і технології створення розповсюдження і створення теле- і відеопрограм і загострює боротьбу за глядача.

Найперспективнішими є канали зв’язку із волокно-оптичного кабелю та супутниковий канал з каоксального кабелю.

Поява на початку 90-х років з телевізорів з цифровою обробкою сигналів поступово стирає межу між комп’ютерами і телевізорами. А тому в технічній літературі почали з’являтися повідомлення про створення телевізорокомпютера або комп’ютеротелевізора. Так у 1994р. фірма ЗОНУ розпочала виробництво за ліцензією фірми APPLE такого гібрида під торговою маркою TELEMAC. Принцип функціонування телевізорокомпютера дає можливість під час перегляду телепередач натисканням клавіш переключатися на комп’ютер, а після виконання тих чи інших операцій знову переключатись на перегляд телевізійних передач.

Перспектива розвитку вітчизняних телевізорів передбачає поступовий перехід від аналогової обробки сигналів до цифрової з широким впровадженням у телевізорах нових поколінь технології МУЛЬТИМЕДІА (напрям суміщення телевізора з комп’ютером забезпечує користувачеві роботу в діалоговому «інтерактивному» режимі). Користувач отримує доступ до енциклопедичних відомостей, які зберігаються на компакт-дисках СД-РОМ, має можливість навчатись іноземних мов, історії, географії та ін..

Нині інтерактивне телебачення являє собою найвищій ступінь еволюції класичного телебачення.

Еволюція телебачення і його можливості такі:

- інтерактивне ТБ забезпечує не тільки негайну демонстрацію вибраної телепередачі, а й можливість втручатися в хід передачі;

- телебачення забезпечує негайну демонстрацію телепередачі яку глядач може самостійно обрати з передбачених на цей день програм (здійснюється за індивідуальним замовленням глядача з допомогою відео сервера);

- можливість купити різні товари з допомогою кабельного ТБ;

- ТБ забезпечує глядачу можливість перегляду максимальної кількості програм денних передач;

- розрахунок тільки за переглянуті передачі;

- платне телебачення канали;

- безплатне телебачення.