Класифікація асортименту лакофарбових товарів (ЛФТ)

Лакофарбові товари використовують для створення захисного або декоративного покриття на металах, деревині, будівельних конструкціях. ЛФТ покращують зовнішній вигляд виробів, полегшують догляд за ними, захищають від агресивного зовнішнього середовища та підвищують вогнестійкість.

Їх також використовують іноді в якості електроізоляції, для зниження горючості швидкозагоряючих матеріалів, захисту картин, цінних документів від розрушення.

Основною складовою лакофарбових товарів є плівкостворюючі матеріали, пігменти (фарбуючі), наповнювачі, розчинники, пластифікатори, сикативи.

Плівкостворювачі – це природні смоли (каніфоль, янтар, бітум, асфальти, білкові речовини), штучні – ефіри целюлози.

Пігменти - фарбуючі речовини мінерального чи органічного походження, надають покриттю колір і відтінок.

Розчинники - уайт-спіріт, скипидар, бензин, ацетон і тощо.

Пластифікатори - надають покриттю підвищену еластичність, підвищують адгезію (склеювання, морозостійкість покриття).

Сикативи - каталізатори, які прискорюють висихання і скорочують продовжуванність малярних робіт.

Властивості лакофарбових товарів визначаються механічними та хімічними властивостями складових, характером підготовки до покриття, режимом нанесення та сушки.

До загальних властивостей ЛФТ відносять: адгезійні, захисні, гігієнічні властивості; колір, зносостійкість, в’язкість, покриття продовжування висихання.

Лаки - це розчин плівкостворюючих речовин в органічних розчинниках. Після висихання створюють тверді, прозорі, рідше непрозорі, блискучі, або матові плівки.

Застосовують для покриття пофарбованої або непофарбованої поверхні дерева, металу, шкіри, паперу, а також для виготовлення смолів, фарб, шпатлівок, пропиток.

Плівка надає виробам красивий зовнішній вигляд, запобігає корозії, гниттю, псуванню. Призначення - це захисні та декоративні властивості, зносостійкість.

Лаки групують:

§ за призначенням: меблеві, для підлоги, шпатлівочні, електроізоляційні (для художніх робіт, для оздоблення пекіри, покриття жесті консервних банок);

§ в залежності від природи плівкостворювача смоляні, ефіроцелюлозні, масляні;

§ за концентрацією 25-40% плівкостворювач, 10-20% політура (для підвищення блиску);

§ за типом розчинника - спиртові, скипидарні, ацетонові;

§ за кольором - безкольорові, кольорові (світлі і темні).

Для господарчої мети випускають два види спиртових лаків на основі рослинних смол, шелачний лак це спиртовий розчин шеллаку, який отримують очисткою смоли, яка виділяється в результаті життєдіяльності комах, що переробляють сік тропічного лакового дереву, ще росте в Індії.

Шелачний лак створює плівки високої твердості, блиску, гарної міцності та водостійкості.

В продаж поступає:

№13 - від світло-оранжевого до світло-коричневого;

№14 - від світлого до темно-коричневого;

№15 - від червоного до ярко-малинового;

№16 - чорного з синюватим відтінком.

Застосовують для високоякісного оздоблення меблі, іграшок, різних музикальних інструментів.

Лак каніфольний - розчин каніфолі (тверда, хрупка, смола від світло-жовтого до коричневого кольору). Ефіри каніфолі надають лаковій плівці твердість, блискучість, стійкість до атмосферного впливу. Застосовують для лакування дешевої меблі, дешевих дерев’яних іграшок.

На основі смол мінерального походження виробляють бітумно-пекові лаки, які надають поверхні блискучого гарного кольору, запобігають іржі, стійкі до води.

Алкідні лаки – це розчини алкідних смол в органічних розчинниках з добавленням сикативів та спеціальних добавок.

В залежності від виду смоли ці лаки бувають глифталеві (ГФ), пентафталеві (ПФ), алкідно-акрилові (АА). Найбільш розповсюджені пентафталеві лаки які використовують для виготовлення емалевих фарб, для покриття по дереву, металу, масляній фарбі.

Лак ПФ-11 – для захисту від атмосферних дій, для декоративного оздоблення, як всередині приміщення, так і зовні.

ПФ-157 – для декоративного оздоблення, захисту дерев’яних конструкцій, для пропитки перед пофарбуванням фарбами, емалями.

ПФ-266 – для пофарбування підлог.

ПФ-283 – для покриття поверхонь всередині приміщень.

Висихання лаків від 6 до 24 годин.

Нітроцелюлозні лаки виготовленні на основі розчинів нітроцелюлози. Висихання 20-60 хвилин. Застосовують для лакування меблі, олівців, шкіри, клейонки, деталей автомобілів.

Оліфи - плівкостворюючі матеріали, виготовлені на основі рослинних масел (олії), синтетичних смол, риб’ячого жиру, смоляних та нафтових кислот.

Застосовують для виготовлення: лаків, фарб, грунтівок, шпатлівок, замазок, розбавлення масляних фарб, для пропитки деревини перед фарбуванням.

1. Оліфа натуральна (з льону, соняшнику) - це масляниста рідина світло-коричневого кольору.

Використовують для розведення густотертих фарб, пропиток дерев’яних, штукатурної поверхні, для зовнішніх і внутрішніх робіт, для фарбування підлоги.

2. Оліфа оксоль В, використовується як і оліфа натуральна, але крім фарбування підлоги.

3. Оліфа оксоль ПВ - для розведення густотертих фарб для внутрішніх робіт (крім фарбування підлоги, а також як грунтівка). Рідина темного кольору.

4. Оліфа поліденова- для виготовлення шпаклівок, ґрунтування (для внутрішніх робіт крім підлоги).

5. Оліфи комбіновані:

К-3, К-5 - для розведення масляних фарб, пропитки столярних виробів, для внутрішніх і зовнішніх робіт;

К-2, К-4, К-12 - для розведення фарб для внутрішніх робіт.

Оцінка якості

Доброякісні оліфи натуральні – повинні мати запах олії, штучні – запах розчинника, бензину та висихати в установлені сроки, суха плівка повинна бути твердою, без тріщин. В оліфі не повинно бути вологи - від неї вона мутніє, але при прогріванні стає прозорою.

В торгівлі якість оліф перевіряють (після відстою 24 години): прозорість, відсутність вологи, запах, тривалість висихання.

ЛФТ постачаються партіями. У документі вказують найменування підприємства, найменування ЛФТ, маса нетто-брутто, дата виготовлення, правила техніки безпеки. В якості тари використовують: бочки, банки, фляги, бідони, цистерни. Тара повинна бути цілою, щільною, закритою. Так як ЛФТ – це отруйні, токсичні, вогненебезпечні речовини, то вони потребують спеціальних правил зберігання.

Банки, пляшки, флакони складають у ящики, аерозольні балончики – в коробки, потім у ящики. Легкозаймисті вироби маркують вказівкою «Вогненебезпечно», шкідливі – «Отрута».

Зберігають ЛФТ в вентилюємих приміщеннях при температурі не нижче 0⁰С і не вище 25⁰С, поодаль від опалюваних приладів та прямих сонячних променів.

Масляні фарби – це суспензія пігментів в оліфах.

За консистенцією бувають:

- густотерті масляні фарби 80-90% пігменту і наповнювача, решта зв’язуючи. Мають вигляд паст, перед споживанням розводять до необхідної густоти оліфою, а при необхідності розбавляють лаковим бензином, чи скипидаром. Ділять по виду пігмента і кольору – білила цинкові; фарбу чорну, земляні фарби (сурик, мумія), охра, кольорова;

- рідкотерті фарби – випускають готовими до споживання. Вони містять до 50% оліфи.

Масляні фарби застосовують для зовнішніх та внутрішніх робіт. Для пофарбування стальних конструкцій, стальних опор, покрівель, стін, для дерев’яних віконних рам, підлог. Фарби МА-25 – для внутрішніх робіт, підлог.

Емалеві фарби – суспензії пігментів або їх суміші з наповнювачами у лаках. Емалі швидко висихають, створюють блискучі водо- і атмосферостійкі плівки.

За видом лаку емалеві фарби поділяють на алкідні (ГФ, ПФ, МЛ, АС), нітроемалі (НЦ -25, НИ, -132 К).

Використовують емалі для внутрішніх (ГФ-230, НЦ -25) робіт і зовнішніх робіт (ПФ – 115, КО – 174, НЦ – 132), для фарбування дерева, металу, шкір, засобів транспорту, приладів, побутових машин, будівельних конструкцій. Вогнестійкі КО – емалі придатні для фарбування опалювальних печей, радіаторів, для підтримання вогнетривкості виробів з поперу, дерева, картону.

Фарби водоемульсійні – це суспензія пігментів у водній емульсії плівкостворювача розрізняють фарби вінілацетатні (ВА), поліакрилові (АК). Це фарби економні (можна розріджувати водою), безпечні, нешкідливі, мають високу швидкість висихання (1-2 години), довговічність. Їх недоліки: швидко стираються, здатні жовтіти під впливом світла, низька водо-; морозостійкість.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке нафта, та які є способи її переробки?

2. назвати основні види нафтопродуктів.

3. Що таке карбюраторне паливо? Яке його призначення?

4. Де використовують дизельне паливо?

5. Що таке котельно-пічне паливо? Його застосування.

6. Дати визначення мостильних матеріалів.

7. За якими ознаками класифікують мастильні матеріали?

8. Чим відрізняються консистентні мастила від твердих?

9. Які умови зберігання, перевезення основних нафтопродуктів?

10. визначити поняття лакофарбових товарів, яке їх призначення?

11. Що є основною складовою ЛФТ?

12. Які загальні властивості ЛФТ?

13. Дати визначення та назвати застосування:

- оліф, лаків, фарб.

14. Чим відрізняються емалеві фарби від водоемульсійних?

15. Які умови зберігання ЛФТ?