Предмет, мета і задачі комерційного товарознавства

Будь-яка наука чи навчальна дисципліна розпочинається з визначення основних понять, які застосовуються в ній. У даному випадку такими поняттями є продукція, товар і товарознавство.

Продукція – матеріальний або нематеріальний результат діяльності, необхідний для задоволення реальних або потенційних потреб.

Отже, продукція має дві головні особливості: по-перше, вона повинна бути виготовлена, а по-друге - задовольняти чиїсь потреби (тобто бути комусь потрібною). При цьому діяльність з виготовлення продукції необхідно розуміти широко. Це не тільки людська діяльність, а й життєдіяльність біологічних об’єктів.

Продукція стає товаром, коли вона є об’єктом купівлі – продажу (комерційної діяльності). Вирощені садові або зібрані дикорослі плоди, що використані для особистого споживання, є продукцією, а не товаром, і тільки на ринку вони перетворюються в товар.

Товар – матеріальна продукція, призначена для купівлі – продажу і володіє певними споживчими властивостями.

Таким чином, товар виступає як один із основних об’єктів комерційної діяльності. До інших об’єктів можна віднести послуги, цінні папери, гроші, продукцію інтелектуальної праці, як є нематеріальною продукцією.

Товар – складне поняття і не менш складний матеріальний об’єкт, який має деякі споживчі властивості. Тому він і складає об’єкт особливої науки і навчальної дисципліни – товарознавства. Існує багато визначень терміна „товарознавство”. Одним із перших є визначення І. Вавилова, наведене у „Довідковому комерційному словнику”: „Товарознавство – наука, яка вивчає точні і повні дані про товари, їх ґатунки, місця винайдення і збуту, засоби купівлі і продажу, перевезення і зберігання”.

У настільному енциклопедичному словнику 1896р. товарознавство трактується як галузь технології, яка має на меті "точніше розпізнати використання в техніці сирих продуктів, визначити їх походження і вказати на краще споживання".

Одним з найбільш точних визначень предмета товарознавства дано К.Марксом: "Споживні вартості товарів складають предмет особливої дисципліни – товарознавство", що й було покладено в основу багатьох наступних визначень терміна.

Цікавим є вислів К.Паустовського: "Є наука з нудною назвою-товарознавство. Книги з товарознавства можна читати, як цікаву повість про життєзнавство".

Кожне із наведених вище наукових визначень товарознавства, без сумніву, має певні переваги, але не виражає однієї з найважливіших його сторін, яку так образно висловив К.Паустовський: товарознавство – наука про життєзнавство.

Дійсно, товари задовольняють різноманітні життєві потреби людини, яка використовує багато з них протягом усього життя, іноді навіть не здогадуючись про їх чудові властивості. Наприклад, низка продуктів харчування широко застосовуються в народній і традиційній медицині для профілактики і лікування різних захворювань.

Щоденне або часте споживання товарів створює неправильне враження стосовно того, що фахівцям і споживачам знання про товари потрібні не більше, ніжна суто практичному і життєвому рівні. Наукові основи товарознавства, що базуються на знаннях фундаментальних дисциплін – хімії, фізики, біології, не сприймаються. Однак це серйозна помилка, тому що робота з товарами потребує професійних теоретичних знань, що постійно поповнюються. Це і є одним з основних завдань товарознавства.

М.А.Ніколаєва дає таке визначення:

Товарознавство – наука про основоположні характеристики товарів, які визначають їх споживні властивості і чинники забезпечення цих характеристик.

Термін "товарознавство" складається з двох слів: "товар" і "знавство". Останнє походить від санскритського veda ("веди"), що означає "знання". Отже, в цьому контексті товарознавство – знання про товар.

Ці знання необхідні як технологам підприємств виготовлювачів, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торговельних організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні одержують про товари з допомогою засобів інформації (маркування, реклами, книг тощо), дуже важливо, щоб засоби масової інформації як основні джерела використовували товарознавчі знання про товар.

Предметом товарознавства є споживна вартість товарів. Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, тому що має можливість задовольняти конкретні вимоги людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним вимогам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням у відповідній для нього сфері застосування.

Предметом дисципліни"комерційне товарознавство" є вивчення конкурентноздатності товарів та засобів підвищення цієї конкурентноздатності, включаючи питання підвищення якості товарів і розширення їх асортименту, класифікації, кодування, експертизи та видів, а також їх інформаційного забезпечення.

Мета комерційного товарознавства – вивчення основоположних характеристик товару, що складають його вартість, а також їхніх змін на всіх етапах товароруху.

Для досягнення цієї мети комерційне товарознавство як наука і навчальна дисципліна повинно вирішувати такі завдання:

– чітко визначати основоположні характеристики, які складають споживну вартість;

– встановлювати принципи і методи товарознавства, що обумовлюють його наукові підґрунтя;

– систематизувати різноманітні товари шляхом раціонального застосування методів класифікації і кодування;

– вивчати властивості й показники асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торговельної організації;

– керувати асортиментом організацій;

– визначати номенклатуру споживних властивостей і показників товарів;

– оцінювати якість товарів, у тому числі нових вітчизняних і імпортних;

– виявляти градації якості і дефектів товарів, причини їх виникнення і заходи щодо попередження реалізації неякісних товарів;

– визначати кількісні характеристики одиничних екземплярів товарів і товарних партій;

– забезпечувати якість і кількість товарів на різних етапах їх технологічного циклу шляхом формування обліку формуючих і регулювання зберігаючи чинників;

– встановлювати види товарних втрат, причини їх виникнення і розробка заходів щодо їх попередження або зниження;

– сприяти інформаційному забезпеченню товароруху від виготовлення до споживача;.

Комерційне товарознавство належить до основоположних навчальних дисциплін при формуванні професійної компетентності товарознавців, експертів, комерсантів і маркетологів. Крім того, основи товарознавчих знань необхідні бухгалтерам, економістам, менеджерам і технологам, тому що облік, планування товарних ресурсів, аналіз фінансово – господарчої діяльності, управління виробництвом й інші види професійної діяльності повинні здійснюватися з урахуванням особливостей товарів, їх основних характеристик і можливих змін під час транспортування, зберігання і реалізації.

Безпосередньо товарознавство аналізує стан та перспективи розвитку відповідного сегменту ринку, класифікацію товарів на асортиментні групи; фактори, формуючі якість товарів; фактори, впливаючи на зберігаємість; втрати при зберіганні, реалізації, засоби інформації про товар.

Предметом вивчення комерційного товарознавства є споживна властивість товарів, яка рахується точним індикатором економічної могутності держави та активності товаровиробників. Успішна діяльність товаровиробників на ринку залежить від знання засобів боротьби конкурентів на внутрішньому та зовнішньому ринках, виходячи з якості їх продукції та асортиментної політики.

В умовах становлення ринкової економіки зростає і роль спеціалістів, які володіють комплексом знань, дозволяючи грамотно формувати асортимент товарів та просувати товари високої якості від виробника до споживача з найбільшою ефективністю.