Теоретичні основи організації майнового страхування

Вступ

Людині завжди було властиве бажання забезпечити себе від шкідливих наслідків життя або хоч би спробувати звести їх до мінімуму. Для одних це пов'язано з небезпечною роботою, де висока частка ризику. Чимало громадян напередодні старості і пов'язаного з нею зниження працездатності хотіли б забезпечити собі хоч би прожитковий мінімум. Підприємці побоюються, що при зміні ринкової кон'юнктури можуть не виправдатися розрахунки на отримання прибутку. Будь-яка людина може виявитися жертвою пограбування або катастрофи, що не так і рідко в наші дні, раптово захворіти — та хіба мало які неприємності можуть відбутися в житті. У всіх вказаних випадках люди можуть удатися до страхування, при якому спеціалізовані організації (страховики) збирають внески з громадян і організацій, що уклали з ними договори страхування. За рахунок таких внесків у страховика утворюється особливий страховий фонд, з якого при настанні визначеної, наперед обумовленої в договорі, події (смерті, втрати працездатності, знищення майна, неотримання прибутку і т.д.) страховик сплачує застрахованій (або іншому, вказаному в договорі) фізичній або юридичній особі обумовлену суму, що, як правило, перевищує розмір внесків, що вносяться. Це, звичайно, не запобігає настанню несприятливого випадку, але допоможе подолати його.

Ряд вчених, таких як В. Райхер, В. Шахов, Н. Внукова вважають, страхування слід розглядати більш широко, як економічну категорію, що пов’язана з економічними відносинами в процесі створення і використання страхових фондів.

Актуальність даної теми виражена через те, що майнове страхування, як і інші види страхування — це перш за все вид підприємницької діяльності і неможливий без отримання прибутку. Це досягається тим, що не за кожним договором наступає обумовлений випадок і проводиться виплата. У нашій же країні унаслідок подій останніх років з'явилося достатньо багато страхових компаній — це може говорити тільки про те, що страховий бізнес — досить прибуткове заняття. В умовах конкуренції страхові компанії все більш розширюють круг страхових ризиків — подій, при настанні яких страховик виплачує застрахованій особі обумовлену суму. За всіх цих причин значення страхування в сучасному суспільстві постійно зростає.

Страховий ринок повинен відображати конкретні умови конкретної країни, а саме рівень розвитку соціально-економічної сфери. Україна тільки недавно почала створення власного страхового ринку. Через те, що Україна знаходиться на перехідному етапі розвитку, структура страхового ринку може відрізнятися від зарубіжних країн в плані відносин між окремими видами страхування, та і сам механізм українського страхування поки недосконалий.

Метою даної роботи є дослідження та узагальнення методологічні принципи, методи побудови та передовий зарубіжний досвід щодо забезпечення ефективного функціонування майнового страхування на сучасному етапі розвитку нашої держави, що може бути корисним для визначення фінансового стану держави в цілому та окремих ії елементів, а також напрямів поліпшення її функціонування.

Предметом дослідження є майнове страхування, роль і місце його на ринку страхових послуг.

Об’єктом дослідження є економічні відносини між конкретними суб’єктами господарювання. Для реалізації сформульованої мети перед нами стоять наступні завдання:

1. дослідити теоретичні основи організації майнового страхування та його нормативно-правове забезпечення

2. оцінити сучасний стан майнового страхування в України

3. зробити комплексний аналіз механізму реалізації майнового страхування в контексті зарубіжного досвіду

4. визначити напрямки розвитку майнового страхування в України

У пропонованій роботі на основі матеріалів, що зібрані по даній темі, зроблена спроба проаналізувати деякі проблеми страхового ринку України і виділити можливі перспективи його розвитку. Враховуючи, що просте вичленення нинішнього періоду страхування не може дати повного уявлення по даній темі, необхідно розглянути проблеми сьогоднішнього дня в деякому порівнянні з попередніми періодами його розвитку. Для цього в число даних питань включені короткі оглядові матеріали, що стосуються виникнення і розвитку страхування, економічної суті страхування, структури страхового ринку.

 

На сьогодні страховий ринок України є головним сектором ринку небанківських фінансових послуг України, і за обсягом коштів, зосереджених у ньому, і за ступенем законодавчої, нормативної та організаційної урегульованості діяльності.

Стан страхового ринку України за останні роки характеризується динамічним розвитком діяльності страхових компаній, що супроводжується зростанням кількості страхових компаній, розширенням напрямків страхової діяльності, збільшенням обсягів страхових операцій (табл.2.1).

Таблиця 2.1

У 2008-2011 рр.

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.
Всього страхових компаній
у тому числі з ризикового страхування
зі страхування життя
з іноземним капіталом
Питома вага страхових компаній з іноземним капіталом, %	14,6	16,0	15,7

Як бачимо з табл. 2.1, протягом 2007-2011 рр. кількість страхових компаній зростала. З року в рік зростання проходило майже на одному рівні,і вже в 2011 р. в Україні діяла 471 страхова компанія (СК), в т.ч. 396 страховиків з ризикового страхування і 75 – зі страхування життя. Проте, незважаючи на велику кількість компаній, реально на ринку у в 2011 році основну частку валових премій акумулюють 50 СК загального страхування (77,3 %) та 10 СК зі страхування життя (81,7 %). Така тенденція існувала на ринку і у попередні роки.

Концентрація ринку щодо частки перших СК (top) за надходженнями валових премій в 2011 році представлена у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

На вітчизняному страховому ринку іноземна присутність зростає. Так, кількість страхових компаній з іноземним капіталом зросла з 20 СК у 2001 р. до 82 СК в 2011 р., або в 4 рази. На початок 2011 р. кожний 5-й страховик мав частку іноземного капіталу.

У 25 українських страховиків інвестиції іноземних компаній шляхом придбання часток у статутному капіталі становлять 51 % і вище, частка іноземного капіталу в статутних фондах страховиків склала 17,9 %.

Основні показники діяльності страхового ринку протягом 2008–2011 рр. наведено у табл.2. 3. (додаток 1)

Впродовж останніх років страховий ринок України демонстрував стабільні темпи зростання. Аналіз показників ділової активності страховиків у цьому періоді має оптимістичний характер. Активи українських СК з кожним роком зростають: за підсумками 2011 р. зросли на 30,2 % – до 41930,5 млн. грн. Вітчизняним страховикам належить переважна частка (приблизно ¾) загального обсягу активів небанківських фінансових установ. Водночас, в 2011 р. активи банків (892546,01 млн. грн.) в 21 раз перебільшували активи страхових компаній (41930,5 млн. грн.). Сумарний статутний капітал українських страховиків щорічно зростає у середньому на 25 %. Середній розмір сплаченого статутного капіталу українських СК у 2011 р. дорівнював 28,2 млн. грн., або 3,5 млн. дол. Становить інтерес порівняння “потужності” вітчизняних СК і банків. У цьому змаганні явна перемога за банками. Так, у 2011 р. статутний капітал українських банків становив 82280 млн. грн., що в шість разів перевищувало статутний капітал вітчизняних СК, хоча за кількістю банків у 2,5 раза менше, ніж страховиків. Темпи зростання банківського статутного капіталу також перевищують темпи зростання статутного капіталу страховиків. Набагато вищою є й продуктивність банківського капіталу. Так, якщо на 1 грн. статутного капіталу банків припадає 4,4 грн. депозитів юридичних і фізичних осіб, то на 1 грн. статутного капіталу СК – лише 1,8 грн. валових страхових премій. Все це свідчить про недостатню капіталізацію страхового ринку в порівнянні з банківською системою [27]. Стан страхового ринку визначається обсягом зібраних страхових премій і сформованими страховими резервами. Валові страхові премії українських страховиків в 2011 р. зросли на 33,3 % – до 24 млрд. грн., а чисті страхові премії – на 29,4 % – до 15,7 млрд. грн. Як бачимо, кризовіявища в економіці країни у 2011 р. не відбилися на обсягах надходження валових страхових премій, а 2011 р. взагалі став одним із найвдаліших за цим показником протягом останніх 5 років. Чисті премії (валові премії за мінусом премій з внутрішнього перестрахування) також мають впевнену тенденцію до зростання. Збільшення темпів росту страхової премії означає ріст зобов’язань страховиків, що повинен бути підкріплений відповідним рівнем страхових резервів. Протягом останніх років простежувалася тенденція до зростання страхових резервів. Відповідно до росту страхових премій відбувається зростання на 67,4 % валових і майже на 69 % чистих страхових виплат. У 2011 р. рівень валових страхових виплат (відношення валових виплат до валових премій) становив 25,6 %, рівень чистих страхових виплат (відношення чистих виплат до чистих премій) – 30,6 %. Вважається прийнятним рівень виплат в межах 40 %. Про стан розвитку національного страхового ринку може говорити частка зібраних на ньому премій в сукупному обсязі страхових премій на світовому страховому ринку. За підсумками 2011 р. частка України на світовому ринку 0,10 % (для порівняння: в Росії цей показник – 0,91 %, Польщі – 0,57 %, Великобританії – 10,54 %, Америці – 29 %), причому частка “non-life” страхування становить 0,23 %. Про частку ж нашої країни на світовому ринку “life” страхування говорити поки що взагалі не доводиться, оскільки вона становить лише 0,01 %. Основним макроекономічним індикатором розвитку страхового ринку є співвідношення сукупної страхової премії до ВВП (показник глибини ринку). В Україні співвідношення валових страхових премій до ВВП у 2011 р. становило лише 2,5 %, тоді як у 2008 р. – 3,1 %. При цьому вважається, що для ефективного страхового ринку цей показник повинен бути на рівні 7 %. У Великобританії це співвідношення становить 15 %, у США – 10 %, у Польщі – 4 %. Важливий макроекономічний індикатор розвитку ринку страхування – розмір страхової премії на душу населення (щільність страхування). Зростання цього показника багато в чому зумовлюється зростанням споживання страхових послуг. В Україні розмір страхових премій у розрахунку на душу населення порівняно низький. У 2011 р. на 1 особу припадало 93,8 дол.страхових премій (“life” – 4,1 дол.; “non-life” – 89,7 дол.), це значно більше, ніж у 2009р. – 59 дол. Проте Україна суттєво відстає від зарубіжних країн.

Динаміка основних показників розвитку страхового ринку до початку 2011 р. в цілому свідчить про зростання обсягів вітчизняного страхового ринку. І все ж таки, глобальна фінансова криза, яка розпочалася ще в 2008 р., торкнулася усіх основних секторів економіки України. Слід зазначити, що фінансові сектори країни також зазнали суттєвих фінансових втрат. Разом з тим, ступінь погіршення стану установ фінансового ринку різниться. Якщо у банківському секторі спостерігаються проблеми депозитних вкладень, фінансової стійкості та ліквідності, на фондовому ринку – обвал курсів цінних паперів, то у секторі страхування вплив фінансової кризи має дещо завуальований вигляд. Аналіз низки публікацій провідних науковців та практиків щодо перспектив розвитку страхового ринку 2010-2011 рр. свідчить, що більшість з них прогнозують деяке зниження темпів зростання надходжень страхових премій, але загалом передбачають подальший розвиток ринку страхування.

Розглянемо, що відбувалося на страховому ринку України в першому півріччі 2010 і 2011 років (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Динаміка основних показників діяльності страховиків

в 2010 р. і 2011 р.

Показники	2010р.	2011р.	Темпи приросту,%
Кількість страхових компаній			0,004
Активи по балансу, млн. грн.	35561,7	41999,5
Статутний капітал, млн. грн.	11970,5	13627,1
Страхові резерви, млн. грн.	9127,2	9619,6
Валові страхові премії, млн. грн.	11279,5	9514,0	-16
Передано у перестрахування, млн. грн.	4229,4	3754,3	–11
Валові страхові виплати, млн. грн.	7601,9	6313,4	–17
Рівень валових виплат, %	3376,0	3275,5	–3
Чисті страхові виплати, млн. грн.	3223,5	2976,7	–10
Рівень чистих виплат, %	42,4	46,2
Рівень валових виплат,%	29,9	34,4
Частка страхового ринку у ВВП, %	2,6	2,1	–0,2

Фінансово-економічна криза призвела до зменшення доходів існуючих і потенційних споживачів страхових послуг, як наслідок відбулося скорочення попиту на страхування та обсягу залучених страховими компаніями премій. За результатами діяльності страхового ринку за перше півріччя 2011р. порівняно з аналогічним періодом 2010 р. відбулося зниження на 16 % надходжень страхових премій, на 10 % знизилися чисті страхові виплати, хоча валові скоротилися тільки на 3 %, а також на 11 % знизився рівень перестрахування.

Що стосується показників ділової активності, то вони зберігають тенденцію росту: поряд із зростанням кількості страхових компаній простежується динаміка зростання активів, статутного капіталу, страхових резервів. Під час фінансової кризи в Україні загострилась конкуренція, знизились можливості щодо якісного відбору привабливих ризиків до власного страхового портфеля. Все це призвело до створення незбалансованого портфеля страховика, виникнення можливих небезпек: від зниження платоспроможності до порушення фінансової стійкості страховиків. Основні симптоми світової фінансової кризи щодо вітчизняного ринку страхових послуг проявились також в інвестиційному сегменті, коли страховики і перестраховики, як інституціональні інвестори, втратили можливість надійно вкладати страхові резерви. З обмеженнями на видачу нових кредитів заставне майно, яке зазвичай страхувалось страховиком як привабливий і вигідний об’єкт страхування, було втрачено. У вітчизняного страхового ринку були і внутрішні причини, ризики яких реалізувались низкою протиріч і призвели до загострення під час фінансової кризи.

По-перше, це протиріччя між високими темпами зростання страхових премій і відносно низькою капіталізацією страховиків.

По-друге, протиріччя між високими темпами зростання страхової премії та низькою рентабельністю страхових операцій, яка є наслідком неправильної методології при оцінці фінансових результатів діяльності страхових організацій.

По-третє, протиріччя між високими темпами розвитку і нерозвинутою системою продажів страхових послуг.

По-четверте, протиріччя між високими темпами розвитку страхових організацій і відсутністю ефективних форм управління, яке значною мірою породжено дефіцитом кваліфікованих фахівців. І, нарешті, сьогодні вже безперечною є вимога щодо створення централізованого гарантійного страхового фонду, який би гарантував певний рівень виконання фінансових зобов’язань. Разом з тим ні механізму створення, ні законодавчих засад для такого фонду не існує.

 

Зарубіжного досвіду

Зарубіжний досвід реалізації майнового страхування для України є прикладом,без якого не можливо було б уявити сферу майнових відносин на страховому ринку. Для того,щоб визначити наскільки ефективно розвивається майновий сектор страхового ринку України, необхідно розглянути основні показники діяльності страховиків за 2010-2011 роки.

Валові страхові виплати українських страховиків за січень-вересень 2011 року проти аналогічного періоду 2010 року (1 млрд. 246,8 млн. грн.) виросли на 24% — до 1 млрд. 546 млн. грн.

В загальному обсязі валових страхових виплат на виплати за договорами внутрішнього перестрахування припадає 159,5 млн. грн., за договорами майнового страхування — 1 млрд. 385,5 млн. грн. (у тому числі фізичним особам — 679,5 млн. грн.)

Рівень валових страхових виплат на кінець вересня 2011 року складав 16% (проти 12,6% на кінець вересня 2010 року), при цьому за договорами майнового страхування — 22,5% (20,6%) (у тому числі по фізичних особах — 33% (31,2%), за договорами внутрішнього перестрахування — 4,5% (2,9%).

Структура валових страхових виплат українських компаній на кінець вересня 2011 року була наступною:

1. добровільне майнове страхування (окрім страхування фінансових ризиків) — 799,8 млн. грн. (51,4% загальні об'єми валових страхових виплат і 51,2% об'єми чистих страхових виплат);

2. страхування фінансових ризиків — 329,5 млн. грн. (21,18% і 18,8%);

3. добровільне особисте страхування — 214,7 млн. грн. (13,8% і 15,1%);

4. недержавне обов'язкове страхування — 122,7 млн. грн. (7,89% і 8,5%);

5. державне обов'язкове страхування — 52,5 млн. грн. (3,37% і 3,8%);

6. добровільне страхування відповідальності — 26,6 млн. грн. (1,71% і 1,9%);

7. страхування життя — 10,2 млн. грн. (0,66% і 0,7%).

Чисті премії страховок українських страховиків за січень-вересень 2011 року проти аналогічного періоду 2010 року виросли на 14% — до 6 млрд. 180,7 млн. грн.

Валові страхові премії компаній за 9 місяців 2011 проти аналогічного періоду 2010 року (9 млрд. 909,1 млн. грн.) знизилися на 2% — до 9 млрд. 752 млн. грн.

Страхові компанії України в 2011 році, за попередніми даними, отримали 13 млрд. грн. страхових платежів за договорами майнового страхування. Це приблизно на 200 млн. грн. більше, ніж в 2010 році (12,8 млрд. грн.). Індикатор же рівня виплат до загального об'єму зібраних премій в 2010 році — близько 20%. При цьому по класичних видах страхування цей показник перевищив 40%. В 2011 році резерви страховиків зросли на 800 млн.грн. до 5,8 млрд.грн. Що стосується сформованих статутних фондів страхових вітчизняних компаній, то за підсумками 2011 року вони досягли 8 млрд.грн.

Зарубіжний досвід роботи іноземних страхових організацій показує, що показник рівня рентабельності страхових операцій не повинен бути високим, оскільки в цьому випадку завищується ціна на страхові послуги і зменшується на неї попит з боку страхувальників. При низьких же показниках обмежуються можливості самоокупності витрат на страхування у страховиків в умовах ринкових відносин. Становище регулюється двома шляхами: приведенням тарифів у відповідність до фактичного рівня збитковості страхової суми або зміною обсягів відповідальності по окремих видах страхування.Згідно цього закону рухається й Україна,оскільки дана політика спрямована не на перегони за показниками рентабельності діяльності страхових організацій в сфері майнового страхування,а на ефективну роботу страховика.

У розвинутих країнах,а саме Франція, Німеччина, Швейцарія та Великобританія, велика увага приділяється страховому маркетингу, який включає:

ü вивчення ринку з метою визначення страхових потреб;

ü формування на основі останніх страхових послуг;

ü визначення ціни на страхову послугу (страхового тарифу) по кожному виду страхування та способи її виплати;

ü роз'яснювальну роботу по діючих договорах і видах страхування; рекламу нових послуг, вибір конкретних страхувальників та організацію їх обслуговування.

Розвиток українського страхового ринку об'єктивно супроводжуватиметься хворобами росту, які на різних етапах були характерні для провідних страхових ринків зарубіжних країн. Це в першу чергу недостатній фінансовий потенціал українських страховиків, низька технологічність здійснення страхових операцій, відсутність нормального конкурентного середовища як фактора постійного підвищення якості страхових послуг. Виходячи з досвіду роботи в галузі страхування Європейської Організації Економічного Співробітництва і Розвитку в практиці вітчизняного страхування можна використати ряд основоположних правил формування і регулювання страхових ринків,що допоможуть Україні використати зарубіжний досвід ведення і майнового страхування, зокрема:

• для забезпечення захисту споживача, захисту економіки в цілому, повинні бути встановлені відповідні в розумних межах регулюючі положення;

• страховики повинні допускатися на ринок, відповідаючи суворим ліцензійним критеріям;

• страхування є виключним видом діяльності страхового товариства;

• держава не повинна перешкоджати виходу на національний ринок іноземних страховиків;

• держава повинна установити чіткі межі правового поля для укладення страхових контрактів;

• держава повинна мати спеціальні законоположення по податкових пільгах, звільненнях, відрахуваннях в страховій області, зокрема, в пенсійному страхуванні, близькому до страхування житгя;

• кожна держава повинна мати незалежний спеціалізований орган в справі нагляду за страховою діяльністю (в Україні Укрстрахнагляд);

• відомство страхового нагляду повинно здійснювати нагляд «апріорі», допускаючи страхову компанію на ринок, а в процесі її діяльності здійснювати контроль за укладанням і виконанням договорів страхування на місцях;

• страхові компанії, здійснюючи страхову діяльність, повинні мати достатній запас платоспроможності і працювати на адекватних тарифах;

• страхові продукти, які допускаються на ринок, також повинні попередньо погоджуватися.

Якість страхового продукту визначається не тільки його вартістю, а й тими громадянськими відносинами, які в нього закладені;

• держава повинна законодавчо визначити процедуру передачі зобов'язань страхового товариства, яке має труднощі, здоровому, більш платоспроможному товариству;

• держава повинна встановлювати правила бухгалтерського обліку страхової діяльності у відповідності із загальноприйнятими страховими традиціями;

• держава повинна забезпечити сприятливий клімат для інвестицій страхових компаній;

• держава не повинна перешкоджати доступу нерезидентів на ринок перестрахування;

• страхові посередники, які працюють на ринку, повинні бути зареєстровані і відповідним вимогам (за рівнем кваліфікації, рівнем капіталу і т.п.);

• обов'язкове страхування повинно здійснюватися в тих областях, і в першу чергу в спеціальній сфері, де страхові ризики мають масовий характер, а страхові фонди, адекватні відповідним відносинам страхування формуються достатньо великою кількістю страхувальників;

• на ринку страхування і перестрахування повинно бути чесне конкурентне середовище;

• держава повинна заохочувати діяльність страховиків у сфері пенсійного страхування і страхування здоров'я. Страхові компанії повинні стати конкурентним недержавним пенсійним фондом, існуючи з ними паралельно;

• держава повинна всебічно розширяти міжнародне співробітництво в області обміну інформацією про діяльність страхових компаній;

• держава повинна сприяти заснуванню саморегульованих організацій на страховому ринку (наприклад, саморегульовані організації актуаріїв, страхових посередників).

Цілком природно, що становлення українського страхового ринку буде проходити з певними виключеннями з вищенаведених правил. Проте рівень прояву характерних рис цих правил на страховому ринку може бути мірилом інтегрованості українського ринку у світовий.

Позитивним прикладом цього може бути досвід роботи Національної акціонерної страхової компанії (HACK «Оранта»), яка розширює географію своєї діяльності і зміцнює зв'язки з великими страховими фірмами-партнерами з Великобританії, Франції, Німеччини, Швейцарії, Польщі, Росії, Молдови та інших держав.

 

Висновки

 

Майнове страхування трактується як галузь страхування, в якій об'єктом страхових правовідносин виступає майно в різних видах; його економічне призначення - відшкодування збитку, що виник унаслідок страхового випадку. Застрахованим може бути майно що як є власністю страхувальника, так і знаходиться в його володінні, користуванні, розпорядженні. Страхувальниками виступають не тільки власники майна, але і інші юридичні і фізичні особи, що несуть відповідальність за його збереження.

Лідерство по темпах зростання страхових платежів раніше належало майновому страхуванню. Цей показник склав 83%. Зростанню збору страхових премій не перешкодила навіть відміна обов'язкового страхування майна в сільській місцевості і переведення цього виду страхування на добровільну основу. В основному таке збільшення стало можливим за рахунок зростання числа фізичних осіб, які придбали реальне право власності на майно, а також завдяки зміні порядку відрахування страхових премій підприємствами на цей вид страхування. Тепер такі платежі можна здійснювати за рахунок собівартості. Цей вид страхування є одним з найбільш перспективних. Одним же з головних чинників, що заважають цьому виду страхування розвиватися в повну силу, є низька платоспроможність і юридичних, і фізичних осіб.

Вивчені в процесі підготовки даної роботи матеріали дозволяють зробити висновок, що на сьогодні назріла необхідність планомірного розвитку страхового ринку і перетворення його в цивілізований. Для цього, на мій погляд, в першу чергу його необхідно регламентувати. З цією метою держава повинна оперативно вирішити питання із законодавчою базою, оподаткуванням, забезпеченням захисту інтересів страхувальника, і, найголовніше, забезпечити вигідність страхування для громадян.

Дуже важливим, на мою думку, є вдумливий підхід до фінансових можливостей діяльності страхових компаній, особливо в питаннях збереження їх платоспроможності. Прийняті зміни порядку формування страхових резервів, на жаль, не дозволяє їх накопичувати, що істотно підриває платоспроможність страхових організацій. По цьому практично єдиною можливістю збереження платоспроможності страхових організацій є нарощування власних засобів, що не завжди відповідає інтересам засновників, оскільки часто можливо тільки в збиток останнім.

Як випливає з останніх публікацій в засобах масової інформації, страховий ринок України в найближчому майбутньому чекають серйозні зміни.

Досвід функціонування національного страхового ринку показав, що зростання кількості страхових компаній не означає якісних змін у страховій сфері. І перш за все в наявності конкуренції страхових послуг. Визначальними в умовах ринкової економіки для більшості страховиків стали проблеми їх адаптації до ринкової кон’юнктури і конкурентного середовища та можливості в забезпеченні фінансової стійкості як самих компаній, так і їх страхових операцій. При цьому були об’єктивні і суб’єктивні причини і перш за все загальна економічна і фінансова криза та пов’язані з цим проблеми збитковості галузей народного господарства, невиплатами заробітної плати і зубожіння населення та втрати довіри населення до здійснюваних економічних і ринкових перетворень, в тому числі і розвитку страхування як однієї з дієвих форм соціального захисту населення.

Економічні інтереси страховиків та страхувальників найбільш повно реалізуються на страховому ринку, який являє собою складну, багатофакторну, динамічну, відповідним чином структуровану систему економічних відносин, що виникають між суб’єктами ринку з приводу забезпечення потреби у страховому захисті.

Основні напрями розвитку і функціонування страхового ринку нерозривно пов’язані зі створенням конкурентного середовища і вдосконаленням організаційної структури ринку. В цілому національний страховий ринок представлений досить широким аспектом страхових компаній і товариств за статусом і організаційними формами, що є позитивним моментом в формуванні інфраструктури можливої їх участі в основних видах страхової діяльності на національному страховому ринку. В умовах ринкової економіки добровільне страхування майна є пріоритетним.

Для забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страхових організацій доцільно розмір страхового фонду встановити в межах 1-1,5 млн. Євро з поступовим досягненням цього показника протягом кількох років. Це дозволить створити фінансово стійкі страхові компанії і обумовить стабільне функціонування національного страхового ринку.

Важливим напрямом залишається впровадження зарубіжного досвіду організації страхування і ефективного функціонування страхового ринку, оскільки страхові компанії в розвинутих країнах добре знають сильні і слабкі сторони клієнтів, мають певний досвід ринкових перетворень, вимушені постійно оцінювати ризик і прогнозувати страхові події, розробляти рекомендації по підвищенню ефективності роботи страховиків і страхувальників та по виконанню страхових зобов’язань по заключенних договорах.

В більш широкому плані в нашій державі по суті стоїть питання розвитку страхового захисту, як окремого напряму державного регулювання розвитку народного господарства, для чого необхідне прийняття спеціальних законів, визначення обов’язкових видів страхування, чітка регламентація діяльності страхових організацій.

Отже, виявивши всі аспекти дії механізму проведення майнового страхування вважаю, що всі пославлені задачі виконано, мету даної курсової роботи досягнуто.

 

Список використаної літератури

 

1. Закон України «Про страхування», 1996, N 18, ст. 78

2. Закон України «Про інвестиційну діяльність»,1991, N 47, ст.646

3. Про внесення змін і доповнень до Директиви Ради 73/239/ЄЕС щодо вимог до запасу платоспроможності для підприємств, що здійснюють страхування, інше аніж страхування життя: директива Європейського Парламенту та Ради ЄЕС від 5 березня 2002 р. № 2002/13/ЄС // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

4. Про затвердження вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів: постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1640 // Урядовий кур'єр. -2005. - № 1. - С. 12-19..

5. Про внесення змін до Закону України «Про страхування»: закон України від 4 жовтня 2001 р. № 2745-ІІІ // Урядовий кур'єр. - 2008. -№ 2. - С. 6-11.

6. Александрова, М. М. Майнове страхування: навчальний посібник / М. М. Александрова. - К.: ЦУЛ, 2010. - 208 с. - ISBN 966-7938-77-8.

7. Базилевич, В. Д. Страхова справа: монографія / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. - 6-те вид., стер. - К.: Знання, 2008. 351 с. - ISBN 978-966-346-438-1.

8. Базилевич, В. Д. Страхування майна: підручник / В. Д. Базилевич. -К.: Знання, 2008. - 1019 с. - ISBN 978-966-346-449-7.

9. Баранов, А. Збалансованість страхового портфеля та його вплив на фінансову надійність страховика/ А. Баранов // Ринок цінних паперів. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. - 2009. - № 9. - C. 65-73.

10. Бігдаш, В. Д. Страхування майна: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. Д. Бігдаш. - К.: МАУП, 2008. - 448 с. ISBN 978-966-608-796-9.

11. Внукова, Н. М. Страхування майна: теорія та практика: навчально-методичний посібник / Н. М. Внукова, В. І. Успаленко, Л. В. Временко [та ін.]. - Х.: Бурун Книга, 2009. - 376 с. - ISBN 966-96265-2-8.

12. Вовчак, О. Д. Страхування: навчальний посібник / О. Д. Вовчак. - 3-тє вид., стереот. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. -480 с. - ISBN 966-7827-53-4.

13. Габидулин И. Есть интересный подход к рейтинговой оценке страхового рынка / И. Габидулин // Финансовые услуги. - 2008. - № 4. - С. 18-22.

14. Горбач, Л. М. Страхова справа: навчальний посібник / Л. М. Горбач. - 2-ге вид., випр. - К.: Кондор, 2003. - 252 с. -ISBN 966-8251-10-5.

15. Диденко, В. Ю. Финансовая стратегия - основа финансового планирования в страховой организации / В. Ю. Диденко // Финансы и кредит. - 2008. - № 15. - C. 57-66.

16. Дьячкова, Ю. М. Майнове страхування: навчальний посібник / Ю. М. Дьячкова; Мін-во освіти і науки України, Донбаська держ.машинобудівна академія. - К.: ЦУЛ, 2008. - 240 с. - ISBN 978-966­364-645-9.

17. Завада, О. Розвиток страхового ринку України: що? як? коли? / О. Завада // Фінансовий ринок України. - 2008. - № 10. - С. 14-16.

18. Заруба, О. Д. Страхова справа: підручник / О. Д. Заруба. -К.: Товариство «Знання», КОО, 2007. - 321 с. - (Бібліотечка банкіра). - ISBN 966-7293-01-7.

19. Ковтун, І. О. Основи актуарних розрахунків: навчальний посібник / І. О. Ковтун, М. П. Денисенко, В. Г. Кабанов; Мін-во освітиі науки України. - К.: ВД «Професіонал», 2010. - 480 с. – ISBN 978­966-370-076-2.

20. Котлобовский, И. Б. Рисковый подход к оценке платежеспособности страховой компании / И. Б. Котлобовский, А. Е. Сметанин // Финансы. - 2009. - № 6. - C. 39-43.

21. Лахтіонова, Л. А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: монографія / Л. А. Лахтіонова; КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2001. - ISBN 966-574

22. Лобзева, А. И. Тенденции взаимодействия банков и страховых компаний на современном этапе развития рынка банковских и страховых услуг Украины/ А. И. Лобзева // Финансы и кредит. -2008. - № 9. - C. 26-33.

23. Мурашко, О. В. Технічні резерви та їх роль у забезпеченні фінансової надійності страхової компанії: дис. на здобуття ступеня канд. екон. наук: 08.04.01 / Мурашко Олександр Васильович. - К.: КНЕУ, 2007.

24. Паращак, О. Фундамент оцінки страхування майна / О. Паращак // Український науково-практичний журнал «Страхова справа». - 2008. -№ 1. - C. 34-50.

25. Пласкова, Н. С. Анализ деятельности страховой организации / Н. С. Пласкова // Финансы. - 2007. - № 12. - C. 41-46.

26. Ротова, Т. А. Методичний інструментарій управління страховими ризиками / Т. А. Ротова // Фінанси України. - 2002. - № 3. -С. 140-145.

27. Самойловський, А. Л. Надійність страхових операцій: програмна реалізація збалансованості активів і зобов'язань страхової компанії / А. Л. Самойловський // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 12. - С. 31-35.

28. Страхування фізичних осіб: підручник / Мін-во освіти і науки України, КНЕУ, Укр. фінансово-банківська школа; ред. С. С. Осадець. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2010. - 599 с. - ISBN 966-574-374-0.

29. Майнове страхування: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни: навчально-методичний посібник / КНЕУ; ред. О. О. Гаманкова. - К.: КНЕУ, 2010. - 120 с. - ISBN 966­574-198-5.

30. Страховий ринок України: 1 квартал 2010: Звіт Держфінпослуг України // Український науково-практичний журнал «Страхова справа». - 2008. - № 2. - C. 8-11.

31. Офіційний курс гривні до іноземної валюти [Електронний ресурс]: / Національний банк України. - Електрон. дан. (3 файли). - 2006-2008. -Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/KURS/last_kurs1.htm. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

Додатки

ДОДАТОК 1

Таблиця 2.3

У 2008-2011 рр.

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.	Темп приросту,%
2009 р./2008 р.	2010 р./2009 р.	2011 р./2010 р.
Активи по балансу, млн. грн.	20920,1	23994,6	32213,0	41930,5	14,7	34,2	30,2
Статутний капітал, млн. грн.	6641,0	8391,2	10633,6	13206,4	26,35	26,7	24,2
Страхові резерви, млн. грн.	5045,8	6014,1	8423,3	10904,1	19,19	40,1	29,5
Валові страхові премії, млн. грн.	12853,5	13830,0	18008,2	24008,6	7,6	30,2	33,3
Відношення валових страхових премій до ВВП, %	3,1	2,5	2,6	2,5	–0,2	0,04	–0,04
Чисті страхові премії, млн. грн.	7 482,8	8 769,4	8 553,3	15681,8	17,19	40,9	29,4
Валові страхові виплати, млн. грн.	1894,2	2599,6	4213,0	7050,7	37,24	62,1	67,4
Рівень валових виплат, %	14,7	18,8	23,1	29,4	27,89	24,5	25,6
Чисті страхові виплати, млн. грн.	1546,7	2326,2		6546,1	50,4	67,0	68,5
Рівень чистих виплат, %	20,7	26,5	30,2	41,0	28,02	18,5	30,6

 

ДОДАТОК 2

 

 

 

Рис.2.2 Динаміка розвитку видів страхування за 2009-2011рр.

Вступ

Людині завжди було властиве бажання забезпечити себе від шкідливих наслідків життя або хоч би спробувати звести їх до мінімуму. Для одних ц