Особливості європейських інтеграційних процесів

Ось уже декілька десятків років світ слідкує за інтеграційними процесами, що відбуваються в Європі, де вони набули найдовершеніших форм. Найбільш розвинутим інтеграційним угрупуванням тут є Європейський Союз. До ЄС станом на 2009 рік входять 27 країн: Австрія, Бельгія, Об'єднане Королівство, Велика Британія, Північна Ірландія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, ФРН, Швеція, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словенія, Словаччина, Угорщина, Чеська республіка, Болгарія і Румунія. На ці країни припадає 23% світового виробництва і 40% світової торгівлі [2].Головна особливість існування і функціонування ЄС полягає в тому, що його органи (Рада Міністрів, Європарламент, Суд ЄС, Європейський інвестиційний банк, Комісія ЄС) наділені повноваженнями на прийняття з ряду питань ухвал, які мають безпосередню обов'язкову силу для країн-учасниць. Виділимо фактори, які сприяли створенню ЄС:

1.Просторова близькість країн.

2.Обмеженість ресурсів.

3.Розвиток транспортних мереж.

4.Взаємопроникнення капіталу.

5.Протистояння конкурентному засиллю з боку економік США і Японії [3].Країни Європейського Союзу рухаються в напрямі зближення між собою в усіх сферах. Тому запланували у рамках ЄС ввести єдині: громадянський паспорт, валюту, систему стандартів, систему комунікацій транспорту, спільну митну систему, податки тощо [4]. У сфері освіти започаткували Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти до 2010 року. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році з підписання Болонської декларації [1]. Представники 29 європейських країн зібралися в італійському місті Болонья на святкування 900-річчя найстаршого університету в Європі і підписали декларацію про побудову так званої «Зони європейської вищої освіти». Передумовою її створення стало підписання Великої Хартії європейських університетів (Magna Charta Universitatum). Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи країн-учасниць Болонського процесу повинні бути змінені, щоб сприяти: 1)полегшеному переїзду громадян з метою подальшого навчання чи працевлаштування у Зоні європейської вищої освіти; 2)зростанню привабливості європейської вищої освіти; 3) розширенню Європи та забезпеченню її подальшого розвитку як стабільного, мирного, толерантного суспільства [4].Другим за часом існування та за результатами діяльності інтеграційним об'єднанням в Європі є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), створена в 1960 році з метою полегшення і розширення торгівлі між своїми членами: Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією та Швейцарією. Діяльність ЄАВТ відрізняється від ЄС такими характерними рисами:

- суверенні права країн-учасниць і відсутність наднаціональних інституцій;

- вільна зовнішньоекономічна політика з третіми країнами;

- режим вільного безмитного обігу діє лише для промислових товарів;

- відсутність устремлінь до утворення економічного союзу, або вищого рівня інтеграції [3]. З 1993 року країни ЄАВТ отримали в режим найбільшого сприяння в торгівлі з країнами ЄС.У Центральній та Східній Європі також зародилися інтеграційні угрупування: Чорноморське економічне співробітництво, Союз Балтійських держав, СНД, Дунайсько-Адріатичне угрупування, Карпатський Євро регіон тощо.Підсумовуючи вище сказане можна зробити висновок, що ЄС, на даний час є досить великим об'єднанням, яке постійно збільшує кількість країн-учасниць. Ці країни чітко дотримуються правових норм і правил вказаних в нормативних документах ЄС. Законодавством ЄС передбачені умови та зобов'язання щодо вступу нових країн, а також мета та завдання самого об'єднання.