ТОП 10:

Суть, структура та показники світової торгівлі



світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнарод­них економічних відносин. Світова (всесвітня) торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експор­ту) та ввезення (Імпорту) товарів та послуг. У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залеж­но від їх походження і призначення входять: 1. Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) У даній країні. 2. Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфаб­ рикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням. 3. Реекспорт — вивезення товарів, раніше завезених з-за кордо­ ну, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, то­ варних біржах тощо. 4. Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також ви­ везення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, вис­ тавки, ярмарки тощо). Ъ. Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв'язків. У обсяг імпорту входить: 1. Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку. 2. Реімпорт — зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних това­ рів, раніше вивезених туди. 3. Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон. 4. Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмар­ ки) товари. 5. Імпортне постачання продукції в рамках ТНК. До товарів, крім матеріальної продукції, або "видимих" благ, нале-' жать призначені для продажу продукти інтелектуальної праці — патенти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та інші види експортних документів.До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послу­ги, фрахт, міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі послуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та Інші "невидимі" блага.В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та коопе­ративні підприємства й фірми.Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньо­му ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструк­туру — систему, яка може забезпечити просування товарів та по­слуг від виробника до споживача в іншій країні. У цій системі основними є матеріально-технічна база (склади, які обладнані необ­хідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для післяпро­дажного технічного обслуговування. Країна, яка не має зовнішньо­економічної інфраструктури, змушена багато витрачати для забез­печення доступу до зовнішньоекономічної інфраструктури інший держав (для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів чи компаній тощо).Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних операцій та кре­дитування зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банків­ськими установами (не обов'язково спеціалізованими).Страхуванням вантажів займаються спеціальні заклади страхово­го бізнесу.Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, -серед яких основними ? її обсяг, динаміка експорту та Імпорту, то­варна та географічна структура.Обсяг світової торгівлі визначається в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники переважно розраховуються у національній валюті й переводяться у долари США для їх порівнян­ня. Країни з високим рівнем інфляції розраховують експорт та імпорт одразу в доларах США. Для вартісної оцінки експорту більшість країн використовує базу цін ФОБ (FOB — Free on Board ("вільний на борту судна")), за якою продавець зобов'язаний достави­ти товар у порт відвантаження і завантажити його на борт судна. Для оцінки імпорту найчастіше використовується база цін СІФ (Clf1 — Cost, Insurance and Freight ("вартість, страхування і фрахт")); при цьому продавець за свій рахунок фрахтує судно, вантажить то­вар і страхує його від ризиків.За таких умов вартість світового експорту завжди менша від вартості світового імпорту на розмір витрат для перевезення і стра­хування вантажів.Фізичний обсяг світової торгівлі оцінюється у вагових одини­цях (тоннах, кілограмах, фунтах) або у специфічних одиницях вимі­рювання (барелях, бушелях, мішках).Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньо­торговельного товарообороту. Зовнішньоторговельний товарооборот країни — це сума її експорту та імпорту. Різниця між сукупним імпортом і експортом протягом певного періоду (року, кварталу тощо) становить сальдо торгового балансу. Воно є активним (пози­тивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (від'ємним), коли ситуація протилежна. Покривають негативне саль­до торгового балансу золотом або конвертованою валютою.Якщо вимірювання ведеться у натуральних одиницях, динаміка зовнішньоторговельного товарообороту виражається в індексах фізичного обсягу експорту та імпорту. ЦІ індекси відображають тенденції в зміні обсягів реальних мас товарів.На вартісні показники впливають ціни. Тому вартість, наприк­лад, експорту може зменшитись, навіть якщо збільшуються фізичні обсяги проданих товарів, коли ціни на них знизились. І навпаки, збільшення вартісних показників зовнішньоторговельного товаро­обігу може відображати не фізичне збільшення торгівлі, а зростан­ня товарних цін.Географічна структура міжнародної торгівлі — це розподіл торго­вельних потоків між окремими країнами та їх групами, виділени­ми за територіальною або організаційною ознаками. Наприклад, Азія, Африка, Європа, Америка — за територіальною ознакою; краї­ни ?С, країни НАФТА, країни МЕРКОСУР тощо — за організацій­ною ознакою.Товарна структура міжнародної торгівлі характеризує товарне наповнення експорту та імпорту (сільськогосподарські продукти, продукти видобувної промисловості, промислові товари тощо).Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцін­ки використовуються такі показники: а) експортна квота; б) імпортна квота; в) структура експорту; г) структура імпорту; д) порівняльне відношення частки країни у світовому вироб­ ництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі. Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі — це питома вага експортованих галуззю товарів І послуг в їх загальному обсязі.Імпортна квота — це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індика-тором відкритості економіки у першому наближенні. Комплексні­шим показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговель­ного обороту до ВВП/ВНП.Структура експорту — це відношення або питома вага експортова­них товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціа­лізації.Структура імпорту характеризує склад І відношення обсягів сиро­вини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.Показник порівняльного відношення частки країни в світовому виробництві ВВП/ВНП та її частка в світовій торгівлі характери­зують відповідність вироблених товарів світовому рівню якості та рівень розвитку галузі. Так, якщо частка країни у світовому вироб­ництві певного виду товару становить 5 %, а частка у світовій торгівлі цим видом товару 1 %, то це свідчить про невідповідність якості цього виду товару світовим вимогам, а отже, і про низький рівень розвитку галузі загалом.

 

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.51.69 (0.006 с.)