Міжнародні портфельні інвестиції

Під міжнародними портфельними інвестиціями розуміють вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не дають інвестору права реально контролювати об'єкт інвестування, а тільки дають йому переважне право на одержання доходу згідно з придбаною часткою портфеля об'єкта інвестування, яка в міжнародній практиці, як привило, не перевищує 10%. Міжнародний інвестиційний портфель конкретної компанії включає: 1) акції, тобто цінні папери, що засвідчують майнове право власника цього грошового документа по відношенню до особи, яка цей документ випустила. Іншими словами, акція є цінним папером без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства;

2) боргові цінні папери, тобто грошові документи, що засвідчують відношення позики власника документа по відношенню до особи, яка випускає ці папери. Боргові цінні папери поділяються на:

а) облігації, прості векселі, боргові розписки. Ці грошові інструменти дають їх держателю безумовне право на гарантований фіксований, або змінюваний (за договором) грошовий дохід. Під облігацією розуміють цінний папер, шо засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує забов'язання щодо відшкодування йому номінальної вартості цього папера в передбачені строки з виплатою фінансового відсотка. Вексель — це встановлена законом форма борговою забов'язання про безумовне повернення боргу;б) інструменти грошового ринку, які дають їх держателю безумовне право на гарантований дохід на визначену дату. До них відносяться:§ казначейські векселі, тобто державні цінні папери на пред'явника, що засвідчують внесення їх держателями грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фіксованого доходу протягом всього строку володіння цими паперами;§ депозитні сертифікати банку, тобто письмові свідчення банку щодо депонування номінальної суми позики з умовою її повернення у вказані в сертифікаті строки з виплатою твердо фіксованих відсотків доходу, нарахованих на номінал;

18.Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні Проблема інвестиційного забезпечення є однією з найскладніших для України. Її вирішення в умовах дефіциту власних фінансових ресурсів неможливе без залучення іноземних інвестицій. Розглянуто економічну сутність інвестицій, надходження інвестиційних ресурсів у різні періоди розвитку національної економіки України, а також чинники, які впливають на залучення іноземних інвестицій. Постановка проблеми. Як свідчить вітчизняний досвід, державних коштів та коштів вітчизняних підприємців бракує для подальшого швидкого та ефективного економічного розвитку нашої держави. Тому необхідним є залучення іноземних коштів, тобто іноземних інвестицій, які мають певні переваги перед вітчизняними інвестиціями та державним фінансуванням. Вони полягають у тому, що, по-перше, іноземні інвестиції – це додатковий капітал, залучений у країну для виробництва товарів і послуг, реалізації певних програм, а, по-друге – це надходження в державу нових технологій та застосування нових методів управління. Актуальність теми. Дослідження проблеми інвестування економіки завжди було у центрі уваги економічної науки. Це зумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання загалом. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівні. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень. Саме тому питання стану інвестування є актуальним. Метою дослідження є визначення ролі іноземного інвестування в економіці України. Основна частина. Згідно із Законом України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. З кожним роком інвестиціям у нашій країні приділяється дедалі більше уваги, але досі науковці не дійшли згоди у визначенні терміна "інвестиції" [3, c. 156]. Існує багато видів інвестицій. Серед них одне з важливих місць на сучасному етапі розвитку України належить іноземним інвестиціям. Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування", іноземні інвестиції – це цінності, які вкладають іноземні інвестори в об'єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Інвестиції класифікують за певними ознаками. На жаль, науковці приділяють увагу класифікації загалом, але ніхто не наводить чіткої узагальненої класифікації саме іноземних інвестицій. Більшість з них іноземні інвестиції поділяють лише на прямі та портфельні. Під прямими інвестиціями в Україну розуміють вкладення капіталу, які забезпечують контроль інвестора над українськими підприємствами, під портфельними – вкладення капіталу в акції вітчизняних підприємств, у цінні папери міжнародних кредитних організацій та державні цінні папери. Різниця між прямими та портфельними інвестиціями полягає в тому, що прямі інвестиції мають виробниче призначення, ха-рактеризуються своєю довготерміновістю і здатністю забезпечити інвестору контроль над підприємством, а портфельні пов'язані з метою лише отримати прибуток від інвестицій у формі відсотків, дивідендів тощо [2, c. 23]. У процесі надходження прямих іноземних інвестицій в Україні виділяють три етапи. Перший з них охоплює період із 1992 по 1994 рр. і характеризується низьким рівнем залучення іноземних інвестицій. У 1994 році інвестування не перевищувало $10 на одну особу населення. Другий етап тривав до початку ХХІ ст. і відрізнявся динамічним зростанням зацікавленості інозем-них інвесторів. За 1994-2000 рр. обсяг прямих іноземних інвестицій зріс на 6,8 раза і досягнув $78,8 на українця. За 2001-2004 рр. обсяг прямих іноземних інвестицій зріс на $5,1 млрд або у 2,5 раза. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну на 1 квітня 2008 р. становив $32895,7 млн, що становило $710 на одного мешканця України. Найбільші обсяги капіталу у першому кварталі 2008 р. внесли нерезиденти з Кіпру – $750,1 млн, Німеччини – $741,4 млн, Російської Федерації – $383,8 млн, Австрії – $285,4 млн, Нідерландів – $249,3 млн, Швеції – $216,1 млн, Сполученого Королівства $151,4 млн, Франції – $101,1 млн, Угорщини – $74,9 млн