Аналіз та інтерпретація отриманих даних

Якісний та кількісний аналіз дослідницьких даних, отриманих за допомогою діагностичної процедури ПГР (ЛепіховоїЛА., ТатенкаВ.О.)

У ході аналізу було з'ясовано, що Оксана В. має значні переваги у конструктивному, стенічному, плані (Див. Рис. 1), порівняно з негативними, астенічними, деструктивними тенденціями у міркуваннях. Деталізація отриманих результатів представлена у Таблиці 1 (Див вище).

Загальний психофізіологічний стан дівчинки є задовільним (Див блок 1 в Рис. 1), оскільки майже у чотири рази перевищує показники цього ж блоку у негативних, астенічних та деструктивних характеристиках. Серйозний психологічний ресурс дівчинки виявляється в переважно позитивному емоційному статусі; особистісних властивостях та ціннісних орієнтаціях, що виявляються здебільшого у критичних ситуаціях; системі смисложиттєвих відношень, мотивів, які визначають активність Оксани В., а також у механізмах її саморегуляції. Загальне ж самопочуття дівчинки, її психологічний комфорт оцінюються нею більш стримано, а тому потребуватимуть особливої уваги. Аналіз суджень позитивного, стенічного, конструктивного плану

Зупинимося на деталізації кожного із зазначених блоків діагностичної процедури. Загальний психофізіологічний стан (Блок 1) Оксани вказує переважно на конструктивні складові за рахунок навичок організації та виконання домашнього завдання, продуктивної діяльності та оптимізму з приводу стану власної нервової системи та здоров'я у порівнянні товаришами. Оксана В. має задовільний психофізичний тонус, такі ж резервні можливості саморегуляції та енергетичні, мобілізаційні можливості. Ученицею визнаються проблеми зіздоров'ям, як такі, що впливають останнім часом на її працездатність та фізичну витривалість.

Емоційний статус дівчинки (Блок 2) теж не постає як загрозливий, оскільки досліджувана визначається максимальними конструктивними показниками фрустраційної толерантності (відсутність страху перед невдачами, оскільки визнає їх іноді неминучими), «доброякісної» агресивності та стресостійкості. Достатній рівень тривожності, емоційної врівноваженості, впевненості у собі, домінуючого емоційного фону та протистояння негативним впливам складає серйозний ресурс дівчинки, хоча вона визнає зниження можливостей власної адаптивності. Рівень емоційної нестійкості Оксани В., її прагнення уникати труднощів та неприємних історій постають як слабкі, астенічні характеристики ірраціональної сфери школярки.

Аналіз особистісних якостей, які виявляються здебільшого у критичних ситуаціях (блокЗ) характеризує Оксану В. як екстраверта, старанну, дисципліновану школярку, переважно альтруїстичну, наполегливу, рішучу, іноді схильну до ризику особистість. Поряд з цим, Оксана не надто вимоглива до інших та схильна до екстернального л оку су контролю.

Ціннісні орієнтації Оксани В. спрямовані у конструктивному напрямку, а саме: вона цінує постійну турботу рідних про її здоров'я, оптимістично сприймає своє майбутнє (пункт 45,46), визнає необхідність старанно вчитися, наполегливо працювати задля досягнення своєї мети. Менш впевнено Оксаною В. визнаються цінності врахування обставин (пункт 47, 48) та виконання суспільно-корисних доручень, незважаючи на власні проблеми. Ознаки остраху за своє власне здоров'я постають як єдині деструктивні (пункт 43) у ціннісних орієнтаціях дівчинки, що вказують на травматичні переживання недавнього нездужання.

Система смисложиттєвих відношень, мотивів, які визначають активність Оксани В. та механізми її саморегуляції (блок 5), постає як цілком конструктивна, за винятком щирого зізнання дівчинки про те, що у біді можна розраховувати тільки на близьких людей, та про власну неспроможність дбати про інших, коли відчуватиме загрозу для себе. Таку щирість, напевно, не слід визнавати як слабкість, а швидше як розуміння власних обмежених можливостей та слабких сторін. Загальна реакція на критичну ситуацію, ставлення Оксани В. до авторитетів та аналіз можливих варіантів поведінки в екстремальних ситуаціях вказують на цілісність та моральну зрілість дівчинки. Впевнене негативне ставлення до вживання психотропних засобів на користь спілкування з друзями вказують на відкритість дівчинки, уникання самотності. Емансипація, незалежність думок та поведінки у деяких випадках визнається Оксаною як бажана, проте позбавлена крайнощів. Ставлення до праці та розваг Оксани позбавлені абсолютизму, що теж є втішним.

Загальний оптимізм, визнання ситуації у класі як комфортної, віра у свої сили (блок 6) є неабияким ресурсом дівчинки, на який варто опиратись при наданні психологічної допомоги у доланні проблемних моментів та ситуацій.

Отже, опитування дало можливість виявити «бійцівські» властивості у характері Оксани В. - бажання боротись за успіх, стійкі переконання щодо вибору засобів для цього, віра у власні сили. Жодних ознак нервового перевантаження, виснаження не було виявлено, тому надмірне клопотання батьків навколо дівчинки є мало конструктивним, а тому не бажаним.

Для підтвердження того факту, що психосоматична проблема все ж є, проте дівчинка вміло маскує її, ми спланували додаткову процедуру, які знизили б свідому опірність дівчинки - проективну техніку «Неіснуюча тварина». З метою виявити ставлення дівчинки до членів сімї, характеру відносин у родині та особливості переживання Оксаною В. своєї захищеності у колі близьких людей, ми використали теж проективну процедуру, спрямовану саме на таке коло проблем - «Моя сім'я». Зупинимось більш детально на отриманих результатах проективних процедур. Аналіз психомалюнків «Неіснуюча тварина», «Моя сім'я»

«Неіснуюча тварина». В результаті аналізу малюнка (Див. Таблиця 2) було виявлено таке: дівчинка оптимістично орієнтована на майбутнє, відчуває владу, раціонально налаштована - зображення композиційно зміщене вправо у верхній кут, проте несвідомі переживання, спогади про минуле все ще впливають на реальність. Дівчинка відчуває незадоволеність власними думками, упущеним моментом, власною нерішучістю - хвіст тварини деталізований та розміщений у нижньому лівому куті аркуша; дівчинка є впевненою, енергійною - розмір тварини великий, її конструкція складна, деталізована. Оксана насправді не схильна економити власні сили, хоча сором'язлива та все ще має проблеми із соматичним здоров'ям.

У стосунках з оточенням, а саме з людьми, які реально мажуть мати вплив, Оксана відчуває надмірний контроль, заборону, обмеження, проте цим надто не переймається. Дівчинка вразлива, тендітна, виявляє риси інфантильності, емоційної незрілості (антропоморфність рис у малюнку тварини), невпевнена, схильна до вагань, сумнівів (переривисті лінії).

Отже, припущення про те, що хворобливий стан дівчинки так само турбує її, як і батьків, поки що безпідставне. Очевидно, слід звернути увагу на інший бік питання - надміру тривожний тип ставлення батьків до хворобливості доньки. Важливим буде дізнатись, як донька ставиться до тактик та стратегій поведінки батьків, взаємин у сім'ї.

«Моя сім 'я». Аналіз малюнка засвідчує відчуття Оксаною В. захищеності, інтегрованості у родину, переживання благополуччя, високий рівень згуртованості сім'ї (Див Таблиця 2). Себе дівчинка зобразила у центрі, проте вираз обличчя її похмурий, одяг щедро декорований, різнобарвний - ознаки демонстративності, намагання відповідати сподіванням батьків, нарцисичності натури. Надмірна увага з боку батьків визнається дитиною як належне, тому вимагання уваги до своєї персони не сприймається критично.

Зовні благополучна картина сімейної ідилії криє небезпеку побудови взаємин (з єдиною донькою, яку бояться втратити) в умовах надмірної батьківської опіки, надзвичайної їх відданості. Несвідома презентація цих відносин у сімТ завдяки проекції дівчини спричинила розуміння істинної причини проблеми непродуктивний стиль виховання батьків. Таке ставлення до дитини супроводжується виникненням у батьків емоційно-вольових проблем (тривожності, фрустрованості), вони фіксуються на фізичній та психічній безпорадності їх дитини. Відомо, що така модель виховання призводить до психопатичного розвитку дитини, формує у неї егоцентричні установки, негативно позначається на становленні почуттів відповідальності та обов'язку. Отже, психокорекційних заходів потребуватимуть і батьки, і донька.

 

3.3. Надання психологічної допомоги Підготовка рекомендацій:

Таблиця З

Рекомендації батькам

№ п\п	Рекомендації	Частота їх дотримання	Реакція на них
	Сприймайте хворобу та хворобливість доньки як етап після критичний
	Разом з донькою менше часу приділяйте спогадам, а більше - планам на майбутнє, стежте за тим, щоб вони були реалістичними
3.	Поступово менш відкрито контролюйте стан
4.	Дозволяйте товаришам активно допомагати доньці -перенесіть частину своїх турбот на них
	Старайтесь не надто опікати доньку
6.	Попросіть репетиторів допомогти доньці надолужити пропущене у навчанні
7.	Заждіть, доки донька сама не попросить про допомогу'і не надто переймайтесь, якщо вона цього не зробить
8.	Урізноманітніть дозвілля, більше подорожуйте разом, перебувайте з донькою на свіжому повітрі
9.	Обговоріть плани, продумайте спільні цікаві справи, захоплення

Таблиця 4.

Рекомендації Оксані В. ___________________

№ п\п	Рекомендації	Частота їх дотримання	Реакція на них
1.	Більше часу проводити на свіжому повітрі, при можливості.V ПУСІ
2.	Скласти розпорядок дня і намагатись його дотримуватися
3	Виконувати домашні завдання, чергуючи їх із
4	Рівномірно розподіляти фізичне та розумове навантаження
5	Дозволяти товаришам та вчителям допомагати тобі
6	Батькам дозволяти допомагати тобі лише у виняткових випадках
1	Постійно підтримувати оптимістичне налаштування
	Самостійно запропонувати допомогу