Алгоритм виконання любого індивидуального завдання практики в школі

такойж як і професійно-орієнтованого завдання складається з двох основних частин. Перша - орієнтована на діяльність (ефективність, якість), а друга - на суб'єкта цієї діяльності - студента, який прагне розвинути свої професійні здібності. Рефлексія, самоаналіз мають бути максимально конкретними, детальними до дрібниць. Надзавданням кожного студента, який виконує професійно-орієнтоване завдання, є усвідомлення того, що конкретно (які теми, теорії, закономірності тощо) він знає, що конкретно вміє (тренінгові вправи, діагностичні методи, статистичні процедури, складання бібліографи) використання інтернет-джерел тощо), а яких окремих знань чи вмінь у конкретних областях ще потрібно набути.

Професійно-орієнтовані завдання реалізують технологічно-розвивальний підхід в освіті. Передусім, це стосується теоретичних засад, на яких вони вибудувані. Очевидно й те, що кожному психологу необхідні дані про можливості, і, що не менш, а, мабуть, і більш важливо, обмеження використання тієї чи іншої методики. Ці знання мають базуватися на дослідженнях і відомих публікаціях, серед яких перевага надається публікаціям авторів методик, або ж аргументованим, із статистично підтвердженими викладками, публікаціям інших науковців.

Мета такого підходу полягає у тому, щоб кожен випускник психологічного напряму підготовки поглиблено знав принаймні п'ятдесят базових методик і вмів користуватися ними. Цього має вистачити на перший час, щоб достойно, на високому рівні, гідно розпочати свою професійну діяльність. Звісно, життя буде ставити нові завдання, але, на погляд О.Л.Музики, той, хто вже розв'язав п'ятдесят навчальних задач, справиться і з п'ятдесят першою - вже не навчальною, а життєвою, професійною [52]. Виконуючи індивідуальне завдання психодіагностичної практики студент-практикант повинен чітко розуміти мету і завдання своєї діяльності, основні форми її реалізації. Для цього він повинен збудувати алгоритм роботи по виконанню індивідуального завдання (Див. Таблицю 2.2).

Таблиця 2.2.

Алгоритм роботи над професійно-орієнтованими завданнями з психології (О.Л.

Музика, В.В. Горбунова, І.С. Загурська, Т.М. Майстренко)

Порядок дій	Критерії оцінювання та спосіб презентації
І. ЕТАП ПЕРВИННОГО АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ
1.1. Категоріально-термінологічне довиз-начення проблеми, з якою звернулися до психолога	Діалогічне формулювання проблеми з дотриманням принципу поваги до людини, яка звернулася за психологічною допомогою. Використання базових категорій, понять
(уточнення проблеми, її переформулювання з використанням базових психологічних категорій, понять та термінів)	термінів, необхідних для подальшої роботи зпроблемою. Доступність переформульованої проблеми для сприймання людини, що звернулася за допомогою. Опис роботи з проблемою у формі діалогу.

 

 

 

 

Порядок дій	Критерії оцінювання та спосіб презентації
2.6. Підготовка матеріалів, необхідних для виконання завдання (структура первинного інтерв'ю, бланки методик, стимульний матеріал, корекційна програма, програма тренінгу, робочі альбоми для ведучого та учасників тренінгу, інші матеріали)	Повнота та якість матеріалів, їх відповідність задачам, що стоять перед психологом. Представлення матеріалів.
III. ЕТАП ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
3.1. Збір емпіричних даних (діагностичне дослідження, експеримент, біографічне дослідження, психосемантичне дослідження, первинне діагностичне інтерв'ю, інші способи дослідження проблеми)	Правильність збору емпіричних даних з вико­ристанням обов'язкової методики. Обґрун­тованість вибору додаткової методики (якщо такий вибір був). Якість структурування та презентації зібраних матеріалів. Обгрунтування вибору додаткової методики (якщотакий був). Текстове, табличне, графічне представлення отриманих даних.
3.2. Аналіз та інтерпретація отриманих даних	Правильність вибору методів якісного (класи­фікація, опис окремих випадків, схематизація, типологізація тощо) та кількісного аналізу (описові статистики, кореляційний аналіз, ме­тоди статистичного висновку, методи багато­вимірної статистики). Відповідність емпі-ричних даних та зроблених висновків. Глибина та повнота аналізу та інтерпретації отриманих даних. Аналіз та інтерпретація отриманих даних.
3.3. Надання психологічної допомоги (консультативна бесіда, психотерапевтична робота, тренінгове заняття, розви-ваюче заняття, навчаючий експеримент, інші ситуації практичної роботи)	Правильність застосування психологічних технік та методик 3 дотриманням конкретних вимог, обґрунтованих та описаних їх авторами. Обгрунтованість вибору додаткових технік та методик (якщо такий вибір був). Дотримання принципів професійної етики. Обґрунтування вибору додаткової техніки або процедури (якщо такий був).
IV. ЗВІТНО-ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП
4.1. Представлення резу-льтатів людині, яка звер-нулася із запитом (висновок за результатами дослідження, підсумкова консультативна бесіда, виступ на батьківських зборах, перед вироб­ничим колективом, інші варіанти представлення результатів)	Правильність та обгрунтованість висновків. Якість оформлення звіту, повідомлення, діаг-ностичного висновку тощо. Узгодження очі-кувань (пункт 1.2.) і отриманих результатів. Діалогічне представлення результатів роботи замовнику чи клієнту з використанням табличних, графічних, відео матеріалів тощо.

Така структура роботи при виконанні індивидуального завдання практики позоляє, не тільки актуалізувати у студента надбанні знання, відпрацювати вміння профессіоналоной діяльності, а й сформувати розуміння виконуємого у межа професійного мислення й світогляду.

Педагогічний компонент проходження виробничої практики в школі включає в себе рішення проблем підвищення ефективності виховання і навчання школяра у сучасних умовах зі зас'тосіванням віявлення стану розвитку дитини. Нові задачі, які постають перед освітньо-виховними закладами, потребують озброєння педагогів та психологів передовими методами та прийомами навчання та виховання, а також опанування ними досягнень педагогічної та психологічної наук у галузі вивчення індивідуальних особливостей дитини.

Прикдади структури індивидуального завдання виробничої практики в школі, етапів його реалізації розглянуто у наступних таблицях.

Таблиця 2.3.

Планування роботи по виконанню індивидуального завдання виробничої

Практики в школі

Термін для ДФН	Термін ДЛЯ ЗФН	Зміст роботи (завдання)	Зміст консультації з керівником
І тиждень	І тиждень	Знайомство з базою практики. Спостереження, формулювання гіпотез, вибір методів, визначення процедури проведення обстеження.	Перша консультація з керівником практики
II тиждень	І тиждень	Обробка результатів, перевірка первинних гіпотез, дослідження з уточненням первинних результатів дослідження.	Перша консультація з керівником практики
III- IV тиждень	II тиждень	Обробка результатів, розробка та надання психологічної допомоги за результатами діагностики, проведення консультації з обстежуваним, розробка матеріалів корекційної, реабілітаційної, профілактичної роботи.	Друга консультація з керівником практики
У-УІ тиждень		Обробка результатів, розробка та надання психологічної допомоги за результатами діагностики, та оцінка іі ефективності, проведення консультації з обстежуваним, знайомство з прогностикою, складання висновків та звіта по практиці	Третя консультація з керівником практики

 

Термін виробничої практики в школі для студентів денної та заочної форм навчання відрізняється тому, що студент-заочник має досвід практичної роботи, йому не треба адаптуватися до місця своєї роботи, він вже ознайомлен з її нормативною документацією. Однак в обсязі індивидуальних завдань виробничої практики в школі врахован скорочений термин проходження практики студентами заочної форми навчання.

Таблиця 2.4.