Структура індивидуальних завдано виробничої практики в школі

Напрям роботи	ДФН	ЗФН	Форма звіту
Діагностично- консультативна за запитом	2 школяра, 2 дітячи групи, включно 3 профорієнтаційно ї проблематики	1 школяр, 1 дітяча група	Аналіз запиту, діагнос- тични протоколи та їх інтерпритація, протоко­ли консультацій за схемою професійно- орієнтованного завдання
Корекційно-	Розробка програми	Матеріали програми
реабілітаційна	Реалізація програми з оцінкою її ефективності
Профілактично- просвітницька	Розробка, проведення та аналіз 2 беседи (класної години) з профілактичною тематикою згідно плану роботи школи та з профорієнтаційної проблематики 1 уроку з психології в 9 - 11 класах	Плани-конспекти, самоаналізи ії виконанн
Прогностична	Психолого-педагогічний аналіз 1 уроку, виховного закладу	Аналіз

При виконанні психодіагностичної роботи студент-практикант користується принципами та положеннями Етичного кодекса психолога.

Студент практикант несе відповідальність за психодіагностику, запобігає і не допускає антигуманних наслідків у своїй діяльності. Майбутні психологі «мають утримуваться від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканності особи; не мають права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несут ідповідальність за додерження пріоритету інтересів людини» [21, с. 2].

При виборі, формалізації запиту, роботі з ним в рамках виконання індивідуального завдання студент-практикант повинен також керуватися такими етічіскімі принципами діяльності психолога, як відповідальність, компетентність, захист інтересів клієнта та конфіденційність.

Студент-практикант береться за роз'язання тільки тих завдань, які належуть до сфери іхної компетенції [21]. Також, для здійснення компетентної та кваліфікованої роботи вони «не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України» [21, с. 2]. Для цього при підборі діагностичного інструментарію необхідно звертатися наприклад до Словника-довідника з психодіагностики під редакцією Л.Ф.Бурлачука, намагаючись використати його найбільш сучасне видання.

Студенти спеціальностей «Психологія» та «Практична психологія» на психодіагностичній практиці «суворо додержуються принципу добровольної участі клієнта в обстеженнях» [21, с. 3].

В роботі за результатами діагностики студент-практикант суворо дотримується пунктів 3.8, 3.9, 3.10 Етичного кодексу психолога. Тобто, сам робить висновок за результатами проведенного обстеження, чітко й однозначно його формулує, так, щоб його можна було правильно зровуміти і використати отримані дані на користь клієнта. У висновку має міститисялише необхідна і водночас достатня інформація для розв'язання поставленого завдання, результати якої є надійними, з указанням меж їх застосування, характера виявлених симптомів - постійних, або тимчасових [21].

Перед студентом-практикантом на психодіагностичної практиці ставиться завдання розробити матеріали, в яких у доступній формі повідомляється обстежуванного про поставлений психологічний діагноз, методи та засоби допомоги.

Ці матеріали психологічного висновку можуть бути представлені за структурою, запропонованою Й. Шванцара та прийнятими в психологічній практиці [4,10,12,47,54,58,67], що включає:

- опис та аналіз запиту, - з ким які діагностичні процедури проводилися,

- поведінка випробуваного під час обстеження, його ставлення до ситуації діагностики,

- дані анамнезу (якщо вони необхідні і їх можна зібрати),

- дані по діагностичним методикам, їх зіставлення з поведінкою випробуваного, даними анамнезу,

- основні симптоми, симптомокомплекси, що утворюють психологічний

діагноз,

- рекомендації щодо психологічної допомоги обстежуваній і прогноз його розвитку при їх виконанні (оптимістичний) і без їх виконання (песимістичний).

Студент-практикант при написанні опису виконання індивідуального завдання повинен дотримуватися конфіденційності у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя [21]. Він зобов'язаний зберегати професійну таємницю, не поширювати відомостей, ориманих у процесі діагностичної роботи, додержуватись анонімності клієнта (наприклад, кодувати ім'я обстежуваного в звітних матеріалах).

Таблиця 2.5.