Найбільш поширені визначення кластеру

Автор	Визначення
Розен- фельд С.	…концентрація фірм, які здатні здійснити сінергетичний ефект через їхню географічну близькість і взаємозалежність, навіть при тім, що їхній масштаб зайнятості може не бути виразним або помітним.
Соколен-ко С.І.	… це добровільне об’єднання фірм у певній сфері підприємництва, пов’язаних між собою технологічно і, як правило, за ознакою географічної близькості
Война- ренко М., Малий М.	… це галузево-територіальне добровільне об’єднання підприємницьких структур, що тісно співпрацюють з науковими установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції та сприяння економічному розвитку регіону.
Длуго- поль- ський О.	… це група локалізованих і взаємозалежних компаній, постачальників устаткування, комплектуючих, спеціалізованих послуг, інфраструктури, науково-дослідницьких інститутів, ВНЗ та інших організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного для досягнення загальних цілей

 

Рис.9.1. Структура кластера

 

Мета створення кластера полягає у забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності продукції або послуг його членів на ринках.

Туристичний кластер – це система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту

До туристичних кластерів відносяться групи підприємств, сконцентрованих географічно в межах регіону, які спільно використовують туристичні ресурси, спеціалізовану туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці, здійснюють спільну маркетингову та рекламно-інформаційну діяльність.

Присутність у складі кластера різних за розміром компаній забезпечує їх тісну взаємодію. Туристичному бізнесу у кластері легше реагувати на зміни кон’юнктури ринку, порівняно з великими компаніями, що мають можливість накопичувати фінансові ресурси, які дозволяють забезпечувати довгострокові стратегічні плани. Взаємодія різних організацій, пов'язаних корпоративними інтересами, які забезпечують інноваційний розвиток, при кластерному підході є найбільш ефективною.

Туристичний кластер повинен складатись із комбінації галузей, що створюють турпродукт і умови для підвищення його конкурентоспроможності.
Межі туристичного кластеру можуть змінюватись у зв’язку з появою нових підприємств і галузей, зі зміною умов ринку, державного регулювання.

В структурі типового туристичного кластеру виділяється чотири основних сектори:

1) сектор виробництва туристичних послуг;

2) сервісний сектор;

3) допоміжний сектор;

4) сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру.

Сектор виробництва туристичних послуг включає підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги:

– туроператорські фірми та турагентства,

– заклади з розміщення,

– оздоровлення,

– перевезення,

– харчування

– організації дозвілля туристів.

Сервісний сектор об’єднує:

– банківсько-кредитні та страхові установи,

– навчальні заклади туристичного профілю,

– наукові установи,

– бізнес-центри,

– лізингові компанії.

Сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру зв’язує між собою інші сектори і координує їх діяльність. Він включає відділи:

– маркетинговий,

– рекламно-інформаційний,

– логістичний

– юридично-аудиторський.

Наявність всіх вищеперерахованих елементів туристичного кластеру не є обов’язковою. Склад його учасників може розширюватись залежно від тісноти зв’язків, рівня сформованості кластеру. З частиною компаній сервісного та допоміжного секторів туристичний кластер може укладати угоди про співробітництво, що не передбачають їх входження до кластеру (табл.9.2).

Таблиця 9.2