Навчальної дисципліни (модулю) «Туристичне краєзнавство»

Назва змістових модулів, теми і питань	К-ть год.	Назва теми практичного заняття	К-ть год.	Літера-тура
Змістовий модуль 1. Види туристичних ресурсів України
Тема 1. Історія становлення й розвитку краєзнавства в Україні 1.1. Теоретико-методологічні засади дисципліни «Туристичне краєзнавство» 1.2. Фундатори національного краєзнавства. 1.3. Розвиток краєзнавства в Українській РСР 1.4. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців		Особливості розвитку краєзнавства в Україні		4, 7,10
Тема 2. Природні краєзнавчо-туристичні ресурси України 1.1. Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів країни. 1.2. Класифікація природних рекреаційних ресурсів 1.3. Класифікація об’єктів природно-заповідного фонду України 1.4. Особливості природно-заповідного фонду Донеччини 1.5. Проблеми рекреаційного навантаження на ландшафтні комплекси природно-заповідних територій		Природні ресурси України		7,9,10
Тема 3. Історико-архітектурні туристичні ресурси 1.1. Історико-архітектурний ансамбль Києва 1.2. Історико-архітектурний ансамбль Львова 1.3. Історико-архітектурний ансамбль Кам’нець-Подільського 1.4. Історико-архітектурний ансамбль Донецька 1.5. Історико-архітектурні ансамблі міст України		Історико-архітектурні туристичні ресурси		5, 9, 10
Тема 4. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси 1.1. Розвиток медичного туризму в Україні 1.2. Кліматотерапія 1.3. Особливості кліматичних ресурсів АР Крим 1.4. Таласотерапія 1.5. Кліматолікування в соляних шахтах Артемівська		Біометеорологічні туристичні ресурси України		10, 14

 

Назва змістових модулів, теми і питань	К-ть год.	Назва теми практичного заняття	К-ть год.	Література
Тема 5. Водні рекреаційні ресурси 1.1. Водосховища як особливий вид водних об’єктів для відпочинку і спорту 1.2. Водні рекреації 1.3. Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об’єктів		Водні рекреаційні ресурси		7, 10
Тема 6. Фортеці, замки і монастирі як краєзнавчо-туристичні об’єкти 1.1. Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України 1.2. Законодавство України про охорону культурної спадщини 1.3. Характеристика видатних пам’яток фортифікаційного зодчества України 1.4. Використання замків, фортець і монастирів в туризмі		Фортифікаційні пам’ятки України		5, 7, 18, 21-36
Тема 7. Спеліотуристичні ресурси України 1.1. Історія вивчення печер України 1.2. Печери України як пам’ятки природи 1.3. Використання печер в рекреаційних цілях		Печери як об’єкт краєзнавства		5, 7, 10, 42, 43
Змістовий модуль 2. Оцінка туристичних ресурсів України
Тема 8. Оцінка рекреаційних територій 1.1. Експертна оцінка потенціалу розвитку туризму в районах і областях України 1.2. Методика оцінки рекреаційних територій		Оцінка рекреаційної привабливості Донецької області		9, 10, 13, 14
Тема 9. Кластеризація в туристичній діяльності 1.1. Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу 1.2. Характеристика туристичних кластерів України		Особливості функціонування туристичних кластерів		1,2,3,4,8, 15, 18,19,20
Тема 10. Курортні ресурси України 1.1 Курортна система України 1.2 Характеристика основних курортів України 1.3 Особливості лікувальної дії мінеральних вод 1.4 Лікувальні грязі як туристичний ресурс 1.5 Охорона курортних ресурсів		Бальнеологічні ресурси України		1,6,14, 21-43

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

1. Підготовка рефератів з проблемних питань (за вибором).

2. Обробка та підготовка огляду опублікованих статей у спеціалізованих і інших виданнях.

3. Підготовка тестових завдань за програмою курсу (за вибором).

4. Огляд періодичної літератури (за вибором).

5. Підготовка та захист курсової роботи

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

Змістовий модуль І (поточне тестування)

Змістовний модуль ІІ (поточне тестування)

Загальна кількість балів по змістовим модулям

Підсум-ковий контроль (в балах)

Сума (в балах)

Курсова робота

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

2,5

2,5

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ:

90-100 балів	Відмінно	A
74-89 балів	Добре	BC
60-74 балів	Задовільно	DE
35-59 балів	Незадовільно з можливістю повторного складання	FX
1-34 балів	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	F

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

Шкала ECTS	Якісне визначення (критерії)
А	відмінно (excellent) – відмінне виконання з незначними помилками.
B	дуже добре (very good)– вище середніх стандартів, але з деякими помилками.
C	добре (good) – в цілому змістовна робота зі значними помилками
D	задовільно (satisfactory)– чітко, але зі значними недоліками
E	достатньо (sufficient)– виконання відповідає мінімальним критеріям
FX	незадовільно (fail)– необхідна ще певна робота для зарахування кредиту
F	незадовільно (fail)– потребується велика робота в майбутньому

 

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

Навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, розв’язання практичних завдань, виконання модульних контрольних завдань, підготовка та захист рефератів, доповіді; огляд наукової літератури, актів законодавства, тестування, обговорення проблемних питань; написання та захист курсової роботи.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Згідно методиці оцінювання знань студентів, передбаченої наказами по університету № 346 оп від 16.06.06 р. (п.п. 4.2. – 4.6.), 402оп від 19.06.2007р. (п.5), 364оп від 26.06.2008 р.

СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ

№	Види робіт	Бали
1.	Поточний модульний контроль
─	вербальне опитування
─	тестування
─	експрес-опитування
Додаткові бали
2.	Публікація доповідей на наукових конференціях, підготовка рефератів, тематичних кросвордів, ессе тощо.

 

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

 

Комплект учбово-методичних матеріалів для забезпечення і супроводу робочої програми включає:

- сучасну вітчизняну і закордонну навчальну і наукову літературу;

- статистичні дані;

- тематичну добірку матеріалів до завдань;

- перелік тем рефератів;

- комплекти контрольних питань для перевірки знань студентів;

- методичні вказівки до вивчення курсу, щодо організації самостійної робот студентів, для проведення практичних і семінарських занять;

- тести для проведення поточного модульного контролю;

- електронний конспект лекцій за всіма темами;

- законодавчі і нормативні документи, що стосуються питань курсу.

 

ЧАСТИНА ІІ.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Відповідно до державних освітніх стандартів самостійна робота повинна становити не менш 50% часу, передбаченого для виконання основної освітньої програми та забезпечуватися комплексом заходів, серед яких: запровадження сучасного арсеналу форм і методів індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами; підвищення ролі індивідуальної компоненти під час організації самостійної роботи студентів; використання всього арсеналу педагогічних прийомів, засобів для створення умов, за яких кожна людина, яка навчається, отримує можливість виявити свою індивідуальність.

 

Основними завданнями самостійної роботи є: освоєння в повному обсязі основної освітньої програми; формування професійних якостей, знань, умінь і навичок майбутніх фахівців; розвиток і поглиблення професійних, наукових і практичних інтересів студентів; формування навичок самостійної навчальної, науково-дослідної й практичної роботи.

 

Самостійна навчальна і науково-дослідна робота виконується студентами під керівництвом керівника, що здійснює аудиторну роботу в навчальній групі.

 

Організація і контроль ходу та змісту навчальної самостійної роботи і її результатів здійснюється відповідно до графіків контролю самостійної роботи студентів.

 

Самостійна робота студентів передбачає: підготовку до аудиторних занять; поглиблене вивчення літератури на задану тему й пошук додаткової інформації; переклад іноземних джерел установленої тематики; виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з навчальної дисципліні протягом семестру; самостійна робота над окремими темами навчальних дисциплін; підготовка й оформлення схем, діаграм й інших завдань графічного характеру; обробка та підготовка огляду опублікованих статей у спеціалізованих і інших виданнях; підготовка до всіх видів контрольних випробувань; робота в студентських наукових кружках, участь у семінарах тощо.

 

Основними формами контролю самостійної роботи є: поточний контроль виконання індивідуального навчально-дослідного завдання; оцінка якості конспекту, виконаного з питань теми, досліджуваної самостійно; тестування, виконання письмової контрольної роботи; оцінка знань за модулями дисципліни.

 

Результати самостійної науково-дослідної роботи можуть бути опубліковані в спеціалізованих студентських або наукових, науково-методичних виданнях вищого навчального закладу, апробовані на науково-практичних студентських конференціях.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.