Основні особливості природно-заповідного фонду Донеччини

В даний час площу природно-заповідного фонду Донецької області складає 84882 га, що складає 3,2% територій області. При цьому, відсоток заповідності території України складає 5%.

Створюються умови для ефективного туризму, організованого відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з дотриманням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів. Так, ведуться роботи із створення тренинг-центра з метою пропаганди охорони навколишнього середовища на базі РЛП «Меотіда», стаціонарного екологічного табору і автостоянки на території РЛП «Клебан-бик», розміщення рекреаційної зони «Візит-Центр РЛП Зуєвський». На території РЛП «Донецький Кряж» і «Краматорськ» за рахунок інвесторів, створені вольєрні комплекси і містяться придбані дикі тварини.

Пріоритетними завданнями в області розвитку природно-заповідного фонду Донецької областіє:

- створення нових і розширення існуючих природно-заповідних об'єктів, зокрема: створення на базі РЛП «Меотіда» національного природного парку, розширення територій НПП «Святі Гори», РЛП «Зуєвський» і «Донецький Кряж»;

- завершення встановлення в натуральній величині меж територій і об'єктів ПЗФ;

- завершення реконструкції фондових оранжерей Донецького ботанічного саду, затвердження Положення і розробка проекту організації території ботанічного саду;

- забезпечення виконання Указу Президента України про розширення території Українського степового ПЗ в частині відведення в постійне користування земельної ділянки площею 579,6 га і розробки Проекту організації його території;

- відведення в постійне користування регіональним ландшафтним паркам земельних ділянок з метою розвитку рекреації і організованого туризму;

- підвищення ефективності охорони природних комплексів і вживання заходів по боротьбі з шкідниками лісу на території НПП «Святі Гори»;

- проведення наукових досліджень на територіях і об'єктах ПЗФ, перспективних для заповідання ділянках;

- організація підвищення кваліфікації співробітників установ ПЗФ;

- розвиток співпраці установ ПЗФ з екологічними громадськими організаціями, учбовими закладами, ЗМІ, з метою підвищення ефективності екологічного виховання і освіти.

Рекреаційне навантаження на ландшафтні комплекси (ЛК) природно-заповідних територій

Рекреаційне навантаження є тим показником, який відображає сукупну дію рекреаційної діяльності на ЛК.

Для одного і того ж об'єкту при однотипному його використанні норми рекреаційних навантажень можуть відрізнятися залежно від критерію їх визначення - технологічного (функціонального), психологічного або екологічного. Практичне застосування норм навантажень в подібних випадках утруднене.

Рекреаційне навантаження має 2 аспекти - кількісний і якісний.

Кількісний аспект.

1. Існуючі показники оцінюють відвідуваність і одноразове рекреаційне навантаження: кількість рекреантів в одиницю часу на одиниці площі, тривалість їх перебування на об'єкті рекреації. Одна і та ж кількість рекреантів за однаковий обліковий період, може надавати абсолютно різне за тривалістю рекреаційне навантаження.

2. Норми навантажень обов'язково повинні бути однозначними і не перевищувати допустимих об'ємів рекреаційного використання. Норми слід визначати шляхом їх співвідношення і знаходження оптимальної величини з погляду технологічних особливостей окремих видів рекреації, психофізіологічної комфортності відпочинку і стійкості ландшафтів до антропогенних навантажень.

3. Допустимі об'єми рекреаційного використання території обчислюються з урахуванням впливу нерекреаційних видів діяльності. В межах тих міських і приміських ландшафтів, де окрім рекреаційної діяльності представлені і інші види господарського використання, норми допустимих рекреаційних навантажень повинні бути пропорційно понижені. Такі норми будуть реальними, у відмінності від можливих, які визначаються з умовою виконання ландшафтом тільки рекреаційних функцій.

Якісний аспект. Одним з визначальних чинників нормування є величина екологічного потенціалу Л К: його здібність до самоочищення, стійкість до тих або інших видів рекреаційних, а при поліфункціональному використанні - всьому комплексу антропогенних навантажень. У рекреаційних (урболандшафтних) комплексах можливо значно розширити межі нормальних і допустимих станів завдяки цілеспрямованому впорядкуванню території (створення доріжок і ігрових майданчиків, устаткування вогнищ, підсівши трав, посадка дерев і так далі). Тому доцільно виділяти сучасні і перспективні норми рекреаційних навантажень.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Питання для самостійного вивчення:

1. Розглянути Національні природні парки України: Азово-Сиваський, "Великий Луг", Вижницький, Галицький, Голосіївський, "Гомільшанські ліси", "Гуцульщина", Деснянсько-Старогутський, Ічнянський, Карпатський, Мезинський, "Подільські товтри", "Святі гори", "Синевир", "Сколівські Бескиди", Ужанський, Яворівський.

2. Навести приклади рекреаційного навантаження.

3. Основні особливості природно-заповідного фонду Донеччини

 

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:

- Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів країни.

- Класифікація природних рекреаційних ресурсів

- Класифікація об’єктів природно-заповідного фонду України

- Особливості природно-заповідного фонду Донеччини

 

3. Тести: