Надайте визначення терміну «печера» 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Надайте визначення терміну «печера»



а) геологічний об'єкт з багатьма природними феноменами;

б) визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети;

в) об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

г) геологічний об'єкт з багатьма природними феноменами, і проведення спелеологічних досліджень якого, відкривають нові можливості як в одержанні, так і в інтерпретації інформації, отриманої класичними геологічними методами.

 

Характеристика печери «Вертеба»

а) одна з найбільших лабіринтових печер Західного Поділля, її назва походить від старослов'янського «вертеб», що означає «печера, важкодоступна яруга, балка»;

б) одна з найбільших лабіринтових печер Львівщини, її назва походить від старослов'янського «вертеб», що означає «печера, важкодоступна яруга, балка»;

в) одна з найбільших лабіринтових печер Львівщини, її назва походить від старослов'янського «вертеб», що означає «печера-лабіринт»;

г) одна з найменших лабіринтових печер Львівщини, її назва походить від старослов'янського «вертеб», що означає «печера, важкодоступна яруга, балка».

 

Українська спелеологія до 1917 р. – це

а) це спелеологія туристів і вчених, які почали комплексно досліджувати таємниці, які зберігали в собі печери і шахти, до цього цей напрямок наукової роботи носив епізодично-описовий характер;

б) це спелеологія одинаків, які не мали ні спортивної підготовки, ні спорядження для дослідження складних печер;

в) це спелеологія, коли було прокладено перший оглядовий маршрут для туристів і зроблені перші спроби організації масових екскурсій;

г) це спелеологія, коли було прокладено перший оглядовий маршрут для туристів в печері Вертеба.

 

Рік відкриття печери Оптимістичної

а) 1906 р.;

б) 1930 р.;

в) 1966 р.;

г) 2000 р.

 

Радянський» період розвитку спелеології характеризується

а) різким посиленням роботи з вивчення карсту;

б) початком активних спелеологічних досліджень наукових колективів Інституту мінеральних ресурсів Сімферополя та інших університетів;

в) комплексним підходом до вивчення карсту на основі детальних геологічних досліджень, що виконувалися у зв'язку з вирішенням практичних завдань;

г) початок творчої співпраці вчених і спелеологів-аматорів.

 

У якому році в Криму відбувся Перший Всесоюзний зліт спелеологів

а) 1942 р.;

б) 1962 р.;

в) 1970 р.;

г) 1990 р.

 

У березні 1966р. недалеко від Чорткова на околиці Залісся розпочалось дослідження якої печери

а) Вертеби;

б) Попелюшки;

в) Млинки;

г) Оптимістичної.

 

Печера України, яка визнана найбільшою гіпсовою печерою у світі

а) Кришталева;

б) Млинка;

в) Попелюшка;

г) Вертеба.

 

Місцевість з найбільшого кількістю печер - це

а) Страдчанська на Розточчі;

б) Солдатська у Криму;

в) Чатир-Даг у Криму;

г) Озерна на Тернопільщині.

 

10. Найдовша печера в Україні, площа — 215 тис. м, об'єм — 500 тис. м3

а) Попелюшка;

б) Солдатська;

в) Кришталева;

г) Оптимістична.


ТЕМА 8. ОЦІНКА РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ

«Людина не може повернутися до стану долюдської гармонії з природою, тому вона повинна шукати єдинства з нею за допомогою розвитку та вдосконалення своїх розумних, істинно людських здібностей»

Еріх Фромм

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується визначенню сутності експертного оцінювання потенціалу розвитку туризму в районах і областях України, вивченню основних шляхів оцінки рекреаційних територі

 

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

· визначити особливості методів експертного оцінювання потенціалу розвитку туризму;

· вивчити сутність колективного та індивідуального методів експертного оцінювання;

· вивчити основні методики оцінки рекреаційних територій.

 

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1.Тестування.

2.Усне опитування.

 

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Функціональне різноманіття видів відпочинку припускає вибір і відповідне устаткування території для найбільш повного задоволення рекреаційних потреб. З урахуванням природних якостей природних ландшафтів і всіх зручностей лікувального, побутового, спортивного й інженерного благоустрою створюються ті умови, які визначають комфорт і якість відпочинку, цінність рекреаційної території.

Оцінка рекреаційних якостей території в цілому припускає поділ її на ряд районів різної значимості. Складність комплексної оцінки кожного району полягає в тім, що все компоненти природи не можуть розглядатися окремо. Тому, найчастіше для оцінювання залучають групу експертів, - фахівців у галузі індустрії гостинності, інженерів, екологів, медиків тощо.

Експертне оцінювання — процедура отримання оцінки проблеми на основі групової думки спеціалістів (експертів).

Спільна думка э більш точною, ніж індивідуальна думка кожного з фахівців. Даний метод можна рекомендувати для отримання якісних оцінок, ранжирування – наприклад для порівняння декількох проектів по їх ступеню відповідності заданому критерію.

Методи експертних оцінок можна розділити на дві групи:

1) методи колективної роботи експертної групи;

2) методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи.

Методи колективної роботи експертної групи припускають отримання загальної думки в ході сумісного обговорення вирішуваної проблеми. Іноді ці методи називають методами прямого отримання колективної думки.

Основна перевага цих методів полягає в можливості різностороннього аналізу проблем.

Недоліками методів є складність процедури отримання інформації, складність формування групової думки по індивідуальних думках експертів, можливість тиску авторитетів в групі.

Методи колективної роботи включають методи: "мозкової атаки", "сценаріїв", "ділових ігор", "нарад" і "суду".

Метод "мозкової атаки". Методи цього типу відомі також під назвою колективної генерації ідей, мозкового штурму, дискусійних методів. Всі ці методи засновані на вільному висуненні ідей, направлених на вирішення проблеми. Потім з цих ідей відбираються найбільш цінні.

Гідністю методу "мозкової атаки" є висока оперативність отримання необхідного рішення. Основним недоліком його – складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємин.

Методом "сценаріїв" є сукупність правив по викладу письмово пропозицій фахівців з вирішуваної проблеми. Сценарієм є документ, що містить аналіз проблеми і пропозиції по її реалізації. Пропозиції спочатку пишуть експерти індивідуально, а потім вони узгоджуються і висловлюються у формі єдиного документа.

Основною перевагою сценарію є комплексний обхват вирішуваної проблеми в доступній для сприйняття формі. До недоліків можна віднести можливі неоднозначність, нeчіткіcть висловлюваних питань і нeдocтaтня обґрунтованість окремих рішень.

"Ділові ігри" засновані на моделюванні функціонування соціальної системи управління при виконання операцій, направлених на досягнення поставленої мети. На відміну від попередніх методів, де експертні оцінки формуються в ході колективного обговорення, ділові ігри припускають активну діяльність експертної групи, за кожним членом якої закріплений певний обов'язок відповідно до заздалегідь складених правил і програми.

Основною гідністю ділових ігор є можливість вироблення рішення в динаміці з урахуванням всіх етапів досліджуваного процесу при взаємодії всіх елементів суспільної системи управління. Недолік полягає в складності організації ділової гри в умовах, наближених до реальної проблемної ситуації.

Метод "нарад" ("комісій", "круглого столу") - найпростіший і традиційний. Він припускає проведення наради або дискусії з метою вироблення єдиної колективної думки з вирішуваної проблеми. На відміну від методу "мозкової атаки" кожен експерт може не тільки висловлювати свою думку, але і критикувати пропозиції інших. В результаті такого ретельного обговорення зменшується можливість помилок при виробленні рішення.

Перевагою методу є простота його реалізації. Проте на нараді може бути прийнято помилкову думку одну з учасників через його авторитет, службове положення, наполегливість або ораторські здібності.

Метод "суду" є різновидом методу "нарад" і реалізується по аналогії з веденням судового процесу. В ролі "підсудних" виступають вибирані варіанти рішення; в ролі "суддів" - особи, що ухвалюють рішення; в ролі "прокурорів" і "захисників" – члени експертної групи. Роль "свідків" виконують різні умови вибору і доводи експертів. При веденні такого "судового процесу" відхиляються або приймаються ті або інші рішення.

Метод "суду" доцільно використовувати за наявності декількох груп експертів, що дотримуються різних варіантів рішення.

Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи засновані на попередньому отриманні інформації від експертів, опитуваних незалежно один від одного, з подальшою обробкою отриманих даних.

До цих методів можна віднести методи: анкетного опитування, спостереження, інтерв'ю і методи "Дeльфі".

Основні переваги методу індивідуального експертного оцінювання полягають в їх оперативності, можливості повною мірою використовувати індивідуальні здібності експерта, відсутності тиску з боку авторитетів і в низьких витратах на експертизу. Головним їх недоліком є високий ступінь суб'єктивності отримуваних оцінок із-за обмеженості знань одного експерта.

Метод анкетування. Метод анкетування призначений для виявлення конкретних фактів за допомогою великого кола осіб, а також у випадках, коли працівники організації перебувають на значній відстані друг від друга. Складання анкети вимагає спеціальних знань, тому звичайно вона складається фахівцем з досліджуваною анкетою області й методистом по складанню анкет.

Анкети, які використовуються в консультаційній діяльності, повинні відповідати наступним вимогам: простота (чіткі, зрозумілі, короткі запитання, по можливості відповіді, що припускають, «так» чи «ні»); логічний порядок постановки запитань; угруповання питань для полегшення подальшої обробки інформації; невеликий обсяг анкети (1-5 стор.); експериментальна перевірка анкети; обов'язкове подання інформації про цілі проведення і області застосування результатів анкетування.

Тестування. Поглиблений збір інформації за допомогою анкет являє собою тестування. Звичайно воно проводиться після одержання відповідей на питання анкет, які носять більше загальний характер.

Спостереження. Спостереження являє собою метод діагностики, що дозволяє одержати дані, які не фіксуються в документах. Застосування цього методу полягає в присутності консультанта на нарадах, прийомі відвідувачів, при видачі розпоряджень підлеглим та інщших подіях. При проведенні спостереження консультант повинен прагнути створити атмосферу співробітництва й зберегти природне поводження працівників на спостережуваному об'єкт.

Інтерв'ю. Інтерв'ю є самим універсальним методом. Існують інтерв'ю вільного й формалізованого типу. Вільне інтерв'ю характеризується невеликим впливом консультанта, що задає направляючі запитання, тоді як формалізоване інтерв'ю припускає активність консультанта.

Достоїнством вільного інтерв'ю є можливість одержання достовірної інформації про самого інтервьюємого. До недоліків цього типу інтерв'ю можна віднести більші витрати часу й напружену розумову роботу консультанта. Перед проведенням вільного інтерв'ю консультант розробляє план, у якому шляхом розподілу досліджуваного об'єкта на системи й підсистеми визначає, які факти йому необхідні, у кого їх можна одержати, де і як провести інтерв'ю. Поділ об'єкта відбивається в комплексній схемі, що дозволяє консультантові краще запам'ятати отриману інформацію.

Метод "Дeльфі", або метод "дeльфійcькoгo оракула", є ітеративною процедурою анкетного опитування. При цьому дотримується вимога відсутності особистих контактів між експертами і забезпечення їх повною інформацією по всіх результатах оцінок після кожного туру опиту із збереженням анонімності оцінок, аргументації і критики. Процедура методу включає декілька етапів опитування. На першому етапі проводиться індивідуальне опитування експертів, зазвичай у формі анкет. Експерти дають відповіді, не аргументуючи їх. Потім результати анкет обробляються і формується колективна думка групи експертів, виявляються і узагальнюються аргументації на користь різних думок. На другому – вся інформація повідомляється експертам і їх просять переглянути оцінки і пояснити причини своєї незгоди з колективною думкою. Нові оцінки знов обробляються і здійснюється перехід до наступного етапу. Практика показує, що після трьох-чотирьох етапів відповіді експертів стабілізуються, і необхідно припиняти процедуру.

Перевагою методу "Дeльфі" є використання зворотного зв'язку в ході опитування, що значно підвищує об'єктивність експертних оцінок. Проте даний метод вимагає значного часу на реалізацію всієї мнoгoетапної процедури.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 404; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.132.194 (0.022 с.)