ТЕМА: «політика у житті суспільства.»

Поняття політики. Політика і влада.

Політична система.

Громадянські рухи й організації. Політичні партії і влада.

Становлення політичного життя зумовлене поділом суспільства на класи, інтересі яких не збігаються, появою соціальної нерівності протиборства. В політичній сфері, головним чином, концентруються інтереси класів, соціальних верств, націй, в основі яких виявляється проблема завоювання, утримання і використання в своїх цілях державної влади. В результаті цього виникають політичні організації, формуються політичні відносини, політичні концепції.

Із розшаруванням родового суспільства кардинально змінюється і сам характер влади: із влади суспільства вона перетворюється на привілей економічно панівного класу, тобто набуває яскраво вираженого політичного характеру. Для утримання свого панування цей клас створює окремий апарат управління. Політичне життя вирішальною мірою визначається економічним базисом, тими матеріальними стосунками між людьми, які панують у даному суспільстві на конкретному етапі його розвитку. Політичне життя здатна впливати на економіку. Якщо політика здійснюється відповідно до потреб матеріального виробництва, суспільний розвиток відбувається швидше. В іншому випадку воно зазнає краху. Як суб’єкти політики виступають класи, соціальні верстви, нації, окремі особистості створювані ними політичні організації: партії, держава, громадські структури.

Влада — це здатність певних соціальних суб'єктів економічними, політичними, ідейними, моральними засобами запроваджувати свою волю в суспільне життя. Влада — це можливість або здатність одних приму­шувати інших робити те, чого вони, можливо, не хотіли б робити. І цей примус здійснюється за допомогою загрози санкцій чи їхнього застосування.

Політична система.

Як політичне життя суспільства, так і функціонування політичної влади, здійснюється в межах певної політичної системи, тобто системи взаємодіючих політичних інститутів (державних установ, політичних партій громадських організацій). До основних компонентів політичної системи, ми відносимо політичну організацію суспільства (політичні партії, державу, громадські організації), політичні відносини, політичну свідомість, політичну культуру, політичні і правові норми, історичні традиції, засоби масової інформації, що формують політичну свідомість. Політична система виконує різноманітні функції: захищає інтереси панівних класів, соціальних верств і груп, націй; шукає оптимальні шляхи розвитку суспільства, управляє різними сферами життя суспільства.

Типи політичних систем:

Тип перший.

Політичні системи високо розвинутих країн(США, Канада, Японія, країни Західної Європи Австралія, Ізраїль, ПАР.) Для цих країн характерна різноманітність форм власності, поступове подолання соціально-класового поділу суспільства, розвинутість політичної демократії, багатопартійність.

Тип другий.

Політичні системи колишнього соціалістичного табору.

Формуються нові органи управління, відбувається процес переділу владних відносин, створюється багатопартійна система. Політичні відносини не є стабільними

Тип третій.

Політичні системи нових індустріально розвинених країн (Південна Корея, Таїланд, Нова Зеландія, Сінгапур.) В цих країнах за останні роки зроблено різкий стрибок від практично напівфеодального стану до сучасного, індустріального рівня розвитку. Помітна тенденція поступового перетворення авторитарних, тоталітарних режимів у демократично-авторитарні.

Тип четвертий

Політичні системи країн середнього рівня індустріального розвитку (переважно країни Латинської Америки, Індія, Турція,) В багатоукладності економіки цих країни тісно переплітаються індустріальні та напівфеодальні відносини. Переважними політичними режимами є авторитарно-демократичні та демократично – авторитарні. Партійні та державні системи в цілому сформовані. Деякі соціальні групи(жінки, представники нижчих верств і каст) позбавлені частково або повністю політичних прав. Разом з тим, лібералізація економіки супроводжується лібералізацією політичного життя.

Тип п’ятий.

Політичні системи держав з відсталою економікою, переважно аграрні та аграрно індустріальні (в основному країни Африки, Азії, острівні території). Економічна і політична ситуація в цій групі країн неоднозначна: від патріархальних відносин до окремих суперсучасних зразків. Ву багатьох країнах тільки починається процес формування державних органів, політичних партій. Громадські організації нечисленні і не мають достатнього впливу. Різноманітна і палітра політичних режимів: від жорстко авторитарних до авторитарно-демократичних

Універсальною формою політичної організації суспільства є держава. Держава є продуктом суспільства поділеного на класи. В її основу покладена певна соціально-класова структура, а саме існуючі в суспільстві класи, соціальні групи і відносини між ними. Держава – політична організація класового суспільства, що виражає в концентрованій формі інтереси волю панівних класів