Південнослов’янські народи в70-х роках хіх – на початку ХХ століття

Зміст теми

Розвиток незалежних слов’янських держав Сербії та Чорногорії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.. Сербське князівство за Михайла Обреновича (1860 – 1868). Регентство і Конституція 1869 р. Визнання незалежності сербської держави. Проголошення Сербії королівством. Виникнення партій. Соціальна нестабільність. Невдача у війні з Болгарією. Лібералізація політичного життя. Конституція 1888 р. Правління короля Олександра Обреновича. Загострення політичної ситуації в країні. Державний переворот 1903 р. Убивство короля Олександра. Запрошення на престол Петра Карагеоргійовича.

Економічний розвиток Сербії. Поглиблення спеціалізації сільського господарства, збільшення його товарності. Початок промислової революції та її особливості в Сербії. Посилення процесу розшарування суспільства. Зміцнення торговельно-підприємницької верстви. Початок робітничого руху і соціалістичної пропаганди. Громадські об’єднання. Культурні і спортивні товариства.

Чорногорія. Чорногорська держава у 1878 – 1918 рр. Внутрішня політика Ніколи Негоша. Посилення абсолютної влади монарха. “Майновий законник Чорногорії” 1888 р. Економічний розвиток країни. Зростання опозиційних настроїв.

Південнослов’янські народи під австро-угорською владою (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.). Хорватські землі другої половини XIX ст. Активізація суспільно-політичного життя у 1860-х роках. Основні ідейно-політичні течії. Хорвато-угорська угода 1868 р. Режим К. Хедерварі. Згуртування національно-демократичних сил Хорватії. Економічний розвиток. Промислова революція, її динаміка та особливості в хорватських землях.. Зміни у сфері сільськогосподарського виробництва, його головні галузі.

Словенські землі в другій половині XIX ст. Австрійські державні реформи 60-х років та їх значення для Словенії. Ідейні течії. Старословенці (консерватори) і молодословенці (ліберали), їх політична орієнтація. Народні табори. Створення політичних партій. Економічний та соціальний розвиток словенських земель. Вибух антитурецьких настроїв 1908 р у Словенії.

Боснія та Герцеговина під владою Австро-Угорщини 1878 – 1900 рр. Встановлення окупаційного режиму. Політика замирення краю. Інтеграція економіки у загальноавстрійський ринок. Політика Габсбургів у національно-релігійній сфері.

Південні слов’яни у складі Австро-Угорщини на початку ХХ століття. Згуртування національно-демократичних сил Хорватії. Хорвато-сербська коаліція. Репресії угорської влади. Повна анексія Боснії та Герцеговини Австро-Угорщиною. Боснійська криза. Запровадження в Боснії і Герцеговині конституції. Поляризація політичних сил. Зростання антитурецько-югославістських настроїв. “Молода Боснія”. Сараєвське вбивство — пролог Першої світової війни.

 

Джерела

ü Хрестоматия по истории южных и западных славян: в 3-х т. Т. 2. Новая история. – Минск: Университетское, 1989.

Література

ü 100 лет освобождения балканских народов от османского ига: Материалы международной научной конференции. – М.: Наука, 1979.

ü Агансон О.И. Влияние майского переворота 1903 г. в Сербии на расстановку сил в Балканском регионе / О.И. Агансон // Вестник Московского университета. Серия 8 История. – 2010. – №2. – С.77-89.

ü Вишняков Я.В. Внеконституционные факторы в развитии сербской государственности / Я.В. Вишняков // Славяноведение. – 2006. – №1. – С.15-21.

ü Данченко С.И. Основные этапы развития сербской буржуазной государственности и Россия (1858 – 1903) / С.И. Данченко, А.В. Карасёв // Балканские исследования. – Вып. 9. – М., 1984.– С. 123-137.

ü История Югославии: в 2-х т. Т. 1 / ред.:Ю.В.Бромлей. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1963. – 736 с.

ü Кучерюк Д.Ю. Ілліризм – суспільно-політичний та культурний рух південних слов’ян. Хорватія / Д.Ю. Кучерюк // Історія світової культури: Навчальний посібник. – К., 1997. – С. 439-441.

ü Лунёва Ю.В. Боснийский кризис 1908 – 1909 гг.: провал тайной сделки Извольского и Эренталя / Ю.В. Лунёва // Новая и новейшая история. – 2009. – №2.

ü Макарчук В.С. Утворення на Балканах незалежних держав (Сербія, Болгарія, Румунія) / В.С. Макарчук // Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. / В.С. Макарчук. – К., 2001. – С.508-519.

ü Маткович С. Хорватские политические партии и идея модернизации в начале ХХ в. / С. Маткович // Славяноведение. – 2010. – №5. – С.16-22.

ü Нюркаева А.З. Майский переворот 1903 г. в Сербии (его причины и последствия) / А.З. Нюркаева // Вопросы истории. – 1977. – №7. – С. 67-78.

ü Писарев Ю.А. Балканы и Европа на пороге первой мировой войны / Ю.А. Писарев // Новая и новейшая история. – 1989. – №3. – С.73-86.

ü Писарев Ю.А. Внутриполитическое положение в Боснии и Герцеговине накануне и в период Боснийского кризиса 1908 – 1909 гг. / Ю.А. Писарев // Новая и новейшая история. – 1959. – №1. – С.29-46.

ü Писарев Ю.А. Национально-освободительное движение в югославянских землях Цислейтании в 1908 – 1909 гг. / Ю.А. Писарев // Новая и новейшая история. – 1957. – №2. – С.90-111.

ü Писарев Ю.А. Национальные государства на Балканах в начальный период империализма (90-е гг. ХІХ в. – 1918 г.) / Ю.А. Писарев // Советское славяноведение. – 1987. – №4. – С. 53-61.

ü Романенко С.А. Югославизм в Хорватии, Славонии и Далмации в конце XIX - начале XX века / С.А. Романенко // Славяноведение. – 1998. – № 5.

ü Романенко С.А. Южные славяне Австро-Венгрии и судьба монархии Габсбургов в современной историографии Хорватии и Боснии и Герцеговины / С.А. Романенко // Славяноведение. – 2011. – №3. – С.33-45.

ü Фрейдзон В.И. Борьба хорватского народа за национальную свободу: Подъём освободительного движения в 1859 – 1873 гг. История, идеология, политические партии / В.И. Фрейдзон. – М., 1970.

ü Фрейдзон В.И. Исторические корни и сущность югославизма. ХІХ в. / В.И. Фрейдзон // НиНи. – 1997. – №3. – С. 31-45.

ü Фрейдзон В.И. История Хорватии / В.И. Фрейдзон. – СПб.:Алетейя, 2001. – 318 с.

ü Фрейдзон В.И. Л. Березин. Путешествие по Хорватии и Военной границе / В.И. Фрейдзон // Славяноведение. – 2004. – №5. – С. 93-103.

ü Фрейдзон В.И. Хорватский национальный радикализм: Великохорватская идеология в XIX веке / В.И. Фрейдзон // Славяноведение. – 1998. – № 5.

ü Фрейдзон В.И. Хорватский югославизм в 30-90-е годы XIX века / В.И. Фрейдзон // Славяноведение. – 1998. – № 5.

ü Чулинович Ф. Крестьянские восстания в Хорватии: Перевод с сербохорватского / Ф. Чулинович. – М.: Иностр. лит-ра, 1959. – 245 с.

ü Шемякин А. Сербские революционные демократы в 1875 – 1876 гг. / А. Шемякин // Вестник Московского университета. Сер.8, История. – 1990. – №6. – С. 57-70.

ü Шемякин А.Л. Обречённая конституция: сербський устав 1888 г. / А.Л. Шемякин // Новая и новейшая история. – 2002. – № 4.

ü Шемякин А.Л. Особенности политического процесса в Сербии глазами русских (последняя треть ХІХ – начало ХХ в.) / А.Л. Шемякин // Славяноведение. – 2010. – №.5. – С.3-15.

ü Шемякин А.Л. Сербское общество последней трети XIX - начала XX века глазами русских наблюдателей / А.Л. Шемякин // Славяноведение. – 2004. – №3. – С.21-32.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція: Південнослов’янські народи в70-х роках ХІХ – на початку ХХ століття (2 год.)

ПЛАН

1. Розвиток незалежних слов’янських держав Сербії та Чорногорії в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття:

1.1. Політичний та економічний розвиток Сербії після Берлінського конгресу. Конституція 1888 року. Державний переворот 1903 року.

1.2. Розвиток Чорногорії після Берлінського конгресу. Реформи князя Ніколи Петровича-Негоша (1860 – 1918 рр.).

2. Південнослов’янські народи під австро-угорською владою (друга половина ХІХ – на початку ХХ ст.)є

2.1. Конституційні перетворення (1867 – 1868 рр.) Австро-Угорщини і південні слов’яни.

2.2. Соціально-економічний розвиток та політична ситуація в Хорватії, Словенії та Воєводині.

2.3. Політика Габсбурзької монархії на території Боснії і Герцеговини (1878 – 1908 рр.).

 

Б). Семінарське заняття робочим планом не передбачене.

 

В). Завдання для самостійної роботи.

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: “Начертаніє”, Тимоцьке повстання, скупщина, напредняцька партія, праваші, клубаші, ілліризм, сабор, бан, задруга, триалізм, югославізм, мадяризація, “праваші”, “мадярони”, Транслейтанія, Цислейтанія.

2. Виберіть правильні твердження:

А) після Берлінського конгресу Сербія отримала статус адміністративної автономії під владою султана;

Б) Берлінський трактат визнавав незалежність Чорногорії;

В) родоначальниками династій сербських правителів стали ватажки сербських повстань – Карегеоргієвичі та Обреновичі;

Г) підготовлений Ілією Гарашанином документ під назвою “Начертаніє” визначав програму реформ у Сербії та Чорногорії;

Д) чорногорський князь Нікола Петрович-Негош правив з 1860 р. по 1910 р.;

Є) у 1882 р. Сербію проголосили королівством;

Ж) після державного перевороту 1903 р. в Сербії до влади прийшла династія Карегеоргієвичів.

 

3. Приведіть у відповідність дати і події:

Дата

Подія

1867 р. 1868 р. 1873 р. 1871 р. 1881 р. 1883 р. 1878 р. 1908 р.

1) демілітаризація Військового Кордону 2) початок правління бана Кароля Куена-Хедерварі 3) хорвато-угорська угода 4) повна анексія Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною 5) побудова першої залізниці в Хорватії Карловац – Рієка 6) об’єднання хорвато-словенського Військового Кордону з Цивільною Хорватією 7) окупація Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною 8) Австро-угорська угода про створення дуалістичної держави

 

3 Заповніть таблицю, використовуючи наведені нижче назви слов’янських земель.

Цислейтанія

Транслейтанія

Істрія, Славонія, Цивільна Хорватія, Далмація, Боснія, Герцеговина

 

Завдання другого рівня

1. Порівняйте зміст сербських конституцій (1869 р., 1888 р.) за самостійно обраними критеріями.

 

2. Які факти розвитку Чорногорії в останній чверті ХІХ – на початку ХХ століття свідчать про процеси модернізації в країні?

Тема 4.Формування індустріального суспільства у західних слов’ян (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

Зміст теми

Польські землі у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Повстання 1863 р. Земельна реформа 1864 року в Королівстві Польському та її наслідки. Зміни в устрої та управлінні Королівства Польського. Політика русифікації. Поширення ідей соціалізму.

Польська автономія в Галичині. Формування нових політичних течій. Утворення Селянської партії (Стронніцтво Людове). Діяльність у Галичині Національної Ліги і національних демократів. Економічний розвиток краю.

Онімечення західних польських земель. Колонізаційна комісія. Утворення і діяльність Союзу східних територій (Гаката). Економічне становище Познаньщини. Особливості розвитку Сілезії і Помор’я.

Польські землі на початку ХХ століття. Революція 1905 – 1907 рр. і її вплив на Королівство Польське. Польські депутати у російській Державній Думі. Загострення національних і соціальних суперечностей на теренах Королівства Польського напередодні Першої світової війни, диференціація політичних сил. Посилення демократичного руху в Галичині на початку XX ст. Боротьба за демократизацію виборчої системи. Антипольське законодавство 1908 р. Німецької імперії. Опір поляків політиці онімечення.

Чехи і словаки у складі Габсбурзької монархії (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). Австрійські конституційні закони початку 1860-х років і політичні права чеських земель. Виникнення Національної партії та формування всередині неї двох політичних течій — консервативної (старочехи) і ліберальної (молодочехи), їхні програмні засади. Крах планів федералізації Австрії.

Пожвавлення чеського національного руху на початку 1870-х років. Табори(віча). “Фундаментальністатті”. Розкол Національної партії. Утворення в австрійському парламенті Чеського клубу. Поділ земель Чеської корони начеські та німецькі округи. Боротьба за загальне виборче право. Дальше загострення національно-політичних суперечностей.

Економічний розвиток чеських земель. Живностенський банк. Роль національного капіталу у розвитку чеської економіки. Спеціалізація сільськогосподарських районів.

Внутрішньополітичні процеси в імперії Габсбургів 50-60-х років XIX ст. і Словаччина.. “Меморандум словацького народу”. Закон про політичну неподільність Угорщини. Наступ на національні права словаків, їх боротьба за визнання своїх національних і політичних прав. Словацька національна партія: течії та програмні вимоги. Словаччина в системі загальноугорської економіки. Виникнення перших підприємств. Масова господарська еміграція та її форми.

Чехи і словаки на початку ХХ століття. Виникнення нових партій Чехії, їх програми і лідери. Т. Масарик. К. Крамарж.. Неославізм.

Джерела

ü Хрестоматия по истории южных и западных славян: в 3-х т. Т. 2. Новая история. – Минск: Университетское, 1989.

Література

ü Булахтин М.А. Краковские консерваторы и демократические вызовы в начале ХХ в. / М.А. Булахтин // Вопросы истории. – 2007. – №8.

ü Дильонгова Г. Історія Польщі 1795-1990: Пер. з пол. М. Кірсенка / Ганна Дильонгова. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2007. – 239 с.

ü Зашкільняк Л.О. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. / Леонід Опанасович Зашкільняк, Микола Григорович Крикун. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. – 752 с.

ü История Польши. Т.2 / ред.: И.С.Миллер. – М.: АН СССР, 1955. – 711 с.

ü История Чехословакии: в 3-х т. Т.2 / ред.: С.А. Никитин. – М.: АН СССР, 1959. – 355 с.

ü Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней / А.Х. Клеванский, В.В. Марьина, А.С. Мыльников, И.И. Поп. Отв. ред. А.Х. Клеванский. АН СССР, ин-т славяноведения и балканистики. – М.: Наука, 1988. – 574 с.

ü Кріль М. Історія Словаччини / Михайло Кріль. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 264 с.

ü Леньшина М.И. Концепция «всепольского» движения (1895 – 1903) / М.И. Леньшина // Общественное движение на польских землях. – М., 1988. – С. 161-174.

ü Манусевич А.Я. Очерки по истории Польши / А.Я. Манусевич. – М.: Учпедгиз, 1952. – 406 с. – (Б-ка учителя.).

ü Матвеев Г.Ф. Формирование идеологии чешских аграриев в конце ХІХ – 1914 г. / Г.Ф. Матвеев // Вестник Московского университета. Сер. 8,. История. – 1989. – №5. – С. 42-55.

ü Морозова О.П. Польские земли / О.П. Морозова // Новая история стран Европы и Америки. Второй период. Учеб.– М., 1998. – С. 59-66. (к. 19-н 20в.)

ü Обушенкова Л.А. Социально-классовая структура польского общества в эпоху капитализма (1864 – 1914) / Л.А. Обушенкова // Общественное движение на польских землях. – М., 1988. – С. 7-19.

ü Орехов А.М. Два направления в социалистическом движении (1893 – 1899) / А.М. Орєхов // Общественное движение на польских землях. – М., 1988. – С. 117 – 134.

ü Ратнер Н.Д. Национально политическая борьба в Чехии в годы становления Австро-Венгерского дуализма (1866 – 1871) / Н.Д. Ратнер // Институт славяноведения. Краткие сообщения АН СССР. – М., 1959. – №9. – С. 73-82.

ü Ратнер Н.Д. Программа и тактика чешской буржуазии в 1860 – 1867гг. / Н.Д. Ратнер // Ученые записки института славяноведения. – Т.14. – М.: АН СССР, 1956. – С. 83-178.

ü Трофимович В.В. Польська соціалістична партія і революційний рух в Росії (1892 – 1903) / В.В. Трохимович // Наукові праці з питань політичної історії. – К., 1991. – Вип. 169. – С.10-21.

ü Фалькович С.М. Основные тенденции развития общественной жизни на польских землях во второй половине 60-х и в 70-е гг. ХІХ в. / С.М. Фалькович // Общественное движение на польских землях. – М., 1988. – С. 19-33.

ü Хонігсман Я.С. До історії фінансового капіталу в Польщі / Я.С. Хонігсман // Проблеми слов’янознавства. – Львів, 1984. – Вип. 30. – С. 72-79.

ü Чешско-немецкие противоречия и политика правительства Австро-Венгрии в конце ХІХ века // Хрестоматия по новой истории. Ч.2 (1870 - 1918). – М.: Учпедгиз, 1953. – С.352-354.

ü Шпопер Д. Польское дворянство и крестьянский вопрос в ХІХ в. / Д. Шпопер // Вопросы истории. – 2008. – №2. – С.106-113.

ü Яковкина Е.В. Польский национальный вопрос в контексте модернизационных процессов (на примере истории польских земель последней трети ХІХ в. – начала ХХ в.) / Е.В. Яковкина // Славяноведение. – 2009. – №1. – С.62-72.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена.

 

Б). Семінарське заняття: Суспільно-політичні процеси на землях західних слов’ян у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (2 год.)

ПЛАН

1. Державно-правове становище польських земель в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

2. Соціально-економічний і суспільно-політичний розвиток польських земель, приналежних різним імперіям у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

3. Соціально-економічне та політичне становище чехів і словаків у складі Австро-Угорської монархії.

4. Суспільно-політичне життя чеських і словацьких земель у другій половині ХІХ ст.

Методичні рекомендації

Західні слов’яни у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття не мали своєї державності, а тому їхнє становище визначалося розвитком імперій, у складі яких вони перебували.

У першому питанні після зазначення того, як саме були розподілені польські землі на середину ХІХ ст., необхідно проаналізувати політику Росії, Німеччини та Австрії на цих територіях. Визначте особливості їхнього політичного становища.

У другому питанні порівняйте рівень економічного розвитку польських земель, зазначте основні події суспільно-політичного життя поляків у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Активізація суспільно-політичного життя в польських землях у цей період зумовила формування політичних партій в селянському, робітничому і національному русі. Визначте основні партії в кожній частині польських земель. Охарактеризуйте їхні програми та діяльність. Розкрийте вплив російської революції 1905 – 1907 рр. на суспільно-політичне життя поляків.

Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну державу Австро-Угорщину позначилося і на становищі включених до неї західнослов’янських земель. Який статус відтепер мали чеські і словацькі землі? За самостійно визначеними критеріями порівняйте соціально-економічний розвиток чеських і словацьких земель.

Формування політичних партій та національно-політична боротьба у чехів і словаків мали свої відмінності, визначте їх. Розкрийте погляди основної чеської партії (Національної) та двох течій всередині неї — старочехів і младочехів. З’ясуйте зміст таких понять, як “історичне право чеського народу”, “австрославізм”. Характеризуючи вимоги чеських партій кінця ХІХ ст., зверніть увагу на те, чи ставилося питання про завоювання державної самостійності. Які вимоги переважали у словацькому національному русі? Розгляньте погляди та діяльність словацької національної партії.

 

В). Завдання для самостійної роботи:

Завдання першого рівня

 

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: “червоні”, “білі”, Віденський компроміс 1890 р., Гаката (Союз східних територій), Транслейтанія, Цислейтанія, “бахівський абсолютизм”, Жовтневий диплом, Лютневий патент, табор, младочехи, старочехи, “Фундаментальні статті” 1871 р., рух “свій до свого”, “Омладина”, історичне чеське право, Меморандум словацького народу, Матиця словацька, Нова школа, Стара школа, гласити, “чехословакізм”.

2. Найперше скасування кріпосного права відбулося в польських землях, приналежних

А) Російській імперії;

Б) Прусії;

В) Австрійській імперії.

3. Статус національної автономії мали польські землі, які у другій половині ХІХ ст. знаходилися у складі

А) Російської імперії;

Б) Прусії;

В) Австрійської імперії.

 

4. Найбільш успішно у другій половині ХІХ ст. процес індустріалізації відбувався на теренах

А) Познаньщини;

Б) Помор’я;

В) Галичини;

Г) Царства Польського

Д) верхньої Сілезії.

 

5. Виберіть твердження, які відповідають дійсності?

А) чеська національна буржуазія мала сильні позиції у торгівлі та харчовій промисловості;

Б) розвиток капіталізму у сільському господарстві чеських і словацьких земель відбувався американським шляхом;

В) “рух свій до свого” означав об’єднання чеських і словацьких земель в одну державу;

Г) для словацьких земель характерним був більш успішний розвиток сільського господарства, а для чеських земель — промисловості.

Д) чеські землі мали статус політичної автономії у складі Австро-Угорщини.

 

6. Заповніть таблицю, використовуючи наведені нижче назви слов’янських земель

 

Транслейтанія	Цислейтанія

Чехія, Галичина, Познаньщина, Богемія, Моравія, Сілезія, Помор’я, Словаччина.

 

Завдання другого рівня

 

1. Які факти розвитку польських земель (чеських і словацьких земель) у другій половині ХІХ століття свідчать про процеси модернізації?

 

2. Знайдіть на карті “Європа у другій половині ХІХ ст.” польські, чеські та словацькі землі. Запам’ятайте їх місце знаходження та спробуйте його відтворити на самостійно намальованій карті-схемі.

 

3. Заповніть порівняльні таблиці:

 

Характеристика розвитку польських земель

у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Питання для порівняння	Німеччина	Австро-Угорщина	Росія
1.Які землі увійшли?
2. Особливості політичного статусу
3. Особливості соціально-економічного розвитку
4. Висновок (завдання суспільно-політичного розвитку)

Характеристика розвитку чеських та словацьких земель

у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Питання для порівняння	Цислейтанія	Транслейтанія
1.Які землі увійшли?
2. Особливості політичного статусу
3. Особливості соціально-економічного розвитку
4. Висновок (завдання суспільно-політичного розвитку)