Слов’янські народи та держави у новітній час (1918 – до сьогодення)

 

Тема 1. Східні слов’яни у період між світовими війнами (1918 – 1939 рр.).

Російська революція 1917 року

Зміст теми

Передумови лютневих подій. Повалення самодержавства (27 лютого – 3 березня). Зречення Миколи II. Утворення Петроградської Ради. Наказ № 1. Тимчасовий уряд та його реформи. Двовладдя, його причини і сутність. Історичне місце лютневих подій.

Суспільно-політична обстановка в країні після повалення царизму (навесні 1917 р.). Основні партії Росії, їх політичні платформи і тактика. Внутрішня і зовнішня політика Тимчасового уряду. Квітневі тези В.Леніна. Політичні кризи. Виступ Корнілова і його наслідки.

Поглиблення дестабілізації російського суспільства у вересні – жовтні 1917 р. Підготовка більшовиками повстання. Збройний виступ більшовиків у Петрограді. Другий Всеросійський з’їзд Рад та його рішення.

Джерела:

ü Страна гибнет сегодня. Воспоминания о Февральской революции 1917 г. – М.: Книга, 1992. — 480с.

ü Хрестоматия по истории СССР, 1917 — 1945 / Сост. С.И.Дегтев и др.; Под ред. Э.М.Щагина. — М.: Просвещение, 1991.

ü Хрестоматия по отечественной истории (1914 — 1945 гг.) / Под ред. А.Ф.Киселёва, Э.М.Щагина. — М., 1996.

ü Второй Всероссийский съезд Советов рабочих и солдатских депутатов. Сб. докум. — М., 1977.

ü Ленін В.І. Більшовики повинні взяти владу / Володимир Ілліч Ленін // ПЗТ. — Т.34. — С.226 – 228.

ü Ленін В.І. До лозунгів / Володимир Ілліч Ленін // ПЗТ. — Т.34. —С.10 – 17.

ü Ленін В.І. Марксизм і повстання / Володимир Ілліч Ленін // ПЗТ. — Т.34. — С.229 – 234.

Література:

ü Бакулин В.И. Между догмой, иллюзией и реальностью: меньшевизм в 1917 году / В.И. Бакулин // Отечественная история. — 2004. — №1. — С,69 – 83.

ü Великая Октябрьская социалистическая революция: энциклопедия. — М., 1977. — 639с.

ü Гайда Ф.А. Механизм власти Временного правительства /Ф. Гайда // Отечественная история. — 2001. — №2. — С.141 – 153.

ü Драма российской истории: большевики и революция / Под ред. акад. А.Н. Яковлева. – М., 2002. – 449 с.

ü Ерофеев Н.Д. Современная отечественная историография русской революции 1917 г. / Н.Д. Ерофеев // Новая и новейшая история. – 2009. – №2.

ü Земцов Б.Н. Историография революции 1917 г. / Б.Н. Земцов // Международный исторический журнал. – 1999. – №2 (март-апрель). Режим доступу - http://www.unilib.neva.ru/dl/327/Theme_9/Literature/Zemcov.htm

ü Искендеров А.А. Ленин, Троцкий, Сталин. Русская революция 1917 года в фокусе взаимоотношений её вождей / А.А. Искендеров // Вопросы истории. – 2009. – №7

ü Искендеров А.А. Очерки истории советского общества. Октябрь 1917 года: революция или переворот? / А.А. Искендеров // Вопросы истории. — 2002. — №5. — С.69 – 90.

ü Карр Э. История Советской России. Кн.1. Большевистская революция 1917 – 1923. / Э. Карр. — М.: Прогресс, 1990.

ü Кульчицький С. Новий погляд на Російську революцію 1917 року:... / Станіслав Кульчицький // Історія в школах України. — 2004. — №/№ 1. — 8.

ü Миллер В. 1917-й: взлёт и падение меньшевиков / В. Миллер // Свободная мысль. — 1995. — №10. — С.63-76.

ü Минц И.И. История Великого Октября. / И.И. Минц. — М., 1978. — Т.1 - 3.

ü Октябрь 1917: величайшее событие века или социальная катастрофа? — М., 1991.

ü Политические партии России (конец ХІХ — первая треть ХХ вв.): энциклопедия. — М., 1996.

ü Революция 1917 г. в России: новые подходы к изучению // Берельковский И.В., Павлов Л.С. История: Методика преподавания. / И.В. Берельковский, Л.С. Павлов. — М.: Поматур, 2001. — С.285 –291.

ü Старцев В.И. Внутренняя политика Временного правительства первого состава. / Виталий Старцев. — Л., 1980.

ü Чураков Д.О. 1917 год в современной историографии: проблемы и дискуссии / Д.О. Чураков // Новая и новейшая история. – 2009. – №4.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція: Російська революція 1917 року 2 год.

 

ПЛАН

1. Проблема Російської революції 1917 року в історичній літературі.

2. Лютнево-березневий етап революції: передумови, хід, наслідки.

3. Розгортання Російської революції впродовж весни – літа 1917 року. Діяльність Тимчасового уряду.

4. Прихід до влади більшовиків:

А) підготовка і здійснення збройного повстання;

Б) рішення ІІ Всеросійського з’їзду Рад робітничих і солдатських депутатів.

 

Б). Семінарське заняття: Альтернативи суспільного розвитку Росії у період революції 1917 року (2 год.)

ПЛАН

1. Ставлення партій революційної демократії (есерів та меншовиків) до повалення самодержавства в Росії та до Тимчасового уряду.

2. Діяльність Тимчасового уряду як ліберально-демократична альтернатива. Місце Корніловського заколоту у ході Російської революції 1917 року.

3. Еволюція поглядів більшовиків на революцію в Росії (1903 р.— жовтень 1917 р.).

Методичні поради:

Повалення монархії в Росії змінило розстановку політичних сил. У новій ситуації кожній партії необхідно було визначитися із стратегічними і тактичними завданнями, дати відповіді на нагальні питання тогочасного життя.1917 рік продемонстрував декілька можливих варіантів розвитку Росії, за кожним із яких стояла певна політична сила: революційно-демократичний варіант (діяльність Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів, позиція есерів та меншовиків), ліберально-демократичний (діяльність Тимчасового уряду, позиція кадетів), встановлення воєнної диктатури (корніловщина), радикальна альтернатива, уособлена диктатурою більшовиків. Окрім цього міг бути ще один варіант, уникнути який намагалася кожна із згаданих суспільних сил — анархічний бунт і розпад країни.

Для систематизації матеріалу теми пропонуємо заповнити таблицю “Програма дій основних політичних партій Росії в умовах Російської революції 1917 року” із завдань для самостійної роботи студентів (завдання другого рівня).

При розгляді першого питання необхідно згадати програмні установки меншовиків та есерів, визначити їхнє ставлення до революційних процесів, що розпочалися в Росії у 1917 році, до Тимчасового уряду, до Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів.

Період з лютого по жовтень 1917 року був доволі складним, оскільки на тлі нестабільності, воєнної розрухи, кризи в економіці необхідно було здійснити перехід від старого самодержавного режиму до нового демократичного. У такій складній ситуації довелося діяти новій владі. Традиційно в літературі радянського періоду зображувалися прорахунки Тимчасового уряду, його відмова від кардинальних реформ. Проте поряд із визначенням його невдач необхідно згадати і про успіхи. При розкритті політики Тимчасового уряду поміркуйте над такими питаннями:

- Чи відображала програма діяльності Тимчасового уряду, викладена у декларації від 3 (16) березня 1917 року та зверненні до громадян Росії від 6 (19) березня 1917 року нагальні потреби населення країни?

- Чи вдалося Тимчасовому урядові вирішити головні завдання, що стояли перед країною?

За неповні 8 місяців правління Тимчасового уряду йому довелося пережити декілька політичних криз. Однією з них став Корніловський заколот, який слід розглядати у контексті альтернатив суспільного розвитку Росії в 1917 році. Які сили його підтримували? Які цілі ставили? Що завадило їх досягненню? Як змінилася розстановка політичних сил у країні після його придушення?

Наслідком Корніловського заколоту стало наступне посилення політичної кризи, яка в кінцевому результаті призвели до краху “демократичного реформаторства” і падіння Тимчасового уряду.

Для того, щоб дати відповідь на питання “Завдяки чому більшовикам вдалося прийти до влади у жовтні 1917 року?”, необхідно простежити еволюцію їхніх поглядів на революцію та її здійснення у Росії. Початковою датою має стати 1903 рік, коли відбувся ІІ з’їзд РСДРП. На ньому була прийнята програма партії, яка включала програму-мінімум і програму-максимум. Проаналізуйте, які революційні перспективи визначалися у цьому документі, яку позицію займали більшовики в роки першої російської революції 1905 – 1907 років та після неї. Наступним документом, що визначав погляди Леніна, як лідера більшовиків, на революційні події в Росії, стали “Квітневі тези”. З’ясуйте обставини їх появи та проаналізуйте зміст. Упродовж квітня — жовтня 1917 року, в залежності від ситуації в країні, змінювалися лозунги більшовицької партії, їх ставлення до можливості мирним чи збройним шляхом прийти до влади. Визначте головні віхи (дата, подія, зміст) цієї еволюції поглядів.

 

В). Завдання для самостійної роботи студентів:

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: Тимчасовий Виконавчий комітет Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів, Петроградська рада, Тимчасовий уряд, двовладдя, меншовизм (меншовики), коаліційний уряд, Державна нарада у Москві, корніловщина, Директорія, Всеросійська демократична нарада, Передпарламент (Всеросійська Демократична рада), більшовизм (більшовики), більшовизація рад, диктатура пролетаріату, (соціальна) революція, переворот, перманентна революція.

Завдання другого рівня

1. Заповніть таблицю

Програма дій основних політичних партійРосії