Соціально-економічний розвиток східних слов’ян

У пореформений період

Зміст теми

Розвиток капіталізму та утворення класів буржуазного суспільства в Росії в 60-90-х pp. XIX ст. Територія і населення Росії в другій половині XIX ст. Буржуазна еволюція поміщицького і селянського господарства. Соціальне розшарування селянства. Два шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Утворення внутрішнього ринку для великої промисловості. Основні етапи розвитку капіталізму в промисловості. Завершення промислового перевороту в Росії. Залізничне будівництво. Створення нових промислових центрів. Формування промислового пролетаріату. Буржуазія. Економічна політика самодержавства. Темпи, характер та особливості розвитку капіталізму в Росії.

Джерела

ü Дмитриев С.С. Хрестоматия по истории СССР. – М., 1948.

ü Хрестоматия по истории СССР. 1861 – 1917. Под ред. В.Г. Тюкавкина. – М., 1990.

Література

ü Дружинин Н.М. Русская деревня на переломе: 1861 – 1880 / Н.М. Дружинин. – М., 1978.

ü Карпенко К.Г. Железнодорожная реформа 1855 – 1856 гг. / К.Г. Карпенко // Вопросы истории. – 2013. – №2. – С. 3-17.

ü Корелин А.П. Российское дворянство и его сословная организация (1861 - 1904) / А.П. Корелин // История СССР. — 1971. — №5.

ü Лаверычев В.Я. Крупная буржуазия в пореформенной России. 1861 – 1900 / В.Я. Лаверычев. — М., 1974.

ü Ленін В.І. Розвиток капіталізму в Росії / В.І. Ленін // Повне зібр. тв. – Т.3.

ü Промышленность России на рубеже ХІХ – ХХ в. – М., 1992.

ü Рындзюнский П.Г. Утверждение капитализма в России в 1850 – 1886 гг. / П.Г. Рындзюнский. – М., 1978.

ü Соловьёва А.М. Промышленная революция в России в ХІХ в. / А.М. Соловьёва. – М., 1990.

ü Хок С.Л. Мальтус: рост населения и уровень жизни в России. 1861 – 1914 гг. / С.Л. Хок // Отечественная история. — 1996. — №2. — С.28-54.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція робочим планом не передбачена.

 

Б). Семінарське заняття робочим планом не передбачене.

В). Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: розселянювання, відробіткова система, здольщина, прусський та американський шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві, мануфактура, фабрика, промисловий переворот, протекціонізм, буржуазія, пролетаріат, первісне нагромадження капіталу.

Завдання другого рівня

1. В одному зі своїх нарисів російський письменник В.В.Вересаєв писав: “Что сталось-то, и не гляди! Выедешь с сохою на нивку, а что орать, не знаешь. Сосед кричит: «Эй, дядя Лизар, мою полоску зацепил!» Повернулся — с другого боку: «Мою-то, зачем трогаешь?!» Вот такое стеснение! Ложись да помирай.” Визначте про яке джерело селянських бід веде розповів письменник. Які ще явища пореформеного села обтяжували розвиток селянського господарства?

 

2. Говорячи про реформу 1861 року, російський поет М. Некрасов говорив: “…распалась цепь великая. Распалась и ударила одним концом по барину, другим – по мужику”. Поясніть ці слова.

 

3. Визначте основні наслідки будівництва залізниць в Росії другої половини ХІХ століття.

 

4. Із 1860 р. по 1862 р. виплавка чавуна в Росії з 14,5 млн. пуд. скоротилася до 10,5 млн. пуд., тобто на 28%, і лише у 1870 р. досягла рівня 1860р. Чим пояснюється це явище?

 

5. Охарактеризуйте соціально-економічні процеси, що знайшли своє відображення у таблиці “ Відхід робітників додому на літні сільськогосподарські роботи в 1890 р. ”:

 

Види виробництва	Кількість робітників, що залишили підприємства влітку 1890 р. (у %)
Ручні бавовноткацькі із фарбувальнями
Машинобудівні
Ручні шовкоткацькі
Ручні ситценабивні
Самоткацькі (механізовані)
Ситценабивні (механічні)
Бавовнопрядильні і само ткацькі механізовані

 

 

Основні суспільно-політичні течії та суспільні рухи в Російській імперії другої половини ХІХ століття

Зміст теми.

Селянський і революційно-демократичний рух у 1861 – 1863 pp. Утворення товариства “Земля і воля” 1860-х pp. Витоки народництва. Революційні гуртки середини – другої половини 1860-х років. Революційний народницький рух 1870-х років та його теоретичні засади. Основні напрями революційного народництва. “Ходіння в народ”. “Земля і воля” 1870-х pp. “Народна воля”, “Чорний переділ”. Народницький терор.

Селянський і робітничий рух у 1870-х pоках. “Південноросійський союз робітників”. “Північний союз російських робітників”. Земський і ліберальний рух.

Загострення соціальних і політичних суперечностей на кінець 1870-х років. Криза урядової політики. М.Т. Лоріс-Меліков і його програма. Вбивство Олександра II. Олександр III і маніфест про “непорушність” самодержавства. Перемога реакції. Політика контрреформ.

Робітничий рух 80-х — початку 90-х pp. XIX ст. Зародження марксизму в Росії. Група “Визволення праці” та її історичне значення. Марксистські гуртки 80-х початку 90-х pp.

Джерела

ü Антология мировой политической мысли. В 5 т. Т.ІV. Политическая мысль в России: Вторая половина ХІХ – ХХ вв. – М., 1997.

ü Дмитриев С.С. Хрестоматия по истории СССР. – М., 1948.

ü Материалы по истории СССР для семинарских и практических занятий. Освободительное движение и общественная мысль в России XIX в. – М., І991. –.С.288-317, 326-338, 352-371, 383-387, 391-392.

ü Революционное народничество 1870-х годов: Воспоминания участников народнического движения в Петербурге. – Л., 1986.

ü Революционное народничество 70-х гг. ХІХ в. Сб. док. и материалов: В 2 т. – М., 1964-1965.

ü Хрестоматия по истории СССР. 1861 – 1917. Под ред. В.Г. Тюкавкина. – М., 1990.

Література

ü Антонов В.Ф. Народничество в России: утопия или отвергнутые возможности / В.Ф. Антонов // Вопросы истории. – 1991. – №1. – С. 15-19.

ü Будницкий О.В. Терроризм в российском освободительном движении: идеология, этика, психология (вторая половина XIX – начала ХХ в.) / О.В. Будницкий. – М., 2000.

ü Волк С.С. Народная воля. 1879 – 1882 / С.С. Волк. – М.-Л., 1966.

ü Зайончковский П.А. Российское самодержавие в конце XIX в. / П.А. Зайончковский. – М., 1970.

ü Левин Ш.М. Общественное движение в России в 60-70-е годы XIX в. / Ш.М. Левин. – М., 1958.

ü Ленін В.І. Про народництво / В.І. Ленін // Повне зібр. тв. – Т.22. – С. 200-291.

ü Ляшенко Л.М. Революционные народники: Книга для учащихся / Л.М. Ляшенко. – М., 1989.

ü Мамонов А.В. Граф М.Т. Лорис-Меликов: к характеристике взглядов и государственной деятельности / А.В. Мамонов // Отечественная история. – 2001. – №5. – С. 32-53.

ü Пелевин Ю.А. «Хождение в народ» 1874 – 1875 гг. / Ю.А. Пелевин // Вопросы истории. – 2013. – №4. – С.64-97.

ü Петров Ф.А. Земско-либеральные проекты переустройства государственных учреждений в России в конце 70-х – начале 80-х годов XIX в. / Ф.А. Петров // Отечественная история. – 1993. – №4. – С. 32-47.

ü Пирумова Н.М. Земское либеральное движение: Социальные корни и эволюция до начала ХХ в. / Н.М. Пирумова. – М., 1977.

ü Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ – ХХ ст.. Історичні нариси / Д.В Архієрейський, О.Г. Бажан, Т.В. Бикова та ін. – К.: Наук. думка, 2002. – 952 с.

ü Попов Е.А. Взгляды К.П.Победоносцева на государственное устройство России / Е.А. Попов // Записки історичного факультету /Одеський держ. ун-т ім. І.І.Мечнікова. – Одеса, 2001. – Вип.10. – С.244-249.

ü Рабочий класс от зарождения до начала ХХ в. – М., 1989.

ü Россия в революционной ситуации на рубеже 1870 – 1880-х годов. – М., 1983.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція: Суспільно-політичне життя в Росії в другій половині ХІХ століття (2 год.)

ПЛАН

1. Суспільно-політична криза кінця 1870-х – початку 1880-х років: причини, особливості, головні етапи.

2. Ліберально-опозиційний рух. Внутрішньополітичний курс М.Т. Лоріс-Мелікова.

3. Ідеологія контрреформ. Національно-колоніальна політика царизму.

4. Радикальний напрям громадської думки (ідейні засади народництва, робітничий рух 70-80-х років ХІХ століття, початок поширення марксизму).

 

Б). Семінарське заняття: Ідеологія та практика російського народництва

(2 год.)

ПЛАН

1. Ідейні засади народництва. Три течії в революційному народництві.

2. “Ходіння в народ”: передумови, зміст і наслідки.

3. Перехід народників до тактики індивідуального терору.

Методичні поради:

Незавершеність реформ 60-70-х років ХІХ ст. активізували в Росії суспільний рух, у якому остаточно сформувалися три напрями: консервативний, радикальний та ліберально-демократичний.

Народництво являє собою один з етапів розвитку радикальної течії суспільного руху в Росії другої половини ХІХ ст., яка мала суттєвий вплив на життя країни ще і на початку ХХ ст. Важливим є з’ясування суті ідеологічних поглядів народників, в основі яких лежав утопічний селянський соціалізм О.І. Герцена, М.Г. Чернишевського. Крім визначення спільних рис народницької ідеології необхідно розкрити три головні тактичні напрями народництва на основі праць їх теоретиків – М. Бакуніна, П. Лаврова, П. Ткачова.

“Ходіння в народ” дало можливість народникам на практиці перевірити правоту своїх поглядів. При підготовці цього питання студенти повинні показати не лише знання фактичного матеріалу, але й розкрити практичні та теоретичні наслідки “ходіння”.

На основі вивчення джерел та літератури необхідно визначити причини переходу народників до терористичної діяльності, дати політичну й моральну оцінку їхніх дій.

Для розгляду діяльності російських народників крім традиційної форми проведення заняття у вигляді семінару можливо використати нетрадиційний варіант – “семінар-суд”.

 

В). Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: народництво, “ходіння в народ”, народницький тероризм, нігілізм, “Земля і воля”, “Народна воля”, “Чорний переділ”, марксизм, контрреформи, лібералізм, земський рух, “конституція” М.Т. Лоріс-Мелікова, маніфест про “непорушність” самодержавства.

 

2. Приведіть у відповідність зміст стовпчиків

Ідеолог народництва	Течія народництва	Програмний твір
П.Л. Лавров, М.О. Бакунін, П.М. Ткачов, М.К. Михайловський.	російський бланкізм анархізм пропагандизм змовницькі дії	«Історичні листи» «Державність та анархія» «Додаток А» Журнал «Набат»

 

3. Апогеєм другої суспільно-політичної кризи в Росії вважається дата:

А) 2 квітня 1879 року;

Б) 5 лютого 1880 року;

В) 1 березня 1881 року;

Г) 29 квітня 1881 року.

Якім подіям відповідають наведені дати?

 

4. Які характеристики стосуються часу правління Олександра ІІІ? Обгрунтуйте свій вибір.

А) стабільність;

Б) різкі зміни;

В) мирні роки;

Г) реформи;

Д) поліцейський режим, режим заборон;

Є) стан війни;

Ж) контрреформи у політиці.

 

5. Яке з наведених прізвищ є зайвим? Чому?

А) М. Катков, К. Побєдоносцев, М. Лоріс-Меліков; Д. Толстой.

Б) С. Нечаєв, Т. Грановський, М. Чернишевський, П. Заічневський.

 

6. Морозовський страйк відбувся:

А) 1885 року у Санкт-Петербурзі;

Б) 1881 року у Москві;

В) 1887 року в Орєхово-Зуєво;

Г) жодна відповідь не є правильною.

 

Завдання другого рівня

1. Підготуйте тези виступу на тему “ Опозиційні настрої 60-х років ХІХ століття (“Шістдесятники” ХІХ століття)” або складіть таблицю, яка б розкривала склад, соціально-економічні та політичні прагнення, час та форми діяльності “шістдесятників” ХІХ століття.

2. Які фактори зумовили виникнення народницької ідеології в Росії?

 

3. Порівняйте заходи, проведені за Олександра ІІ та за Олександра ІІІ. У яких питаннях Олександр ІІІ виступив наступником Олександра ІІ?

Олександр ІІ	Питання для порівняння	Олександр ІІІ
	Центральне і місцеве управління
	Соціальна політика
	Освіта і друк
	Економічна політика
	Національна політика

 

4. На Вашу думку, чи був проект М.Т. Лоріс-Мелікова конституцією? Відповідь обґрунтуйте.