Зовнішня політика Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

 

Зміст теми

Міжнародне становище Росії після Східної війни. Боротьба російської дипломатії за перегляд Паризького миру. Союз трьох імператорів. Далекосхідна політика Росії. Відносини з Китаєм та Японією.

Російсько-турецька війна 1877 – 1878 pp. Сан-Стефанський мир. Протидія західноєвропейських держав на чолі з Англією умовам Сан-Стефанського миру. Берлінський конгрес. Роль Росії у визволенні балканських народів.

Міжнародне становище і зовнішня політика 80-х-початку 90-х років. Створення Троїстого союзу. Оформлення франко-російського союзу. Приєднання Середньої Азії та Казахстану до Росії. Організація управління Середньою Азією. Наслідки приєднання Середньої Азії і Казахстану до Росії.

Джерела

ü Дмитриев С.С. Хрестоматия по истории СССР. – М., 1948.

ü Хрестоматия по истории СССР. 1861 – 1917. Под ред. В.Г.Тюкавкина. – М., 1990.

Література

ü Бадаєв Д.В. Східна війна: погляд через півтора сторіччя / Д.В. Бадаєв// Історія та правознавство. – 2004. – №8. – С. 10-14.

ü Болховитинов Н.Н. Аляскинский скандал (1867-1868 гг.) / Н.Н. Болховитинов // Вопросы истории. – 1989. – №4. – С. 37-54.

ü Болховитинов Н.Н. Как продали Аляску / Н.Н. Болховитинов // Международная жизнь. – 1988. – №7. – С. 120-131.

ü Болховитинов Н.Н. Русско-американские отношения и продажа Аляски. 1834-1867. Н.Н. Болховитинов. – М., 1990.

ü Виноградов В.Н. Канцлер А.М. Горчаков: триумф в Лондоне и чёрные дни в Берлине / Н.Н. Виноградов // НиНи. – 2003. – №3. – С. 123-151.

ü Восточный вопрос во внешней политике России. – М., 1978.

ü Карасёв В.Г. Восточный кризис и русско-турецкая война 1877 – 1878 гг. / В.Г. Карасёв // История СССР. – 1979. – №1. – С.

ü Киняпина Н.С. Борьба России за отмену ограничительных условий Парижского договора 1856 г. / Н.С. Киняпина // Вопросы истории. – 1972. – №8. – С. 35-51.

ü Киняпина Н.С. Внешняя политика России второй половины XIX века / Н.С. Киняпина. – М., 1974.

ü Киняпина Н.С. Средняя Азия во внешнеполитических планах царизма (50—80-е годы XIX в.) / Н.С. Киняпина // Вопросы истории. – 1974. – №2. – С. 36-51.

ü Россия и освобождение Болгарии. – М., 1982.

ü Русско-турецкая война 1877 – 1878 гг. / Под ред. И.И.Ростунова. – М., 1977.

ü Хевролина В.М. Российская дипломатия и балканский вопрос во второй половине 60-х годов ХІХ века: стратегия и тактика / В.М. Хевролина // Отечественная история. – 2005. – №1. – С.39-55.

ü Чернов С. «Берлинский мир перед русским общественным мнением» / С. Чернов // Вестник Моск. ун-та. Серия 8. История. – 1997. – №1. – С. 3-20.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А ). Лекція робочим планом не передбачена.

 

Б). Семінарське заняття робочим планом не передбачене.

В). Завдання для самостійної роботи.

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: Паризький договір, Лондонська конвенція про протоки, російсько-турецька війна 1877 – 1878 рр., “Союз трьох імператорів”, російсько-французька угода, Східне питання.

 

2. Які положення відповідали умовам Паризького миру?

1) Росія втрачала острови в гирлі Дунаю;

2) Росія втрачала південну частину Бессарабії;

3) Росія втрачала Аляску;

4) Росію позбавили права мати військовий флот на Чорному морі;

5) Росія втрачала Валахію і Молдавію;

6) Англія приєднувала частину Криму;

7) Знищувалися російські фортеці на Чорному морі;

8) Росія ліквідовувала військово-морську базу в Кронштадті;

9) Чорне море оголошувалося відкритим для торговельних суден усіх країн;

10) Росія втрачала Західну Грузію.

 

3. Розташуйте події російсько-турецької війни 1877 – 1878 років у хронологічній послідовності:

1) осада Плевни;

2) форсування Дунаю;

3) захоплення Тирнова;

4) захоплення Софії;

5) боротьба за Шипкинський перевал;

6) протест Австро-Угорщини та Англії проти продовження військових дій.

4. Оберіть правильну відповідь:

А). До складу “Союзу трьох імператорів” увійшли:

1) Франція, Росія, Туреччина;

2) Австро-Угорщина, Німеччина, Росія;

3) Великобританія, Австро-Угорщина, Росія.

Б). Росія, вступаючи до складу “Союзу трьох імператорів”, мала на меті:

1) завоювання Середньої Азії;

2) урегулювання ситуації на Балканах;

3) недопущення об’єднання двох інших країн-учасниць “Союзу” проти Росії.

В). Троїстий союз склався в:

1) кінці 1870-х – на початку 1880-х років;

2) середині 1880-х років;

3) кінці 1880-х років.

Г). Троїстий союз був спрямований проти:

1) Франції та Італії;

2) Росії та Франції;

3) країн-учасниць “Союзу трьох імператорів”.

 

Завдання другого рівня

1. Складіть хронологічну таблицю основних подій у зовнішній політиці Російської імперії у другій половині ХІХ століття за її основними напрямками:

Дата	Подія
Європейський напрямок
Далекосхідний напрямок
Середньоазіатський напрямок

 

2. Проаналізуйте завдання, мотиви зовнішньої політики Російської імперії у другій половині ХІХ століття за її основними напрямками. У висновку встановіть зв’язок між проведенням кардинальних реформ у Росії (внутрішньополітичним курсом) і зовнішньою політикою Російської імперії в 60 – 70-х роках ХІХ століття.

 

Напрямок	Завдання
Європейський
Далекосхідний
Середньоазіатський
Висновок