Початок Громадянської війни в Росії

Дата початку	Подія	Обґрунтування

 

2. Заповніть таблицю:

Причини перемоги червоних і поразки білих у Громадянській війні

Причини перемоги червоних	Фактори	Причини поразки білих
	політичні
	воєнні
	економічні
	соціальні
	моральні
	зовнішні

 

3. Підготуйте історико-біографічні довідки про лідерів білого руху – О.В. Колчака, А.І. Денікіна, П.М. Врангеля.

 

4. Складіть і заповніть порівняльну таблицю «Політика «воєнного комунізму» і неп».

 

5. Заповніть таблицю:

Радянське суспільство у 1930-і роки

Сфери суспільного життя	Позитив («Про що писали газети?»)	Негатив («Про що газети мовчали?»)
Економіка Політика Ідеологія Культура
Висновок

 

 

Тема 2. Утворення нових слов’янських держав у Центральній та Південно-Східній Європі внаслідок Першої світової війни та

їхній розвиток у міжвоєнний період

Зміст теми.

Польське питання в політиці воюючих сторін до 1916 р. Основні політичні орієнтації польського суспільства. Зміна характеру польського питання в 1917 р. Формування інститутів державної влади на польських землях і за кордоном. Спроба вирішити польське питання на переговорах у Бресті. Створення Польської Республіки (другої Речі Посполитої).

Діяльність чеської і словацької еміграції. Клівлендська угода 1915 р. Створення і діяльність Чеської ради у Відні і Національного комітету в Празі. Піттсбугзька угода 1918 р. Піднесення національно-визвольного руху восени 1918 р. Мартинська декларація Словацької національної ради. Проголошення Чехословацької республіки.

Зростання антиавстрійських настроїв серед південнослов’янських народів Австро-Угорщини. Південнослов’янський комітет. Проекти вирішення південнослов’янського питання в роки війни. Корфська декларація 1917 р. Травнева декларація 1917 р. Зростання ідей югославізму. Рішення хорватського сабору про розрив з Австро-Угорщиною. Проголошення Держави словенців, хорватів і сербів (жовтень 1918 р.). Об’єднавчі рішення народних скупщин Воєводини і Чорногорії.

Формування кордонів країни. Конституція 1921 р. Національне питання. Наростання політичної кризи. Державний переворот у травні 1926 р. і встановлення санаційної диктатури. Особливості режиму Ю. Пілсудського. Посилення наступу на демократичні інститути. “Умиротворення” східних теренів пацифікації. Формування антисанаційної опозиції та її діяльність у 20-30-х роках. Конституція 1935 р. Посилення політичної боротьби в 1936 – 1937 рр. Особливості зовнішньої політики польських урядів у другій половині 30-х років. Її вплив на внутрішньополітичну обстановку в країні. Реформи початку 20-х років та їх вплив на економічний розвиток країни. Спроби стабілізації господарства. Реформи уряду В Грабського 1923 – 1925 рр. Зміни у соціальній структурі населення. Роль костелу у суспільному житті.

Утворення Чехословацької республіки та її міжнародне становище. Проблема кордонів. Державно-політичний устрій. Конституція 1920 р. Президент Т. Масарик і концепція чехословакізму. Позапарламентські органи влади та їх роль у політичному житті країни. Основні політичні партії, їх діяльність у 20-х роках. Національне питання. Мюнхенська конференція та її рішення. Поділ країни. Друга республіка. Посилення національно-визвольного руху. Закон ”Про автономію Словаччини і Підкарпатської Русі”. Остаточна ліквідація Чехо-Словаччини. Економічні реформи 20-х років. Протекціоністська політика держави. Утворення національних промислових та фінансових об’єднань. Економічна криза 1929 — 1933 рр. та її наслідки

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців та його міжнародне становище. Проблема кордонів. Державно-політичний устрій. Відовданська конституція. Розстановка політичних сил у 1920-х роках. Державний переворот 1929 р. і проголошення Королівства Югославії. Адміністративні реформи. Конституція 1931 р. Режим королівської влади. Участь у Малій Антанті. Проблема Балканської федерації. Югославія і Балканська Антанта. Зміна зовнішньої орієнтації у другій половині 30-х років. Сербо-хорватська угода 1939 р. Політична криза на початку Другої світової війни. Державний переворот 1941 р. Національне питання. Криза югославізму. Хорватський сепаратизм. Усташська організація. Особливості економічного розвитку національних територій. Земельна реформа 1919 р. Ситуація в аграрній сфері. Еміграція. Економічна криза 1929 – 1933 рр. і подолання її наслідків. Спільне та особливе у культурному розвитку народів Югославії.

 

Джерела:

ü Бенеш Э. Воспоминания о трагедии // Новое время. – 1989. – №11. – С.39-42.

ü Захват Австрии и Чехословакии // Нюрнбергский процесс. – М., 1988. – Т.2. – С.477-648.

ü Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Т 2. – С.244 – 250, 256 – 268; Т. 3. – Мн., 1991. – С.17 – 33, С.98 – 104.

ü Чапек К. Бесіди з Т.Г. Масариком. – Львів, 2001. – 270 с.

Література:

ü Баран З. А. Відродження і становлення Польської держави 1918-1921 рр.: Тексти лекцій / З. А. Баран. – Л.: Львів. держ. ун- т ім. І.Франка, 1996. – 55 с.

ü Баран З.А. Історія Югославії (1918 – 1990 рр.). Тексти лекцій. / З.А. Баран, М. Кріль. – Львів, 1997.

ü Бобрик М.Н. Революционный 1917 год и независимость Польши / М.Н. Бобрик // Вопросы истории. – 1988. – 11. С.17-27.

ü Болдов А.В. Подготовка “санации” к созданию своей политической организации (май 1935 – февраль 1937 гг.) А.В. Болдов // Советское славяноведение. – 1981. – №3. – С.38-47.

ü Будницкий О. Пилсудский против Тухачевского: советско-польская война 1920 года / О. Будницкий // Знание-сила. – 2008. – №4. – С.44-51.

ü Виноградов В.Н. Первая мировая война. Великодержавная дипломатия в “пороховом погребе” Европы / В.Н. Виноградов // Славяноведение. – 1998. – № 5. – С. 43 – 52.

ü Виноградов В.Н. Процессы образования государств в Юго-Восточной Европе в ХІХ – начале ХХ в / В.Н. Виноградов // Балканские исследования. – Вып. 9. – М., 1984. –– С. 87-98.

ü Вишняков Я.В. Сербия в начале Первой мировой войны: 1914 – 1915 гг. / Я.В. Вишняков // Новая и новейшая история. – 2013. – №2. – С. 53-65.

ü Возрождение республики. 1938 – 1945. – М., 1988. – С.41-80.

ü Гарматный В.П. Польская партия социалистическая и аграрный вопрос (1919 – 1939 гг.) / В.П. Гарматный // Вопросы истории. – 2013. – №1. – С. 109-117.

ü Гусєв В. До і після Мюнхена: 15 березня 1939 р. перестала існувати Чехословаччина / Віктор Гусєв // Історичний журнал. – 2009. – №2. – С.120-126.

ü Дильонгова Г. Історія Польщі. 1795 – 1990. / Г. Дильонгова. – К., 2007. – 239 с.

ü Зашкільняк Л.О. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів / Леонід Опанасович Зашкільняк, Микола Григорович Крикун. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. – 752 с.

ü Зеленин В.В. Некоторые аспекты становления и кризиса представительной системы Королевства сербов, хорватов и словенцев / В.В. Зеленин // Проблемы истории кризиса буржуазного политического строя: Страны Центральной и Юго-Восточной Европы в межвоенный период. – М., 1984. – С.65-80.

ü Исламов Т.М. Австро-Венгрия в первой мировой войне. Крах империи / Т.М. Исламов // Новая и новейшая история. – 2001. – № 5. – С.14-46.

ü История Польши: В 3т. – М.: Изд-во АН СССР, 1958.– Т. 3. – С. 263 – 367.

ü История Чехословакии. – Т. 2. – С. 231 – 271; Т. 3. – М., 1960. – С. 9 – 39.

ü История Югославии. – Т. 1. – С. 658 – 681; Т. 2. – М., 1963. – С. 7 – 35.

ü Ким И.К. Санационные власти в парламентских выборах 1935 года в Польше / И.К. Ким // Славяноведение. – 2011. – №5. – С.3-13.

ü Клеванский А.Х. Трансформация буржуазной политической системы Чехословакии в 20-х годах / А.Х. Клеванский // Проблемы истории кризиса буржуазного политического строя: Страны Центральной и Юго-Восточной Европы в межвоенный период. – М., 1984. – С. 31-65.

ü Клеванский А.Х. Чехословакия / А.Х. Клеванский, Е.Ф. Фирсов // Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1917 – 1929. – М., 1988. – С.181-212, 417-462.

ü Кострыкин А. Очерк истории Польши (1918-1945) / А. Кострыкин, А. Миллер // Преподавание истории в школе. – 1992. – №3-4. – С.4-11.

ü Краткая история Польши. – М.: Наука, 1993. – С. 263 – 285.

ü Кріль М. Історія Словаччини / Михайло Кріль. – Львів, 2006. – 264 с.

ü Малевич О.М. Томаш Гарриг Масарик / О.М. Малевич // Вопросы истории. – 2004. – №11. – С.58-80.

ü Маначинський О. Під прапором боротьби за мир: Мюнхен-38 і “оксамитова” окупація Чехословаччини / О. Маначинський // Політика і час. – 1998. – №10. – С.76-82.

ü Манусевич А.Я. “Санация“ у власти: О военном перевороте в Польще 1926 г. / А.Я. Манусевич // Новая и новейшая история. – 1986. – №4. – С.128-151.

ü Манусевич А.Я. У истоков “санации“ / А.Я. Манусевич // Новая и новейшая история. – 1974. – №2. – С.130-136; №3. – С.141-159.

ü Марьина В. Эдвард Бенеш. Демократия сегодня и завтра. / В. Марьина // Вопросы истории. – 1993. – №1. – С.88-91.

ü Марьина В.В. Выселение немцев из Чехословакии: рождение и модификация идеи. 1939 – 1943 гг. / В. Марьина // Славяноведение. – 2003. – №1. – С.18-42.

ü Матвеев Г. Ф. “Третий путь”?: идеология аграризма в Чехословакии и Польше в межвоенный период / Г. Ф. Матвеев. – М.: МГУ, 1992. – 240 с.

ü Матвеев Г.Ф. Идеология аграрной партии в первые годы существования Чехословацкой республики (1918 – 1920 гг.) / Г.Ф. Матвеев // Вестник Моск. ун-та. Серия 8. История. – 1990. – №1. – С.42-51.

ü Мельниченко І. Томаш Масарик – “батько” новітньої чеської державності / І. Мельниченко // Київська Русь. – 2008. – №8. – С.201-206.

ü Михутина И.В. Майский переворот 1926 г. в Польше / И.В. Михутина // Советское славяноведение. – 1989. - №6. – С. 14 – 25.

ü Михутина И.В. Майский переворот 1926 г. и формирование государственной системы “санации” / И.В. Михутина // Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1917- 1929. – М., 1988. – С.369-382.

ü Морозов С. В. Польско-чехословацкие отношения и конвенция об определении агрессора 3-4 июля 1933 года / С. В. Морозов // Славяноведение. – 2008. – №1. – С.29-36.

ü Морозов С. Как пилсудчики “заложили” чехов / С. Морозов // Международная жизнь. – 2005. – №11. – С.114-127.

ü Морозов С.В. Введение элементов государственного планирования в Польше в 1936 – 1939 гг. / С.В. Морозов // Славяноведение. – 1995. – №1. – С.20-28.

ü Нагорняк М.М. Концепція парламентської демократії Томаша Масарика / М.М. Нагорняк // Віче. – 2007. – №18. – С.9-11.

ü Наленч Д. и Т. Юзеф Пилсудский: Легенды и факты. / Д. Наленч, Т. Наленч.– М., 1990. – 400 с.

ü Ольшанский П.Н. От буржуазного парламентаризма – к режиму “санации” / П.Н. Ольшанский // Проблемы истории кризиса буржуазного политического строя: страны Центральной и Юго-Восточной Европы в межвоенный период. – М., 1984. – С.80-97.

ü Орлик И.И. Эдуард Бенеш: годы побед и поражений / И. И. Орлик // Новая и новейшая история. – 2008. – №5. – С.145-161.

ü Писарев Ю.А. Образование Югославского государства (Итоги изучения и новые материалы) / Ю.А. Писарев // Балканские исследования. Вып.9. Вопросы социальной, политической и культурной истории Юго-Восточной Европы. – М., 1984. – С.186-198.

ü Писарев Ю.А. Образование Югославянского государства. / Юрий Алексеевич Писарев. – М.: Наука, 1975. – 416 с.

ü Писарев Ю.А. Сербия и Черногория в Первой мировой войне (1914 - 1918). / Юрий Алексеевич Писарев. – М., 1968. – 375 с.

ü Писарев Ю.А. Создание югославского государства в 1918 г.: уроки истории /Ю.А. Писарев/ // Новая и новейшая история. – 1992. – №1. – С.25-42.

ü Прасолов С.И. Чехословакия в европейской политике: 1935-1938 гг. / С. И. Прасолов. – М.: Наука, 1989. – 229 с.

ü Серапионова Е.П. Чешские земли, чехи и немецкий вопрос (1918 – 1945 гг.) / Е.П. Серапионова // Славяноведение. – 2000. – №5. – С.43-52.

ü Сумарокова М.М. Югославия / М.М. Сумарокова // Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1917 – 1929 гг. – М., 1988. – С.213-258.

ü Тымовский М. История Польши / Пер. с польск. / Михаил Тымовский, Ян Кеневич, Ежи Хольцер. – М.: Весь мир, 2004. – 544 с.

ü Фирсов Е.Ф. Проблема модификации парламентской системы Чехословацкой республики на рубеже 1920 – 1930-х гг. / Е.Ф. Писарев // Вестник Моск. ун-та. Серия 8. История. – 1992. – №5. – С.77-81.

ü Черных М.Н. Образование Польского государства / М.Н. Черных // Великий Октябрь и народы Центральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1987. – С.90-100.

ü Шмераль Я.Б. Образование Чехословацкой республики в 1918 г. / Я.Б. Шмераль. – М., 1967. – 339 с.

ü Шницер И.Е. Неудавшаяся попытка поставить словацкий вопрос на Парижской мирной конференции 1919 г. / И.Е. Шницер // Славяноведение. – 2009. – №5. – С.96-103.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція: Утворення нових слов’янських держав у Центральній та Південно-Східній Європі внаслідок Першої світової війни 2 год.

ПЛАН

1. Відновлення державної незалежності Польщі.

2. Виникнення Чехословаччини.

3. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.

 

Б). Семінарське заняття: Розвиток нових слов’янських держав у Центральній та Південно-Східній Європі у міжвоєнний період 2 год.

ПЛАН

1. Травневий державний переворот 1926 р. у Польщі. Встановлення режиму “санації”, його характерні риси.

2. Економічний та суспільно-політичний розвиток ЧСР у 1920 – 1930-і роки. Боротьба словаків і німців за автономію.

3. Державний переворот 1929 р. в КСХС і проголошення Королівства Югославії. Конституція 1931 р.

Методичні поради:

Перше питання охоплює події розбудови відновленої польської держави. Визначте причини державного перевороту 1926 р., охарактеризуйте роль Ю. Пілсудського в цих подіях. Які політичні партії, соціальні сили і чому підтримали переворот? Розкриваючи зміст “санаційного” режиму, порівняйте його з тоталітарними режимами 1930-х років. Чи був, на Вашу думку, “санаційний” режим тоталітарним?

При підготовці другого питання необхідно визначити чинники (позитивні і негативні), які впливали на економічний розвиток Чехословаччини, охарактеризувати економічні реформи, проведені у міжвоєнний період, та наслідки світової економічної кризи для чехословацької економіки. Політичну систему міжвоєнної Чехословаччини вважають багатопартійною, оскільки, як правило, при владі перебували коаліції, які складалися з декількох партій. Поміркуйте над питанням, чи домінувала на початку 1930-х років у Чехословаччині тенденція переходу до авторитарних методів правління. Визначте фактори, які сприяли загостренню національної проблеми в ЧСР у 1930-і роки. Яке місце в ній займали судетське і словацьке питання?

Визначте причини державного перевороту 1929 року, після якого в країні встановлюється режим особистої влади короля Олександра. Розкрийте розстановку політичних сил у 1920-х роках у Королівстві СХС (позиція хорватських партій, діяльність комуністів і ставлення до них влади). Аналізуючи період 1929 – 1934 років, зверніть увагу на правомірність використання термінів “воєнно-монархічна диктатура”, “авторитарний режим” та “монархічно-фашистська диктатура”. Визначте зміни, які привнесла Конституція 1931 року.

 

В). Завдання для самостійної роботи студентів:

 

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: “Мала конституція”, “санація”, “серпнева новела”, лінія Керзона, Березнева конституція 1921 р., І Віденський арбітраж, Мюнхенська угода, Судети, “чехословакізм”, ЧСР, ЧСФР, Держава СХС, Видовданська конституція, Королівство СХС, скупщина, усташі.

2. Виконайте тестові завдання:

2.1. Назвіть, хто очолював Польську партію соціалістичну:

А) Ю. Пілсудський;

Б) Р. Дмовський;

В) І. Дашинський;

Г) І. Падеревський.

2.2. Вкажіть, за умовами якого договору до Польщі відійшли Західна Україна та Західна Білорусія:

А) Паризького;

Б) Брест-Литовського;

В) Ризького;

Г) Мюнхенського.

2.3. Визначте основні елементи режиму “санації” в Польщі:

А) обмеження повноважень президента за Конституцією 1935 р.;

Б) відокремлення церкви від держави;

В) обмеження ролі парламенту і розширення повноважень виконавчої влади;

Г) аграрна реформа;

Д) монополія держави на зовнішню торгівлю зерном;

Е) встановлення конституційної монархії;

Є) обмеження впливу політичних партій, свободи слова і друку;

Ж) відсутність централізованого управління економікою, залучення до економіки іноземного капіталу.

2.4. Вкажіть ключові положення Конституції ЧСР 1920 р.:

А) народ – єдине джерело державної влади;

Б) вища законодавча влада належить двопалатному парламенту – Національним зборам;

В) влада монарха обмежена двопалатним парламентом - сеймом;

Г) президент – глава держави, обирається Національними зборами на 7 років;

Д) абсентеїзм (відмова від участі у виборах) карається грошовим штрафом;

Е) проголошення широких демократичних прав і свобод;

Є) проголошення ЧСР радянською республікою;

Ж) заборона діяльності політичних партій та громадських організацій.

 

3. Відновіть речення: “Юридично акт про входження території Закарпаття, яку ще називали, до Чехословацької республіки було підтверджено договором у році.”

 

4. Встановіть хронологічну послідовність подій:

А) прийняття Конституції Чехословаччини;

Б) обрання Т. Масарика президентом країни;

В) прийняття Закону про охорону республіки і обмеження страйкового руху;

Г) президентом Чехословаччини обрано Е. Бекеша;

Д) затвердження республіканського устрою Чехословаччини;

Е) Мюнхенська змова;

Є) створено Судето-німецьку партію;

Ж) проголошення автономії Словаччини.

2. Коли було утворено Королівство СХС?

А) 1918 р.; В) 1919 р.;

Б) 1924 р; Г) 1929 р.

 

3. Із якими подіями пов’язані наведені дати з історії Югославії?

А) 1918 р; Б) 6 січня 1929 р.; В) жовтень 1934 р.

 

4. Вкажіть території, які увійшли до Королівства СХС після Першої світової війни: А) Сербія;

Б) Трансільванія;

В) Південна Добруджа;

Г) Чорногорія;

Д) Словенія;

Е) Буковина;

Є) Хорватія;

Ж) Сілезія.

 

Завдання другого рівня

1 Намалюйте карти з позначенням територій, які увійшли до складу Другої Речі Посполитої, Чехословаччини, Королівства СХС.

2 Визначте спільні і відмінні риси між “санацією” та тоталітарними режимами 1930-х років. Чи був, на Вашу думку, “санаційний” режим тоталітарним?

3 При підготовці до другого питання заповніть таблицю: