Східні слов’яни у складі Російської імперії

На межі ХІХ – ХХ століть

Зміст теми

Соціально-економічний розвиток Росії в кінці XIX ст. Становлення монополістичного капіталізму. Промислове піднесення 90-х pp. XIX ст. Економічна криза і депресія 1900-1903 pp. Промислове піднесення 1909-1913 pp Російський монополістичний капіталізм і його особливості. Сільське господарство. Загальні умови його розвитку в період імперіалізму.

Загострення економічних, соціальних і політичних суперечностей в Росії наприкінці XIX— на початку XX ст. Страйковий рух у 1900 – 1904 pp. II з’їзд РСДРП. Виникнення більшовизму. Селянські заворушення. Рух демократичної інтелігенції і студентства. Утворення партії соціалістів-революціонерів. Земсько-ліберальний рух.

Внутрішня політика царизму на початку XX ст. Самодержавство Миколи ІІ. С.Ю. Вітте, В.К. Плеве. Криза внутрішньої політики напередодні революції.

Перша російська революція: характер, рушійні сили і особливості першої російської революції. Початок революції.. Січнево-лютневі страйки. Булигінський проект: походження та доля. Буржуазно-опозиційний рух.

Розвиток революції навесні і влітку 1905 р. Всеросійський селянський союз. Професійно-політичні союзи і “Союз союзів”. Булигінська Дума. Всеросійський жовтневий політичний страйк. Маніфест 17 жовтня. Утворення буржуазних партій. Перегляд положення про вибори до Державної думи. Перегляд положень про Думу та Державну Раду. Редакція Основних законів Російської імперії.

Піднесення селянського руху. Революційні виступи в армії і на флоті. Національно-визвольна боротьба народів Росії. Грудневе збройне повстання в Москві. Повстання в інших містах Росії. Чорносотенні погроми. “Союз руського народу”. Відступ революції.

І Державна дума. Кадети і трудовики. Аграрне питання в Думі. Розгін Думи. Міністерство П.А. Столипіна. Указ 9 листопада 1906 p. II Державна дума. Державний переворот 3 червня 1907 p. Причини поразки революції. Історичне значення російської революції 1905 – 1907 pp

Зовнішня політика Росії в Європі, на Близькому Сході вкінці XIX – на початку XX ст.. Будівництво Китайсько-Східної залізниці, оренда Порт-Артура. Початок російсько-японської війни. Хід воєнних дій на морі і на суші. Портсмутський мир. Причини поразки царизму.

Джерела

ü Бочкарёва Е.И. Практикум по истории СССР ХХ века (1900 - 1917) / Е.И. Бочкарёва, Л.А. Карлова. — М., 1965.

ü Государственная дума в России в документах и материалах /Сост. Ф.И.Калинычев. — М., 1957.

ü Программные документы политических партий России (1905 — 1917) // Антология мировой политической мысли. В 5 т. Т.V. Политические документы. — М., 1997. — С.187-210.

ü Россия. 1913 год. Статистико-документальный справочник. — СПб., 1995.

ü Ушаков А.В. Практикум по истории СССР периода империализма. Вып.1. / А.В. Ушаков. — М.,1979. — С.84-101.

ü Хрестоматия по истории СССР. 1861 — 1917. Под ред. В.Г. Тюкавкина. — М., 1990.

Література

ü Ананьич Б.В. Кризис власти в России. Реформы и революционный процесс.1905 и 1917 годы. / Б.В. Ананьич, Р.Ш. Ганелин // История СССР. — 1991. — №2. — С.96-І06.

ü Андреев Д.А. После Плеве: император в поисках министра внутренних дел летом 1904 г. / Д.А. Андреев // Вестник Московского университета. Серия 8. История. – 2011. – №4.

ü Бовыкин В.И. Формирование финансового капитала в России (конец XIX века — 1908 год) / В.И. Бовыкин. — М., 1984.

ü Бородин Н.П. Соотношение капиталистических и отработочных систем губерний черноземного центра в 80-90-х годах XIX века / Н.П. Бородин // История СССР. — 1990. — №2. — С.31-43.

ü Вебер М.О. О буржуазной демократии в России (Социальное изучение революции 1905-1907 гг.) / М.О. Вебер // Социологические исследования. — 1992. — №3. — С.130-134.

ü Гаврилов А. «Заморские гости» в России / А. Гаврилов // Международная жизнь. — 1991. — №7. — С.33-43.

ü Ганелин Р.Ш. Российское самодержавие в 1905 году. Реформы и революция / Р.Ш. Ганелин. — СПб.,1991.

ü Гиндин И.Ф. Государство и экономика в годы управления С.Ю. Витте //И.Ф. Гиндин // Вопросы истории. – 2007. – №1 – 11.

ü Греков В.И. Эволюция политической структуры России в конце ХІХ — начале ХХ веков. (1895-1913) / В.И. Греков, К.Ф. Шацилло, В.В. Шелохаев // История СССР. — 1988. — №5. — С.36-53.

ü Грибов В.С. Эволюция взглядов на историческое место империализма / В.С. Грибов // Преподавание истории в школе. – 1993. – т № 2. – С.8-10.

ü Донгаров А. «Вся мощь миллиардных капиталов буржуазии всех стран тянет за собой Россию» / А. Донгаров // Наука и жизнь. — 1990. — №7. — С.2-6.

ü Дякин В.С. Деньги для сельского хозяйства. Выбор пути экономического развития России / В.С. Дякин // История СССР. — 1991. — №3. — С.64-82.

ü Дякин В.С. Из истории сельскохозяйственной политики царизма в конце ХІХ — начале XX веков / В.С. Дякин // Проблемы социально-экономической истории России. — СПб., 1991. — С.197-209.

ü Економічний словник-довідник. — К., 1995. (визначення понять “імперіалізм”, “монополія”)

ü Из истории трёх русских революций: Сб. ст. – М., 1976.

ü Искандеров А.А. Российская монархия: реформы и революция / А.А. Искандеров // Вопросы истории. — 1993. — №7. — С.11-131.

ü История политических партий в России / Под ред. А.И.Зевелева. — М., 1994.

ü Кабанов В.В. Пути и бездорожье аграрного развития России в XX веке / В.В. Кабанов // Вопросы истории — 1993. — №2. — С. 34-43.

ü Киселёв И.Н. Политические партии в России в 1905 — 1907 гг: численность, состав, размещение (количественный анализ) / И.Н. Киселёв, А.П. Корелин, В.В. Шелохаев // История СССР. — 1990. - №4. — С.71-87.

ü Кисляков А.С. Ноционально-политическая программа польского коло в Государственной думе І и ІІ созывов (1906 – 1907 гг.) / А.С. Кисляков // Вестник Московского университета. Серия 8. История. – 2011. – №4.

ü Ковалёв Д.В. Из истории модернизационных процессов в крестьянском хозяйстве России конца ХІХ — первой четверти XX в. (на материалах Подмосковья) / Д.В. Ковалёв // Отечественная история. — 2002. — №5. — С.177-187.

ü Ковальченко И.Д. О буржуазном характере крестьянского хозяйства в Европейской России в конце ХІХ — нач. ХХ вв. по бюджетным данным среднечернозёмных губерний / И.Д. Ковальченко // История СССР. — 1983. — №5. — С.50-81.

ü Козлов С.А. Аграрная модернизация центрально-нечерноземной России в конце XVIII — начале XX в. (Основные этапы) / С.А. Козлов // Отечественная история. — 2004. — №2. — С.20-37.

ü Корелин А.П. С.Ю.Витте и бюджетно-финансовые реформы в России конца XIX — начала XX века / А.П. Корелин // Отечественная история. — 1999. — №3. — С.42-64.

ü Кризис самодержавия в России. 1895-1917. — Л., 1984.

ü Лаверычев В.Я. Государство и монополии в дореволюционной России / В.Я. Лаверычев. — М., 1982.

ü Леонов С.В. Партийная система России (кон. ХІХ — 1917 гг.) / С.В. Леонов // Вопросы истории. — 1999. — №11-12. — С.29-46.

ü Медушевский А.Н. Конституционная монархия в России / А.Н. Медушевский // Вопросы истории. — 1994. — №8. — С. 30-47.

ü Медушевский А.Н. Конституционная монархия в России: политический режим и проблемы типологии / А.Н. Медушевский // Европейские монархии в прошлом и настоящем. — СПб.-М., — 2001. — С.65-75.

ü Нефёдов С.А. Истоки 1905 года: «Революция извне»? / С.А. Нефёдов // Вопросы истории. – 2008. – №1. – С.47-60.

ü Носков М.А. Российский тероризм начала ХХ века в аосприятии властей и оппозиции / М.А. Носков // Вестник Московського ун-та. Серия 8. История. – 2011. – №1.

ü Рутыч Н.Н. Думская монархия: Статьи разных лет. / Н.Н. Рутыч. — СПб., 1993.

ü Сидельников С.М. Образование и деятельность первой Государственной Думы. / С.М. Сидельников. — М.,1962.

ü Смирнов В.С. Экономика предреволюционной России в цифрах и фактах / В.С. Смирнов // Отечественная история. — 1999. — №2. — С.3-12.

ü Совет министров и Государственная Дума: из опыта российского парламентаризма (начало ХХ века) // Свободная мысль. — 1993. —№8. —С.65-81.

ü Спирин Л.М. Крушение помещичьих и буржуазных партий в России (начало ХХ в. - 1920). / Л.И. Спирин. — М., 1977.

ü Тарновский К.Н. Социально-экономическая история России. Начало ХХ в. / К.Н. Тарновський. — М., 1990.

ü Толстов Р.Д. З історії грошової реформи 1895 — 1897 рр. в Російській імперії. / Р.Д. Толстов // Історія народного господарства та економічної думки України. — Вип.31-32. — К., 2000. — С.40-47.

ü Тронько Т.В. Вивчення проблеми реформування державного ладу Росії в період першої російської революції / Тетяна Тронько // Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання: Матеріали доповідей і повідомлень Третього Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Полтава: АСМІ, 2006. – С.290-303.

ü Фельдман М.А. О противоречиях в оценке процесса монополизации в России начала ХХ века / М.А. Фельдман // Вопросы истории. — 2003. — №9. — С.108-117.

ü Цитрон А. 72 дня первого русского парламента. / А. Цитрон. — СПб., 1906.

ü Шацило К.Ф. Николай ІІ: реформы или революция // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки по истории России ХІХ — начало ХХ в. — М.,1991. — С.326-366.

ü Шацило К.Ф. Первая революция в России. 1905-1907. / К.Ф. Шацилло. — М.,1985.

ü Шепелев Л.Е. Крупная буржуазия в России. Конец XIX в. — 1914 г. / Л.Е. Шепелев. — М., 1992.

ü Шишков Ю. “Теория империализма”: ретроспективный взгляд в конце столетия / Ю. Шишков / Наука и жизнь. – 1990. – №9. – С.34-42.

ü Щербаков А. 1905 год. Прелюдия катастрофы. / А. Щербаков. – М.: Олма Медиа Групп, 2011. – 512 с.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція: Соціально-економічний та політичний розвиток Російської імперії на межі ХІХ – ХХ ст. (2 год.)

ПЛАН

1. Соціально-економічний розвиток країни.

2. Характеристика політичної системи Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ століття та ставлення уряду до необхідності реформ.

3. Революция 1905 – 1907 років: передумови, характер, особливості та головні етапи

4. Російсько-японська війна (самостійне опрацювання).

 

Б). Семінарське заняття: Думська монархія в Росії (2 год.)

 

ПЛАН

1. Зміни державного ладу в Росії впродовж 1905 — 1906 рр.

2. Початок російського парламентаризму: діяльність І і ІІ Державних дум.

3. Утворення політичних партій, їхні програми.

Методичні поради

Під тиском революційних подій першої російської революції Микола ІІ змушений був піти на поступки в реформуванні політичного устрою країни. У центрі уваги семінару є з’ясування питання “Чи можна внаслідок проведених у ході революції перетворень державного апарату вважати Росію конституційною монархією?” Отже, усі складові теми спрямовані на розв’язання цієї проблеми.

Головними віхами процесу зміни державного ладу в Росії відображають наступні документи, із змістом яких студенти повинні ознайомитися при підготовці до семінару, — царський рескрипт Булигіну від 18 лютого 1905 р., Положення про Думу та Положення про вибори до Державної думи від 6 серпня 1905 р.; Маніфест 17 жовтня 1905 р.; указ про зміни виборчого закону від 11 грудня 1905 р.; нова редакція “Основних законів Російської імперії” 1906 р.

Відповідь на друге питання семінару передбачає висвітлення не лише фактичного матеріалу (час діяльності Дум, їх партійний склад, характер законотворчої діяльності, причини розпуску), але й розуміння того, що незважаючи на обмежені повноваження діяльність Думи свідчила про ліквідацію абсолютного характеру законодавчої влади царя і можливість становлення в країні правової держави.

Розкриваючи останнє питання, необхідно звернути увагу на формування багатопартійності в Росії, детально охарактеризувати ідейні платформи й тактику консервативних, ліберальних і радикальних партій, з’ясувати як вони пропонували розв’язати нагальні проблеми російської дійсності (форма державного устрою, аграрне, робітниче, національне питання) і вимоги якої партії відповідали особливостям розвитку Росії.

 

В). Завдання для самостійної роботи:

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: імперіалізм, монополія, криза перевиробництва, картель, синдикат, трест, концерн, “ера довіри”, “поліцейський соціалізм”, Булигінська дума, Основні закони Російської імперії, конституція, парламентаризм, конституційна монархія, думська монархія, багатопартійність, монархісти, октябристи, кадети, меншовики, більшовики, есери.

 

2. Оберіть правильні відповіді:

А) Дворянсько-кріпосницький напрям у вирішенні аграрного питання в Росії на межі ХІХ – ХХ ст. очолював:

1) С. Вітте;

2) В. Плеве;

3) П. Святополк-Мирський.

Б) При укладенні договору 1907 р. Росії з Англією країни домовилися про розподіл сфер упливу в:

1) Китаї;

2) Афганістані;

3) Персї;

4) Індії.

В) На початку ХХ ст. (до 1905 р.) в Росії існували:

1) легальні політичні партії;

2) демократичні свободи для населення;

3) центральні представницькі установи;

4) розвинутий апарат самодержавної влади.

Г) За Портсмутським миром Японія отримала:

1) південну частину о. Сахаліна і право на оренду Ляодунського півострова;

2) контрибуцію;

3) гілку залізниці від Чанчуня до Порт-Артура;

4) Камчатку.

Д) Маніфест 17 жовтня 1905 р. проголошував:

1) створення Державної Ради.;

2) надання законодавчих прав Державній думі.;

3) скасування кругової поруки в селянській общині;

4) дарування демократичних свобод населенню.

Є) У ході революції 1905 – 1907 рр. в Росії виникла партія:

1) есерів;

2) кадетів;

3) соціал-демократів;

4) октябристів.

Ж) Програма партії кадетів вимагала:

1) запровадження в країні широких громадянських свобод;

2) повалення самодержавства і заміни його диктатурою пролетаріату;

3) установлення республіки з однопалатним парламентом;

4) встановлення конституційної монархії.

 

3. Розташуйте у хронологічній послідовності події російсько-японської війни:

2.1 А) битва під Ляояном;

Б) Цусімська битва;

В) початок оборони Порт-Артура;

Г) японська атака на крейсер “Варяг”;

Д) вихід з Лібави Другої тихоокеанської ескадри.

2.2. А) Всеросійський політичний страйк;

Б) “Кривава неділя”;

В) повстання на панцернику “Потьомкін”;

В) збройне повстання у Москві

Завдання другого рівня

1. Дайте відповідь на запитання “Чи перетворив іноземний капітал Росію в колонію чи напівколонію?” Відповідь обґрунтуйте.

 

2. За що Микола ІІ отримав прізвисько “кривавий”?

 

3. Спираючись на документи, заповніть таблицю “ Еволюція державного ладу Російської імперії впродовж 1905 — 1906 рр. ”

Питання для порівняння	Характеристика державного ладу Росії
на початку 1905 року	після 6 серпня 1905 року	на початку 1906 року	після 27 квітня 1906 року
1.Кому належала виконавча влада? 2.Наявність представницьких органів. Їх повноваження. 3.Хто представляв законодавчу владу? 4.Наявність політичних прав і свобод. 5.Висновок