Вагнерівська примадонна» ХХ століття 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вагнерівська примадонна» ХХ століття



Образ Соломії Крушельницької став уособленням справж- ньої жіночої вроди, великого таланту й рідкісної природи го- лосу Голосу, що вражав, полонив, бентежив… Який, якось почувши, уже неможливо було забути .

Соломія народилася 1872 року на Тернопільщині в сім’ї священика Ùе в дитинстві дівчинка виявляла неабиякі му- зичні здібності Училася грати на фортепіано, співала в хорі Батько підтримав потяг дочки до співу і на позичені гроші відправив її навчатися до Львівської консерваторії, яку вона закінчила з відзнакою

Соломія успішно дебютувала у Львівському оперному теа- трі Саме тоді її почула італійська співачка Джемма Белінчіо- ні, яка гастролювала у Львові Помітивши неабиякі вокальні здібності дівчини, вона запропонувала їй поїхати до Італії на прослуховування до фахівців У Мілані Соломія почала брати уроки у відомої викладачки вокалу, яка розкрила широкі можливості голосу своєї учениці

Через рік Крушельницька вже співала провідні партії на кращих оперних сценах Італії Тріумф, якого вона досягла в цій країні, відкрив перед нею двері оперних театрів багатьох країн світу

Співачка, яка звикла постійно вдосконалюватися, не зупи- нялася на досягнутому Невдовзі вона поїхала до Відня, щоб вивчити провідні партії в операх Вагнера Це був ризикований крок для молодої співачки: щойно діставшись перших вершин у мистецтві бельканто, опановувати зовсім іншу манеру співу, пробувати себе в партіях, на яких не один співак утратив голос… Однак ризик виправдався: Крушельницька стала найви- датнішою «вагнерівською примадонною» ХХ століття

Її голос звучав у всьому світі, її запрошували найпрестиж- ніші театри, і скрізь був тріумф Співаючи у Варшаві, Соло- мія щороку приїздила на гастрольні вистави до Петербурга Російська критика називала її «жінкою-Шаляпіним», вищої оцінки годі було й чекати Запрошена співати в царському палаці, Крушельницька закінчила свій виступ так, як це за- вжди робила в усіх країнах світу, – українськими піснями І коли сам імператор запитав «італійську примадонну», що це за пісні і якою мовою вона їх співала, Соломія відповіла: «Це пісні мого народу, українські пісні»

Коли Крушельницькій було трохи за сорок, вона пішла зі сцени, вважаючи, що всі партії її репертуару написано для молодих жінок Присвятивши себе тільки концертній діяльності, вона виконувала старовинні, класичні, сучасні й народні пісні В Італії Крушельницька прожила понад сорок років, а після смерті свого чоловіка вирішила повернутися на батьківщину

На жаль, життя в тогочасному Львові виявилося для спі- вачки нелегким Радянська влада відібрала львівський буди- нок Крушельницької, виділивши їй тільки квартиру Незва- жаючи на це, Соломія Амвросіївна досить швидко ввійшла в мистецьке життя міста Вона стала професором Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка, викладала вокал, вла- штовувала концерти у філармонії

Востаннє співачка вийшла на сцену в 1949 році У Велико- му залі Львівської філармонії вона вкотре підкорила публіку надзвичайним голосом і артистизмом Це був майстер-клас славетної Соломії Мало хто знав, що вона вже була хвора на рак горла Можна тільки припустити, якою ціною давався їй спів…Через два роки Соломії Крушельницької не стало По- ховано співачку на Личаківському цвинтарі у Львові.

 

Здоровий спосіб життя

Кожна людина бажає жити довго й щасливо Але що ми робимо для того, щоб вести здоровий спосіб життя? Якщо проаналізувати те, як більшість звичайних людей проводить свій день, то виходить якраз навпаки Кожного дня ми роби- мо те, що тільки погіршує наше здоров’я

Зазвичай розклад типового дня починається з того, що ми, не виспавшися зранку, підхоплюємося з ліжка, протираємо очі, нашвидкуруч снідаємо й збираємося на роботу чи навчан- ня Потім весь день проводимо в метушні, нервуючи через дрібниці, сперечаючись з оточенням і намагаючись переробити купу запланованих завдань І так день у день

Далі вихідні дні, побутові проблеми, поглинання їжі, від- сипання й пересипання, вечір перед телевізором тощо Поне- ділок – усе з початку Чи можна в такому разі говорити про здоров’я чи здоровий спосіб життя?

Так що ж таке здоровий спосіб життя? Як досягти гармонії життя й щодня забезпечувати собі заряд енергії та бадьорості, щоб прожити життя так, як ми того хочемо, – щасливо та довго? Чи можливо цього досягти і як саме? Тут усе залежить від нас самих

З погляду медиків, здоровий спосіб життя – це гармоній- ний режим поєднання роботи й відпочинку, оптимальне хар- чування, фізична активність, дотримання гігієни, відсутність шкідливих звичок, а також найважливіший складник – до- брозичливе ставлення до оточуючих і до життя взагалі в будь-яких його проявах Багато спеціалістів у сфері здорово- го способу життя дотримуються такої ідеї, що психологічний складник відіграє дуже важливу роль

Але чому ми робимо те, що шкодить нашому здоров’ю? Тому що це приносить нам задоволення? Деякі шкідливі звич- ки нам настільки дорогі, що ми не в змозі відмовитися від них Інколи ми просто безсилі зробити щось задля того, щоб кардинально змінити своє життя Отже, просто знати, що таке здоровий спосіб життя, – недостатньо Так само, як і лі- кар не застрахований від хвороб і не може не хворіти тільки тому, що він лікар

Щоб бути здоровим і дотримуватися здорового способу життя, треба весь час докладати зусиль, потрібно мати силу волі й тверде бажання досягти поставленої мети

Існує достатньо інформації щодо того, що корисно, а що шкідливо Але ми повинні просто прислухатися до себе, зро- зуміти на рівні своєї свідомості, що ми в змозі змінити себе, повірити в самого себе

Якщо говорити про перший крок на цьому нелегкому шля- ху, треба спочатку проаналізувати свій розпорядок дня

Другий крок – замінити шкідливі дії на такі, які не шкід- ливі, але приносять нам задоволення Це треба робити по- ступово Якщо ми одразу поставимо надто високу мету, нам нереально буде її досягти, ми швидше за все її не виконаємо Це створить повне розчарування й почуття безсилля

Отже, запропонований метод дуже простий, але досить ефективний Ми просто поступово замінюємо кожну свою шкідливу звичку на щось, що нам приємно робити, але не шкодить нашому здоров’ю Ось і весь секрет досягнення здо- рового способу життя, хорошого настрою й приємних вражень від життя

 

Кава Юрія Кульчицького

Діялося це 1683 року далеко від України

Величезна армія турецького султана Ахмета ІІ, яка завою- вала багато європейських міст, узяла в облогу столицю Ав- стрії Відень Урятувати нечисленних захисників Відня могли тільки союзники – німці й поляки, якби вони прийшли на допомогу Але союзники не знають, що турецькі війська сто- ять під самими мурами Відня Щоб передати таку звістку, пробратися через ворожі кордони зголосився вусатий чолов’яга з люлькою в зубах Він сказав, що знає турецьку мову й легко може видати себе за турка

Це був український козак Юрій Кульчицький На той час йому виповнилося сорок три роки Народився він поблизу Самбора на Львівщині Закінчив церковну школу і ще зовсім юним хлопцем подався на Січ У походах і битвах швидко став бувалим козаком В одному з походів йому не пощастило – по- трапив до турків у полон Однак біда принесла Кульчицькому й користь: здібний бранець бездоганно вивчив турецьку мову Після викупу з полону Кульчицький переїхав до Відня, де спо- чатку працював перекладачем, а потім став купцем

Австрійські воєначальники вручили сміливцеві листа Він, переодягнувшись у турецьке вбрання, разом із товаришем сербом Михайловичем зміг пробратися через ворожий заслін і передати листа союзникам Ті швидко зібрали військо й ру- шили до Відня, щоб урятувати столицю

І оборонці протрималися, доки надійшла допомога Під сті- нами Відня об’єднані війська німців, поляків і козацькі пол- ки розгромили турецьку армію

Зібралися після перемоги найшанованіші люди Відня й за- питали Кульчицького, якої винагороди бажають сміливці Михайлович захотів грошей, щоб будинок купити Кульчиць- кий нічого не захотів, лише попросив віддати каву, яку турки покинули з переляку в своєму таборі Пояснив, що дуже лю- бить каву, звик до неї в турецькому полоні Віддали йому гору мішків із кавовими зернами І довго всі дивувалися, на- віщо нормальній людині пити таку гіркоту

Пізніше Юрій Кульчицький видав книжку про свої вій- ськові пригоди Її прочитало багато людей А в центрі Відня він відкрив першу в місті кав’ярню І кожен, хто прочитав книжку, йшов до кав’ярні, щоб побачити героя Купували каву, кривилися, аж сльози від тієї гіркоти їм з очей текли І тоді Кульчицький вирішив додавати до кави цукор Тепер усі пили її із задоволенням І цей рецепт у нього перехопила вся Європа і ще й до сьогодні готує каву саме за ним Шкода тільки, що забули назвати її «кава по-кульчицьки»

Хороброго козака віденці запам’ятали не тільки героєм, рятівником свого міста Він лишився для них ще й першим віденським кав’ярником

Коли Кульчицький помер, уся столиця Австрії ховала його з великими почестями Пізніше, у XIX столітті, одну з віденських вулиць назвали на його честь А на одному з бу- динків було встановлено невелику бронзову скульптуру Кульчицький зображений у турецькому одязі, його обличчя прикрашають чудові козацькі вуса У лівій руці він тримає тацю з філіжанками кави, а в ногах знаходяться трофеї роз- битої турецької армії – пощерблені ятагани, бунчуки, хоруг- ви з півмісяцями

 

Шоколадний Львів

Уже не одне століття Львів тішить своїх мешканців і гос- тей особливою аурою із запахом кави й шоколаду Старе місто наче оповите історією, яку можна відчути на смак, а її солод- кі шматочки привезти як сувенір своїм рідним і близьким Адже шоколадні шедеври львівських кондитерів є відомими й визнаними як у нашій країні, так і за її межами

У Старому Світі про шоколад дізналися лише в шістнадця- тому столітті Éого почали ввозити до Європи із завойованої держави ацтеків А те, що полюбилося Європі, неодмінно по- трапляло до Львова Шоколад довго залишався напоєм арис- тократії Доступним для простого населення він став лише у вісімнадцятому столітті, коли істотно знизилися ціни на ка- као А доки шоколад був екзотичним продуктом, пересічні мешканці міста насолоджувалися різноманітною випічкою

Перші кондитерські мануфактури з’явились у Львові вже у вісімнадцятому столітті і з часом переросли в невеликі конди- терські підприємства – цукерні Таку ж назву мали й магази- ни солодощів Майстерність львівських кондитерів і асорти- мент цукерень жодним чином не поступалися європейським, а іноді навіть перевершували їх

Першу львівську цукерню було відкрито на початку дев’ят- надцятого століття на площі Ринок А вже у вісімдесятих роках цього століття найстарішою й найпотужнішою стала фабрика «Бранка», вишукана солодка продукція якої поста- чалася до столиць Європи

З початком двадцятого століття майже в кожному будин- ку, які розташовані на теперішніх проспектах Свободи й Та- раса Шевченка, з’являлися цукерні Тоді ж у Львові було засноване Товариство цукерників для Галичини й Буковини А в тисяча дев’ятсот десятому році почала діяти ще одна кон- дитерська фабрика – «Газет», яка стала однією з найбільших у Європі Саме «Бранка» і «Газет» стали предтечею сучасного підприємства «Світоч» Разом вони випускали понад п’ять ти- сяч тонн солодкої продукції на рік

Вироби цих фабрик реалізовував торговий заклад Залєв- ських, який здобув популярність серед львів’ян Цукерню прославив і всесвітньо відомий фантаст, уродженець Львова, Станіслав Лем, який описав її в книзі спогадів «Високий за- мок»

Багато кондитерських закладів відкрилося у Львові після Першої світової війни Тоді ж було засновано знамениту фа- брику «Ôортуна нова», яка постачала свою продукцію україн- ській діаспорі до Сполучених Штатів Америки Тут уперше було випущено серію шоколадок з назвою «Солодка історія України», на обгортках яких було зображено портрети прави- телів України від Володимира Великого до гетьмана Скоро- падського

Після Другої світової війни кондитерські фабрики у Львові було націоналізовано, а на їх основі створено Український кондитерський трест західних областей У важкий повоєнний час виготовлення солодощів було далеко не першочерговим завданням, тож бракувало техніки й спеціалістів Майже два десятиліття фабрики працювали неритмічно Підвищувати їх ефективність почали лише на початку шістдесятих років ми- нулого століття, коли було створено підприємство «Червона троянда», назву якого пізніше змінили на всім відому – «Сві- точ» Відтоді це слово стало знаком якості й традицій «шоко- ладного Львова» для всієї країни

Сьогодні львівська фабрика «Світоч» стала частиною між- народної компанії «Нестле», і її солодка вишукана продукція знайшла прихильників у всьому світі





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 196; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.23.219.12 (0.009 с.)