Коштовні пам’ятки Київської Русі

Про величезну роль Києва як столиці однієї з найбільших східноєвропейських держав Середньовіччя свідчать не тільки літописні повідомлення, залишки архітектурних споруд, а й велика кількість знайдених у ньому скарбів Це – неоціненне джерело для вивчення історії, політики, економіки, торго- вельних зв’язків, соціального устрою, духовного розвитку і культури Особливе значення мають матеріали скарбів у до- слідженні давньоруських ремесел Знайдені коштовності та- кож указують на певні події, пов’язані з міжкнязівськими усобицями і навалами кочових степових орд

Поняття «київські скарби» для світової науки й культури стало синонімом найвеличніших досягнень першої східнослов’янської держави Виявлені в Києві коштовні зна- хідки містять майже третину всіх скарбів, знайдених на тери- торії Київської Русі Це не просто предмети побуту або юве- лірні прикраси, виготовлені з дорогоцінних металів, це виняткові пам’ятки історико-культурної спадщини однієї з найвеличніших середньовічних держав Європи Серед них – сотні безцінних виробів, у яких відображено не тільки техно- логію далекої епохи, її досягнення в ювелірному ковальстві, литві, техніках емалі, чорніння, карбування, гравірування, а й, найголовніше, передано яскраві образи перехідної епохи від язичництва до прийняття християнства Особливо часто трапляються зображення Ісуса Христа, Богородиці, архангела Михаїла, архангелів, святих апостолів, а також яскраві об- рази первісної доби давніх слов’ян

Майже всі скарби в Києві знайдено на забудованій у давні часи території міста, і цілком імовірно, що їх закопували в окремих садибах їхні власники або в місцях, прилеглих до церков і монастирів

Більшість київських скарбів складається з ювелірних жі- ночих прикрас, виготовлених із золота й срібла При цьому спостерігається значна перевага срібних ювелірних виробів Це взагалі закономірність для всіх скарбів середньовічної Єв- ропи, коли золота було дуже мало, а срібло добували в бага- тьох країнах Золото в європейських країнах з’явилося тільки після відкриття Америки наприкінці XV – на початку XVI ст У Київську Русь воно потрапляло переважно через Візантій- ську імперію, а срібло – зі східноєвропейських та азіатських країн, зокрема від арабів

Деякі скарби містять монети Візантії, арабських і європей- ських країн, Київської Русі У Києві знайдено близько оди- надцяти тисяч арабських монет, майже двісті візантійських і незначну кількість монет західноєвропейських країн Великий інтерес викликають знахідки майже унікальної монетної гривні так званого особливого київського типу, що являла со- бою зливок срібла певної форми й ваги На території Києва виявлено близько двохсот знахідок срібних і золотих гривень, здебільшого саме київського типу Монетні скарби дають змо- гу не тільки робити точніші висновки про заховання скарбів, а й вивчати торговельні зв’язки Київської Русі з іншими кра- їнами

Накопичення коштовностей відбувалося в заможних сім’ях Це були жіночі прикраси, які передавалися у спадок від одного покоління до іншого Найімовірніше, що в мирні часи ці родинні коштовності зберігалися вдома На випадок небезпеки їх перекладали в горщик або мідний чи бронзовий казанок, заливали воском для кращого зберігання речей і хо- вали поряд із будинком у землі

Більшість предметів скарбниці Київської Русі зберігається в Музеї історичних коштовностей України в Києві

 

Мистецтво спілкування

Як відомо, взаємини з людьми можуть обмежуватися по- смішкою, кивком голови та іншим жестом, але найчас тіше – це привітання, а далі – жвава розмова або поваж на бесіда Якщо художники мислять образами, музикан ти – звуками, учені – почуттями, то всі разом, а з ними й решта людства, послуговуються мовою, словом як основ ним засобом вияву на- ших думок Зрозуміло, не можна навчитися думати, не вмію- чи говорити, і навпаки

Що ж потрібно, аби оволодіти вмінням говорити? Пев но, знати мову – цього замало, треба ще усвідомлювати, як і про що розмовляти Опанувати мистецтво ведення бесіди людство намагається здавна На основі багатовіко вого досвіду воно ви- робило основні правила бесіди І кож не нове покоління вно- сить у неї свої особливості

Ще стародавній філософ Епіктет пояснював, що лю дина має слухати вдвічі більше, ніж говорити Мудрець наполягав:

– Краще слухати, ніж говорити

– Чому?

Мудрець відповідав:

– Недарма нам Бог дав один язик і пару вух

На початку ХІІ століття на Русі широко відоме «Пов чання дітям князя Володимира Мономаха», де дітям князів та дружин- ників рекомендувалося вести бесіду та ким чином: «У при- сутності старших мовчати, мудрих слу хати, старшим підко- рятися, з рівними собі й молодши ми в любові перебувати, без лукавого наміру розмовля ючи, якомога більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою, не багато смія- тися»

У XVII столітті у Франції побачила світ книжка, яка зго- дом стала відомою у всій Західній Європі під назвою «Мистецтво галантних бесід» («Як стати людиною з доб рими манера- ми») Не одне покоління, додержуючи при писів подібних книжок, оволоділо вмінням вести світсь ку бесіду на теми, які ні до чого не зобов’язували: про погоду, лови, перегони тощо

Дейл Карнегі пропонує простий спосіб стати найці кавішим співрозмовником: для цього, по-перше, слід бу ти уважним слухачем з початку і до кінця розмови, заохочуючи інших розповідати про себе, бо їх набагато біль ше цікавлять свої проблеми, ніж ваші; по-друге, треба приєднатися до погляду співрозмовника А охочим побе сідувати Карнегі дає поради від супротивного: «Якщо ви хочете дізнатись, як змусити лю- дей уникати вас, сміяти ся з вас поза очі або навіть зневажати вас, то ось вам на цей випадок рецепт: ніколи нікого довго не вислуховуй те Безперестанку говоріть про себе самого Якщо у вас з’являється якась думка в той момент, коли розмовляє ваш співрозмовник, не чекайте, поки він закінчить Він не такий розумний, як ви Задля чого витрачати час, ви- слуховуючи його пусту балаканину? Відразу ж втрутьтеся й перебийте його на середині фрази» Підсумовуючи, Карнегі запевняє, що такі люди – нудні, невиховані, са мозакохані та самовпевнені Вони ніколи не стануть доб рими співрозмовни- ками, бо не вміють слухати

Кажуть, що розумних і приємних співрозмовників так мало передусім тому, що більшість людей думає над тим, що вони хочуть висловити, а не як слід відповідати Найкмітли- віші та найввічливіші лише набирають уважного вигляду, водночас у їхніх очах, на обличчі – неуважність до того, що їм кажуть, прагнення якнайшвидше повер нутися до того, що самі вони хочуть сказати Мало хто розуміє, що таке намаган- ня подобатися самому собі – кепський засіб сподобатися ін- шим чи їх переконати і що вміння слухати та доречно відпо- відати – це одна з неод мінних якостей, притаманних гарному співрозмовнику

 

Унікальність Коктебеля

Місто Коктебель розташоване на Кримському півострові біля підніжжя гори Карадаг, де море, гори, ліс і степ форму- ють цілющий сухий і теплий клімат Та славиться воно не лише чарівними краєвидами, унікальною природою й сприят- ливими кліматичними умовами для відпочинку З містом пов’язане життя багатьох діячів культури й науки

Засновником дачного Коктебеля вважають академіка, лі- каря Едуарда Юнге У кінці дев’ятнадцятого століття він по- чав розпродавати частину своїх земель під дачні ділянки, і з того часу місто перетворилося на популярний курорт Особ- ливу роль у розвитку Коктебеля відіграв поет і художник Максиміліан Волошин, який оселився тут у тисяча дев’ятсот сімнадцятому році Його будинок став унікальною творчою майстернею У ньому художник створив цикл акварелей, які поетично передають настрій, навіяний прекрасними гірськи- ми й морськими пейзажами Через кілька років Волошин пе- ретворив свою дачу на безкоштовний будинок творчості, який став культурним і творчим осередком Тут відпочивали й працювали відомі письменники, художники, учені, громад- ські й культурні діячі.

Максиміліан Кириєнко-Волошин народився в Києві, у сім’ї юриста Навчався в Московському університеті Багато часу присвятив самоосвіті, працюючи в бібліотеках Європи, брав уроки малювання й гравюри в Парижі Він був усебічно об- дарованою людиною – поетом, філософом, художником До того ж мав унікальні здібності, про які ще за його життя складали легенди Волошину ми завдячуємо тим, що саме в околицях Коктебеля було створено центр планеризму Про це свідчить одна з розповідей.

Це сталося під час прогулянки поета з авіатором Костянти- ном Арцеуловим – онуком відомого художника Айвазовсько- го Волошин привів його на одну з гір, що оточують місто, зняв капелюха, підкинув догори й почав читати вірші Капе- люх залишався в повітрі, доки Волошин не закінчив декламу- вати Випадок настільки вразив льотчика, що він порекомен- дував обстежити це місце соратникам-авіаторам Тисяча дев’ятсот двадцять третього року тут відбулися перші змаган- ня з планеризму

Не виключено, що Волошин інтуїтивно відчув загадковість Коктебеля, адже тут знаходиться одне з унікальних місць у світі – Карадазька магнітна аномалія Стійкі вітри, які часто дмуть з моря, створюють на гірських хребтах потоки повітря, що підіймаються високо вгору Таким чином це місце стало надзвичайно зручним для планеризму Тут починали свій шлях у небо відомі льотчики й авіаконструктори О Антонов, С Ілюшин Відвідував ці місця й знаменитий конструктор космічних кораблів Сергій Корольов

Карадаг, біля якого розташований Коктебель, є також уні- кальним геологічним об’єктом Сто п’ятдесят мільйонів років тому це був діючий вулкан Сліди як самого виверження, так і наступних процесів вивітрювання створили природний комп- лекс дивовижної краси Побачити цей витвір природи, відчу- ти його велич і могутність зблизька можна, підійшовши на човні до прямовисних скель Особливо вражає скеля-острів Піднімаючись із моря, вона схожа на дивну кам’яну арку Погожої літньої днини під променями сонця ця скеля стає яскра- во-жовтою, тому й має назву – Золоті ворота

Унікальна природа Карадагу Тут створено Карадазький заповідник, у якому представлено багато рідкісних тварин і рослин, занесених до Червоної книги України і Європи.