Основні поняття та сутність інноваційної діяльності

План заняття

1 Сутність понять «інновація», «нововведення», «новація».

2 Інноваційна діяльність: суть, чинники, які стримують інноваційну діяльність або сприяють її проведенню.

3 Класифікація інновацій.

4 Чинники успішності та невдач нововведень.

5 Становлення теорії інноваційного розвитку та її сучасні концепції.

Індивідуальне завдання:

Знайти у періодичних виданнях статті, в яких йдеться про фірми, що впроваджують нововведення (технології, продукти, організацію управління) світового рівня новизни і визначити:

а) які мотиви нововведення?

б) які матеріальні й нематеріальні результати одержала фірма від нововведення?

в) як оцінюється ефективність витрат на інноваційну діяльність у виробника і споживача новацій?

Практичне заняття 2

Інноваційний процес як об’єкт інноваційного менеджменту

План заняття

1 Поняття, сутність та зміст інноваційного процесу.

2 Чотири фази розвитку інновацій, їх особливості.

3 Моделі поширення інновацій.

4 Причини та джерела інноваційних ідей.

 

Практичне заняття 3

Державне регулювання інноваційної діяльності

План заняття

1 Сутність державної інноваційної політики, її основні напрямки.

2 Методи реалізації інноваційної політики (прямого та непрямого регулювання).

3 Особливості реалізації інноваційної політики у розвинутих країнах світу.

МОДУЛЬ 2 Управління нововведеннями

Практичне заняття 4

Основи інноваційного менеджменту

План заняття

1 Сутність та зміст інноваційного менеджменту.

2 Функції інноваційного менеджменту.

3 Менеджери в інноваційній сфері.

4 Рішення в інноваційному менеджменті та методи їх прийняття.

5 Інноваційний менеджмент у фірмах Японії та США.

Практичне заняття 5

Інноваційні стратегії

План заняття

1 Поняття та особливість інноваційної стратегії.

2 Типи інноваційних стратегій.

3 Вибір, розроблення і обґрунтування інноваційної стратегії.

4 Стратегія розроблення нового продукту.

5 Моделі стратегічного планування інноваційних процесів.

Індивідуальне завдання:

Вітчизняний і зарубіжний досвід розроблення і використання інноваційних стратегій (на прикладі провідних фірм).

Практичне заняття 6

Організаційні форми, які забезпечують розвиток інноваційних процесів

План заняття

1 Причини виникнення нових організаційних форм інтеграції науки і виробництва.

2 Формування мережі регіональних центрів високого технологічного та регіонального рівня: технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори, науково-промислові комплекси та ін.

3 Міжнародні науково-технічні альянси, їх роль в інтелектуалізації економіки.

4 Досвід розвинутих країн.

Індивідуальне завдання:

Навести приклади діяльності організаційних форм, які забезпечують розвиток інноваційних процесів. Феномен технополісу «Силікон-велі».

Практичне заняття 7

Система мотивації інноваційної діяльності в організації

План заняття

1 Сутність мотивації та її роль у системі управління персоналом, зайнятим інноваційною діяльністю.

2 Основні методи стимулювання творчої активності людей.

3 Особливість організації винахідницької діяльності.

4 Сутність інноваційної культури та чинники її формування.

 

Практичне заняття 8

Оцінка ефективності інновацій

План заняття

1 Тенденції розвитку науково-технічного прогресу і його взаємодія з соціоприродним середовищем: наука — технологія — суспільство.

2 Сутність проблеми оцінки ефективності інновацій.

3 Види ефективності (ефектів).

Розв’язування задач на визначення економічної ефективності від впровадження інновації.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

МОДУЛЬ 1 Концептуальні засади інноваційної діяльності

 

Змістовий модуль 1 Основні поняття та сутність інноваційної діяльності

План

1 Сутність понять «інновація», «нововведення», «новація».

2 Інноваційна діяльність.

3 Класифікація інновацій.

4 «Життєвий цикл» інновацій.

5 Інноваційна інфраструктура.

6 Становлення теорії інноваційного розвитку та її сучасні концепції.

 

Термін „інновація” (з лат. – innovatio) означає відновлення, оновлення; (з нім. – innovation) означає новизна, нововведення.

Але не слід вважати інновацію синонімом новації, нововведення, оскільки самі поняття „новація” і „нововведення” не є тотожними.

Новація – це нова продукція (техніка), технологія, що можуть бути кінцевим результатом науково-технічної діяльності, реалізації ідеї, винаходу; метод, що змінює середовище.

Нововведення - це результат впровадження новації. Це комплексний процес, який об’єднує створення, розробку, доведення до комерційного використання і поширення новації, що задовольняє певну потребу, приносить дохід та спричиняє техніко-економічні й інші зміни в соціальному середовищі.

Терміном «інновація» позначаються всі нововведення у виробничій, комерційній, фінансовій, маркетинговій, управлінській та інших сферах, будь-які зміни й удосконалення, що забезпечують суспільний прогрес, економію витрат, підвищення рівня ефективності, рентабельності виробництва.

Будь-яка інновація є нововведенням, однак не кожне нововведення є інновацією.

На даний час існує безліч визначень терміну „інновація”. В світі поширені два основні підходи щодо тлумачення цього терміну: динамічний та статичний. Є ще узагальнений підхід, який поєднує два попередні.

Інноваційна діяльність - це діяльність колективу, спрямована на забезпечення доведення науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

Ця діяльність охоплює:

- випуск і поширення принципово нових видів техніки і технології;

- прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

- реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;

- фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;

- розробку і впровадження нової ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального й екологічного становища.

Інновації поділяються за наступними ознаками: масштаб новизни, ступінь новизни, тип, розповсюдження, область використання, сфера впровадження, ефективність, результативність, форма інновацій.

Життєвий цикл — це період від зародження ідеї до розробки, створення, поширення, використання та утилізації (занепаду) продукту. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл інновацій розглядається як інноваційний процес.

Поняття «життєвий цикл» інновації вживається, як правило, до двох взаємопов’язаних процесів. У одному випадку — це етапи створення інновації в ланцюзі наука — техніка — виробництво — споживання; в іншому — життєвий цикл нововведення як продукту чи технології в циклі реалізації та задоволення попиту.

Життєвий цикл продукту показує часовий інтервал, який охоп­лює кілька фаз розвитку, кожна з яких відрізняється особливим характером процесу.

Розрізняють повний життєвий цикл продукту і життєвий цикл продукту у сфері виробництва і споживання.

У практичній діяльності найчастіше оперують поняттям життєвого циклу продукції у сфері виробництва. Цей цикл складається з кількох фаз. Перша фаза — дослідження і розробка нововведення-продукту. Слід зазначити, що ця фаза не завжди закінчується успішно. Існує велика ймовірність невдач, ризиків і відстрочки одержання результатів. Спочатку, коли кошти вкла­даються в науково-дослідницькі і конструкторські розробки, успіхи дуже скромні. Це сфера збитків. Закінчується фаза передаванням опрацьованої документації у виробництво.

У другій фазі відбувається технологічне освоєння масштабного виробництва нової продукції. При цьому обсяги виробництва мають сягнути рівня, який забезпечує беззбитковість роботи. Результати — зростання виробництва, прибутків. Особливістю третьої фази є стабілізація обсягів виробництва, а в четвертій фазі відбувається поступове зниження обсягів виробництва і продукція виводиться зі сфери реалізації.

Зміна стадій життєвого циклу зумовлена певними закономірностями: завжди максимальне зростання прибутку досягається на стадії початку виробництва за рахунок монопольно високої ціни на ринку. Ціна перекриває збитки, пов’язані з розробкою нового продукту. Після безприбуткової реалізації (низькі обсяги продажу) крива прибутків сягає вгору, випереджуючи обсяги продажу. Насичення ринку призводить до зниження норми прибутковості, проте за рахунок великих обсягів продажу прибутковість залишається високою. У фазі зрілості різко зростає конкуренція, оскільки відбувається дифузія (поширення) нововведення, попит падає, починається фаза занепаду, прибуток стрімко падає до нуля, після чого продукція виводиться зі стадії реалізації.

У сферах діяльності, орієнтованих на інтенсивне використання технології, тривалість життєвого циклу продукції має важливе стратегічне значення.

Життєвий цикл технології змінюється в часі частіше, ніж попит. Наприклад, протягом життєвого циклу попиту на телевізори змінилися дві технології, які забезпечували їх виробництво: технологія виробництва електровакуумних ламп змінилась технологією виробництва транзисторів, а та, у свою чергу, була замінена технологією виробництва інтегральних схем. Зміна технології, порівняно з появою нової продукції, має значно глибші наслідки, бо загрожує моральним старінням усім інвестиціям підприємства в попередню технологію, у тому числі інвестиціям у НДДКР, у науково-технічний персонал і виробничі фонди.

Досвід показує, що зміна технології примушує фірми відмовлятись від тієї сфери діяльності, де вони свого часу займали позиції лідерів.

На рис. 3.1 і 3.2 показані життєві цикли інновацій. Якщо їх порівняти, то побачимо, що вони різні за діапазонами, бо рутинізація (фр. routine — застій, стабільність) нововведення може вже розпочатися, а новація ще не застаріла. До того ж сама новація може бути спроектована, виготовлена, а нововведення так і не відбулося, бо неминуче настає моральне старіння продукту, коли з’являється новий товар-замінник чи нова технологія.

Період між появою новації і втіленням її в нововведення (інновацію) називається інноваційним лагом.

Під інноваційною інфраструктурою розуміється сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих організацій, систем, необхідних і достатніх для ефективного здійснення інноваційної діяльності та реалізації нововведень.

Інноваційна інфраструктура об’єднує організації різних видів: фірми, інвесторів, посередників, наукові та державні установи, які своєю діяльністю охоплюють увесь інноваційний цикл — від генерації науково-технічної ідеї до реалізації нововведення.

Метою створення інфраструктури є забезпечення як комплекс­ної інноваційної діяльності, так і збереження та розвиток науково-технічного потенціалу країни в інтересах суспільства, включаючи подолання спаду виробництва, його структурну перебудову, зміни номенклатури виробів, створення нової продукції, нових виробничих процесів. Відповідно до цілей інфраструктура інноваційної діяльності включає такий комплекс взаємопов’язаних систем:

Рисунок 3.1 - Життєвий цикл попиту і технологій

 

Рисунок 3.2 - Життєвий цикл попиту і товарів

- систему інформаційного забезпечення, яка дає доступ до баз і банків даних для всіх зацікавлених, незалежно від форм власності;

- експертизи (включаючи державну) інноваційних програм, проектів, пропозицій, заявок;

- фінансово-економічного забезпечення інноваційної діяльності, використовуючи різні джерела надходження коштів (ресурси підприємницьких структур, інвестиції інших країн, кошти інвестиційних фондів тощо);

- сертифікації наукової продукції, відповідні послуги у сфері метрології, стандартизації, контролю якості;

- просування нововведень на регіональні, міжрегіональні, іноземні ринки, включаючи виставкову, рекламну, маркетингову діяльність, патентно-ліцензійну роботу, захист інтелектуальної власності;

- підготовку кадрів для інноваційної діяльності в умовах ринкової економіки.

Інноваційна інфраструктура охоплює діяльність у рамках інноваційного процесу (науку — техніку — виробництво — споживання) і їй мають бути притаманні такі властивості:

1 Поширеність у всіх регіонах, що дасть змогу вирішувати на місцях задачі функціонально повного інноваційного циклу: від маркетингу і техніко-економічного обґрунтування до впроваджен­ня у виробництво новацій з кадровим забезпеченням та сервісним обслуговуванням.

2 Універсальність, що забезпечить реалізацію будь-якого проекту під ключ у будь-якому секторі економіки чи виробництва.

3 Професіоналізм, який базується на сумлінному і якісному обслуговуванні замовника, об’єктивному і зацікавленому ставленні до «чужих» знань, наукових технологій, обладнання і систем.

4 Конструктивність, яка забезпечить орієнтацію на кінцевий результат.

5 Фінансова та інформаційна забезпеченість.

6 Гнучкість, яка забезпечить адаптивність інноваційної інфраструктури до змін вимог ринку.

Для самостійної роботи: Становлення теорії інноваційного розвитку та її сучасні концепції (циклічність розвитку, теорія довгих хвиль М. Д. Кондратьєва, класична теорія нововведень, неокласична теорія нововведень, теорія прискорення, соціально-психологічна модель)

Питання та завдання для самоконтролю:

1 Дайте визначення поняттям «новація», «інновація», «нововведення», поясність їх відмінності і наведіть приклади.

2 Яка роль новацій і «нововведень» у розвитку суспільства?

3 Що таке винахід і відкриття? Чим вони відрізняються від нововведення?

4 Що таке базисні нововведення? Наведіть приклад.

5 Дайте характеристику поліпшуючим інноваціям. Наведіть приклад.

6 Розкрийте сутність «життєвого циклу» інновацій. Назвіть основні етапи і характеристики життєвого циклу інновацій.

7 Що таке інноваційна діяльність? Яке місце вона посідає в інноваційному процесі?

8 Які чинники впливають на інноваційну діяльність?

9 Що таке інноваційна інфраструктура і яка мета її створення?

Література: 3; 4; 7; 20.