Історія виникнення лабораторних занять як організаційної форми навчання

 

Базова фахова підготовка студентів природничих факультетів університетів відбувається на лабораторних і практичних заняттях. Лабораторні заняття у вищій хімічній чи екологічній освіті відіграють одну з головних ролей, адже з їх допомогою розв’язується ряд дидактичних завдань, що мають самостійний характер і на інших організаційних формах не розкриваються.

Назва «лабораторні заняття» походить з латинського слова laboro, що означає «працюю». Можна припустити, що створення цієї форми організації навчання передбачало застосування розумових і трудових фізичних зусиль до пошуку до того невідомих шляхів і засобів для розв’язання наукових і життєвих задач. Лабораторні заняття виникли на межі XIV – XV століть, в Західній Європі. Тоді на зміну середньовічним приходять університети епохи Гуманізму і Відродження, орієнтовані на факти різноманітності форм на Землі. В наслідок чого при університетах створюються ботанічні сади, кунсткамери та анатомічні музеї, де і проходять прототипи сучасних лабораторних занять. Подальший розвиток системи вищої освіти полягав у створенні умов, для забезпечення єдності навчання і дослідження в сферах природно-наукового знання.

Лабораторні заняття вперше були проведені в 1864 році професором Петербурзького університету Ф.Ф.Пертушевським. Студенти паралельно зі слуханням лекцій з фізики самостійно проводили фізичні експерименти в спеціально обладнаних приміщеннях і таким чином вчились застосовувати знання на практиці. На Україні такі заняття вперше провів в 1874 році професор Київського університету М.Г.Авенаріус. Так лабораторні заняття стають однією з важливих організаційних форм навчання не лише при вивченні фізики, а й інших природничих дисциплін.

Подальше впровадження лабораторних занять призвело навіть до введення їх назви до системи навчання 20-х років ХХ століття, а саме до бригадно-лабораторного методу.

Постанова уряду СРСР від 19 вересня 1932 року «Про навчальні програми і режим у вищій школі і технікумах» передбачав усіляке посилення ролі лабораторної роботи як самостійної роботи студентів. Лабораторні заняття рекомендувалося проводити за індивідуальними заняттями в лабораторіях, майстернях, кабінетах, музеях і т. ін.

У сучасних вищих навчальних закладах, відповідно до статті 43 Закону України «Про вищу освіту» лабораторні заняття відносяться до основних видів навчальних занять. Я.Я.Болюбаш надає їм такого визначення: лабораторне заняття – це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу.

 

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ-ХІМІКІВ І СТУДЕНТІВ-ЕКОЛОГІ)

 

Лабораторне заняття – організаційна форма навчання, за якої студент особисто (!) під керівництвом викладача проводить природні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень.

Лабораторні заняття проводяться відповідно до розробленого тематичного плану й охоплюють весь матеріал. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Кількість студентів на таих заняттях не перевищує половини академічної групи.

Провідна функція названої організаційної форми полягає в наданні теоретичному курсу дійсноекспериментального характеру. Під час таких занять удається безпосередньо вивчити більше процесів та явищ і взаємозв’язків між ними, ніж під час лекційних демонстрацій чи інших форм навчання. Лабораторні заняття тісно пов’язані з іншими формами організації навчання і взаємодоповнюють їх, складаючи єдине ціле. В цій єдності теоретичні знання, які отримують студенти на лекції засвоюються краще, а лабораторні заняття стають більш зрозумілими.

Основними завданнями лабораторного заняття як організаційної форми навчання у вищій школі, зокрема у підготовки хіміків та екологів, є:

1. Поєднати в єдине ціле лекційні заняття з систематичною самостійною роботою студентів над підручниками, навчальними посібниками та іншими інформаційними джерелами.

2. Сприяти формуванню у студентів наукового світогляду, адже вони пізнають природу явищ, знайомляться з науковими методами пізнання, переконуються у тому, що наукові теорії, які складають теоретичне знання відбивають об’єктивну реальність, а практика є критерієм істини.

3. Формування спеціальних умінь і навичок роботи з природним матеріалом, з лабораторним посудом, обладнанням, приладами, вимірювальною апаратурою.

4. Навчити студентів творчо застосовувати теоретичні знання на практиці під час виконання завдань, пояснення одержаних результатів тощо.

5. Розвиток у студентів пізнавальності, розумових здібностей, спостережливості, уваги, ініціативи, витримки, уяви, самостійності рішень, що приймаються.

6. Ознайомити студентів з організацією й постановкою експериментальної роботи в лабораторних умовах, з методами наукових досліджень важливих питань науки, що вивчається.

7. Викликати у студентів інтерес до науково-експериментальної діяльності і залучити до науково-дослідної діяльності кафедр, лабораторій.

8. Систематично контролювати знання, уміння і навички студентів з окремих тем чи розділів курсу, що вивчається.

Лабораторне заняття як організаційна форма навчання у вищій школі включає в себе попередню підготовку студента до роботи в лабораторії. Вона здійснюється у відведений для самостійної роботи час. Готуючись до лабораторного заняття, студент передусім повинен усвідомити його мету, засвоїти теоретичний матеріал, допогтися чіткого уявлення про хімічні, біологічні та інші процеси, на яких ґрунтується лабораторна робота.

Успіх лабораторного заняття у ВНЗ залежить від матеріально-технічного оснащення. Необхідне обладнання, лабораторний посуд, хімічні реактиви і т.п. готує старший лаборант кафедри за вказівкою викладача.

Крім того, проведення лабораторного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі, що підготавлює викладач (асистент), якому доручено проводити лабораторні заняття, за погодженням з лектором дисципліни. Методичне забезпечення лабораторного заняття включає:

ü контрольні завдання різної складності і тести для виявлення рівня знань студентів;

ü наочний матеріал;

ü засоби оргтехніки;

ü методичні вказівки або інструкції.

До цього часу у ВНЗ не існує єдиної методики організування і проводення лабораторних робіт, кожен навчальний заклад рекомендує свіої варіанти інструкцій, які суттєво різняться. Однак основні положення в організації і методики проведення в інструкціях збігаються, отже, інструкції містять:

ü номер роботи та її назву;

ü мету роботи;

ü стислі теоретичні відомості;

ü опис установки і методику експерименту;

ü робоче завдання (план виконання роботи, математичне оброблення одержаних даних);

ü контрольні запитання;

ü список рекомендованої літератури.

Приступаючи до роботи в лабораторії природничих факультатів, студенту слід знати, що будь-яке недотримання розкладу занять з дисципліни буде вважатися порушенням його службових обов’язків. Викладач, який вперше зустрічається зі студентами на вступному лабораторному занятті, повинен ознайомити їх із загальними правилами роботи в лабораторії, які вони зобов’язані неухильно виконувати.

Дотримання наступних вимог до студентів має важливе значення для виховання у них відповідального ставлення до своїх службових обов’язків:

Ö лабораторні заняття проходять у передбачений розкладом час. Студенти, які не з’явилися на лабораторну роботу або не допущені до неї через погану підготовку, виконують роботу за додатковим розкладом за рахунок особистого часу;

Ö порядок виконання лабораторних робіт визначено графіком, який вивішують на дошці оголошень в лабораторії;

Ö студент, який запізнився на заняття, до роботи не допускається;

Ö в лабораторії необхідно дотримуватися тиши. Розмовляти з приводу виконання роботи слід тільки впівголоса;

Ö студенти повинні дбайливо ставитися до матеріальних цінностей лабораторії. У разі несправності лабораторних установок, вимірювальної апаратури і псування інструкцій до лабораторних робіт з вини студентів вони несуть матеріальну відповідальність;

Ö заборонено ходити по лабораторії під час занять. Виходити з лабораторії можна лише з дозволу викладача;

Ö робоче місце студента в лабораторії повинно бути в чистоті і порядку.

За організацією та методикою проведення лабораторні заняття найбільш консервативні. Це пов’язано із функціями, які вони виконують, змістом роботи і специфікою навчального процесу з набуття відповідних умінь і навичок практичної діяльності. Лабораторне заняття з хімічних і екологічних дисциплін, як правило, має таку структуру:

1. Повідомлення теми заняття.

2. Формулювання мети діяльності.

3. Попередній контроль знань студентів.

4. Постановка загальної проблеми викладачем та її обговорення.

5. Виконання лабораторної роботи.

6. Організація зворотного зв’язку: контрольні запитання різної складності студентам для закріплення матеріалу.

7. Оцінювання рівня сформованості умінь.

8. Узагальнення знань: обговорення ходу заняття, питання до викладача.

9. Видання домашнього завдання студентам, його інструктаж.

Мета лабораторного заняття формулюється лаконічно, коротко, але достатньо повно відображає основний його зміст. Передбачається, що мети заняття буде досягнуто тоді, коли студент вивчить теорію, методику експерименту, будову і призначення приладів, навчиться спостерігати явища і об’єкти, здійснювати вимірювання і правильне оброблення їх результатів, зробить необхідні висновки.

Головною частиною лабораторного заняття є виконання студентами лабораторної роботи. За визначенням А.Д.Бондаря і Л.А.Ранської: Лабораторна робота – це така активна форма самостійної роботи студентів, в яких їхня діяльність виявляється у поєднанні розумових і фізичних (моторних) дій, спрямованих на активне застосування здобутих знань, умінь і навичок на практиці в межах заданої програми (інструкції), відповідного обладнання і місця проведення. Отже, лабораторна робота – це дослідження, яке проведено студентом самостійно.

У структурі лабораторного заняття самостійна робота домінує. Викладач бере участь на стадії підготовки завдання, при розроблені методичних вказівок і здійснює контроль. На лабораторній роботі можна виділити наступні етапи:

1. Ознайомлення з матеріалами і обладнанням, необхідним для роботи.

2. Відтворення явища, що спостерігається і досліджується.

3. Вивчення його характерних ознак і вимірювання показників.

4. Аналіз і узагальнення отриманих результатів.

5. Оформлення індивідуального звіту.

6. Оцінювання викладачем результатів експериментальної діяльності студентів (так званий «захист результатів лабораторної роботи»).

Від курсу до курсу зміст і методика виконання лабораторних робіт ускладнюється і це сприяє зміцненню зв’язка студентів з обраним фахом.

Контроль знань теоретичного матеріалу з теми лабораторного заняття і рівня сформованості умінь та навичок їх застосування для вирішення практичних завдань здійснюється у формі бесіди з кожним студентом. Оцінювання відбувається у відповідності до визначених критеріїв. Оцінки, отримані студентом на окремих лабораторних заняттях, додаються до суми балів, набраних студентом за інші види діяльності і визначають підсумкову оцінку з навчальної дисципліни.