Сучасні проблеми лекційного викладання

 

Для того щоб лекція відігравала провідну роль, необхідно розв’язати низку проблем, зокрема:

ü викладачі прагнуть подати практично весь програмний матеріал теми лекції, причому в тому обсязі, який дозволяє час. Проте без дотримання раціонального співвідношення між лекціями і СРС ефект від навчання буде мінімальним;

ü мало закликати студентів уважно слухати; треба застосовувати спеціальні прийоми управління пізнавальною активністю студентів.

Завдання зосередженості уваги вирішується, насамперед у вступній частині лекції, але головне, і найбільш складне завдання, – утримувати її протягом всього виступу. Для цього необхідно, щоб зміст лекції відповідав інтересам і настановам аудиторії. Крім того стійкість уваги напряму залежить від педагогічної майстерності викладача. Розглянемо деякі психологічні прийоми керування увагою студентів під час лекції.

Ö Голосові приоми: для того щоб активізувати увагу аудиторії, достатньо посилити голос або змінити тон. Але після відновлення уваги – повернутися до нормального тону, тому що різке і тривале збільшення голосу може бути розцінено як доказ нервозності викладача. Іноді використовується й зворотний прийом – зниження голосу до шепоту. Відновити увагу можна зміною темпу мовлення, особливо його уповільненням.

Ö Пауза: розрахована і уміло витримана пауза в середені лекції здійснює «гіпнотизуючий» вплив, акцентуючи увагу аудиторії на найбільш важливій для засвоєння інформації.

Ö Жести і рухи: вказуючий жесті, рухи в бік аудиторії допомагають зосередити увагу, особливо в поєднанні з іншими приоймами. Разом з тим, крок назад, від аудиторії, дає певну розрядку, сприймається як деяка інформаційно-смислова пауза.

Ö Питання, якими переривається мова, також активізують сприйняття, змушуючи розмірковувати над аспектами проблеми, що обговорюється, разом з виклачем.

Ö Звернення до аудиторії, що повторюється час від часу, сприяє переключенню й утриманню уваги.

Ö Несподіване переривання початої думки і повернення до неї через деякий час. Цей прийом сприяє генерації уваги студентів у напрямку її завершення.

Ö Наочні засоби, маючи власну науково-пізнавальну значимість, є ефективним способом переключення уваги за рахунок вар’їровання різних модальностей, зміна слухового сприйняття – зоровим.

Ö Діалог, його застосування виправдано, якщо є достатньо часу і можна перейти до спільного обговорення зі студентами питання, що розкривається.

Ö Гумор – один з найефективніших прийомів психологічної розрадки.

Далі, проаналізуємо найбільш цікаві сучасні лекції нового типу, які застосовуються досвідченими викладачами в ВНЗ України. Перша з них – проблемна лекція. В процесі проблемної лекції студент опановує навчальний матеріал не догматично, а творчо, простежуючи процес виникнення та становлення того знання яке він засвоює. При цьому студент має змогу повторити весь шлях, який пройшла наука в процесі розвитку. Так, при проблемному читанні лекцій реалізується єдність історичного і логічного методів пізнання.

На проблемних лекціях змінюється функція викладача, він стає керівником пошуку нового, що здійснює студент в цьому запорука самостійності і творчого розвитку мислення студентів. Так лекції дозволяють залучати слухачів до активної розумової діяльності, розвивають у них уміння приймати самостійні або, колективні рішення, швидко орієнтуватися в професійних ситуаціях. Проблемні лекції дозволяють з’ясувати проблематику науки, яку опановують студенти, шляхи розв’язання проблем у майбутній професійній діяльності.

На таких лекціях включення мислення студентів здійснюється викладачем за допомогою створення проблемних ситуацій. Для створення проблемної ситуації можна використати наступні прийоми:

ü пряма постановка проблеми;

ü проблемне завдання у вигляді питання;

ü повідомлення інформації, яка містить суперечність, повідомлення протилежних думок з будь-якого питання;

ü звернення уваги на те чи інше життєве явище, яке потрібно пояснити;

ü повідомлення фактів, які визивають непорозуміння;

ü співставлення життєвих знань з науковими;

ü постановка питання, на яке повинен студент відповісти, прослухавши частину лекції і зробити висновки.

Засобом управління мисленням студентів на проблемній лекції є система заздалегідь підготовлених викладачем проблемних та інформаційних запитань. Проблемні запитання – це такі, що вказують на сутність навчальної проблеми, на сферу пошуку невідомого. Вони спрямовані у майбутнє – у бік пошуку поки що невідомого студенту нового знання, умов або способів діяльності. Такі лекції мають великий виховний потенціал.

Другий тип лекції – лекція-візуалізація. Це результат пошуку нових можливостей реалізацій відомого дидактичного принципу наочності. Лекція – візуалізація має вигляд цілісного розвернутого коментування лектором візуальних матеріалів, які їм демонструють і цілком розкривають тему даної лекції. Наочність у цьому випадку виступає у ролі засобу навчання і сприяє активізації мислення студентів. На таких лекціях можна застосовувати експерименти, відеофільми, комп’ютерні розробки тощо. Під час лекцій-візуалізацій відбувається так би мовити перекодування навчальної інформації у візуальну форму. Це дозволяє аналізувати, виділяти головне і концентрувати подану інформацію. Такі лекції краще сприймаються студентами, тому, що вони менш академічні та емоційно забарвлені.

Третій тип – лекція удвох або діалогічна лекція – передбачає моделювання професійної ситуації, обговорення теоретичних питань з різних позицій двома фахівцями. Два джерела персоніфікованої інформації вимагає від студентів активної розумової діяльності: вони повинні порівнювати різні точки зору, обирати, приєднуватися до цієї чи іншої з них або виробляти свою. Студенти на таких лекціях активізуються в першу чергу за рахунок її змісту і форми, адже на них розглядаються актуальні і комплексні проблеми.

Четвертий тип – лекція-прес-конференція. По формі проведення ідентична відповідній формі професійної діяльності. На початку лекцій викладач запрошує студентів письмово ставити питання за темою лекції. Кожен повинен сформулювати найбільш цікаве для нього запитання, записати його і передати лектору. Після сортування запитань за змістом викладач починає лекцію. При цьому викладання матеріалу будується не як відповідь на кожне запитання, а у вигляді зв’язаного розкриття теми, в процесі якого формулюються відповіді закінчувати лекцію викладач проводить підсумкову оцінку запитань як відбиток знань та інтересів слухачів. Тоді, до проведення лекцій-прес-конференцій залучаються декілька викладачів.

П’ятий тип – лекція-консультація, по формі проведення подібна до попереднього типу лекцій але, звичайні, до таких лекцій залучається фахівець високої класифікацій, який слабо володіє педагогічною майстерністю. Лекція-консультація дозволяє використовувати глибокі наукові професійні знання такого фахівця. Така лекція проводиться з практичних тем або з тем з практичною спрямованістю (наприклад, лекція про передовий досвід). Лектор викладає основні моменти, а потім студенти задають питання. На це можна виділити 50% часу. В кінці лекції лектор підводить підсумки.

Шостий тип – лекція-провокація або лекція з попередньо запланованими помилками. Створення цих лекцій спричинено необхідністю розвитку у студентів умінь аналізувати професійні ситуації, виступати у ролі експертів, опонентів, рецензентів, виявляти неправильну або неточну інформацію.

Лектор, під час викладання ретельно «замасковує» присутні в змісті лекції помилки змістовного або методичного характеру, які є найбільш типовими студенти слухаючи і конспектуючи лекцію повинні виявити в конспекті помилки і назвати їх в кінці лекції. Після цього вони аналізуються і лектор надає перевагу правильну виправлену інформацію лекції такого типу виконують стимулюючу і контролюючу функції. Завдяки їм викладач з’ясовує рівень попередньої підготовки з предмету а студент – перевіряють ступінь своєї орієнтації в матеріалі. Елементи лекції провокації можуть застосовуватися на лекціях інших типів, як елементи живої ситуації. Як правила, такі лекції застосовують лише до добре знайомого з шкільного курсу матеріалу.

Сьомий тип – лекція-діалог або діалог з аудиторією – найбільш проста форма залучення слухачів до навчального процесу. Перевага бесіди як методу навчання полягає в тому, що вона дозволяє прикути увагу слухачів до найбільш важливих питань теми, визначити зміст і темп викладу навчального матеріалу з урахуванням особливостей аудиторії. На такій лекції викладач подає інформацію у вигляді запитань, на які самі слухачі повинні відповідати безпосередньо, в той самий час.

Восьмий тип – лекція з використанням ігрових ситуацій передбачає запрошення студентів до колективного дослідження. Така лекція проводиться за допомогою методів конкретних ігрових ситуацій або методу «мозкової атаки». Викладач пропонує слухачам спільно вивести те чи інше правило, закономірність процесу, явища. При цьому він звертається до досвіду і знань аудиторії. Уточнюючи і доповнюючи відповіді, викладач підводить теоретичну базу під практичний колективний досвід, записує висновки на дошці (за традиційної форми лектор викладає сам). Звичайно, у такому випадку часу витрачається більше, але його можна зекономити, не зупиняючись на деталях. У процесі «мозкової атаки» відзначається велика активність студентів.

Одним з шляхів активізації роботи студентів на лекціях є використання структурно-логічних схем. Бажано множити ці схеми і розповсюджувати їх серед студентів. Вибіркова перевірка показала, що там, де використовувалися такі схеми, відсоток викривлення інформації не перевищує 10-15%.

Активізація пізнавальної діяльності студентів можлива за допомогою опорних схем. Для кожної теми лекції розробляється лист з опорними сигналами та лист взаємоконтролю. Час, відведений на лекцію, може поділятися на дві частини. У перші 35-45 хвилин викладач, використовуючи слайди, схеми викладає весь матеріал теми. В цей час студенти слухають, але не конспектують. У другій частині лекції (25-35 хвилин) викладач у стислій формі, використовуючи опорні сигнали, викладає, а студент фіксує матеріал.

Іноді навіть викладачі, які дуже старанно готуються, не вміють викликати любов до свого предмету і формувати у студентів глибокі і систематичні знання. Причиною цього може бути невдале конструювання інформації: педагог не дотримується пропорцій між фактами, що повідомляються, і теоретичними узагальненнями – логічними конструкціями, котрі допомогли б студентам їх усвідомити; викладач сам не бачить логіки свого курсу, основних ідей в ньому. В гонитві за тим, щоб студенти «все знали» він пропускає головне в навчальній дисципліні і від цього програє в мотивації і міцності знань своїх вихованців.

У різних країнах неодноразово проводилися дослідження серед студентів щодо уявлень про ідеальний виклад лекційного матеріалу. Згідно з ними, ознаками вдалої лекції для студентів є:

Ö корисний, доступний, емоційний і ненудний виклад з виокремленням головного і допоміжного (темпом і гучністю мовлення), надання плану лекції, підведення підсумків, що забезпечують відновлення сприймання для тих, хто тимчасово відволікся;

Ö цікавий, сповнений експресії, елементів доречного гумору (без жаргону ти примітивізму) виклад з використанням усіх допоміжних прийомів утримання уваги слухачів;

Ö позитивне сприймання слухачами особи викладача (важливі його вигляд, настрій, хороша дикція та якнайкраще володіння риторикою без прив’язі до конспекту);

Ö науково й дидактична підготовка викладача, яка не може бути нижчою від межі сподівань студентів. Ідеал – поєднання бажання викладати з науковим авторитетом, глибокими знаннями, використанням власного наукового доробку і найновіших наукових досягнень;

Ö зміст лекції, що має корелювати з іншими предметами, а їх сукупність – формувати певну цілісність, що стимулює особисту навчальну активність студента, викликає бажання завершити ознайомлення з певною темою за допомогою додаткових друкованих та електронних джерел для формування власних уяавлень, думок і переконань.

Проводячи підсумок слід відзначити, що сучасна лекція має відповідати таким вимогам:

Ø бути на сучасному рівні науки і техніки;

Ø мати завершений характер висвітлення визначеної теми;

Ø мати внутрішню переконливість, силою логічної аргументації створювати у слухачів необхідний інтерес до пізнання;

Ø містити добре продумані ілюстровані приклади;

Ø мати необхідну ідейну спрямованість;

Ø спрямувати СРС;

Ø бути доступною і зрозумілою для сприйняття відповідною аудиторією.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Розкрийте сутність поняття «лекція».

2. Охарактеризуйте функції та цілі лекції як організаційної форми навчання у вищій школі.

3. У чому полягають переваги і недоліки лекції як організаційної форми?

4. Чи згодні Ви з категоричним твердженням, що лекція є основною формою організації навчання у вищій школи?

5. Чи поділяєте Ви твердження про те, що лекція дає загальний напрям самостійної роботи студентів?

6. Обґрунтуйте свою позицію у питанні вільного відвідування лекцій студентами.

7. Назвіть вимоги до структури лекційного курсу.

8. Порівняйте вступну, тематичну, заключну та оглядову лекції.

9. Проаналізуйте ефективність дотримання лектором основних позицій у структурі викладу лекції.

10. Порівняйте проблемний та евристичний спосіб викладу лекційного матеріалу. Назвіть переваги кожного з них.

11. Охарактеризуйте яким чином організовується підготовка лекційних занять на біологічному факультеті ЗНУ.

12. Чи поділяєте Ви позицію, що до підготовки і читання лекцій слід залучати лише досвідчених науково-педагогічних працівників?

13. Чому, на Вашу думку, сучасна лекція з хімії чи екології не може бути монологом?

14. Охарактеризуйте структуру лекції.

15. Яким чином викладачу слід готуватися до лекції?

16. Обґрунтуйте своє ставлення до конспектування лекційного матеріалу.

17. Дайте характеристику психолого-педагогічним передумовам підвищення ефективності лекції.

18. Охарактеризуйте психологічні прийоми керування увагою студентів під час лекції.

19. Чи вважаєте Ви можливим застосування діалогічних лекції на біологічному факультеті?

20. При вивченні яких дисциплін Вашої спеціальності доцільно проведення лекції-прес-конференції або лекції-консультації.

21. Як Ви вважаєте проведення лекції-провокації буде більш ефективне при вивченні фундаментальних дисциплін чи дисциплін спецкурсів? Обґрунтуйте свою позицію.

22. Поясніть яким чином студенти засвоюють інформацію під час лекції-діалогу.

23. Дайте характеристику лекції з елементами гри. Назвіть її переваги і недоліки.

24. За якими ознаками визначають ефективність лекції?

25. Проаналізуйте вимоги до сучасної лекції у ВНЗ.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Визначте основне коло питань, що розкривається на будь якій лекції з Вашої спеціальності.

Завдання 2. Розробіть прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів на Вашій лекції.

Завдання 3. Порівняйте форми проведення лекційних занять для студентів-хіміків (екологів). Заповніть таблицю 1:

Таблиця 1

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАДИЦІЙНОЇ ТА ПРОБЛЕМНОЇ ЛЕКЦІЙ

	Традиційна лекція	Проблемна лекція
Спільне
Відмінне

 

ТЕМА 4

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ ЯК СПЕЦИФІЧНА ОРГАНІЗАЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВНЗ

План

 

1. Історія виникнення лабораторних занять як організаційної форми навчання.

2. Методика проведення лабораторних занять у фаховій підготовці студентів-хіміків і студентів-екологів.

3. Характеристика різновидів лабораторних занять.