Методичні рекомендації щодо організації проведення дидактичної гри «Брейн-ринг»

«Брейн-ринг» рекомендується проводити після вивчення студентами декількох тем дисципліни (переважно в середині курсу), а за часом — у другій половині дня (переважно на останній парі). Тривалість гри — дві академічні години (1 пара). Структура витрат часу на окремі елементи: вступне слово викладача — до 5 хв. виступ ведучого «Брейн-рингу» з представленням команд та жеребкуванням черговості їх виступів — до 5 хв.; ігровий час (три тури по 15 хв.) — 45 хв.; творчі тайм-аути для кожної з команд по 5 хв. — до 20 хв.; нагородження призерів та підведення підсумків — до 15 хв.

Для проведення «Брейн-рингу» необхідно підібрати приміщення, в якому можна створити відповідні умови. По центру кімнати повинні стояти два столи, за якими можуть одночасно працювати від 5 до 8 студентів. Аудиторія повинна мати дошку, на якій будуть висвітлюватися поточні результати змагання у формі табло та інші дидактичні і технічні засоби навчання. Відповідно з цим навчальна аудиторія повинна мати загальну площу не менше 40 м² і має бути розрахована на 30—60 чоловік. Студенти академічної групи поділяються на три команди, кожна з яких обирає свого капітана. «Брейн-рингом» керує журі (голова — ведучий курсу, члени — викладачі та студенти).

Загальні правила дидактично гри:

1. «Брейн-ринг» проходить у формі змагання команд щодо першочерговості та правильності відповідей на запитання ведучого.

2. Перед грою проходить жеребкування черговості виступу команд у формі розіграшу карток з порядковими номерами виступів.

3. Гра складається з трьох турів, у яких будь-яка команда обов’язково зустрічається по одному разу з кожним суперником

4. Кожен ігровий тур забезпечується індивідуальною карткою проблемних питань. Кожна картка має 10 питань, які сформовані за тематикою дисципліни і потребують застосування творчих компонентів у відповіді.

5. На обговорення питань ведучого командам відводиться 30 с.

6. Команда, яка першою відповіла на питання, повинна натиснути на кнопку електронного пристрою і представити відповідь, то команда дає неправильну відповідь, то команда-суперниця має 15 с для відповіді на це ж запитання.

7. За правильну відповідь на запитання команда одержує 2 бали рейтингу. Якщо відповідь неправильна — 0 балів. Результати бальної оцінки заносяться секретарем у відомість та відображуються на табло.

8. Якщо обидві команди не відповіли на питання, то наступне питання оцінюється на 1 бал вище.

9. Команда, яка в ігровому турі набрала найбільшу кількість балів рейтингу, вважається переможницею туру. Місце команди, яка зазнала поразки, займає наступна за жеребкуванням.

Можливі варіанти

Варіант А

10. Якщо одна й та сама команда перемогла в першому і другому турах, вона автоматично займає перше місце і вважається переможницею «Брейн-рингу». Команди, що їй програли розігрують між собою друге та третє місця в останньому третьому турі. '

Варіант Б

11. Якщо кожна команда виграла по одному разу, журі ранжує команди за кількістю набраних балів (якщо команди набрали однакову кількість балів — за результатами їх виступів у творчих тайм-аутах). Якщо за цими показниками журі не може надати перевагу жодній з команд, їх рейтингові місця розігруються методом додаткових питань до першої правильної відповіді.

12. Після закінчення кожного туру ведучий оголошує творчий тайм-аут, у якому учасникам і глядачам з числа студентів надається можливість заробити додаткові бали рейтингу.

Оцінювання та мотивація навчально-творчої діяльності студентів

За результатами виступів команди нагороджуються балами рейтингу у відповідності з тією кількістю, яку вони отримали в трьох ігрових турах. Додатково студенти можуть одержати до 5 балів рейтингу в тайм-аутах, виконуючи різноманітні види навчально-творчої діяльності (виступ з пропозицією, вірш, сценічна постановка тощо) за тематикою відповідної дисципліни. Отримані студентами бали складаються з їх загальним рейтингом.

Підводячи підсумок слід відзначити, що сучасний розивок системи вищої освіти в Україні ґрунтується на впровадження в навчальний процес ВНЗ сучасних педагогічних технологій. Диференційоване навчання забезпечує індивідуалізацію навчання, яка передбачає врахування індивідуальних особливостей кожного, визначення перспективи розумового розвитку й гармонійного вдосконалення особистості, формування індивідуального стилю діяльності майбутнього спеціаліста.

За умов реалізації ООН відбувається гармонійне формування і всебічний розвиток особистості, повне розкриття її ворчих сил, набуття неповторної індивідуальності. Тому основними функціями стають виховна, розвивальна і самовдосконалення, а не освітня, як у традиційній системі.у такому розумінні освіта справді гуманізується, бо всебічно сприяє збереженню та розвитку особистості людини, її інтелектуальному, духовному й фізичному зростанню, соціалізації в умовах навчально-пізнавальної діяльності.

Навчальний процес повинен враховувати тенденції соціально-економічного розвитку суспільства, особливості психології молоді, а методи і форми навчання, реалізовувати на практиці: принципи ініціативи, індивідуалізації, самостійності, змагання; творчого підходу до одержання знань. Студент повинен без примушення прагнути до систематичної, плідної та ретельної навчально-творчої діяльності дослідним шляхом встановлено, що змагання в більшості випадків дає значно більший ефект у підвищенні активності студентів, ніж їх зовнішня мотивація. Тому для реалізації цих вимог значне місце в педагогічній діяльності викладача повинні займати ігрові форми навчання.

Порівняно з іншими організаційними формами навчання, ігри мають такі позитивні аспекти:

ü висока результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь;

ü формування вміння співпрацювати;

ü формування позитивних мотивів навчання;

ü розвиток гуманних сторін стосунків між студентами;

ü розвиток навчально-творчої діяльності (планування, рефлексія, контроль, самоконтроль).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Охарактеризуйте технологію як дидактичну категорію.

2. Розкрийте сутність диференційованого навчання.

3. Дайте характеристику формами диференційованого навчання у вишій школі.

4. Що собою являють типологічні групи? За якими критеріями вони створюються?

5. Поясніть значення диференційованих завдань в реалізації технології диференційованого навчання.

6. Дайте характеристику систематизації диференційованих завдань.

7. В чому особливість системи оцінювання в педагогічній технології диференційованого навчання?

8. Порівняйте основні аспекти педагогічних технологій диференційованого навчання і особистісно орієнтованого навчання.

9. Охарактеризуйте принципи ООН у вищій школі.

10. Проаналізуйте вимоги до змісту освіти за технологією ООН.

11. Розкрийте особливості впровадження засобів забезпечення ООН на природничих факультетах.

12. Порівняйте як змінюється діяльність викладача за технологією ООН у порівнянні з традиційною системою освіти.

13. Проаналізуйте умови, що забезпечують впровадження ООН в навчальний процес природничих факультетів ВНЗ.

14. Охарактеризуйте функції, які виконує ігрова діяльність в навчально-виховному процесі вищої школи.

15. Якими ознаками характеризується ігра як організаційна форма навчання у вищій школі?

16. Прокоментуйте класифікації ігрових організаційних форм навчання, які застосовуються у вищій школі.

17. Порівняйте різновиди ігор, які застосовуються у навчальному процесі ВНЗ.

18. Дайте характеристики обов’язковим елементам ділової гри.

19. Охарактеризуйте психолого-педагогічні принципи розробки та організації ділової гри.

20. Проаналізуйте етапи проведення ділової гри. Яким чином змінюється характер діяльності викладача під час її проведення?

21. Поясніть необхідність застосування ігор типу «Брейн ринг» для підготовки фахівців хіміків і екологів.

22. Чи згідні Ви з думкою, що підготовка сучасного думаючого фахівця неможлива без застосування ігрових форм в навчанні студентів?

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Розробіть диференційовані завдання для виконання студентами на лабораторних занять з будь-якої дисципліни Вашої спеціалізації, які відрізняються за рівнем складності і за операційним вмістом.

Завдання 2. Сформулюйте приклади 3 засобів забезпеченя ООН, які можливо застосувати під час засвоєння навчальної інформації з будь-якої дисципліни вашої спеціальності.

Завдання 3. Запропонуйте 2 ситуаційні завдання фахової спрямованості з будь-якої навчальної дисципліни Вашої спеціалізації, які доцільно обговорити у вигляді імітаційної гри.

 

ТЕМА 8

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ І ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧИХ ФАКУЛЬТЕТІВ УНІВЕРВИТЕТІВ

План

 

1. Функції контролю знань, умінь і навичок (ЗУН) студентів.

2. Основні принципи контролю й оцінки знань.

3. Види, методи і форми контролю знань студентів природничих факультетів університетів.

4. Оцінювання навчальних досягнень студентів.

 

 

ФУНКЦІЇ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Система навчання являє собою багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов’язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль ЗУН тих, хто навчається, тобто організація зворотного зв’язку як засобу управління навчальним процесом, умови підвищення якості оволодіння предметом. Тут діє закономірний зв’язок у ланцюгу: мета навчання – процес – результат – нова мета.

В контролі ЗУН чітко виступають дві складові – перевірка як з’ясування і вимірювання знань і оцінка як процес і результат.

Контроль досягнутих результатів має низьку функцій. Перша функція контролю може бути визначена як навчаюча. Контролю сприяє поглибленню, розширенню, вдосконаленню знань студентів. Нормальний розвиток навчального процесу передбачає зворотний зв’язок у двох різновидах: «студент-викладач» і «студент-студент». Ідеться про так званий зовнішній і внутрішній зв’язок у навчання.

Друга функція контролю – виявлення ЗУН, а також існуючих ще в них прогалин – діагностична.

Третя функція контролю– вимірювання та оцінка ЗУН студентів. Реалізація цієї функції надзвичайно складна. на практиці вона реалізується у виставленні оцінок студентам.

Четверта функція контролю– виховна, або функція стимулювання (виховання волі, характеру, дисципліни, навичок систематичної самостійної праці та ін.)

П’ята функція контролю– розвиваюча. Контроль знань сприяє розвитку психічних процесів особистості – уваги, пам’яті, мислення, інтересів, пізнавальної активності, мовлення студентів.

Шоста функція контролю– прогностично-методична. Передусім вона стосується викладача, який отримує досить точні дані для оцінки своєї праці, результатів запровадження своєї методики навчання, шляхів подальшого вдосконалення навчання. Однак така функція контролю стосується і студентів. Контроль допомагає їх прогнозувати свою навчальну та наукову роботу.