Практичні заняття в навчальному процесі вищої школи

Разом з лабораторними заняттями підготовка студентів природничих спеціальностей здійснюється на практичних заняттях. Так‚ для студентів, що навчаються на І курсі біологічного факультету ЗНУ практичні заняття проводяться з дисципліни «Основи вищої математики». При цьому, звичайно, пізнавальна діяльність на практичних заняттях має більш самостійний характер, в порівнянні з лабораторними заняттями. Деякі вчені порівнюючи названі організаційні форми відзначають, що основна їх відмінність полягає в тому, що безпосередньою метою практичних робіт є вирішення конкретних практичних занять з використанням набутих знань, умінь і навичок.

Аналіз дидактичної та методичної літератури показав‚ що дидакти по різному визначають практичні заняття. В основному‚ вони сходяться на тому‚ що це широке поняття‚ яке об’єднує більшість форм практичної діяльності студентів. Тобто це такі організаційні форми‚ відносяться до практичної підготовки‚ яка пов’язана із застосуванням і поглибленням науково-теоретичних знань з тієї чи іншої дисципліни.

Практичні заняття – форма навчального заняття‚ при якому педагог організовує детальних розгляд студентами окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття можна розглядати в якості визначеного виду практики‚ що пов’язані з поглибленнями‚ застосуванням і розширенням знань і навичок на підставі змісту лекції.

Практичному заняттю обов’язково передує лекція і самосітійна робота з конспектом‚ підручником, іншою навчальною літературою, різними інформаційним ресурсами. Таким чином‚ спостерігається цілісність навчальної діяльності студента в опануванні новими знаннями‚ всі організаційні форми пов’язані між собою та доповнюють одна одну. При цьому‚ практичні заняття від лекцій відрізняються збільшенням власної пізнавальної активності студентів‚ що скеровується керівником‚ а від самостійної роботи – більшим безпосреднім керівництвом з боку викладача.

Практичні заняття, які проводять у ВНЗ, науковці поділяють на такі групи:

Ø ознайомчі практичні заняття – передбачають формування вмінь і навичок користування приладами, пристоями, необхідним для виконання різних видів практичних робіт;

Ø підтверджуючі практичні заняття – виконюючи на них дослідження, студент отримує підтвердження правильності викладених на лекціях теоретичних знань;

Ø частково-пошукові практичні заняття – на них студенти мають більше можливостей для творчної роботи. У методичних вказівках до такої роботи зазначено лише мету, наявне обладнання, порядок його взаємодії, а також план досліджень та орієнтовний перелік питань. Деталізацію плану дослідження і визначення повного переліку питань, які необхідно дослідити, виконує сам студент;

Ø дослідні практичні заняття – передбачають виконання студентами такіх робіт, де їм задають лише мету дослідження, усі інші етапи її виконання вони планують самі. На таких заняттях застосовують бригадну форму, коли особливу роль відіграють студенти з яскраво вираженими творчими та організаційними здібностями.

Структура практичного заняття включає п’ять етапів:

1. Відповіді викладача на запитання, які виникли у студентів у процесі виконання їх індивідуальногих домашніх завдань.

Іноді на запитання відповідають спеціально організовані групи студентів. Відтак усі студенти здають домашні завдання. Їх перевірка здійснюють у такий спосіб: викликаним до дошки 2-3 студентам пропонують виписати з домашнього завдання певну розв’язану задачу чи приклад. Студент протягом
5-7 хвилин характеризує основні моменти. Це привчає студентів до чіткості і послідовності відповіді. Допущені помилка зразу ж виправляють. Іноді студенти у цей час розв’язують запропоновані викладачем нові задачі.

2. Перевірка теорії. Студенти пишуть невелику контрольну роботу тривалістю 8-10 хвилин. Оцінку за неї оголошують на наступному занятті. Проводять також опитування з формулювання означень, законів, теорем тощо.

3. Оголошення теми нового практичного заняття, її мети і значення в опануванні навчальної дисципліни. Перша залдача, яку розв’язують з цієї теми, є типовою і розглядається як приклад. Після аналізу до дошки викликають студентів. Мета цього етапу полягає в тому, щоб навчити студентів методики розв’язування задач з теми, переконатися, що більшість студентів тему засвоїли. Відповіді студентів, які працюють біля дошки, слід оцінювати.

4. Контрольна робота з вивченої теми. Під час її написання студенти можуть спілкуватися між собою, консультуватися з викладачем.

5. Оголошення домашнього завдання з детальним планом наступного заняття. Індивідуальне домашне завдання включає задачі з вивченої теми, обсяг яких не перевершує 70% від розв’язаних в аудиторії.

Для кожного заняття надзвичайно важливою є вступна частина. Чим вона динамічніша, тим швидше студенти налаштовуються на сприйняття інформації та будуть готові до творчої роботи. Ефективність практичного заняття значною мірою залежить від уміння викладача володіти увагою студентів, впроваджувати елементи змагань між ними, здійснювати диференційований підхід при доборі груп для спільної діяльності на практичних заняттях, забезпечувати пряму курівництво (планування, спеціальне конструювання завдань, контроль) і опосередковане (вплив на мотиви, установки, цілі студента).