Тема: Заняття з фізичної культури як основна орагнізаційна форма навчання дітей дошкільного віку фізичних вправ

Тема: Заняття з фізичної культури як основна орагнізаційна форма навчання дітей дошкільного віку фізичних вправ

План

1. Завдання оптимізації рухового режиму (РА) дітей
2. Типи фізкультурних занять
3. Структура та зміст занять з фізичної культури
4. Способи організації дітей на заняттях з фізичної культури
5. Заняття з фізичної культури на повітрі
6. Раціональне використання фізкультурного обладнання

Завдання оптимізації рухового режиму (РА) дітей

Заняття з фізичної культури є основною організаційною формою навчання дітей фізичних вправ. Вони обов'язкові для всіх вихованців і проводяться з постійним складом дітей певної вікової групи за чітким розкладом – щоденно протягом усього календарного року. Для кожної вікової групи встановлена доцільна тривалість занять.

У процесі проведення занять з фізичної культури найбільш повно вирішуються оздоровчі, освітні та виховні завдання: зміцнен­ня здоров'я дітей, загартування їх організму, формування вмінь та навичок основних рухів (ходьба, біг, стрибки, метання та ін.), вправ спортивного характеру (плавання, їзда на велосипеді, ходьба на лижах та ін.), виховання позитивних моральних та вольових рис характеру, розвиток фізичних якостей, виховання зацікавленості до доступних дошкільникам видів рухової діяльності.

Усі ці завдання тісно взаємопов'язані і вирішуються комплексно. Наприклад, на занятті з фізичної культури у середній групі діти виконують ходьбу по колоді, стрибки в глибину, підлізання під дугу та метання м'ячів у ціль, беруть участь у грі «Пташки і кіт». У процесі заняття у дітей формуються або удосконалюються навички запропонованих основних рухів, розвиваються фізичні якості (сила, швидкість, спритність), виховуються вольові та моральні риси характеру (дисциплінованість, сміливість, чесність та ін.).

У процесі оптимізації РА дітей у дошкільному закладі варто створювати такі умови, які сприяють розв'язанню комплексу оздоровчих, виховних та навчальних завдань.

Оздоровчі завдання

Оздоровчі завдання спрямовані на задоволення потреби дітей у русі, удосконалення систем і функцій організму, збереження та зміцнення здоров'я.

Для успішної реалізації поставлених завдань педагог має:

• піклуватися про фізичне й психологічне благополуччя дітей, не допускати травматизму, фізичних та емоційних переван­тажень, що призводять до стомлення й перевтоми;

• пояснити дітям, що рухова активність є одним із джерел міцного здоров'я;

• учити дітей регулювати свою РА, чергуючи інтенсивні рухи з менш інтенсивними та з відпочинком;

• повідомляти дітям про те, що на заняттях, пов'язаних з напруженою розумовою активністю, необхідно виконувати нескладні фізичні вправи (фізкультурні хвилинки) з метою попередження стомлення та збереження працездатності;

• спонукати дітей до самостійного використання знайомих ти­пів та способів загартовування в дитячому садку.

Внаслідок занять за запропонованою моделлю рухового режи­му діти зможуть:

• дізнатися про основи здорового способу життя;

• свідомо ставитися до власного здоров'я та використовувати доступні способи його зміцнення;

• одержати елементарні уявлення про вплив деяких профілак­тичних процедур;

• самостійно виконувати гігієнічні процедури, володіти на­вичками самообслуговування;

• із задоволенням виконувати різні рухи на вулиці за будь-якої погоди;

• щодня займатися фізичними вправами, грати в рухливі ігри;.

• контролювати своє самопочуття в процесі виконання фізич­ного навантаження згідно зі своїми можливостями.

Виховні завдання

Виховні завдання спрямовані на розвиток розумових, духов­них та фізичних здібностей дітей у їхньому найповнішому обсязі.

Для цього педагогові необхідно:

• підвищувати рівень довільності дій дітей;

• формувати в дітей прагнення до самопізнання та фізичного самовдосконалення;

• формувати у дітей потребу в регулярних заняттях фізичною культурою;

• цілеспрямовано розвивати основні фізичні та морально-во­льові якості;

• розвивати у дітей уміння самостійно організовувати рухливі ігри та робити фізичні вправи на прогулянці в різні пори року, використовуючи природне оточення;

• заохочувати рухову творчість та різноманітну ігрову діяль­ність, підтримувати творчу самодіяльність;

• розвивати інтерес до подій фізкультурного й спортивного життя країни;

• розвивати позитивні емоції та дружелюбність, уміння спіл­куватися з однолітками, навчати взаєморозуміння та спів­переживання.

У результаті виховної роботи діти зможуть навчитися:

• докладати вольових зусиль (витримка, наполегливість, рі­шучість, сміливість) для досягнення поставленої мети;

• брати активну участь у різних типах занять із фізичної культури;

• прагнути до збагачення свого рухового досвіду та проявля­ти зацікавленість на заняттях певними типами фізичних вправ;

• підпорядковувати свої бажання загальним вимогам і прави­лам під час виконання різних фізичних вправ та ігор;

• проявляти ініціативу під час придумування варіантів знайо­мих ігор і розподілу ролей;

• самостійно організовувати нескладні ігри-змагання, естафе­ти, використовуючи свій руховий досвід;

• прагнути до поліпшення показників фізичної підготовле­ності;

• свідомо ставитися до регулювання своєї рухової активності та вміти управляти нею;

• відчувати радість від зростаючої самостійності, спритності, упевненості, можливості продемонструвати свої успіхи пе­ред однолітками й поділитися з ними накопиченими вмін­нями та знаннями.

Навчальні завдання

Навчальні завдання спрямовані на оволодіння дітьми ревного обсягу знань, умінь, навичок, фізичних якостей, необхідних для їхнього всебічного розвитку.

Педагог повинен:

• розширювати дитячі уявлення й знання про різноманітність фізичних і спортивних вправ;

• викликати в дітей прагнення виражати свої можливості в ході виконання фізичних вправ; правильно оцінювати свої сили, мобілізувати їх залежно від поставлених завдань;

• учити дітей співвідносити результат руху з величиною до­кладених зусиль;

• виховувати в дітей інтерес до змагань як форми максималь­ного прояву їхніх фізичних та психічних можливостей;

• розпочати цілеспрямований розвиток фізичних якостей (швидкісних, швидкісно-силових, сили та гнучкості), зверта­ючи особливу увагу на розвиток витривалості та спритності;

• розвивати почуття рівноваги, координацію рухів, поліпшу­вати орієнтування в просторі;

• закріплювати отримані раніше вміння та навички, стежити за рухами, порівнювати й аналізувати їх.

Діти вчаться:

• упевнено володіти «абеткою рухів»: опановувати елементи техніки всіх типів життєво важливих рухів, базові вміння й навички в спортивних іграх;

• усвідомлено й самостійно користуватися певним обсягом знань і вмінь у різних умовах (у лісі, парку, під час виконання важ­ких рухових завдань тощо); ставити завдання й знаходити найбільш раціональні способи їхнього розв'язання, співвідно­сити послідовність, напрямок, характер дій зі зразком;

• самостійно регулювати свою РА, чергуючи рухливі ігри з менш інтенсивними та з відпочинком.

Типи фізкультурних занять

Фізкультурні заняття були введені в дошкільні за­клади в 50 роках XX століття. Спочатку заняття з ви­користанням фізичних вправ отримали назву занять гімнастикою та рухливими іграми. Ця назва визна­чала зміст рухових дій, які включались до заняття, що обмежувалось рухливими іграми та фізичними вправами, що входять до основної гімнастики (ос­новні рухи, загальнорозвивальні та стройові вправи).

У подальшому завдяки науковим дослідженням Е. Вільчковського, О. Кенеман, Т. Осокіної, Г. Лєско-вої, Г. Юрко та інших коло фізичних вправ для до­шкільнят розширилося. Була доведена доцільність і корисність включення до роботи з дітьми спортив­них видів фізичних вправ: плавання, навчання ходь­би на лижах, катання на ковзанах; а також елементів спортивних ігор: баскетболу, тенісу, бадмінтону тощо. Оскільки зміст занять значно розширився, їх починають називати заняттями фізичними вправами.

Базова програма наголошує на використанні принципу гнучкості. На нашу думку, реалізація цьо­го принципу при проведенні занять з фізичної куль­тури може бути реалізована через добір різних ти­пів занять.

Заняття з фізичної культури відрізняють за змістом і педагогічними завданнями. За змістом вони розподіляються на комплексні та заняття з акцентом на певний вид навчального матеріалу. З дошкільниками, як правило, проводять комплексні заняття, на яких діти виконують загальнорозвиваючі вправи, основні рухи та беруть участь у рухливій грі. Однак можна проводити заняття, що передбачають переважно один вид вправ, наприклад, плавання, катання на ковзанах, лижах та ін.

Залежно від поставлених педагогічних завдань заняття з фізичної культури поділяють на заняття ознайомлення з новим матеріалом, вивчення нового матеріалу, закріплення та удосконалення фізичних вправ, заняття мішаного типу та контрольні. Кожне з них має свої особливості.

Заняття ознайомлення з новим матеріалом можуть бути поодинокими з кожного виду фізичних вправ, тому що на наступних заняттях діти виконуватимуть вже знайомі вправи. На цьому занятті вихователь (в старших групах краще підготовлена дитина) демонструє нову вправу, її також можна показати на малюнках. Далі дітям розповідають про способи виконання даного руху. Потім передбачається обов'язкове виконання дітьми цього руху або окремих його елементів за допомогою вихователя.

Заняття вивчення нового матеріалу (формування рухових вмінь) провадяться після занять з ознайомленням з новим матеріалом. На цьому занятті вихователь пояснює виконання вправи, що вивчається, у разі необхідності показує її; виправляє помилки, надає допомогу та страховку; дає оцінку дітям щодо якості виконання руху.

На заняттях закріплення та удосконалення техніки виконання фізичних вправ формують вміння та навички основних рухів або вправ (ігор) спортивного характеру. Поступово автоматизуються елементи вправи, що вивчається, вони виконуються все більш чітко та легко, з поступовим переходом на м'язовий (підсвідомий) контроль за її виконанням. Багаторазове повторення руху у стандартних та ускладнених умовах виконання (на місцевості з подоланням природних перешкод), також у процесі рухливих ігор.

Частіше за все проводять заняття мішаного типу, де поряд з вивченням нового матеріалу діти вдосконалюють техніку виконання вправ і рухових дій, що вивчалися раніше.

Контрольні заняття проводяться як на початку, так і наприкінці кварталу або навчального року, з метою виявлення ступеня володіння дітьми основними рухами на даний період, а також визначається результативність проведеної за квартал або рік роботи. Епізодично, за завданням завідуючої, методиста, інспектора-методиста вихователь планує на цьому занятті певні основні рухи або вправи спортивного характеру (на майданчику), вже вивчені дітьми, для об'єктивної оцінки якості їх засвоєння. Кількість контрольних занять трохи збільшується у старших групах.

Кожному типу заняття відповідають певні педагогічні завдання, які випливають із єдиної для всієї серії занять дидактичної мети – сформувати конкретні рухові вміння та навички. Наприклад, вивчаючи стрибки у висоту з розбігу (старші дошкільники), дидактична мета формулюється так: «Сформувати навичку у стрибках в висоту з розбігу». Виходячи з цієї мети, на серії занять вирішується ряд конкретних дидактичних завдань:

1) ознайомлення дітей із стрибком у висоту з розбігу;

2) вивчення елементів стрибка (відштовхування однією ногою з одного, двох, трьох і т.д. кроків; згинання ніг у польоті, стійке приземлення);

3) удосконалення стрибка, поступово збільшуючи висоту перешкоди – 20-25см - 30-35 см і довжину розбігу до 6-8 м;

4) перевірка і оцінка техніки стрибка в висоту з розбігу (наприкінці навчального року).

Знання типології занять дозволяє вихователю вибрати ту організацію заняття, яка найбільше відповідає поставленим педагогічним завданням.

Під час річного планування занять із фізичної культури слід звертати особливу увагу на взаємозв'язок змісту програмного ма­теріалу, спиратися на принципи повторюваності та поступового ус­кладнення. До програми з фізичної культури для дітей старшого дошкільного віку варто включати різні типи занять. Нижче пода­но опис Деяких видів навчальних занять із фізичної культури, що добре зарекомендували себе на практиці.

Традиційне заняття

Заняття традиційного типу може мати навчальний, змішаний і варіативний характер. Заняття навчального характеру спрямоване на ознайомлення з новим програмним матеріалом (навчання спор­тивних ігор і вправ, знайомство з правилами, змістом, технікою виконання різних видів рухів тощо). Заняття змішаного характеру спрямоване на розучування нових і вдосконалення освоєних рані­ше рухів. Його будують головним чином на повторенні пройденого матеріалу. Заняття варіативного характеру ґрунтується на добре знайомому матеріалі, але включає ускладнені варіанти рухових за­вдань (у рухливих іграх, на смузі перешкод, в іграх-естафетах).

Тренувальне заняття

Заняття тренувального типу спрямоване на розвиток рухових і функціональних можливостей дітей. Воно включає велику кіль­кість циклічних, музично-ритмічних^ рухів, елементи акробатики, диференційовані рухові завдання, зорієнтовані на розвиток швид­кості реакції, спритності та витривалості.

Ігрове заняття

Ігрове заняття побудоване на основі різноманітних рухливих ігор, ігор-естафет, ігор-атракціонів.

Сюжетно-ігрове заняття

Сюжетно-ігрове заняття організовують на цілісній сюжетно-ігровій ситуації, яка відображає в умовній формі навколишній світ. Воно складається з різних видів основних рухів та ігрових вправ загальнорозвиваючого, імітаційного характеру («Подорожі», «Цирк», «Спортсмени», «Зоопарк», «Рибалки» тощо). Таке заняття може включати в себе різні завдання з розвитку мовлення та з ознайомлення з довкіллям, а також з формування елементарних математичних уявлень.

Заняття з використанням тренажерів

Заняття з використанням тренажерів і спортивних комплек­сів передбачає різноманітні вправи: виси, лазіння по канату, по драбині, по гімнастичній стінці, по мотузяних сходах; вправи з найпростішими тренажерами, такими як диск «Здоров'я», гумове кільце, гімнастичний ролик, гантелі, дитячі еспандери тощо; впра­ви з тренажерами складної будови (для дітей віком 6—7 років), такими як «Наїзник», «Велосипед», «Бігова доріжка», «Лавка для преса», «Здоров'я», «Веслування» тощо. Важливо, щоб діти набули певних рухових умінь і навичок, навчилися самостійно ко­ристуватися тренажерами, опанували прийоми страховки.

Заняття з використанням найпростіших тренажерів можна проводити за традиційною методикою. Вступна частина (тривалість 5—7 хвилин) складається з ходьби в різному темпі, легкого безпе­рервного бігу (1,5—3 хвилини). До основної частини заняття за­мість комплексу вправ загальнорозвиваючої дії включають вправи з найпростішими тренажерами, які можуть виконувати всі діти (фронтальним способом). Після виконання вправ із тренажерами дітям пропонують вправи з основних видів рухів й одну ігрову вправу, підібрану з урахуванням рівня РА дітей. У заключній частині заняття проводять малорухливу гру або спокійну ходьбу з дихальними вправами.

Використання тренажерів складної будови вимагає ретельного Продумування змісту та організації заняття. На самому початку проводять коротеньку розминку, тривалістю не більше 3 хвилин, яка включає ходьбу в різному темпі, що поступово переходить у біг, безперервний біг (ЗО—60 секунд), дихальні вправи. Після розминки дітей поділяють на дві підгрупи (по 5—7 чоловік). Одна підгрупа,займається на тренажерах-під керівництвом вихователя з фізичної культури. Він контролює фізичне навантаження (три­валість, вправи, повторюваність, темп), дає вказівки, відзначає по­милки, спостерігає за станом та активністю кожної дитини. У ході роботи на тренажерах дітям через кожну хвилину дають перепо­чити (ЗО—60 секунд). Загальна тривалість при цьому становить 3—5 хвилин, залежно від можливостей дитини. Якщо є кілька видів тренажерів, то діти міняються місцями через 1—2 хвилини. Бажано мати не менше трьох видів тренажерів для різних груп м'язів. Інша підгрупа в цей час виконує довільні рухи з різним інвентарем (м'яч, обруч, скакалка, ракетка з воланом тощо), при цьому вихователь групи стежить за виконанням рухів (нагадує, показує дії, допомагає вибрати інвентар тощо). Підгрупи міняють­ся місцями через 8—10 хвилин.

Наприкінці фізкультурного заняття, можна запропонувати комплекс ігрових вправ на розслаблення м'язів («Квіти розпуска­ються», «Листя опадає», «Сніжинки тануть» тощо), під час якого діти виконують такі рухи, як розслаблене піднімання, розведення, випрямлення рук з різних вихідних положень, махив повільному темпі, обертальні рухи кистями рук, нахили тулуба вперед, у сто­рони, присідання, спокійне опускання рук тощо.

Для підтримки інтересу дітей до занять із використанням складних тренажерів можна створювати різні ігрові ситуації й на­водити образні порівняння. Наприклад, тягнути на себе пружини тренажера «Здоров'я» в положенні сидячи, ноги підняті — це «їзда на конячці». Можна запропонувати дітям самим придумати образи, допомогти їм створити цілісний сюжет, наприклад, «Політ у космос», «Гонки велосипедистів», «Кінний спорт». Неабияке значення для підвищення інтересу дітей та ефективності впливу вправ має також музичний супровід. Використання тренажерів на фізкультурних заняттях зі стар­шими дошкільниками сприяє їхньому всебічному розвитку, підви­щує зацікавлення до вправ, активізує пізнавальну й творчу діяль­ність, робить дітей більш організованими.

Заняття за інтересами

На заняттях за інтересами дітям дають можливість самостій­ного вибору різноманітних рухів із запропонованим інвентарем.

Це сприяє розвиткові рухових здібностей і творчої активності ді­тей. Наприклад, уся фізкультурна зала може бути поділена на кілька ігрових зон. У кожній зоні розташовують певний фізкуль­турний інвентар.

Перша зона: м'ячі різних видів та розмірів (набивні м'ячі ва­гою 0,5 кг, масажні м'ячі, тенісні м'ячі, м'ячі-кулі тощо).

Друга зона: обручі різних розмірів, гумові кільця, скакалки, стрічки, кеглі тощо.

Третя зона: смуга перешкод, що складається з різних гімнас­тичних модулів (циліндри, конуси, кільця, дуги, напівдуги тощо), гімнастичної лави, гімнастичної стінки, матів, дуг,різних розмірів, батутів.

Четверта зона: тренажери складної будови («Велосипед», «Бігова доріжка», «Веслування» тощо).

П'ята зона: тренажери найпростішої будови (гантелі, еспанде­ри, диски «Здоров'я» тощо).

Шоста зона: комплекти для спортивних ігор (бадмінтон, го­родки, теніс, хокей, футбол).

Вихователь із фізичної культури пропонує дітям вибрати будь-яку ігрову зону й виконати довільні рухи з інвентарем. При цьому він надає їм допомогу: нагадує, як користуватися інвентарем, про­понує різні варіанти виконання завдання тощо. Через 5—6 хвилин звучить музичний сигнал, і діти переходять в іншу самостійну об­рану зону. Впродовж заняття діти проходять усі ігрові зони.

Тематичне заняття

Тематичне заняття проводять за спеціальною методикою й присвячують якомусь одному виду фізичних вправ: лижі, еле­менти гри в теніс, баскетбол, бадмінтон. На заняттях цього типу важливо домагатися високої якості виконання завдань.

Комплексне заняття,

Заняття комплексного характеру спрямоване на синтез різних видів діяльності. За допомогою рухів можна вирішувати завдан­ня з різних розділів програми: з математики, розвитку мовлення, конструювання тощо. Для цього в основній частині заняття після / виконання загальнорозвиваючих вправ дітям пропонують кілька ігрових вправ на зразок «Хто збере найбільше предметів», «Підбе­ри пари» (на знаходження предметів одного кольору, однієї фор­ми), «Збудуй піраміду» (за зразком). Діти танцюють, рухаються під музику, а після сигналу виконують певні, рухові завдання: зібрати якнайбільше кубиків одного кольору, побудувати, такий самий будинок, який зображено на картинці тощо.

Заняття «Туризм»

Заняття «Туризм» проводять на повітрі, у найближчому лісі або парку. На такому занятті в умовах природного оточення мож­на закріплювати отримані раніше рухові навички та вміння. Для проведення диференційованих ігрових вправ можна взяти різний дрібний інвентар (гумові кільця, геометричні форми, м'ячі, ракет­ки та волани тощо).

. У зміст заняття входить невелика розминка, що включає дві-три вправи загальнорозвиваючої дії, ходьбу в різному темпі та біг упродовж 1,5—2 хвилин. Далі дітям пропонують вправи на смузі перешкод (ходьба по поваленому дереву, перестрибування з пень­ка на пеньок, через струмочок тощо), ігрові вправи на увагу («Не забувай своє ім'я», «Будь уважний», «Збери предмети парами за кольором, формою» тощо).

Усього впродовж року проводять 108 занять різного типу. Один з варіантів приблизного розподілу занять із фізичної куль­тури впродовж навчального року наведений у табл. 13.

Таблиця 13

Гімнастична стінка

Гімнастичну стінку доцільно купувати з додатковим інвента­рем: драбинка із зачіпками, дошки, мотузяна драбинка, гірка-схил. Це обладнання потрібне при навчанні дітей різних видів лазіння, при проведенні вправ загальнорозвиваючої дії, для формування правильної постави. Старші дошкільники при виконанні вправ на гімнастичній стінці вчаться залазити ц злазити змінним кроком, не пропускаючи поперечин. Гімнастична стінка може бути вико­ристана також під час проведення рухливих ігор та ігрових вправ («Ловіння мавп», «Переліт птахів», «Дістань прапорець», «Не за­мочи ніг», «Пожежники на навчанні», «Хто вище?» тощо).

Вправи на формування правильної постави

1. Стати біля гімнастичної стінки в правильну стійку (правиль­на постава) — потилиця, лопатки, крижі, литкові м'язи та п'ятки повинні торкатися гімнастичної стінки. Після цього

; відійти на один крок від стінки, зберігаючи при цьому пра­вильну поставу.

2. Стати біля гімнастичної стінки в правильну стійку, потім відійти на один крок від стінки, зберігаючи при цьому пра­вильну поставу, виконати кілька довільних рухів (можна з улюбленим інвентарем). За сигналом вихователя знову по­вернутися у вихідне положення.

3. Стати біля гімнастичної стінки (спиною до неї) в правиль­ну стійку, потім послідовно розслабляти м'язи плечового пояса, після чого повернутися у вихідне положення.

4. Стоячи біля стінки (таз, лопатки, потилиця торкаються стінки, ноги — на відстані 20 см від стійки), не міняючи положення тіла, робити рухи руками: в сторони, вгору, в сторони, вниз.

5. Стоячи біля, стінки в основній стійці (носки разом), піднятися на носки й постояти в цьому положенні 1—2 секунди.

6. Стати біля стінки в основну стійку (носки разом), відійти на носочках на 1—2 кроки від гімнастичної стінки, знову повернутися у вихідне положення.

7. Стоячи біля стінки, виконати напівприсідання, зберігаючи рівновагу.

Гімнастична дошка

У поєднанні з гімнастичною стінкою застосовують гімнастичну дошку (довжина — 2—3 м, ширина — 20 см). її встановлюють горизонтально до підлоги на висоті 30—-35 см або похило, при­кріпивши верхній кінець до рейки гімнастичної стінки. У такому поєднанні інвентар може бути використаний при виконанні різ­них вправ: залізання на гімнастичну стінку та збігання вниз по похилій дошці, підйом по дошці, перехід на поперечину стінки та злізання з неї.

Гімнастична лава

Уздовж одного боку фізкультурної зали можна розташувати кілька (2—3) гімнастичні лави (завдовжки по 2—2,5 м). Цей інвен­тар призначений для вправ на рівновагу та розвиток координації: стояння на носках, на одній нозі, із заплющеними очима; ходьба прямо, боком, на носках, з переступанням через різні предмети; пролізання крізь обруч, прикріплений над лавою; зустрічна ходь­ба; ходьба з присіданням на одній нозі та з поворотами; ходьба по вузькому боці гімнастичної лави прямо й боком. На гімнастичній лаві можна проводити й такі вправи: повзання навкарачки, підповзанння на спині, підтягуючись руками та відштовхуючись но­гами. Лаву можна також використовувати для вправ зі стрибками: стрибнути в обруч і перестрибнути через лаву. Сидячи на лаві або біля неї, можна виконувати різні загальнорозвиваючі вправи.

Гімнастична колода

На фізкультурному майданчику бажано мати різної висоти ко­лоди, їх можна використовувати для загальнорозвиваючих вправ й основних рухів. Наприклад, ходьба боком по колоді, прямо при­ставними та Звичайними кроками, на носках, навкарачки з пово­ротами. Старші дошкільники можуть зістрибувати з кінця колоди, але для цього потрібно мати яму з піском.

Дуги різних розмірів

Дуги різних розмірів (висота 40, 56 і 60 см) можна викорис­товувати для різноманітних підлізань (на долонях і стопах, на до­лонях і колінах тощо), для прокочування м'ячів й інших вправ. Із кількох дуг можна зробити тунель. Діти з великою охотою та інтересом будують тунель із різнокольорових модулів, а потім із задоволенням граються.

Стояки для стрибків

Для стрибків у висоту необхідно мати стояки з регульованою планкою, яку можна встановлювати на висоту 40—70 см. Стрибки у висоту з місця та з розбігу — ефективна вправа для розвитку в дітей швидкісно-силових якостей,

Модулі

Корисно мати також набір різноколірних модулів: квадратні та прямокутні цеглинки, куби різної висоти різнобарвні великі та малі конуси, валики плоскі й округлої форми (діаметром ЗО, 40 і 55 см), напівкола, кола. Такі модулі можна використовувати для побудови різних варіантів смуг перешкод, де діти зможуть викону­вати завдання, спрямовані на розвиток певних фізичних якостей і рухових здібностей. Так, дітям з високою РА, які мають гар­ну фізичну підготовку, радимо давати більш складний комплекс вправ, спрямованих на розвиток їхніх функціональних можли­востей, витривалості. Наприклад, ходьба по цеглинках з пересту­панням та перестрибуванням; застрибування з розбігу на куби та зістрибування з них (висота кубів — 30—40 см); біг із середньою швидкістю з оббіганням різнобарвних конусів (великих розмірів) і перестрибування через малі конуси; повзання навкарачки по плос­ких валиках; катання назад, лежачи животом на валику округлої форми (підтягуючись руками й відштовхуючись ногами) тощо.

Гімнастичні м'ячі

З метою корекції порушень опорно-рухового апарату та розвит­ку координаційних здібностей, витривалості варто використовува­ти гімнастичні м'ячі розміром 45, 50, 55 см. Проведення вправ на великих м'ячах має ряд особливостей.

• Важливо дати дитині ознайомитися з новим для неї інвен­тарем, щоб вона могла почуватися безпечно. Для цього слід дозволити дітям самостійно пограти з м'ячем.

? Заняття на великих м'ячах варто проводити з невеликою підгрупою дітей (7—10 чоловік).

• Важливо навчити дітей правильно сідати на м'яч й утримува­ти рівновагу, сидячи на ньому. Це краще робити індивідуально з кожною дитиною, страхуючи її, стоячи збоку або позаду.

• Тривалість стрибків на м'ячі слід поступово збільшувати від 2 до 6 хвилин, що пов'язано з великим фізичним наванта­женням на дрібні м'язи спини.

• Усі вправи на м'ячах краще виконувати в ігровій формі, на­приклад, «конячка», «дзиґа», «годинничок», «рибка» тощо (опис вправ див. нижче). Темп виконання спочатку повіль­ний, а потім середній і швидкий.

• На заняттях з фізичної культури замість загальнорозвиваючих вправ можна використовувати комплекс вправ на ве­ликих м'ячах. Тривалість комплексу — 7—10 хвилин. Його починають невеликою розминкою (різні види ходьби, біг навколо свого м'яча), а закінчують дихальними вправами.

М'ячі для різних цілей

Можна використовувати різні м'ячі: для дихальних вправ, для розвитку спритності та силових якостей (м'ячі вагою 0,5 і 1 кг), для метання в ціль, для метання на дальність, для профілакти­ки плоскостопості, для стрибків угору (м'яч на гумці), для різних ігор та ігрових вправ.

Тема: Заняття з фізичної культури як основна орагнізаційна форма навчання дітей дошкільного віку фізичних вправ

План

1. Завдання оптимізації рухового режиму (РА) дітей
2. Типи фізкультурних занять
3. Структура та зміст занять з фізичної культури
4. Способи організації дітей на заняттях з фізичної культури
5. Заняття з фізичної культури на повітрі
6. Раціональне використання фізкультурного обладнання

Завдання оптимізації рухового режиму (РА) дітей

Заняття з фізичної культури є основною організаційною формою навчання дітей фізичних вправ. Вони обов'язкові для всіх вихованців і проводяться з постійним складом дітей певної вікової групи за чітким розкладом – щоденно протягом усього календарного року. Для кожної вікової групи встановлена доцільна тривалість занять.

У процесі проведення занять з фізичної культури найбільш повно вирішуються оздоровчі, освітні та виховні завдання: зміцнен­ня здоров'я дітей, загартування їх організму, формування вмінь та навичок основних рухів (ходьба, біг, стрибки, метання та ін.), вправ спортивного характеру (плавання, їзда на велосипеді, ходьба на лижах та ін.), виховання позитивних моральних та вольових рис характеру, розвиток фізичних якостей, виховання зацікавленості до доступних дошкільникам видів рухової діяльності.

Усі ці завдання тісно взаємопов'язані і вирішуються комплексно. Наприклад, на занятті з фізичної культури у середній групі діти виконують ходьбу по колоді, стрибки в глибину, підлізання під дугу та метання м'ячів у ціль, беруть участь у грі «Пташки і кіт». У процесі заняття у дітей формуються або удосконалюються навички запропонованих основних рухів, розвиваються фізичні якості (сила, швидкість, спритність), виховуються вольові та моральні риси характеру (дисциплінованість, сміливість, чесність та ін.).

У процесі оптимізації РА дітей у дошкільному закладі варто створювати такі умови, які сприяють розв'язанню комплексу оздоровчих, виховних та навчальних завдань.

Оздоровчі завдання

Оздоровчі завдання спрямовані на задоволення потреби дітей у русі, удосконалення систем і функцій організму, збереження та зміцнення здоров'я.

Для успішної реалізації поставлених завдань педагог має:

• піклуватися про фізичне й психологічне благополуччя дітей, не допускати травматизму, фізичних та емоційних переван­тажень, що призводять до стомлення й перевтоми;

• пояснити дітям, що рухова активність є одним із джерел міцного здоров'я;

• учити дітей регулювати свою РА, чергуючи інтенсивні рухи з менш інтенсивними та з відпочинком;

• повідомляти дітям про те, що на заняттях, пов'язаних з напруженою розумовою активністю, необхідно виконувати нескладні фізичні вправи (фізкультурні хвилинки) з метою попередження стомлення та збереження працездатності;

• спонукати дітей до самостійного використання знайомих ти­пів та способів загартовування в дитячому садку.

Внаслідок занять за запропонованою моделлю рухового режи­му діти зможуть:

• дізнатися про основи здорового способу життя;

• свідомо ставитися до власного здоров'я та використовувати доступні способи його зміцнення;

• одержати елементарні уявлення про вплив деяких профілак­тичних процедур;

• самостійно виконувати гігієнічні процедури, володіти на­вичками самообслуговування;

• із задоволенням виконувати різні рухи на вулиці за будь-якої погоди;

• щодня займатися фізичними вправами, грати в рухливі ігри;.

• контролювати своє самопочуття в процесі виконання фізич­ного навантаження згідно зі своїми можливостями.

Виховні завдання

Виховні завдання спрямовані на розвиток розумових, духов­них та фізичних здібностей дітей у їхньому найповнішому обсязі.

Для цього педагогові необхідно:

• підвищувати рівень довільності дій дітей;

• формувати в дітей прагнення до самопізнання та фізичного самовдосконалення;

• формувати у дітей потребу в регулярних заняттях фізичною культурою;

• цілеспрямовано розвивати основні фізичні та морально-во­льові якості;

• розвивати у дітей уміння самостійно організовувати рухливі ігри та робити фізичні вправи на прогулянці в різні пори року, використовуючи природне оточення;

• заохочувати рухову творчість та різноманітну ігрову діяль­ність, підтримувати творчу самодіяльність;

• розвивати інтерес до подій фізкультурного й спортивного життя країни;

• розвивати позитивні емоції та дружелюбність, уміння спіл­куватися з однолітками, навчати взаєморозуміння та спів­переживання.

У результаті виховної роботи діти зможуть навчитися:

• докладати вольових зусиль (витримка, наполегливість, рі­шучість, сміливість) для досягнення поставленої мети;

• брати активну участь у різних типах занять із фізичної культури;

• прагнути до збагачення свого рухового досвіду та проявля­ти зацікавленість на заняттях певними типами фізичних вправ;

• підпорядковувати свої бажання загальним вимогам і прави­лам під час виконання різних фізичних вправ та ігор;

• проявляти ініціативу під час придумування варіантів знайо­мих ігор і розподілу ролей;

• самостійно організовувати нескладні ігри-змагання, естафе­ти, використовуючи свій руховий досвід;

• прагнути до поліпшення показників фізичної підготовле­ності;

• свідомо ставитися до регулювання своєї рухової активності та вміти управляти нею;

• відчувати радість від зростаючої самостійності, спритності, упевненості, можливості продемонструвати свої успіхи пе­ред однолітками й поділитися з ними накопиченими вмін­нями та знаннями.

Навчальні завдання

Навчальні завдання спрямовані на оволодіння дітьми ревного обсягу знань, умінь, навичок, фізичних якостей, необхідних для їхнього всебічного розвитку.

Педагог повинен:

• розширювати дитячі уявлення й знання про різноманітність фізичних і спортивних вправ;

• викликати в дітей прагнення виражати свої можливості в ході виконання фізичних вправ; правильно оцінювати свої сили, мобілізувати їх залежно від поставлених завдань;

• учити дітей співвідносити результат руху з величиною до­кладених зусиль;

• виховувати в дітей інтерес до змагань як форми максималь­ного прояву їхніх фізичних та психічних можливостей;

• розпочати цілеспрямований розвиток фізичних якостей (швидкісних, швидкісно-силових, сили та гнучкості), зверта­ючи особливу увагу на розвиток витривалості та спритності;

• розвивати почуття рівноваги, координацію рухів, поліпшу­вати орієнтування в просторі;

• закріплювати отримані раніше вміння та навички, стежити за рухами, порівнювати й аналізувати їх.

Діти вчаться:

• упевнено володіти «абеткою рухів»: опановувати елементи техніки всіх типів життєво важливих рухів, базові вміння й навички в спортивних іграх;

• усвідомлено й самостійно користуватися певним обсягом знань і вмінь у різних умовах (у лісі, парку, під час виконання важ­ких рухових завдань тощо); ставити завдання й знаходити найбільш раціональні способи їхнього розв'язання, співвідно­сити послідовність, напрямок, характер дій зі зразком;

• самостійно регулювати свою РА, чергуючи рухлив