Процентне співвідношення вправ різного ступеня інтенсивності в основній частині заняття

	. Ступінь інтенсивності рухів
Рівень РА дітей	Висока	Середня	Низька
Високий, і середній	18%	52%	30%
Низький	30%-	60%	'10%

Як видно, найбільший відсоток становлять вправи середнього ступеня інтенсивності. Дітям з високим і середнім рівнем РА біль­ше часу відводять на вправи з низьким ступенем інтенсивності, а малорухливим дітям — з високим ступенем інтенсивності.

Підбір матеріалу для основної частини заняття передбачає ви­користання переважно динамічних вправ, спрямованих на розви­ток різних груп м'язів. Не можна не враховувати слабкий розвиток дитячих рук і стоп. У зв'язку із цим приділяють особливу увагу вправам, спрямованим на зміцнення м'язів, зв'язок, суглобів рук і ніг. Досить корисні для цього вправи зі скакалкою, з гумовим кільцем, еластичною трикотажною стрічкою, набивними м'ячами (вагою від 0,5 до 1 кг), дитячими гантелями.

В основній частині заняття дітям пропонують пробіжки з пос­туповим збільшенням відстані та швидкості, музично-ритмічні рухи. Задля зміцнення опорно-рухового апарату та для поліпшення рівноваги й координації дітям дають вправи на великих гім­настичних м'ячах. Яскраве забарвлення м'ячів і різноманітність вправ викликають у дітей значний інтерес.

З метою регулювання рухової активності дітей пропонують диференційовані ігрові вправи, які сприяють зниженню інтен­сивності рухів надмірно рухливих дітей і підвищенню активності в малорухливих. У додатку 4 наведені диференційовані ігри-вправи. Основну частину заняття закінчують загальною рухливою грою для всіх дітей.

Заключна частина заняття має забезпечити поступовий пе­рехід дітей від стану збудження, викликаного вправами та грою в основній частині, до відносно спокійного стану. Для цього проводять малорухливі ігри (епізодично) з нескладними рухами та правилами («Знайди і промовчи», «Знайди, де заховано», «Хто вийшов?» та ін.). На завершення заняття дітям пропонують ходьбу у повільному темпі у поєднанні із вправами на дихання, іноді з різними завданнями. Наприклад, пройти крадькома, як «мишка»; на носках, як «лисичка»; з рухами рук, як «пташка», і т.п. Повільний темп виконання вправ на розслаблення, під музичний супровід сприяє відновленню організму дітей у більш короткий час.

Починаючи з середньої групи, в кінці заняття вихователь підбиває його підсумки, робить короткі зауваження щодо виконання поставлених завдань і поведінки дітей.

Тривалість заключної частини заняття – 1-5 хв. Таким чином, збереженню високої працездатності дітей усіх вікових груп сприяє раціональне чергування фізичного навантаження та активного відпочинку, яке передбачає вправи, що виконуються з високою інтенсивністю (біг, стрибки, лазіння), перемежування вправами середньої та низької інтенсивності (ходьба, вправи з рівноваги, підлізання під дугу та ін.).

При цьому фізіологічні зміни в організмі дитини (за дослідженнями Ю.П. Змановського, Г.П. Юрко та ін.) залежать не тільки від обсягу та інтенсивності м'язової діяльності, а й її емоційного стану. Позитивні емоції, які викликають цікаві для дітей вправи та ігри, музичний супровід загальнорозвиваючих вправ підвищують їх працездатність та покращують якість ви­конання рухів.

Структура заняття, послідовність проведення розглянутих вище частин його лишаються незмінними. Не можна починати заняття з основної частини, не підготувавши організм до певного фізичного навантаження. Не варто також закінчувати заняття в момент отримання дітьми найбільшого фізичного та емоційного навантаження, без заключної (заспокійливої) частини, не привівши до норми їх пульс і дихання. Проте тривалість кожної частини і обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються залежно від навчально-виховних завдань й навколишніх умов (місце, де воно проводиться, пори року; фізичних вправ, які заплановані на даному занятті).

Загальна тривалість занять з фізичної культури в першій та другій молодших групах – 20-25 хв, у середній групі до 30 хв, у старшій і підготовчій до школи групах – 35-40 хв.

Під час занять підвищеної уваги з боку вихователя потребують діти з відхиленнями у стані здоров'я або з затримкою розвитку окремих фізіологічних систем, а також ті, хто часто хворіють, їм в першу чергу необхідний індивідуальний підхід. Для дітей, які перенесли тривалі хвороби (особливо у перші 2-3 тижні), для тих, хто нещодавно поступив до дитячого садка та малоактивних за своїм темпераментом, необхідна більша допомога з боку вихователя (додаткове роз'яснення, показ, страховка) та створення умов, які передбачають полегшення рухових завдань, зниження фізич­ного навантаження під час виконання вправ та рухливих ігор.

Для занять з фізичної культури треба створити відповідні гігієнічні умови. Якщо заняття проводиться у залі, його заздалегідь провітрюють, прибирають вологим способом, підготовляють потрібний фізкультурний інвентар та посібники. Одяг у дітей під час занять повинен відповідати погодним умовам та стимулювати їх активну рухову діяльність.

У фізкультурному залі доцільно одягати майку, труси, чешки або бути босоніж. Влітку на фізкультурному майданчику – майку, труси, носки, тапочки або полукеди. У прохолодну, вітряну погоду – легкий спортивний костюм, на ногах полукеди або кеди. Восени та взимку при температурі 0...+5" С дітям одягають бавовняну білизну (футболку з довгими рукавами, колготки), вовняний костюм, зверху – лижний, лижну шапочку, рукавички, кеди з вовняними шкарпетками. При зниженні температури до -10°С одягають куртку та тепле взуття.

Вихователь проводить заняття у спортивному одязі (брюки або шорти, футболка чи кофточка, чешки або кеди). Цей одяг дає змогу почувати себе більш впевнено і не заважає показу рухів.