Причини появи, предмет та об’єкт соціології

 

Поява соціології як самостійної науки було викликано розвитком суспільства і суспільствознавства наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст. Перш ніж відокремитися, соціологія «визрівала» протягом тривалого періоду, який традиційно називають етапом протосоціології, і це час від Античної доби до ХІХ ст. Якщо узагальнити всі можливі причини, що призвели до «народження» соціології саме у визначений час, то у стислому вигляді їх можна визначити наступним чином:

- Нестабільність соціальної сфери, поглиблення кризи суспільства, ознаками якої були чисельні повстання та страйки робітників Європи;

- Збільшення соціальної диференціації населення, поява нових соціальних груп та прошарків; зростання чисельності міського населення (урбанізація), бідність, злочинність, соціальна нестабільність;

- Підвищення рівня соціальної свідомості, розвиток інституту громадської думки, виникнення громадських рухів та загальна активність громадян;

- Нові наукові відкриття, які впливали на суспільну свідомість та вимагали осмислення та аналізу;

- Усвідомлення необхідності в узагальненій теорії, яка була б спроможна прогнозувати соціальні процеси та допомагала б орієнтуватися в них;

- Нові форми економічного, політичного, культурного та соціального життя вимагали конкретного наукового аналізу.

 

Отже, в середні ХІХ ст. виникає соціологія як наука про суспільство, статус родоначальника якої закріпився за французьким мислителем Огюстом Контом. В своїй еволюції соціологія пройшла кілька етапів, відчуваючи вплив наукових, історичних та культурних традицій різних країн, але з особливостями її формування й розвитку ми познайомимося у наступних темах курсу.

Що ж таке соціологія? Кожен дослідник акцентує увагу на тому, що він вважає найважливішим, тому серед науковців існують дещо різні підходи до визначення поняття соціології та предмету її вивчення. Сучасний американський соціолог Нейл Смелзер зазначає, що соціологія - це один із способів вивчення людей. Він вважає, що соціологи прагнуть з’ясувати: чому люди поводять себе певним чином, мають певну віру, одружуються, навчаються, голосують тощо, а також, що відбувається з людьми під час того, як вони взаємодіють один з одним. Тому Смелзер вважає, що завдання соціології – «наукове вивчення суспільства і соціальних відносин».

В останньому видані Вебстерівського словника соціологія трактується як вивчення історії, розвитку, організації і проблем сумісного життя людей як представників соціальних груп.

Узагальнюючи існуючи підходи, можна дати наступне визначення:

соціологія - це наука про закономірності становлення, функціонування і розвитку суспільства як соціальної системи. Вона вивчає соціальні факти, процеси, відносини, діяльність індивідів, груп, їх ролі, статуси, поведінку, інституційні форми їх організації[1].

 

Отже,соціологія - комплексна наука, що має макро- і мікрорівень.

Макросоціологія вивчає суспільство як цілісний організм, його глобальні закономірності розвитку, взаємодію основних соціальних елементів, соціальну структуру великих соціальних груп, систем і процесів, що в них відбуваються.

Мікросоціологія вивчає соціальні явища і процеси в окремих сферах суспільного життя і соціальних спільнотах фокусує увагу на індивідах, їх поведінці, мотивах і тих сенсах, які люди вкладають у взаємодію. Представники цього напрямку вважають, що соціальні явища можна зрозуміти лише з’ясувавши який зміст і значення надають їм люди.

Слід пам’ятати, що мiкросоцiологiя i макросоцiологiя - це взаємопов’язані галузі соціологічного знання, тому що пов’язані мiж собою і тi соціальні явища, що відбуваються на макро- i мiкрорiвнях. З одного боку, макроструктури створюються завдяки масової повторності певних форм взаємодій на мiкрорiвнi. З іншого боку, те, що переважна кiлькiсть людей думає, говорить чи робить, формується пiд впливом певних макроструктур суспільства. Вивчення відносно сталих та упорядкованих структур суспільства і поведінки індивідів, які діють у суспільстві, з необхідністю доповнюють одне одного.

Розуміння взаємозв’язку макро- та мiкросоцiальних явищ та розуміння суспільства, в якому ми живемо, дає можливість більш повно зрозуміти самих себе, в чому проявляється значення соціології й як навчальної дисципліни. В цьому контексті соціологія сприяє формуванню світогляду особистості, допомагає адекватно сприймати суспільні процеси, усвідомлювати свою роль в них, підвищує загальну культуру індивіда. Американський соціолог Райт Мiллз в своїх роботах говорить про «соціологічну уяву», маючи на увазі здатність людини побачити своє життя, клопоти, проблеми, сподівання у зв’язках з широким соціальним та історичним контекстом, у якому людина живе. Крім того, соціологічна термінологія все більш набуває вжитку у засобах масової інформації, в періодичних та наукових виданнях; методи соціологічного аналізу використовуються майже у всіх соціальних дослідження, в професійній діяльності тощо.

 

З’ясовуючи науковий статус будь якої науки, слід чітко уявляти її предмет та об’єкт.

У Міжнародній енциклопедії соціальних наук предмет соціології визначається як вивчення соціальних агрегатів і груп в їх інституціональній організації, інститутів та їх організацій, а також причини і наслідки змін інститутів та соціальних організацій.

Предмет соціології – суспільство як цілісний організм, соціальні механізм його функціонування та розвитку.

Об’єкт соціології – соціальні зв’язки, соціальна взаємодія, соціальні стосунки, їх носії, засіб їх організації.

На підставі вищезазначеного, можна дати наступне визначення соціології:

це наука про тенденції, закони функціонування і розвитку соціальних систем, про прояви даних законів в діяльності суб’єктів – великих і малих соціальних груп і спільностей, а також окремих особистостей.

 

Ключовим поняттям у всіх визначеннях та найважливішим для соціології є поняття «соціального». Може бути декілька розумінь цього терміну, зупинимося на наступному:

- Соціальне - це результат сумісної діяльності людей, що проявляється в їх спілкуванні та взаємодії.