Соціальна структура, соціальна сфера й соціальні процеси суспільства

 

Суспільство виникло в найдавніші часи, але як самостійна категорія дане поняття стало активно використовуватися у ХVІІІ ст. Тривалий час поняття суспільство і держава були тотожні першим, хто почав їх розмежовувати був засновник новітньої політичної науки Ніколло Маккіавелі. Сьогодні поняття «суспільство» має декілька значень, ми можемо говорити про «східне» чи «західне» суспільство, «закрите», «вище» суспільство, сприймати суспільство як політичну чи буденну категорію тощо. Серед соціологів також існує декілька поглядів на остаточне визначення цього поняття, спробуємо їх узагальнити.

Суспільство – це певна сукупність людей, які мешкають на окремій території та об’єднані спільністю інтересів, цінностей, усвідомленням себе як єдності, спільності, що відрізняється (або протиставляється) від інших та є історично обумовленою.

Держава – це політична організація суспільства.

Країна – частина території, що має свої межі.

 

Існують різні підходи щодо виділення основних етапів розвитку та еволюції суспільства, виділення видів суспільств:

ü Теорія К.Маркса, який виділяє суспільно-економічні формації (первісний лад, рабовласництво, феодалізм, капіталізм)

ü Д.Белл – виділяє доіндустріальне (традиційне), індустріальне (промислово розвинуте) та постіндустріальне (розвиток сфери послуг, науки та освіти) суспільство[4].

Кожне суспільство має свою будову.

Соціальна структура суспільства – сукупність соціальних (клас, група, верства), соціально-демографічна (молодь, пенсіонери), професійних, територіальних (тип поселення) та етнічних спільностей, що пов’язані відносно стійкими взаємовідносинами;

- соціальна структура - це певна сукупність відносно повторювальних та упорядкованих відносин мiж елементами соціальної системи.

Розглянемо також декілька основних соціологічних понять.

Соціальна сфера охоплює – відносини між соціальними спільностями, а також відносини в самих спільностях між окремими людьми, які мають різне становище у суспільстві.

Соціальні відносини – самостійний, специфічний вид суспільних відносин, що виражають діяльність соціальних суб’єктів з приводу їх неоднакового положення в суспільстві і ролі в суспільному житті.

 

Одним з центральних понять сучасної соціології є поняття соціальних спільностей, значення яких в суспільному житті останнім часом досить помітно зростає.

Соціальна спільність – сукупність людей, що мають спільні соціальні ознаки (ціннісні орієнтації, традиції, погляди на життя, формальні та неформальні норми і закони, що регулюють взаємодію між членами спільності);

- це сукупність індивідів, об’єднаних однаковими умовами життєдіяльності, цінностями, інтересами, нормами, соціальним зв’язком та усвідомленням соціальної ідентичності, і ця сукупність виступає як суб’єкт соціального життя.

Н.Смелзер представив теорію раціональної ціннісно-орієнтованої поведінки, де виділено стадії формування спільностей:

- формування максимально узагальнених уявлень щодо ідеалів, цілей, завдань майбутньої асоціації;

- нагнітання на основі загального бачення проблеми певного напруження в першу чергу за рахунок перебільшення загроз та виявлення «спільного ворога»;

- зрощування неявного, попереднього, досить туманного вірування щодо принципів дій спільності, виховання переваг відносно майбутньої моделі активності (легальної, нелегальної, силової, мирної і т.п.);

- звернення до історії в пошуках зразків для запозичення (сучасні козаки, дворяни);

- мобілізація сил для дії: розширення числа прихильників та підготовки їх до організації;

- введення внутрішнього соціального контролю, тобто прав та обов’язків, що дозволяють вимагати, карати, схвалювати, носити символіку;

- входження нової масової організації (узаконення, прийняття громадською думкою) в існуючи суспільні структури.

Соціальні спільності можуть відрізнятися за кількісним складом, за тривалістю існування (від кількох хвилин до століть (нації, етноси)), за щільністю зв’язків між індивідами (наприклад, вболівальники футбольних команд), а також вони бувають масові (як приклад – натовп) та групові.

Наступною важливою соціологічною категорією є «соціальна група».

Соціальні групи – це відносно стійки сукупності людей, що історично склалися і відрізняються по місцю і ролі в системі соціальних зв’язків історично визначеного суспільства.

Для існування соціальної групи необхідні:

ü Внутрішня організація, межі;

ü Мета;

ü Конкретні форми соціального контролю;

ü Зразки діяльності;

ü У членiв групи формується почуття вiдданостi або вiрностi групi, завдяки якому її члени вiдчувають, що разом вони становлять одиницю з певною iдентичнiстю.

 

Соціальна група може бути формальною (юридично оформленою) та неформальною (наприклад, компанія друзів).

Соцiологи подiляють соцiальнi групи на первиннi та вториннi.

Первинна група - це невелика кiлькiсть людей, що безпосередньо взаємодiють один з одним на протязi вiдносно довгого часу на особистiй основi.

Вторинна група - це сукупнiсть людей, що об`єднанi практичною метою та взаємодiють на безособовiй основi, у бiльшостi випадкiв - опосередковано (тобто через iнших членiв групи, через дiловi матеріали або технiчнi засоби).

Виділяють також такі поняття, як група належності - група, iз якою людина себе ідентифікує і до якої належить, та стороння група - це група, з якою людина себе не ідентифікує і до якої не належить.

Дуже важливим є розрізнення груп належності та референтної групи.

Референтна група для людини - це група, чиї ставлення, почуття та дії людина поділяє. Референтна група може бути, а може й не бути групою належності.

Досить відомими є приклади психологічної ідентифікації не з групою належності - це революціонери, прихiльники релігії, носіїв якої немає поблизу, колаборанти, що співпрацюють з ворогом, асимільовані емігранти тощо.

Функції референтної групи:

1. Нормативна – впливає на стандарти людини, люди приймають цінності і норми групи, спосіб життя, уподобання, сексуальну практику, ставлення до алкоголю, куріння, наркотиків і т.і.
2. Порівняльна - людина використовує стандарти своєї референтної групи як «систему координат» для оцiнки своєї поведiнки, для виправдання або засудження своєї зовнiшностi, своїх здiбностей, свого здоров'я, рiвня життя i такого iншого.
3. Асоціативна – людина ідентифікує себе з групою та «позичає» її статус.

 

Коли група належностi людини не спiвпадає з її референтною групою, вона може вiдчувати те, що отримало назву вiдносної депривацiї.

Вiдносна депривацiя - це незадоволеннiсть, пов'язана з розривом мiж тим, що людина має (тобто обставини групи належностi) і тим, що, як людина вважає, вона мали би мати (тобто - обставини референтної групи).

Вiдчуття вiдносної депрiвацiї часто сприяє соцiальному вiдчуженню i створює передумови колективних дiй та революцiйних соцiальних рухiв. Тому поняття референтної групи дає один з ключiв до розумiння багатьох процесiв соцiальних змiн.

Треба також зауважити, що для людини можуть iснувати не тiльки позитивнi референтнi групи. Часто люди мають також негативнi референтнi групи. Це тi соцiальнi групи, вiд яких людина себе вiдокремлює, по вiдношенню до яких вона пiдкреслює свою вiдмiннiсть.

Соціальний психолог Ірвінг Дженіс запровадив термін групове мислення для позначення процесів, які відбуваються у міцно згуртованих групах, члени яких схильні навіть придушувати критичне мислення. У ситуації групового мислення члени групи відчувають невразливість своєї логіки та готові застосовувати тиск на тих, хто висловлює певний сумнів щодо прийнятих рішень. І хоча тиск групи впливає на поведінку людей, вони часто навіть не підозрюють про це, що було підтверджене кількома експериментальними дослідженнями цього явища.

Класифікація соціальних груп:

1. Мала соціальна група – об’єднання людей (від 2 до кількох десятків), в якому всі члени знаходяться в безпосередньому контакті один з одним, здійснюють взаємовплив.
2. Середня – порівняно сталі сукупності людей, які працюють на одному підприємстві, або є членами суспільних організацій, або проживають на одній території (наприклад, мешканці району міста, працівники великого підприємства).
3. Велика – сталі сукупності значної кількості людей, які діють разом в соціально значущих ситуаціях і функціонують в масштабах країни або певних об’єднань (наприклад, пенсіонери, молодь, військові, лікарі, вчителі і т.д.).

 

Досить часто в соціологічній літературі використовується поняття соціального класу, при цьому його значення може бути неоднозначним.

Соціальний клас – велика соціальна група людей, що займає певне місце в системі суспільного розподілу праці і характеризується специфічним способом отримання прибутку;

ü будь-яка соціальна страта (верства) в сучасному суспільстві, що відрізняється від інших прибутком, освітою, владою та престижем, що визначає їхні життєві шанси, соціальні претензії та соціальні можливості спільно діяти.

Саме за останнім визначенням закріпилося «лідерство» у розумінні поданого поняття.

Зробимо пояснення використаним поняттям: влада – можливість нав’язувати свою волю іншим, незалежно від їх бажання; визначається кількістю людей, на яких розповсюджуються рішення. Престиж – повага, яку в суспільній думці мають та чи інша професія, посада, рід занять. Це суб’єктивний показник.

Ми розглянули безпосередньо соціальний аспект структури суспільства, що стосується територіальних, етнічних, демографічних спільностей, то їх обговорення відбудеться на семінарському занятті при попередньому самостійному розгляданні цих соціологічних категорій.