У межах черевної стінки найбільш розвинені такі фасції живота.

Поверхнева фасція живота; у верхньому відділі черевної стінки вона тонка, донизу

Значно щільніше і відрізняється наявністю еластичних волокон. По серединній лінії

Поверхнева фасція зростається з білою лінією, а внизу-з паховою зв’язкою.

У нижньому відділі, над симфізом, утворюються щільні тяжі, звані зв’язками статевого

члена; їх дві:

а) пращевідная зв’язка статевого члена, lig. fundiforme penis, яка, почавшись від лобкового

Зрощення, дає дві ніжки, що охоплюють з боків статевий член, і

б) зв’язка, підвішують статевий член, lig. suspensorium penis (у жінок-підвішують зв’язки

Клітора, lig. suspensorium clitoridis), натягнута від лобкового зрощення до тильній поверхні

Penis (clitor). Тяжі фасції в області цих зв’язок частково підкріплюються сухожильними

Пучками прямий і зовнішньої косих м’язів живота.

2. Клубова фасція, fascia iliaca (див. Фасції таза і стегна).

Поперечна фасція, fascia transversalis, покриває внутрішню поверхню поперечної м’язи

живота і внутрішню поверхню заднього листка піхви прямого м’яза, а нижче linea arcuata –

Внутрішню, задню, поверхня прямого м’яза. Донизу вона зростається з подвороченним назад

І спрямованим догори краєм пахової зв’язки. В області пупка fascia transversalis більш щільна

І називається пупкової фасцією. В області нижнього відділу білої лінії за рахунок

Концентрації поздовжніх пучків утворюється підпора білої лінії, adminiculum lineae albae,

Подкрепляющая нижній відділ білої лінії живота. У пахової області поперечна фасція

Утворює воронкоподібне випинання, в якому розташовується піхвовий відросток, processus

Vaginalis очеревини, триваючий по ходу сім’яного канатика в мошонку; огортаючи

Насіннєвий канатик і яєчко, це випинання поперечної фасції отримує назву внутрішньої

Насінноїфасції, fascia spermatica interna. Це розширене овальної форми заглиблення на

Поверхні поперечної фасції є глибоким паховим кільцем (отвором пахового каналу), anulus

Inguinalis profundus. Медіальний край цього кільця, найбільш виражений завдяки

Ущільненню фасції, отримав назву меж’ямоч-коеой зв’язки, lig. interfoveolare. До

Внутрішньої поверхні підочеревинній фасції прилягає очеревина, peritoneum. На очеревині

Передньої стінки живота знаходиться ряд складок, plicae, відповідних ходу зв’язок і судин у

Предбрюшінной клітковині. По серединній лінії, від верхівки сечового міхура до пупка,

Направляється непарна серединна пупкова складка, plica umbilicalis mediana, яка утворюється

По ходу облітерірован сечового протоку, urachus, зародка. Латеральне розташовується

Направляється від бічної поверхні сечового міхура також до пупка парна медіальна пупкова

Складка, plica umbilicalis medialis, вона утворюється по ходу облітерірован пупкової артерії,

A. umbilicalis, плоду. Ще далі кнаружи знаходиться парна латеральна пупкова складка, plica

Umbilicalis lateralis, по ходу нижніх надчеревній судин (a. et vv. Epigastricae inferiores). Між

Складками, в нижньому відділі внутрішньої поверхні передньої черевної стінки, є

Поглиблення, називані ямками. Латеральне plica umbilicalis lateralis мається латеральна

Пахова ямка, fossa inguinalis lateralis, відповідна глибокому паховому кільцю. Між plica

Umbilicalis medialis і plica umbilicalis lateralis розташовується медіальна пахова ямка, fossa

Inguinalis medialis, відповідна зовнішньому кільцю пахового каналу. Тим медіальної і

Серединної пупковими складками мається надпузирная ямка, fossa supravesicalis. Ці ямки

Можуть з’явитися місцями почала випинань нутрощів (гриж), які потім, пройшовши черевну

Стінку, виходять назовні через зовнішнє пахові кільця.

Зуби

Зуби поділяються на:

 

- молочні зуби (dentes decidui)–тимчасові;

 

- постійні зуби (dentes permanentes).

 

Кожний зуб (dens) має:

 

- корінь зуба (radix dentis);

 

- шийку зуба (cervix dentis);

 

- коронку зуба (corona dentis).

 

Усередині зуба розміщені зубна порожнина (cavitas dentis); пульпова порожнина (cavitas dentis; cavitas pulparis), яка складається з:

 

- коронкової порожнини (cavitas coronae);

 

- каналукоренязуба (canalis radicis dentis).

 

Зубнапорожниназаповнена пульпоюзуба (pulpa dentis), щоскладаєтьсяізсудин, нервівтапухкої

 

волокнистоїсполучноїтканини (textus connectivus fibrosus laxus).

 

Коронковапорожнина (cavitas coronae) переходитьуканалкоренязуба (canalis radicis dentis), який

 

закінчуєтьсяна верхівцікоренязуба (apex radicis dentis) отворомверхівкикоренязуба (foramen apicis dentis).

 

Через цей отвір у порожнину зуба, що містить пульпу зуба (pulpadentis), проходять судини і нерви

 

(vasaetnervi).

 

Пульпа зуба (pulpadentis)складається з:

 

- коронкової пульпи (pulpa coronalis);

 

- кореневої пульпи (pulpa radicularis).

 

Зуб (dens) побудований із дентину (dentinum), який:

- у ділянці коронки зуба (coronadentis) вкритий емаллю (enamelum);

 

- у ділянці кореня зуба (radix dentis) – цементом (cementum).

 

Емаль (enamelum) є найтвердішою тканиною людського організму, що при руйнації не відновлюється.

 

Хімічний склад зуба подібний до хімічного складу кістки.

 

Комплекс тканин, який оточує та фіксує зуб (dens) у зубній комірці (alveoladentalis), називається

 

зубним окістям або періодонтом(periodontium).

 

Кожна коронка зуба (coronadentis) має такі поверхні:

 

1 присінкову поверхню (faciesvestibularis), яка у передніх зубів називається губною поверхнею

 

(facieslabialis), а у задніх зубів – щічною поверхнею (faciesbuccalis);

 

2 язикову поверхню (facieslingualis) – у зубів нижньої щелепи і піднебінну поверхню (faciespalatinalis) – у зубів верхньої щелепи. Ці поверхні об’єднуються в оральну поверхню.

 

3 контактну поверхню (faciesapproximalis), що має дотикове поле (areacontingens). Ця

 

поверхня розміщена з обох боків коронки:

 

- ближча поверхня (facies mesialis);

 

- дальша поверхня (facies distalis);

 

4 змикальну поверхню (faciesocclusalis), або жувальну поверхню (faciesmasticatoria).

 

Клінічна та анатомічна формули постійних зубів (dentespermanentes)

 

Зуби (dentes), за анатомічною формою,яка залежить від функції,поділяються на:

 

- різці (dentes incisivi),якімають:

 

- один корінь (radix dentis);

 

- долотоподібну форму коронки;

 

- ікла (dentes canini),якімають:

 

- один корінь (radix dentis);

 

- конічну форму коронки.

 

- малікутнізуби (dentes premolares),якімають:

 

- одинкорінь (radix dentis), переважноверхнійпершиймалийкутнійзуб (dens premolaris primus superior) маєроздвоєнийкорінь;

 

- коронкумалихкутніхзубів (corona dentium premolarium), щомаєзбокузмикальноїповерхні (facies occlusalis) округлуабоовальнуформу, інаякійєдвавістря (горбки);

 

- великікутнізуби (dentes molares),якімають:

- кубоподібну форму коронки (coronadentis);

 

- на змикальній поверхні великих кутніх зубів (faciesocclusalisdentiummolarium) є по 3-5 вістря (горбки);

 

- верхні зуби мають три корені;

 

- нижні зуби мають два корені.

 

Різновидом великих кутніх зубів (dentesmolares) є третій великий кутній зуб (densmolaristertius), або запізнілий зуб (densserotinus).

 

Анатомічні особливості будови постійних зубів

 

Анатомічні особливості будови коронки та кореня зуба дозволяють визначити належність його до

 

верхньої або нижньої щелепи (maxillaseumandibula) людини, а також до правого або лівого боку зубної дуги (arcusdentalis) за рядом ознак.

 

Ознака положення (відхилення) кореня представлена в тому, що у вестибулярній нормі корінь

 

відхилений дистально від осі зуба (відхилення поздовжньої осі кореня від середньої лінії коронки для

 

різців та ікол – у бічну сторону, а премолярів і молярів – у дистальний бік).

 

Ознака кута коронки. Кут,утворений різальним краєм(margoincisalis)і мезіальною поверхнею

 

коронки зуба, більш гострий, ніж кут, утворений різальним краєм і дистальною поверхнею.

 

Ознака кривини коронки зуба виражена в тому,що присінкова поверхня(faciesvestibularis)

 

переходить у мезіальну більш круто, ніж у дистальну.

 

Молочні зуби (dentesdecidui)

 

У дитини віком від 6 місяців до 2 років є 20 зубів. Ці зуби називаються молочними (тимчасовими). У

 

тимчасовому прикусі є різці (dentesicisivi), ікло (denscaninus), великі кутні зуби (dentesmolares),

 

відсутнімалікутнізуби (dentes premolares).

 

Зазовнішньоюформоюмолочнізуби (dentes decidui) майжевідповідаютьпостійнимзубам (dentes permanentes) івідрізняютьсявідних:

 

- дещо меншими розмірами;

 

- кольором емал і (enamelum), що має блакитно-білий відтінок;

 

- краще виражений перехід коронки зуба (coronadentis) в його корінь (radixdentis);

Формули і терміни прорізування зубів

 

Анатомічна формула постійних зубів 2123. Це означає,що на кожній половині коміркових дуг

 

(arcusalveolares) верхньої та нижньої щелеп (maxillaetmandibula) розміщені:

 

- два різці (dentes incisivi);

 

- одне ікло (dens caninus);

 

- двамалікутнізуби (dentes premolares);

 

- три великі кутні зуби (dentes molares).

 

Анатомічна формула молочних зубів 2102 характеризується відсутністю малих кутніх зубів(dentes premolares). На кожній половині коміркових дуг (arcus alveolares) верхньої і нижньої щелеп

 

(maxilla et mandibula) розміщені:

 

- два різці (dentes incisivi);

- одне ікло (dens caninus);

 

- два великі кутні зуби (dentes molares).

 

Зубна формула дорослої людини (постійні зуби)записується так:

 

8 7 6 5 4 3 2 1		1 2 3 4 5 6 7 8
8 7 6 5 4 3 2 1		1 2 3 4 5 6 7 8
Зубна формула дитини (молочні зуби)записується так:
	V IV III II I		I II III IV V
	V IV III II I		I II III IV V

Допоміжний апарат ока

До додаткових структур ока (structuraeoculiaccessoriae) належать:

- зовнішні м’язи очного яблука (musculiexternibulbioculi);

- брови (supercilia);

- повіки (palpebrae);

- сполучна оболонка,кон’юнктива(tunica conjunctiva);

- сльозовий апарат (apparatus lacrimalis).

Зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi)поділяються на:

- прямі м’язи (mm. recti);

- косі м’язи (mm. obliqui);

- інші м’язи (et ceteri).

До прямих м’язів очного яблука належать:

- верхнійпрямийм’яз (m. rectus superior);

- нижнійпрямийм’яз (m. rectus inferior);

- бічнийпрямийм’яз (m. rectus lateralis);

_- присереднійпрямийм’яз (m. rectus medialis).

 

Вониповертаютьочнеяблуко (bulbus oculi) відповідноусвійбік,навкололобовоїтавертикальноїосей.

До косих м’язів очного яблука належать:

- верхній косий м’яз (m. obliquussuperior),який своїм сухожилком(tendo) перекидається через

блок блокової ості (trochleaspinaе trochlearis) і повертає очне яблуко (bulbusoculi) донизу та

назовнi;

- нижній косий м’яз (m. obliquus inferior),що повертає очне яблуко (bulbus oculi) догори та

 

назовні,тобто повертає очне яблуко(bulbus oculi)переважно навколо стрілової осі.До інших зовнішніх м’язів очного яблука (musculi externi bulbi oculi) належать:

 

- м’яз - підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris),який має поверхневу пластинку (lamina superficialis)та глибоку пластинку (lamina profunda);

- очноямковий м’яз (m. orbitalis),що вгорі вкриває передній відрізок нижньої очноямкової щілини

(fissura orbitalis inferior).

 

До внутрішніх м’язів очного яблука (musculi interni bulbi oculi), які є гладкими м’язовими волокнами (myofibrae glabrae), належать:

- війковий м’яз (m. ciliaris), який має:

а) меридіанні волокна (fibrae meridionales);

 

б) поздовжні волокна (fibrae longitudinales); в) радіальні волокна (fibrae radiales);

г) коловіволокна (fibrae circulares);

- м’яз-звужувачзіниці (m. sphincter pupillae);

- м’яз-розширювачзіниці (m. dilatator pupillae).

 

Окістяочноїямки (periorbita)єокістямкісток(periosteum ossium),щоформуютьстінкиочноїямки(orbita) і, зростаючисьззадувділянцізоровогоканалу (canalis opticus) таверхньоїочноямковоїщілини

(fissura orbitalis superior), продовжуєтьсяучерепнутвердуоболону (dura mater cranialis).

Очнеяблуко (bulbus oculi) оточенепіхвоюочногояблука (vagina bulbi)–теноновоюкапсулою,

яка пухко сполучається із білковою оболонкою ока (sclera).

Між піхвою очного яблука (vaginabulbi)та окістям очної ямки(periorbita) залягає жирове тіло

очної ямки (corpusadiposumorbitae),яке виконує функцію еластичної подушки для очного яблука

(bulbusoculi).

 

Верхня та нижня повіки (palpebrasuperioretpalpebrainferior)–це утвори,які прикривають очнеяблуко (bulbusoculi) згори та знизу і переходять у шкіру сусідньої ділянки.

Між повіками є щілина повік (rimapalpebrarum).

Передня поверхня повіки (faciesanteriorpalpebrae)вкрита шкірою,а задня поверхня повіки

 

(facies posterior palpebrae) – тонкоюсполучноюоболонкою (tunica conjunctiva). Останняпереходитьнаочнеяблуко (bulbus oculi).

У місціпереходусполучноїоболонки (tunica conjunctiva) зверхньоїповікитанижньоїповіки

(palpebra superior et inferior) на очнеяблуко (bulbus oculi) утворюється:

- верхнєсклепіннясполучноїоболонки (fornix conjunctivae superior);

- нижнєсклепіннясполучноїоболонки (fornix conjunctivae inferior),утворюючи

сполучнооболонковий мішок (saccus conjunctivalis).

У товщі повік розміщена сполучна пластинка,яка нагадує хрящ,і тому вона називається

верхнім хрящем повіки (tarsussuperior)та нижнім хрящем повіки (tarsusinferior),де містяться

залозихрящівіповік (glandulae tarsales et palpebrarum).

У повіках (palpebrae)єтакож війковізалози (glandulae ciliares)та сальнізалози (glandulaesebaceae).

На межі між верхньою повікою і лобом помітний шкірний валик, вкритий волоссям – брови

(supercilia).

Сльозовийапарат (apparatus lacrimalis)складаєтьсяіз:

 

- сльозовоїзалози (glandula lacrimalis), щолежитьв ямцісльозовоїзалози (fossa glandulae lacrimalis), яка розташована на межі верхньоїстінкиочноїямки (paries superior orbitae) збічною

стінкоюочноїямки (paries lateralis orbitae);

- сльозовивіднихшляхів.

Сухожилокм’яза-підіймачаверхньоїповіки (tendo musculi levatoris palpebrae superioris) розділяє

сльозовузалозу (glandula lacrimalis) на:

- більшуверхню очноямковучастину (pars orbitalis superior);

- меншунижню повіковучастину (pars palpebralis inferior).

Відцихчастинвідходять вивідніпроточки (ductuli excretorii), якихє 10-15 івони відкриваються

 

в сполучнооболонковиймішок (saccus conjunctivalis), асаме вбічнучастинуверхньогосклепіннясполучноїоболонки (pars lateralis fornicis superioris conjunctivae).

Відходячизвивіднихпротоків, сльоза (lacrima) омиваєпереднюповерхнюочногояблука

(facies anterior bulbi oculi).

 

Далі сльоза (lacrima) покапілярнійщілиніповік (rima palpebrarum) прямуєпо сльозовомуструмку (rivus lacrimalis),відтікаючиуприсереднійкутока(angulus oculi medialis).Тутсльозоварідина (liquor lacrimalis) накопичується у сльозовомуозері (lacus lacrimalis).

Ізсльозовогоозера (lacus lacrimalis)через сльозовіточки (puncta lacrimalia),якірозміщеніна

 

присередніхкраяхверхньоїповікитанижньоїповіки (margo medialis palpebrae superioris et palpebrae inferioris) білясльозовогососочка (papilla lacrimalis), сльоза (lacrima) через верхній і нижнійсльозові

канальці (canaliculi lacrimales superior et inferior)надходитьу сльозовиймішок (saccus lacrimalis).

Останній лежить в однойменній ямці в нижньоприсередньому куті очної ямки (orbita).

 

Сльозовий мішок (saccuslacrimalis)переходить у носо - сльозову протоку (ductusnasolacrimalis), яка відкривається у передню частину нижнього носового ходу (meatusnasiinferior).

Із передньою стінкою сльозового мішка (pariesanteriorsaccilacrimalis) зрощена глибока частина

(сльозова частина – parslacrimalis) колового м’яза ока (parsprofundamusculiorbicularisoculi), яка при

 

скороченні розширяє сльозовий мішок(saccuslacrimalis),що сприяє всмоктуванню в нього сльозовоїрідини (liquorlacrimalis) через сльозові канальці (canaliculilacrimales).