Підключична артерія, топографія, гілки, ділянки кровопостачання

Підключична артерія (arteriasubclavia)

Підключична артерія є парною і починається:

 

- від дуги аорти (arcusaortae) відходить ліва підк-лючична артерія (arteriasubclaviasinistra);

- від плечо-головного стовбура (truncusbrachiocephalicus) починається права підключична артерія

 

(arteriasubclaviadextra).

Ліва підключична артерія (arteriasubclaviasinistra), починаючись від дуги аорти (arcusaortae), має

 

грудну частину.

Права підключична артерія (arteriasubclaviasinistra) починається від плечо-головного стовбура

 

(truncusbrachiocephalicus), не має грудної частини.

Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistraetdextra) виходять з грудної по-рожнини

(cavitasthoracis) через верхній отвір груд-ної клітки (aperturathoracissuperior), утворюючи дещо опуклу

догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupulapleurae) і верхівку легень (apexpulmonum),

утворюючи на легенях невелике втис-нення у вигляді борозни (sulcusarteriaesubclaviae). Досягнувши

 

I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatiainterscalenasinistrumetdextrum).

Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни пер-

ших ребер (sulcusarteriaesubclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossaeaxillares), де, починаючи від

 

рівня зовнішніх країв перших ребер, вже назива-ються пахвовими артеріями (aа. axillarеs). Підключична артерія (a. subclavia) умовно поді-ляється на три відділи: - до входу в міждрабинчастий

простір (spatiuminterscalenum) – присередній відділ;

 

- у міждрабинчастому просторі (spatiuminterscalenum) – середній відділ;

- за межами міждрабинчастого простору (spatiuminterscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра –

 

бічний відділ.

До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia)

 

відходять такі гілки:

- хребтова артерія (a. vertebralis);

 

- внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna);

- щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis).

 

1 Хребтова артерія (a. vertebralis) – найдовша гілка підключичної артерії (a. subclavia), проходить у поперечних отворах шийних хребців (foramina transversaria vertebrarum cervicalium), пронизує зад-ню атланто-потиличну перетинку (membrana atlantooccipitalis posterior) та спинномозкову тверду оболону

 

(dura mater spinalis) і через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) заходить у порожнину черепа (cavitas cranii).

Позаду моста (pons) права і ліва хребтові артерії (a. vertebralis dextra et a. vertebralis sinistra) злива-

 

ються в одну основну артерію (a. basilaris).

Хребтова артерія (a. vertebralis), залежно від її топографії, має такі частини:

 

А Передхребтову частину (parsprevertebralis), яка починається від верхнього півкола підключичної артерії (a. subclavia) і закінчується біля поперечного відростка VI шийного хребця (processustransversusvertebraecervicalissextae [VI]).

Б Поперечну частину; шийну частину (parstransversaria; parscervicalis), яка проходить у попе-

 

речних отворах від VI до I шийних хребців (foraminatransversariavertebrarumcervicalium [VI – I]).

Від поперечної частини хребтової артерії (parstransversariaarteriaevertebralis) відходять такі

 

гілки:

- спинномозкові гілки (rr. spinales),які здійсню-ють кровопостачння:

 

- спинного мозку (medulla spinalis);

- корінців спинномозкових нервів (radices nervorum spinalium);

 

- м’язові гілки (rr. musculares)йдуть до глибоких м’язів шиї(musculi colli).

В Атлантову частину (pars atlantica), яка роз-міщена у поперечному отворі (foramen transversarium)

і на верхній поверхні задньої дуги атланта (facies superior arcus posterioris atlantis) в однойменній

 

борозні (sulcus arteriae vertebralis).

 

Пронизуючи задню атланто-потиличну перетинку (membranа atlantooccipitalis posterior) і спинномоз-

 

кову тверду оболону (dura mater spinalis), атлантова частина (pars atlantica) через великий отвір

 

потили-чної кістки (foramen magnum) переходить у порож-нині черепа (cavitas cranii) у

 

внутрішньочерепну час-тину хребтової артерії (pars intracranialis arteriae vertebralis).

 

Г Внутрішньочерепну частину (pars intracranialis), яка позаду моста головного мозку (pons encephali) з’єднується з такою ж артерією про-тилежного боку, утворюючи непарну основну арте-рію

 

(arteria basilaris).

Від внутрішньочерепної частини хребтової ар-терії (pars intracranialis arteriae vertebralis) відхо-

 

дять такі гілки:

- оболонкові гілки (rr. meningei),які забезпечують кровопостачання:

 

- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior);

- кістки черепа (ossa cranii);

 

- задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli)здійснює кровопостачння:

- довгастого мозку (medulla oblongata);

 

- мигдалика мозочка (tonsilla cerebelli);

- формує судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti);

 

- задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior)та передня спинномозкова артерія (a.spinalis anterior) забезпечують кровопостачння спинного мозку (medulla spinalis) з його оболонка-ми.

 

Початкові відділи правої та лівої передніх спин-номозкових артерій зливаються в одну передню

спинномозкову артерію, що проходить вниз по пе-редній поверхні спинного мозку в передній сере-

 

динній щілині cпинного мозку (fissura mediana anterior medullae spinalis).

 

На передній поверхні довгастого мозку (facies anterior myelencephali)обидві хребтові артерії(аa.vertebrales) разом з початковими відділами правої і лівої передніх спинномозкових артерій (aa. spinales anteriores dextra et sinistra) утворюють анастомоз у вигляді ромба – коло Захарченка.

 

Основна артерія (a. basilaris)є непарною суди-ною і лежить в основній борозні мосту(sulcus basilarispontis), а на рівні переднього краю мосту (margo anterior pontis) розгалужується на дві задні мозкові

 

артерії (aa. cerebri posteriores), які здійсню-ють кровопостачання потиличної часток кінцевого мозку

(lobi occipitales telencephali).

Від основної артерії (a. basilaris) відходять:

- передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), від якої відгалужуються:

 

- артерія лабіринту (a. labyrinthi);

- артерії мосту (aa. pontis);

 

- середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae);

- верхня мозочкова артерія (a. superior cerebelli);

 

- задня мозкова артерія (a. cerebri posterior).

 

Задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores) ра-зом із задніми сполучними артеріями (aa. communicantes posteriores), внутрішніми сон-ними артеріями (aa.carotides internae), передніми

 

мозковими артеріями (aa. cerebri anteriores) і пе-редньою сполучною артерією (a. communicans anterior) утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri), або коло Вілізія.

 

2 Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижньої поверхні підключичної артерії (a. subclavia), проходить вперед уздовж внут-рішньої поверхні хрящів І-VII ребер біля груднини (sternum), де розгалужується на дві кінцеві гілки:

 

- м’язово - діафрагмову артерію (a.musculophrenica),яка проходить вбік та вниз до діафрагми,віддаючи міжреброві гілки (п’ять нижніх передніх міжребрових гілок – rr. intercostales anteriores inferiores) до м’язів VII-IX міжребрових просторів, і забезпечує кровопостачння діафрагми

 

(diaphragma);

 

- верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior),яка йде донизу і проходить через груднин-но-ребровий трикутник діафрагми, заходячи у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), де ця артерія постачає кров до прямого м’яза живота. На рівні пупка (umbilicus) ця артерія анастомозує з нижньою надчеревною артерією від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa).

 

Від внутрішньої грудної артерії (a. thoracica interna) відходять такі гілки:

- середостінні гілки (rr. mediastinales),що забез-печують кровопостачння лімфатичних вузлів і

 

сполу-чної тканини середостіння (nodi lymphatici et tela connectiva mediastini);

- гілки загруднинної залози (rr. thymici),що кро-вопостачають кров до загруднинної залози(thymus);

 

- трахейні та бронхові гілки (rr. trachealesetramibronchiales),що забезпечують кровопостачння

нижньої частини трахеї (parsinferiortracheae) та го-ловних бронхів (bronchiprincipales);

 

- осердно - діафрагмова артерія (a. pericardiacophrenica),що постачають кров до осердя

(pericardium) та діафрагми (diaphragma);

 

- груднинні гілки (rr. sternales),що постачають кров до груднини(sternum);

- пронизні гілки (rr. perforantes)з її присередніми гілками груді (rr. mammariimediales),що постача-

 

ють кров до великого грудного м’яза (m. pectoralismajor), а у жінок ще й до грудної залози (glandulamammaria);

- передні міжреброві гілки (rr. intercostalesanteriores),що постачають кров до м’язів верхніх п’яти

міжребрових просторів (spatiа intercostaliasuperiora), анастомозуючи із задніми міжребровими

артеріями (aa. intercostalesposteriores) від грудної частини аорти (parsthoracicaaortae).

3 Щито-шийний стовбур (truncusthyrocervicalis) – має довжину 1-2 см і ділиться на чотири гілки:

- нижню щитоподібну артерію (a. thyroideainferior),яка забезпечує кровопостачання:

- щитоподібної залози (glandula thyroidea);

- шийної частини стравоходу (pars cervicalis oesophagi);

- шийної частини трахеї (pars cervicalis tracheae) та слизової оболонки гортані (tunica mucosa laryngis).

 

- висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens),що забезпечує кровопостачання м’язів шиї

(musculi colli);

 

- поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis),що постачає кров до:

- трапецієподібного м’яза (m.trаpezius);

- ромбоподібних м’язів (mm. rhomboidei);

 

- верхнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior superior);

- надлопаткову артерію (a. suprascapularis),що здійснює кровопостачання:

 

- надостьового м’яза (m. supraspinatus);

- підостьового м’яза (m. infraspinatus).

 

У міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a.subclavia)

відходить реброво - шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на:

 

- глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка забезпечує кровопостачння півостьового м’яза

голови (m. semispinalis capitis) і півостьового м’яза шиї (m. semispinalis cervicis);

 

- найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових

просторах (spatiа intercostalia), постачаючи кров до міжребрових м’язів (mm. intercostales).

 

При виході з міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка постачає кров до м’язів і шкіри

верхньої частини спини (dorsum).

 

Білет 35,
1.основа черепа
Основа черепа (basiscranii)

 

Основа черепа поділяється на:

- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);

 

- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).

 

У внутрішній основі черепа (basis cranii interna)виділяють три черепні ямки:передню,середню ізадню.

 

Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.

 

Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроне-вих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior)утворена очноямковими частинами лобових кісток і

містить:

 

- пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae);

- мозкові випини (juga cerebralia);

 

- дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);

- півнячий гребінь (crista gali);

 

- сліпий отвір (foramen caecum);

- лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis).

 

Середня черепна ямка (fossa cranii media)утворена тілом і великими крилами клиноподібної кіст-ки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. Ця ямка містить:

 

- турецьке сідло (sella turcica);

- гіпофізну ямку (fossa hypophysialis);

- передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів

(canalis opticus dexter et sinister);

- сонну борозну (sulcus caroticus);

 

- рваний отвір (foramen lacerum);

- верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

 

- круглий отвір (foramen rotundum);

- овальний отвір (foramen ovale);

 

- остистий отвір (foramen spinosum);

- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);

 

- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris);

- борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);

 

- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris);

- борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);

- покриття барабанної порожнини (tegmen tympani);

- дугове підвищення (eminentia arcuata).

 

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior)утворена потиличною кісткою,задньою поверхнею

 

кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток,

 

задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток. Ця ямка містить:

 

- великий отвір (foramen magnum);

- схил (clivus);

- внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna); внутрішній потиличний виступ

 

(protuberantia occipitalis interna);

- хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis);

 

- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis);

 

- яремний отвір (foramen jugulare);

- борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);

 

- борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris);

- борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris);

 

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

 

- кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis).

Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа (basis cranii interna) в ділян-

 

ці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi),

що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).

 

Зовнішня основа черепа (basis cranii externa)в передньому відділі прикрита кістками лицевогочерепа (viscerocranium).

 

Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток і містить:

 

- потиличні виростки (condyli occipitales);

- виросткову ямку (fossa condylaris);

 

- виростковий канал (canalis condylaris), який є непостійним;

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

 

- зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa);

- глотковий горбок (tuberculum pharyngeum);

 

- тіло клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis);

 

- нижню поверхню кам’янистої частини скроневої кістки (facies inferior partis petrosae ossis temporalis);

- зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici);

 

- зовнішній отвір м’язово-трубного каналу (foramen externum canalis musculotubarii);

- яремну ямку (fossa jugularis);

- яремний отвір (foramen jugulare);

- шилоподібний відросток (processus styloideus);

- соскоподібний відросток (processus mastoideus);

- шилососкоподібний отвір (foramen stylomastoideum);

- барабанну частину скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis);

- зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus);

- барабанно-соскоподібну щілину (fissura tympano-mastoidea);

- соскоподібну вирізку (incisura mastoidea);

- борозну потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis);

- нижньощелепну ямку (fossa mandibularis);

 

- суглобовий горбок (tuberculum articulare);

- остистий отвір (foramen spinosum);

 

- овальний отвір (foramen ovale);

- кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis);

- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

 

- рваний отвір (foramen lacerum);

- кісткове піднебіння (palatum osseum);

 

- великий піднебінний канал (canalis palatinus major);

- великий піднебінний отвір (foramen palatinum majus);

 

- малі піднебінні отвори (foramina palatina minora);

- різцеву ямку (fossa incisiva);

 

- різцевий канал (canalis incisivus);

- різцевий отвір (foramen incisivum);

 

- піднебінний валик (torus palatinus);

- піднебінно-піхвовий канал (canalis palatovaginalis);

- лемешево-піхвовий канал (canalis vomerovaginalis);

лемешево-дзьобовий канал (canalis vomerorostralis).

Пряма кишка,кровопостачання

Пряма кишка (rectum)відрізняється від усіх інших відділів товстої кишки відсутністю специфічних

 

ознак і є кінцевим відділом товстої кишки (intestinumcrassum), який розміщений між сигмоподібною ободовою кишкою (colonsigmoideum) та відхідниковим каналом (canalisanalis).

 

Вона утворює такі згини:

1 Верхній – крижовий згин (flexurasacralis), який відповідає увігнутості крижової кістки (ossacrum).

 

2 Нижній – відхідниково - прямокишковий згин (flexuraanorectalis), або промежинний згин

(flexuraperinealis), що розміщений в ділянці переходу прямої кишки (rectum) у відхідниковий канал

(canalisanalis) вище місця проходження кишки через тазову діафрагму промежини.

 

Ці два згини розміщені у стріловій площині.

3 Бічний згин (flexuralateralis), який складається з:

 

- бічного верхньоправого згину (flexurasuperodextralateralis),або бічного верхнього згину

(flexura superior lateralis);

 

- бічного лівопроміжного згину (flexura intermediosinistra lateralis),або бічного проміжного згину

(flexura intermedia lateralis);

 

- бічного нижньоправого згин у(flexura inferodextra lateralis),або бічного нижнього згину(flexurainferior lateralis).

 

Найширша частина прямої кишки (rectum), що розміщена над відхідниковим каналом (canalis analis), називається ампулою прямої кишки (ampulla recti).

Стінка прямої кишки має такі оболонки:

- зовнішню оболонку, яка є адвентиційною оболонкою (tunica adventitia);

- середню оболонку, яка є м’язовою оболонкою (tunica muscularis), яка має:

 

- зовнішній поздовжній шар гладких м’язових волокон (stratum longitudinale externum fibrarum muscularium glabrarum);

- внутрішній циркулярний (коловий) шар (stratum circulare internum);

- внутрішню оболонку, яка є слизовою оболонкою (tunicamucosa) і завдяки підслизовій основі

 

утворює поперечні складки прямої кишки (plicaetransversaerecti) в ампулі прямої кишки (ampullarecti), яких є три:

 

- верхня складка (plica superior);

 

- середня складка (plica media);

- нижня складка (plica inferior), вона має складки гвинтоподібного напрямку.

 

Пряма кишка (rectum) вкрита очеревиною особливо:

- верхня третина вкрита з усіх боків (інтраперитонеально);

 

- середня третина вкрита з трьох боків (мезоперитонеально);

- нижня третина вкрита з одного боку (екстраперитонеально).

 

Відхідниковий канал (canalisanalis)є продовженням прямої кишки та кінцевим відділом травного

 

тракту і закінчується відхідником (anus).

Кровопостачання прямої кишки забезпечується 3-ма артеріями: верхньою- від a. mesenterica inferior середньою- від внутрішньої здухвинної артерії нижньою- від a. pudenda. Венозний відток проходить через відповідні вени, які утворюють сплетіння в підслизовому та підсерозному просторах. Відток вен в 2 русла – нижньої порожнистої та воротної вен зумовлюєнаявність в прямій кишці порто -кавальних анастомозів. Лімфатична система прямої кишки дуже розвита. В стінці кишки розміщені 3 лімфатичні сплетіння:інтрамуральне – між підслизовим та м'язевим шаром; проміжне – або підсерозне;екстрамуральне – поза стінкою прямої кишки. Регіонарними для прямої кишки єлімфатичні вузли мезентеріальні, здухвинні, а також зовнішні, промежинні іпахвинні. Іннервація прямої кишки складна. Тазовий та ампулярний відділи іннервуються вегетативною нервовоюсистемою за рахунок нижнього брижового сплетіння, а промежинний та анальний відділи – за рахунок спинномозкових – сакральних нервів..