Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
В одній легеневій часточці нараховується 12–18 ацинусів. Елементи ацинуса густо обплетені судинами.
У стінках частин легеневого ацинуса (acinus pulmonalis) поступово зростає кількість легеневих альвеол (alveoli pulmonales). Кожний кінцевий альвеолярний (хід) проточок (ductulus alveolaris) розгалужується на два альвеолярні мішечки (sacculi alveolares), що складаються з декількох легеневих альвеол. Легеневі альвеоли (alveoli pulmonales) є відкритою коміркою, що заповнена повітрям. Вони вистеленi одношаровим (дихальним) епітелієм, до складу якого входять: - малі плоскі респіраторні епітеліоцити; пневмоцити I типу або альвеолоцити I типу (alveolocyti respiratorii squamosi). - великі (секреторні) епітеліоцити (альвеолоцити), або пневмоцити (альвеолоцити) II типу, або зернисті альвеолоцити (alveolocytus respiratorius magnus). Зсередини альвеоли альвеолоцити вкриті сурфактантим комплексом або сурфактантом, який контактує з повітрям легеневої альвеоли. Ззовні до базальної мембрани прилягає сітка з еластичних волокон і численні капіляри. Така конструкція стінки легеневої альвеоли забезпечує найкращі умови для газообміну між кров’ю, що тече в капілярах, і повітрям, що поступає в легеневі альвеоли. Стінка легеневої альвеоли і стінка кровоносного капіляра утворюють аерогематичний бар’єр. У одній легені є 300 – 400 мільйонів легеневих альвеол. При максимальному вдиху площа дихальної поверхні легень досягає 100 м2, а площа кровоносних капілярів близько 80 м2.
Як головний, так і спинний мозок оточений мозковими оболонками (meninges). Таких оболонок три: тверда, павутинна й м'яка. Оболонки спинного мозку Спинномозкова тверда оболонка (dura mater spinalis), яка має вигляд довгастого мішка, складається з двох листків – зовнішнього, що є окістям хребців, і внутрішнього, або власне твердої оболонки.
Спинномозкова павутинна оболонка (arachnoidea mater spinalis) – тонка, безбарвна і прозора; щільно прилягає до внутрішньої поверхні твердої оболонки.
Спинномозкова м'яка оболонка ( ріа mater spinalis) щільно вкриває речовину спинного мозку; містить велику кількість артеріальних і венозних судин. Між павутинною і м'якою оболонками є чималий підпавутинний простір (spatium subarachnoideum), заповнений цереброспінальною рідиною (liquor cerebrospinal) і з'єднаний з однойменним простором головного мозку. Таким чином, спинний мозок із своїми корінцями ніби плаває в цереброспінальній рідині.
Оболонки головного мозку Оболонки головного мозку є безпосереднім продовженням оболонок спинного мозку.
Черепна тверда оболонка (dura mater cranialis), або тверда оболонка головного мозку (dura mater encephali) – це щільна сполучнотканинна пластинка. Ця оболонка складається з двох шарів: зовнішнього і внутрішнього. Зовнішній шар має велику кількість кровоносних судин і мало волокнистих структур; виконує роль окістя внутрішньої поверхні кісток черепа. Внутрішній шар, який має мало кровоносних судин, але багато волокнистих структур, формує кілька відростків – дуплікатур, які проникають між частинами головного мозку. До цих відростків належить Серп великого мозку (falx cerebri) Намет мозочка (tentorium cerebelli) Серп мозочка (falx cerebelli. Діафрагма сідла (diaphragma scllae)
+Кровопостачання твердої оболонки головного мозку здійснюється гілками очної, верхньощелепної, висхідної глоткової та потиличної артерій. Відтік – однойменними венами, які впадають або у венозні пазухи, або в крилоподібне сплетення, або у вени лиця.
Іннервація: гілки трійчастого і блукаючого нервів, симпатичні волокна від внутрішнього сонного нерва.
Черепна павутинна оболонка ( arachnoidea mater cranialis), або павутинна оболонка головного мозку (arachnoidea mater encephali) так само, як і спинного, є тонкою напівпрозорою сполучнотканинною пластинкою, що не має судин. Проте, на відміну від оболонки спинного мозку, вона не прилягає щільно до твердої оболонки, а на верхівках звивин мозку зростається з м'якою
Черепна м'яка оболонка (ріа mater cranialis), або м'яка оболонка головного мозку (ріа mater encephali), утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, вкриває всю поверхню головного мозку, досягаючи дна найглибших борозен і проникаючи в стінки шлуночків. Оболонка щільно зростається з корою, а на опуклостях звивин – також з павутинною оболонкою. У м'якій оболонці є велика кількість артеріальних і венозних судинних сплетень.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 158; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.187.233 (0.006 с.) |