Поняття терору, тероризму, терористичного акту.

Вперше проблема визначення тероризму на рівні ООН обговорювалась після терактів на Мюнхенських Олімпійських іграх 1972 р. Однак, найбільше каталізували роботу в даному напрямку теракти 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та Вашингтоні.

Серед учених немає єдиної думки з питання кримінально-правового визначення поняття тероризму, терористичного акту, що, безсумнівно, в значній мірі перешкоджає ефективній антитерористичній діяльності.

Отож, спробуємо розрізнити два споріднених, але різних поняття — терор і тероризм. Терор — (соціально–політичне явище) це насилля влади з її державним апаратом проти народу з метою придушення не тільки опозиції, але й всього загалу, з метою викликати жах і залишити думки про спротив. Іншими словами, терор — це насилля з боку сильного. При певних обставинах (коли суб'єктом є держава) може бути легітимний. Натомість тероризм — (кримінально–правове явище) це насилля "з боку слабшого", насилля, що виходить від опозиційних прошарків суспільства, радикально налаштованих і, як правило, вельми нечисленних. Це метод впливу шляхом здійснення теракту задля досягнення певних цілей, за якого жертва теракту не є об'єктом даного методу впливу. Є завжди протиправним.

Порівняльна характеристика
ТЕРОР	ТЕРОРИЗМ
Соціально-політичне явище	Кримінально-правове явище
Системність актів насильства	Можуть бути єдиноразові
Володіють необмеженою владою над певним соціальним контингентом.	Не володіють владою ні над ким
При певних обставинах (коли суб'єктом є держава) може бути легітимний.	Завжди протиправний
Очікуваність внаслідок масштабності та системності його вчинення	Раптовість
Група людей	Може бути вчинений одинаками
Цілеспрямований, тобто спрямований на досягнення певної мети, але у більшості випадків індиферентний щодо жертв.	Цілеспрямований, але частіше байдужий до жертв

 

Тероризм знаходить своє об’єктивне вираження у терористичному акті. Майже всі, хто досліджував терористичний акт, характеризують його, як антисуспільний (злочинний) спосіб для досягнення політичних або інших публічних цілей, придушення політичних супротивників шляхом залякування або застосування до них насильницьких дій (убивств, учинення вибухів, захоплення заручників, викрадення людей, заподіяння значної майнової шкоди, використання зброї тощо).

Праобразом сучасного терористичного акту можна назвати криваву помсту. Перший в історії випадок використання практики терористичних актів було зафіксовано на Близькому Сході у І ст. н.е., коли групи сикаріїв фізично знищували представників єврейської знаті, які співробітничали з римською адміністрацією. Тоді ж з’явилась секта мусульман-ісмаїлітів під проводом Хасана-ібн-аль-Сабаха, який перетворив терористичні акти на головний засіб боротьби з політичною опозицією.

Елементи терористичного насильства простежуються також в інших історичних формах. Як прообраз сучасних терористичних актів постає вбивство давньоримського диктатора Юлія Цезаря.

Жах наводили на народи Ближнього Сходу хрестоносці.

З тероризмом Середньовіччя асоціюється така судово-поліцейська установа католичної церкви у боротьбі з єресями, як інквізиція.

Як Середньовіччя так і епоха Відродження знала чимало внутрішньодержавних змов і вбивств політичних діячів. Папи навіть „легалізували” у своїх едиктах вбивство королів та імператорів, які не підкорялися Святому престолу.

Судовий терор в Росії був характерний для внутрішньої політики Івана Грозного у період опричнини.

Велика Французька революція (1789-1794 рр.) також залишила свій слід в історії терористичних актів, саме з якобинською диктатурою пов’язане виникнення поняття терор.

З другої половини ХІХ ст. терористичні акти стають постійною ознакою суспільного життя. До них удаються російські народники, радикальні націоналісти в Ірландії, Македонії, Сербії, анархісти у Франції 90-х років, а також аналогічні рухи в Італії, Іспанії та США.

В умовах внутрішньодержавних та зовнішніх терористичних актів проходила підготовка до захоплення та перерозподілу світу в Німеччині та Італії.

Розвиткові терористичних актів сприяли сучасні війни. Теракти виконували роль допоміжного фактора, з допомогою якого прокладалися шляхи до успіху збройних сил на полях битв.

Отож, тероризм здавна супроводжує розвиток цивілізації, однак за останні кілька десятиліть кількість злочинів терористичного характеру у світі стрімко збільшилась.

Сьогодні тероризм набирає надто загрозливого характеру і глобального масштабу. На сучасному етапі тероризм характеризується:

1. Тероризм все активніше зрощується з організованою злочинністю. Терористичні організації швидко пристосували до своєї діяльності методи і техніку останньої. Терористи відрізняються від кримінальних злочинців тільки мотивацією вчинення акту. Мета його — не особиста вигода, а досягнення певної політичної вимоги.

2. Відбувається інтернаціоналізація терористичних організацій. У зв'язку із стрімким зростанням транснаціональної злочинності в останні роки ООН приділяє велику увагу необхідності міжнародної кооперації і більш тісній співпраці у боротьбі із злочинністю, тероризмом, контрабандою вогнепальної зброї та наркобізнесом.

3. Тероризм набуває вигляду індустрії, оскільки великі кошти не тільки вкладаються у цю діяльність, а й повертаються до вкладників з прибутком.

Окремо слід сказати про зростання ролі релігії у тероризмі. Сьогодні майже четверта частина усіх терористичних формувань переслідує переважно релігійні цілі.

Організації, які офіційно визнані терористичними:

 

1. Abu Nidal Organization (ANO) (International, Palestinian)

2. Abu Sayyaf Group (ASG) (Philippines)

3. Al-Aqsa Martyrs Brigades|Al-Aqsa Martyrs Brigade (Palestinian)

4. Al-Shabaab (Somalia)

5. Ansar al-Islam (Iraqi Kurdistan)

6. Armed Islamic Group (GIA) (Algeria)

7. Asbat an-Ansar (Lebanon)

8. Aleph (formerly Aum Shinrikyo) (Japan)

9. Basque Fatherland and Liberty (ETA) (Spain, France)

10. Communist Party of the Philippines/New People's Army (CPP/NPA) (Philippines)

11. Continuity Irish Republican Army (CIRA) (Northern Ireland)

12. Gama’a al-Islamiyya (Egypt)

13. HAMAS (Islamic Resistance Movement) (Palestinian)

14. Harakat ul-Jihad-i-Islami/Bangladesh (HUJI-B) (Bangladesh)

15. Harakat ul-Mujahidin (HUM) (Pakistan)

16. Hizballah (Party of God) (Lebanon)

17. Hizbul Islam (Somalia)

18. Islamic Jihad Group (Palestinian)

19. Islamic Movement of Uzbekistan (IMU) (Uzbekistan)

20. Jaish-e-Mohammed (Army of Mohammed) (JEM) (Pakistan)

21. Jemaah Islamiya organization (JI) (South East Asia)

22. al-Jihad (Egyptian Islamic Jihad) (Egyptian Islamic Jihad) (Egypt)

23. Kahane Chai (Kach) (Israel)

24. Kongra-Gel (formerly Kurdistan Workers' Party) (KGK, formerly PKK, KADEK, Kongra-Gel) (Turkey, Iraq, Iran, Syria)

25. Lashkar-e Tayyiba (Army of the Righteous) (LT) (Muridke, Pakistan)

26. Lashkar i Jhangvi (Pakistan)

27. Liberation Tigers of Tamil Eelam (LTTE) (Sri Lanka)

28. Libyan Islamic Fighting Group (LIFG) (Libya)

29. Moroccan Islamic Combatant Group (GICM) (Morocco)

30. Mujahedin-e Khalq Organization (MEK) (Iran)

31. National Liberation Army (ELN) (Colombia)

32. Palestine Liberation Front (PLF) (Palestinian)

33. Palestinian Islamic Jihad (PIJ) (Palestinian)

34. Popular Front for the Liberation of Palestine (PFLP) (Palestinian)

35. PFLP-General Command (PFLP-GC) (Palestinian)

36. Tanzim Qa'idat al-Jihad fi Bilad al-Rafidayn (QJBR) (al-Qaida in Iraq) (formerly Jama'at al-Tawhid wa'al-Jihad, JTJ, al-Zarqawi Network) (Iraq)

37. al-Qa’ida (Global)

38. al-Qa’ida in the Islamic Maghreb (formerly GSPC) (The Maghreb)

39. Real IRA (Northern Ireland)

40. Revolutionary Armed Forces of Colombia (FARC) (Colombia)

41. Revolutionary Nuclei (formerly ELA) (Greece)

42. Revolutionary Organization 17 November (Greece)

43. Revolutionary People's Liberation Party/Front (DHKP/C) (Turkey)

44. Shining Path (Sendero Luminoso, SL) (Peru)

45. United Self-Defense Forces of Colombia (AUC) (Colombia)

Тероризм переслідує геополітичні, воєнні, економічні, ідеологічні, релігійні цілі.