Види станів фінансової безпеки підприємств, які визначаються з фінансової стійкості підприємств.

 

 

У наведеному графіку ФБ1 означає нормальну фінансову безпеку підприємства, ФБ2 – нестійкий рівень фінансової безпеки, ФБ3 – критичний рівень фінансової безпеки, ФБ4 – кризовий рівень фінансової безпеки, АФБ – абсолютна фінансова безпека підприємства. Поля 1,3,9,7,5 відповідають зазначеним станам, а поля 2,4,6,8 є зонами перехідних станів.
Розглянемо варіанти розвитку подій при переході з одного поля в інше[1]:
• 1 → 2 – перехід відбувається у випадку неефективного управління фінансовою безпекою підприємства і означає перехід з нормального стану у нестійкий;
• 1 → 6 – відсутність управління та контролю фінансової безпеки;
• 1 → 5 – позитивні зміни щодо фінансової безпеки, які досягаються завдяки ефективному управлінню та попередженню причин погіршення стану фінансової безпеки;
• 3 → 2 – запровадження певних заходів щодо покращення стану фінансової безпеки;
• 3 → 4 – негативна динаміка факторів, що характеризують рівень фінансової безпеки суб’єкта господарювання;
• 3 → 5 – запровадження ефективних заходів для підвищення рівня фінансової безпеки;
• 9 → 4 – рівень фінансової безпеки дещо покращився, але залишається на нестійкому рівні;
• 9 → 8 – перехід означає, що на підприємстві кризовий стан стійкості і воно не спроможне забезпечити фінансування ні за рахунок власних коштів, ні за рахунок позикових;
• 9 → 5 – різка зміна фінансової безпеки в позитивну сторону, чому могло сприяти розроблення нового стратегічного плану по забезпеченню фінансової безпеки;
• 7 → 8 – рівень фінансової безпеки дещо покращився, але залишається в нестійкому стані,
• 7 → 6 – перехід стану фінансової безпеки до нормального стану, що є позитивною тенденцією.
• 7 → 5 – різка зміна рівня фінансової безпеки у позитивну сторону, що означає організацію ефективного управління фінансовою безпекою.

Рис. 2 Графік станів фінансової безпеки фірми.

Отже, існують різні сценарії переходу фінансової безпеки з одного стан в інший залежно від заходів, які здійснює підприємство. Перехід з одної зони в іншу є сигналом для суб’єкта господарювання про результати прийняття управлінських рішень, дає можливість вчасно відреагувати на зниження рівня фінансової безпеки або навпаки проаналізувати що саме стимулює її підвищення.

На основі проведеного аналізу виявлено, що розробка обгрунтованої та ефективної стратегії управління фінансовою безпекою суб’єкта господарювання є складним та комплексним процесом, який вимагає постійного оцінювання власних можливостей, поточного розвитку підприємства та впливу на нього факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Графік станів фінансової безпеки дозволить керівництву підприємства вчасно і правильно відреагувати на негативні явища, за допомогою методів фінансового аналізу виявляти слабкі сторони в управлінні фінансовою безпекою та розробляти стратегію для їх усунення. Лише наявність комплексної системи і функціональних характеристик стратегічного підходу до управління фінансової безпекою дозволяє сподіватись на стабільний та довгостроковий розвиток в умовах нестабільного зовнішнього середовища.