Характеристика окремих технологічних операцій виробництва маргарину

 

	Остаточне темперування всієї жиро-молочної суміші перед емульгуванням проводять у змішувачах за температури 39…43°С. Змішування та попереднє емульгування здійснюється за допомогою турбінних пропелерних або гвинтових мішалок з частотою обертання 1...1,2 с^-1. Гомогенізацію емульсії виконують за допомогою насосу високого тиску (Р=2,5...2,8 Мпа), який є також і гомогенізатором.
	Переохолодженнямаргаринової емульсії до температури 10…14°С забезпечується за рахунок випаровування рідкого аміаку, який циркулює в аміачній системі охолодження робочих циліндрів основного апарату – витискувального переохолоджувача. Швидкість охолодження спричиняє утворення низькоплавких і нестабільних кристалічних форм, які під час інтенсивного перемішування утворюють коагуляційні структури, що зумовлює однорідність структури та високі пластичні властивості готового продукту.
		Перед фасуванням переохолоджена маргаринова емульсія проходить крізь кристалізатори, в яких завершується процес формування кристалічної структури.Цей процес відбувається самовільно, схована теплота кристалізації, яка вилучається, підвищує температуру маргарину до 13…17°С.
	Маргарин затарюють у вигляді щільних блоків (монолітів) у короби. Для підвищення пластичних властивостей під час наливання у короби переохолоджену маргаринову емульсію піддають додатковій механічній обробці у декристалізаторах.
	Під час зберігання маргарину різної жирності їхня поверхня набуває більш інтенсивного жовтого забарвлення (дефект називають штаффом). Він виникає за рахунок більш інтенсивного випаровування вологи з поверхні й окислення жирів у контакті з повітрям, особливо під дією сонячного світла. Знизити інтенсивність утворення штаффа можна шляхом заміни упаковки маргарину. Для зниження швидкості окислення жирів доцільно використовувати антиоксиданти.
	Для маргаринів зниженої жирності поширений дефект – виділення вологи. На поверхні маргарину під час намазування утворюється “сльоза”. Причини виникнення: недостатня інтенсивність емульгування; надто висока швидкість введення молочної фази до жирової; неоптимальна температура емульсії; недостатня кількість або неправильний вибір емульгатора. Запобігають використанням комбінації емульгаторів (моногліцеридів з фосфоліпідами), зниження масової частки твердих жирів, а для низькожирних (20-40%) – використання стабілізаторів (згущувачів) водної фази.
	Під час зберігання та транспортування бутербродного м’якого маргарину, особливо у випадку різких коливань температури, спостерігається виділення деякої кількості рідкої олії. Шляхи усунення: зниження частки рослинної олії; внесення до рецептури маргарину емульгаторів, які стабілізують кристалічну решітку маргарину.

 

 

	Дефекти смаку й запаху: - слабкий аромат, пустий невиразний смак – виникає за умов роботи на несквашеному молоці або сквашеному незадовільно підібраними молочнокислими бактеріями; - гіркий смак – виникає за використання неякісної солі (присутність у ній сполук магнію та сірчанокислих сполук), а також за наявності гіркоти в молоці; - надмірно кислий смак – виникає тоді, коли сквашене молоко має підвищену кислотність або застосовані неякісні закваски; - сальний смак – виникає під дією прямого сонячного світла на маргарин або в разі попадання в ньогояловичого чи баранячого сала; - стеариновий присмак – виникає під час виготовлення маргарину з недостатньо дезодорованого жиру або з високо плавкого саломасу, який довго зберігався; - оліїстий присмак – з’являється у разі введення до жирової основи маргарину недостатньо дезодорованої олії; - сирний присмак – виникає під час сквашування молока недостатньо чистими культурами молочнокислих бактерій або під час переквашування молока. Причиною такого дефекту може бути також недотримання температури жирів і молока під час їх змішування; - металічний присмак – з’являється під час тривалого зберігання в металічному закритому посуді або в результаті життєдіяльності деяких бактерій; - присмак оліфи – виникає під час використання олії, яка зберігалася за високої температури. Іноді цей дефект спричиняє використання недоброякісного масляного розчину барвника і недостатньо чистих фосфоліпідів; - мильний присмак – виникає під дією деяких мікроорганізмів головним чином сирної плісняви; - рибний присмак – виникає в результаті розкладу фосфоліпідів; - мильно-лужний присмак – цього присмаку маргарину надають недостатньо рафіновані жири зі слідами мила.
	Дефекти кольору: -п’ятнистість, мармуровість, смугастість – цей дефект спричиняє нерівномірне охолодження емульсії, оплавлення частини маргарину в упаковці; - блідий колір – появі такого дефекту сприяє погана якість барвника або його недостатня доза введення. - сіруватий, буруватий колір – виникає в разі використання погано відбіленого жиру.