З якою метою розпочався процес політичного реформування української держави на початку XXI ст. . Які були зміни до діючої конституції 1996 Р. У 2010р.

Політичний розвиток в Україні 1999-2003 рр.

З обранням президента відбулася зміна уряду У грудні 1999р. Прем''''єр-міністром України було обрано Віктора Ющенка Новий уряд розгорнув досить активну реформаторську діяльність, зупинивши падіння виробництва і сприявши початку економічного зростання (у 2000-2001 рр темпи економічного зростання України були най-вищими серед країн СНД)

Важливою подією у політичному житті стало формування у складі Верховної Ради парламентської більшості У січні 2000 р. депутати 11 парламентських груп і фракцій, а також деякі позафракційні парламентарі в кількості 237 депутатів утворили парламентську більшість, яка обрала Головою Верховної Ради Плюща. 16 квітня 2000р. відбувся Всеукраїнський референдум за народною ініціативою.

Понад 80 % тих, хто взяв участь у референдумі, висловилися за необхідність формування двопалатного парламенту, за зменшення конституційного складу ВРУ, за скасування депутатської недоторканості, за право Президента достроково припиняти повноваження ВРУ у випадку, якщо остання протягом одного місяця не зможе сформувати постійно діючої парламентської більшості або в разі незатверження нею протягом 3 місяців підготовленого і поданого в установленому порядку Кабміном проекту Державного бюджету України. Результати референдуму передбачають внесення суттєвих змін до Конституції та виборчого закону. Але процес імплементації результатів референдуму і досі незавершений. Взимку-навесні 2001 р -- політична криза, викликана «справою Гонгадзе» І «касетним скандалом» Проти президента і його оточення опозиція висунула серйозні звинувачення і вимагала від нього подати у відставку. Але наступ опозиції, який супроводжувався демонстраціями і навіть сутичками з міліцією, так і не дав бажаного результату У квітні 2001 р В Ющенка було звільнено з посади Прем''''єр-міністра Раніше звільінено і декількох міністрів його уряду. Пізніше опозиція переключилась на підготовку до парламентських виборів 2002 р. Новим Прем''''єр-міністром було обрано А. Кшаха

31 березня 2002 р відбулися парламентські вибори (50% депутатів обиралися на пропорційній основі, 50% -по мажоритарних округах), в результаті яких до Верховної ради пройшли 6 політичних партій і виборчих блоків. Найбільшу кількість голосів набрав виборчий блок «Наша Україна» (23,55%). Далі, відповідно, КПУ (20,01%), «За єдину Україну» (11,79%), блок Юлії Тимошенко (7,25%), СПУ (6,87%), СДПУ(о) (6,27%).

Ці партії і блоки утворили у парламенті свої фракції. Найчисельнішою фракцією стала «Єдина Україна». Головою Верховної Ради України було обрано В. Литвина.

Чергові президентські вибори призначені на 2004 р. Саме ця подія є визначальною у політичній боротьбі в Україні. З прийняттям Конституції конституційний процес не закінчується. Після прийняття Конституції законотворчість розгорнулася у двох напрямках — підготовка та затвердження нових законодавчих актів, що базується на новому основному законі та трансформація або ж відміна законів, затверджених до червня 1996 р.

Нині законодавча база України переживає період становлення. Протягом 1990-1998 рр. прийнято загалом понад 1200 законодавчих актів серед них декрети Кабінету Міністрів України та Укази Президента України з економічних питань, не врегульованих законом, Абсолютну більшість становлять закони України, прийняті після проголошення державного суверенітету України. Різні сфери суспільного життя врегульовані вже 420 самостійними законами. За ці роки прийнято майже 500 законів про внесення змін до чинного законодавства, понад 200 законів про ратифікацію міжнародних договорів та конвенцій. Зазначимо, що майже дві третини від загальної кількості законодавчих актів прийнято протягом 1994-1998 рр. Водночас законодавча база, сформована в Україні, ще не забезпечує повною мірою потреб держави та суспільства в правовому регулюванні суспільних відносин, значна частина яких продовжує регулюватися нормами законодавчих актів колишнього Союзу РСР. За експертними оцінками для повного правового регулювання процесів, що відбуваються у державі та суспільстві, необхідне прийняття ще майже 1б5 тис. законів. Екзаменаційний білет №19