ТОП 10:

Проаналізуйте процес обмеження та остаточної ліквідації царським урядом автономії України (друга половина 17-18 ст.).



Взаємодія зовнішніх і внутрішніх чинників у період руїни спричинила процес ліквідації української державності. Росій­ський царизм намагався перетворити Україну на звичайну про­вінцію єдиної Російської держави. Цьому сприяло поширення в Європі XVIII ст. принципу та політичної практики абсолю­тизму, теоретиком і реалізатором якої в Росії був Петро І.

Петро І після «зради Мазепи» твердо вирішив прибрати Україну до рук, щоб назавжди уникнути небезпеки її сепара­тизму. Цар скасовує порядок виборності полковників і старши­ни й сам призначає Їх переважно з росіян. Живе тіло українсь­кої людності знесилюється відрядженням тисяч козаків на будівництво каналів навколо Ладозького озера, між Волгою і Доном, військових укріплень на Каспії, на Кавказі, до місць військових кампаній Росії.

Значного утиску й розорення за часів Петра І зазнала укра­їнська торгівля — з одного боку, через занепад господарств, на яких не було кому працювати, з другого, — через усілякі обме­ження торговельних шляхів і митних правил. Практично при­пинився вивіз товарів у Західну Європу, обмежувався Імпорт товарів в Україну. Царизм прагнув зруйнувати український економічний організм і перетворити його на колоніальний при­даток імперії.

Відчутним ударом для українства були утиски в галузі куль­турного життя. Ще раніше Київську митрополію підпоряд-кували Московському патріархату, а десятки кращих духовних осіб української церкви примусово чи добровільно переїхали до Москви.

Політику Петра І щодо України продовжували наступні са­модержавні імператори Росії з більшою чи меншою жорсто­кістю і фанатичною впертістю. Остаточно автономні права України ліквідовано за часів Катерини II.

Колонізаторській політиці російського уряду була на пере­шкоді активна діяльність Кирила Розумовського — останнього гетьмана Лівобережної України (1750—1764 рр.). Йому вдалося провести судову реформу, обмежити вплив царської адмініст­рації, взяти під свою руку Київ та Запорізьку Січ І розпочати модернізацію козацького війська. Однак його намагання зро­бити гетьманську владу спадковою та повернути старшині втра­чені вольності не мали успіху. 10 листопада 1764 р. Катерина II остаточно ліквідувала інститут гетьманщини.

Управління Україною Катерина передала Малоросійській Колегії під проводом генерал-губернатора Румянцева. Як послі­довна прибічниця абсолютизму, цариця твердо виступала проти будь-якої автономії — української, фінської, лівонської. Гене­рал-губернатор Румянцев почав свої реформи статистичним описом України, що був основою для нової системи оподатку­вання: замість данини в натурі він впровадив податок грішми, спершу від двору, пізніше від душі. Щодо селянства, то указом Катерини II з 1783 р. заведено загальне кріпацтво — заборону переходу селян.

Внаслідок нової російсько-турецької війни українські землі, І насамперед Запорізька Січ, опинилися в російському оточен­ні. У 1775 р. Січ було знищено. Було скасовано автономні ус­танови. У 1781 р. Гетьманщину поділено на три намісництва (губернії): Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське, що ра­зом утворили Малоросійське генерал-губернаторство. У губер­ніях заведено загальноросІйські адміністрацій™ і судові уста­нови. У 1783 р. скасовано старий військовий устрій, а козаць­кі полки були переформовані на 10 регулярних карабінерних полків російської армії з 6-річним строком служби. У 1785 р. опубліковано «грамоту про вольність дворянства», яка давала українській шляхті самоврядування — губернські і повітові дворянські зібрання з правом петиції до царя. З давнього уст­рою Гетьманщини залишилися тільки старі закони — Литов­ський Статут і Магдебурзьке право.

Таким чином, ліквідацією Запорізької Січі як останнього осередку української державності та наступними актами^ цар­ського уряду Україна остаточно була інкорпорована Росією. Водночас насильницька ліквідація форм і ознак автономії України не могла знищити головного — традицій та ідей неза­лежної Української держави. Вони завжди відроджувалися в літературі, мистецтві, народних переказах і піснях, різних фор­мах суспільно-політичного руху.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.24.122.228 (0.004 с.)