ТОП 10:

Філософський зміст категорії буття



Проблема буття відноситься до так званих „вічних питань” філософії, оскільки вона стосується найістотніших параметрів людського життя, а, отже, й світогляду, людини. Питання про суть буття, спосіб і форми його існування вирішується вже філософами стародавнього світу. Так, Парменідвважав, що справжнє буття є незмінним і сталим, а зміни, що спостерігаються у ньому є небуття і омана. Геракліт започатковує іншу, прямо протилежну традицію у тлумаченні буття: стабільного, стійкого буття зовсім нема, сутність буття у вічному становленні, в єдності буття і небуття. Космічний вогонь Геракліта як основа світу в наочно-образній формі виражає буття як становлення. Ці два підходи до тлумачення буття проходять через всю історію розвитку філософської думки людства.

Сучасна філософія тлумачить буття як таку категорію, яка охоплює все існуюче: як матеріальні, так і духовні феномени. Буття не ототожнюється і не зводиться лише до матеріальних утворень, а включає у себе й світ людського духу, всі духовні явища, котрі за своєю суттю є ідеальними. Свідомість є теж формою буття, але ідеальною формою. Разом з тим варто пам’ятати, що буття не є чимось аморфним, а завжди має певну структури, воно структуроване. Внаслідок цього можна виділити різні форми буття, які є відносно самостійними: буття природи, буття людини, буття суспільства, буття ідеального. Кожна із зазначених форм буття має свої специфічні характеристики і закономірності. Однак в основі всіх форм буття лежить в буття природи, без якого не можливе існування ні людини, ні суспільства.

Специфічна особливість буття природи полягає в тому, що воно існує до появи людини. Воно є первинним, базисним стосовно інших форм буття. На його основі виникає олюднена природа, формується суспільне і духовне буття. Буття олюдненої природи є єдністю природних закономірностей й суспільних процесів. Це той штучний світ, в якому живе людина і який вона створила за допомогою своєї діяльності відповідно до своїх потреб та інтересів.

Серед форм буття людини виділяють предметно-практичну діяльність, практику соціальних перетворень і процес „самостворення” людини.

Суть предметно-практичної діяльності полягає в тому, що людина як фізичне тіло діє на інші фізичні об’єкти і змінює, перетворює їх з метою задоволення своїх потреб в їжі, житлі, одежі.

Людина є суспільною істотою, вона не може стати людиною поза соціальним оточенням, вижити в повній ізоляції від інших людей. Тому люди прикладають чимало зусиль, щоб створити оптимальний для їхнього життя соціальний устрій.

Людина формує свій духовний світ, по-перше, пошуками ідеалів, що приваблюють її, користуючись певною системою моральних та естетичних цінностей. По-друге, вона прагне утримати максимально адекватні уявлення про світ, в якому живе. Нарешті, людина постійно контролює проекти перетворення світу (у тому числі і саму себе) до того його стану, в якому б хотіла жити, стану, що гідний її. Буття людської свідомості є, таким чином, функціональним, воно формується аксіологічними, когнітивними, конструктивно-проектуючими чинниками.

Буття суспільства (соціального) ґрунтується на бутті олюдненої природи і власне природи, але закономірності соціального буття безпосередньо не витікають із природних закономірностей, а лише детермінуються природними закономірностями.

Формування людини, її перетворення в істоту соціальну є не що інше, як освоєння індивідом суспільних цінностей. Зрозуміло, що індивід не в змозі освоїти всі здобутки суспільства, але його соціальне значення залежать від того, скільки він засвоїв і як він їх може відтворити.

Буття ідеального існує в двох формах: а) індивідуальне ідеальне(духовний світ окремої людини, її почуття, переживання, думки, ідеї, підсвідоме); б) суспільне (об’єктивоване) ідеальне – суспільна свідомість, духовна культура суспільства. В процесі спільного життя люди формують такі форми колективної свідомості як мораль, релігія, право. Ці форми ідеального є продуктом діяльності груп людей і існують лише в колективі.

 

Основні форми буття

Основні форми буття Структурний поділ
1. Буття речей (тіл) і процесів 1.1 Буття природи як цілого (буття «першої природи») 1.2 Буття речей та процесів, вироблених людиною ("буття другої природи»)
2. Буття людини 2.1 Буття людини в світі речей 2.2 Специфічно людське буття
3. Буття духовного (ідеального) 3.1 Індивідуалізоване духовне буття 3.2 об'єктивувати духовне буття (внеіндівідуальное)
4. Буття соціального 4.1 Індивідуальне буття (буття окремої людини) в суспільстві і в історії 4.2 Буття суспільства

Незважаючи на те, що про природу судять люди, «перша природа» існує до, поза і незалежно від свідомості людини. У універсумі природи людина - це тільки одна з найбільш пізніх ланок у нескінченному ланцюгу єдиного буття. Для природи «бути» зовсім не означає бути сприймається людиною.
Однак безліч речей зроблені людьми. Це «друга природа», яка поєднує в собі матеріал «першої природи» і знання і працю людини, тому це вже абсолютно нова реальність - комплексна, культурно-цивілізаційна.
Аналізуючи «буття людини», його треба відрізняти від «людського буття». Буття людини - це буття його тіла як одного з множин інших природних тіл, що підкоряються законам природи. Людське буття - це буття його тіла разом з духовною істотою людини: почуттями, розумом, пристрастями, переживаннями.
Індивідуалізоване духовне буття - це свідомість і самосвідомість людини, тобто усвідомлення людиною своїх почуттів, думок, свого становища в суспільстві, і також усвідомлення свого тіла (оцінка тіла, вміння його змінити, оформити).
Буття об'єктивувати духовного передбачає сукупність ідеалів, норм, цінностей, які так чи інакше відтворюються людиною і, разом з тим, керують його поведінкою, діяльністю.
Буття соціального, або суспільне буття - це: 1) матеріальна життя людей; 2) ті умови, без яких неможливо суспільне виробництво: географічне середовище, народонаселення; 3) матеріалізація сімейних, національних та інших відносин.
Буття суспільства означає, що суспільство є носієм життєвих потреб людей і засобом їх задоволення, а також - це носій (суб'єкт) культури, творчості в усіх сферах життя суспільства. Таким чином, проблема буття - одна з найголовніших у філософії.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.231.21.83 (0.003 с.)