Тема 12. Правова система, система права та система законодавства

Семінар

План семінарського заняття

1. Правова система суспільства: поняття та характеристика структурних елементів.

2. Система права: поняття, ознаки та характеристика структурних елементів.

3. Загальна характеристика основних галузей права.

4. Система законодавства: поняття, ознаки. Співвідношення системи права з системою законодавства.

5. Систематизація законодавства: поняття та види.

 

Система права – це об’єктивно зумовлена і узгоджена в її складових частинах внутрішня організація права тієї чи іншої держави.

Доцільно виділити кілька класифікацій систем права. Так, за призначенням виділяють матеріальне і процесуальне право, за характером урегульованих відносин – приватне і публічне, за формою права – звичаєве, прецедентне, договірне і статутне право.

Структурними елементами системи права є норми, інститути, галузі права. Це основні структурні елементи. Факультативні – субінститути і підгалузі права.

В процесі підготовки до семінарського заняття слід чітко з’ясувати, що представляють собою структурні елементи системи права, як потрібно їх визначати, на які види розподіляються галузі права.

Якщо система права розглядається як внутрішня будова права, то система законодавства – це зовнішня форма існування норм права, це комплекс діючих нормативно-правових актів держави.

Структура системи законодавства – це внутрішня організація упорядкованих нормативно-правових актів, що виражається в їх узгодженості і поділі на галузі та інститути законодавства.

Галузі законодавства – це великі об’єднання нормативно-правових актів за певними сферами правового регулювання суспільних відносин.

Інститут законодавства – це система нормативних приписів галузі законодавства, що регулюють певну сукупність суспільних відносин.

Система законодавства і система права співвідносяться між собою як форма і зміст.

Система законодавства розподіляється на певні види: 1) горизонтальна система законодавства, яка відображає предмет правового регулювання; 2) вертикальна система законодавства – відображає юридичну силу нормативно-правових актів і особливості форми державно-територіального устрою.

Горизонтальна система законодавства може бути галузевою, спеціальною, комплексною.

Вертикальна система законодавства розподіляється на ієрархічну та територіальну.

Ієрархічна система законодавства відображає поділ нормативно-правових актів за їх юридичною силою (підзаконні акти, закони і Конституція як основний закон).

Територіальна система законодавства відображає поділ нормативно-правових актів за територіальним значенням: законодавство федерації і законодавство суб’єктів федерації.

З метою нормального функціонування системи законодавства, її удосконалення та розвитку необхідно здійснювати упорядкування, тобто систематизацію нормативно-правових актів.

Розрізняють такі види систематизації законодавства: інкорпорація (офіційна, неофіційна, хронологічна, тематична, галузева), кодифікація (загальна, галузева, спеціальна), консолідація.

 

Самостійна робота

Приватне та публічне право

Поділ права на приватне і публічне склався в юридичній науці і практиці давно – його проводили ще римські юристи.

Суть такого розподілу полягає в тому, що в будь-якій системі права є норми, які покликані забезпечити преш за все загальнозначущі (публічні) інтереси, тобто інтереси суспільства, держави в цілому (конституційне право, кримінальне, адміністративне, фінансове), і норми, які захищають інтереси приватних осіб (цивільне право, трудове, сімейне та ін.).

Публічне право – це сукупність норм права, які закріплюють і регулюють процес діяльності органів державної влади і управління.

Приватне право – це сукупність правових норм, які охороняють і регулюють відносини щодо приватної власності в процесі виробництва і обміну, інтереси власників як вільних суб’єктів ринку.

 

Індивідуальна робота

Адаптація права України до права Європейського Союзу

Переговори між Україною та Європейським Союзом щодо укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво розпочалися у березні 2007 р. відповідно до Плану дій Україна-ЄС.

На Саміті Україна-ЄС (вересень 2008 p., м. Париж) сторони досягнули домовленості, що нова посилена угода буде називатися Угодою про асоціацію.

19 грудня 2011 р. на Саміті Україна – ЄС оголошено про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Ця Угода є більш масштабною у порівнянні з аналогічними угодами, укладеними ЄС з країнами Центральної та Східної Європи.

30 березня 2012 р. на рівні глав переговорних делегацій відбулося парафування Угоди про асоціацію, а 19 липня 2012 р. парафовано розділ Угоди щодо створення зони вільної торгівлі.

15 травня 2013 р. Колегія Європейської Комісії прийняла рішення рекомендувати Раді ЄС підписати Угоду, а також дозволити її тимчасове застосування до завершення процедур ратифікації державами – членами ЄС.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбулося в два етапи.

21 березня 2014 р. під час Позачергового Саміту Україна – ЄС було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт Саміту. 27 червня 2014 р. в ході засідання Ради ЄС Президентом України П.Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС була підписана економічна частина Угоди – Розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством»,які разом з рештою тексту Угоди становлять єдиний документ.

16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Розкриваючи сутність даного питання доцільно звернути увагу на інституційний механізм адаптації, контроль за відповідністю проектів правових актів праву ЄС, кадрове та інформаційне забезпечення процесу адаптації.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке система права?

2. Визначити поняття галузь права, підгалузь права та правовий інститут.

3. Вказати на існуючі підходи щодо розуміння поняття система законодавства.

4. Які різновиди нормативно-правових актів Ви знаєте?

5. В чому полягають відмінності між поняттям «система права» і «система законодавства»?

6. Які існують способи систематизації законодавства?