Схема спостереження шляхів активізації розумової діяльності учнів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Схема спостереження шляхів активізації розумової діяльності учнів



1. Дата, школа, клас, вчитель, предмет, тема.

2. Характер запитань вчителя (питання вимагають простої репродукції, виконання засвоєних вже розумових дій або стимулюють самостійність суджень, узагальнень, конкретизації, застосування знань на практиці).

3. Доступність, зрозумілість запитань вчителя учням.

4. Чи відображає система запитань вчителя логіку навчального предмета?

5. Як вчитель формував наукові поняття в учнів? Чи не було помилок в їх розкритті?

6. Доцільність використання вчителем індуктивного або дедуктивного шляху повідомлення нового матеріалу.

7. Як вчитель активізував розумову діяльність учнів: створення проблемної ситуації, спонукання до самостійного виявлення наслідкових зв’язків, ступінь ефективності порівнянь, конкретизація матеріалу, формування прийомів аналізу та синтезу. Наведіть приклади.

8. Врахування вчителем індивідуальних особливостей мислення учнів.

9. Прояви розумової активності окремих учнів (повнота, глибина відповідей, швидкість і точність вирішення проблемних завдань тощо). Оцінка запитань від учнів вчителю, вміння міркувати, робити висновки, вирізняти істотне і другорядне в матеріалі, повнота, точність і обґрунтованість відповідей на запитання, здатність самостійно виконувати завдання, прояви самостійності й творчості у вирішенні поставлених задач.

10. Характеристика мовлення учнів: багатство словникового запасу, граматична правильність, прояви білінгвізму, оволодіння специфічною термінологією.

11. Засоби та прийоми вчителя щодо розвитку мови учнів.

12. Особливості мовлення вчителя: дикція, емоційна виразність, темп, тон, ступінь напруження голосу, експресивність, багатство лексичного запасу, образність, переконливість, відповідність нормам літературної мови.

 

Мислення — це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях.

М. Й. Варій визначає наступні особливості мисленнєвого відображення дійсності:

• виражається в опосередкованому характері мисленнєвого відображення дійсності, який може мати різний ступінь складності залежно від особливостей завдання та предмета пізнання;

• відображає істотні ознаки предметів і явищ, їх причинно-наслідкові зв’язки;

• має узагальнений характер відображення [15].

Функції мислення:

• наукове пізнання світу;

• передбачення й прогнозування розвитку подій;

• практичне опанування закономірностями дійсності, використання їх на користь своїм потребам та інтересам.

Матеріальною основою мислення є мова як знаряддя і спосіб існування думки.

У розумових діях можна виокремити їх головні складові елементи (операції), або процеси – розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація.

Аналіз – це розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.

Аналіз у мисленні є продовженням того аналізу, що відбувається в чуттєвому відображенні об'єктивної дійсності. Об'єктом аналізу можуть бути будь – які предмети та їхні властивості.

Синтез – мисленнєва операція об'єднання окремих частин, елементів, ознак і властивостей об'єктів у єдине, якісно нове ціле.

Синтезувати можна елементи, думки, образи, уявлення. Аналіз і синтез – це головні мисленнєві операції, які в єдності забезпечують повне та глибоке пізнання дійсності.

Порівняння – встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.

Операції порівняння можуть бути різними за складністю, залежно від завдання чи змісту порівнюваних об'єктів. Порівнянню належить важлива роль у розкритті істотних ознак предметів.

Абстрагування- уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві

Так, спостерігаючи різні прозорі об'єкти: повітря, скло, воду ми виокремлюємо в них загальну ознаку – прозорість і можемо розмірковувати про прозорість взагалі. Так само за допомогою абстрагування створюються поняття про довжину, висоту, об'єм, трикутник, число, дієслово та ін.

Узагальнення–це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова

Узагальнення звичайно проявляється у висновках, визначеннях, правилах, класифікаціях. Узагальнення потребує виокремлення в предметах не просто загальних, а істотних ознак.

Конкретизація–це перехід від загального до одиничного, яке відповідає цьому загальному

Класифікація видів мислення

Залежно від змісту задачі,яку розв'язує людина, розрізняють наступні види мислення (рис.1.6.):

 
 

 


Рис.1.6. Види мислення залежно від змісту задач

Наочно-дійове мислення— мислення відбувається в ситуації сприймання конкретних об'єктів чи перетворення ситуації за допомогою рухового акту.

Наочно-образне мислення— мислення, в змісті якого переважають образи та певною мірою узагальнені уявлення про об'єкти.

Абстрактно-логічне мислення— мислення з опорою на поняття, що відбувається за допомогою логіки.

Залежно від характеру задач,які розв'язує людина, мислення буває (рис.1.7):

Рис. 1.7. Види мислення за характером задач

За ступенем новизни й оригінальності,які розв'язує людина, мислення буває (див. Рис.1.8):

Рис.1.8 Види мислення за ступенем новизни й оригінальності

Результати процесу мислення реалізуються в різних формах.

Поняття–це форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях, узагальнюються їх істотні ознаки

Поняття існує у вигляді слова, позначається ним. Вони поділяються на одиничні та загальні ("країна", "місто", "письменник" – одиничні, "елемент", "зброя" – загальні поняття). Розрізняють поняття конкретні та абстрактні. В абстрактних поняттях відображаються істотні ознаки та властивості відокремлено від самих об'єктів ("перемога", "дружба", "честь" тощо).

Поняття з більшим обсягом називаються родовими ("транспорт", "одяг") стосовно понять з меншим обсягом ознак ("машина", "светр"), які в цьому разі є видовими.

Судження–це форма мислення, яка містить ствердження або заперечення будь – якого положення відносно предметів, явищ або їх властивостей

Характерна властивість судження полягає в тому, що воно існує, виявляється і формується в реченні. Проте судження та речення нетотожні. Речення, які виражають запитання, вигуки, сполучники, прийменники не є судженнями.

Судження є істинним, якщо воно правильно відображає відношення, які існують в об'єктивній дійсності. Істинність судження перевіряється практикою.

Судження бувають одиничними, частковими, загальними. Це прості судження.

Судження є ствердними та заперечними; загальними та одиничними.

Умовивід–така форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводиться нове.

Індуктивний умовивід – це судження, в якому на підставі окремих фактів, посилань, конкретного, часткового роблять узагальнення. Наприклад: "Срібло, залізо, мідь – метали; срібло, залізо, мідь при нагріванні розширюються: отже, метали при нагріванні розширюються ".

Дедуктивний умовивід – це судження, в якому на підставі загальних висновків і положень здобувають знання про часткове, конкретне. Наприклад: "Усі метали при нагріванні розширюються; срібло – метал: отже, срібло при нагріванні розширюється".

Дані, отримані в процесі мислення, фіксуються в поняттях.

Поняття – це форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв'язках І відношеннях, узагальнюються їх істотні ознаки.

Індивідуальні особливості мислення.

Розумова діяльність різних людей характеризується індивідуальними особливостями, або якостями розуму.

Самостійність мислення характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших.

Критичність мислення виявляється в здатності людини не піддаватися впливу чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляючи цінне, справжнє та помилкове в них. Критичність мислення значною мірою залежить від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань.

Гнучкість мислення, що виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язку аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв'язку завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв'язку, знаходити нові нестандартні способи дій за змінених умов.

Глибина мислення, яка виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які в простих, добре відомих фактах уміють помічати протиріччя й на цій підставі розкривати закономірності природи та суспільного життя;

Широта мислення, що виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності;

Послідовність мислення, яка виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка точно дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не перестрибує з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, зрозумілість плану, відсутність протиріч і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об'єктивність у зроблених висновках;

Швидкість мислення – це здатність оперативно розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості мисленнєвих навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів.

Питання для самоперевірки

1. Чи можна стверджувати, що при певному характері матеріалу механічне запам'ятовування буває доцільним?

2. Чи може людина з поганою пам'яттю досягти великих успіхів у діяльності ?

3. Чи збігаються поняття «мислення» і «інтелект»?

4. Визначте основні засоби активізації та розвитку мислення у процесі навчання.


Методичні рекомендації щодо особливостей спостереження за виховним впливом особистості вчителя на уроці

 

Протягом 4 дня практики студенти 2 курсу повинні, використовуючи метод спостереження, проаналізувати особливості виховного впливу вчителя у процесі навчальної діяльності.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-11; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.249.17 (0.007 с.)