Методичні рекомендації до вивчення міжособистісних стосунків у класі



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методичні рекомендації до вивчення міжособистісних стосунків у класі



 

Для написання психолого-педагогічної характеристики класу студенти повинні актуалізувати знання з вивчених психологічних дисциплін, особливу увагу приділивши темам соціальної психології, які присвячені соціально-психологічній характеристиці малої групи, лідерству, психології конфліктів тощо.

Мала група – це реально існуюче утворення, члени якого об'єднані спільною ознакою чи діяльністю, певним чином усвідомлюють свою приналежність до нього.

Студентам необхідно врахувати, що клас як мала група може бути охарактеризований з погляду на:

- своєрідність його соціально-психологічної структури;

- динаміки соціально-психологічних процесів.

До соціально-психологічних характеристик групи належать:

Склад (композиція) групи - сукупність індивідуальних особливостей членів групи, значимих для її характеристики як цілого. Найчастіше - це стать, вік, освіта, національна приналежність, соціальне положення.

Структура групи - сукупність зв'язків, що складаються в ній між членами.

Функціональна структура класу передбачає опис функцій кожного члена групи в спільній діяльності.

Комунікативна структура групи - це сукупність зв'язків між її членами, що характеризують процесами прийому і передачі інформації, що циркулює в групі.

Соціометрична структура групи – це сукупність зв'язків між її членами, що характеризуються взаємними уподобаннями.

До структурних характеристик групи належать формальна (офіційна) та неформальна (неофіційна) структури групи (див. Табл.3.5).

Таблиця3.5.

Структурні особливості груп

Формальна структура групи Неформальна структура групи
Передбачає стійкість зв’язків і стосунків між членами групи, обумовлену формальним статусом індивідів. Передбачає стійкі зв’язки та стосунки в групі на основі схожості інтересів, взаємних симпатій-антипатій.

 

При дослідженні соціометричної структури групи студентам необхідно враховувати, що більшість членів групи досить точно уявляють, який статус вони займають в групі. Низькостатусні та високо статусні члени групи в наслідок дії психологічних захистів часто неадекватно сприймають ставлення інших і можуть не усвідомлювати своє реальне місце в системі стосунків в класі і свого статусу. Найбільш адекватно свій статус уявляють середньостатусні члени групи.

Найчастіше визначають наступну статусну ієрархію:

- соціометричні"зірки" - найбільш бажані члени групи, які стоять на вершині ієрархії,

- «наближені» - члени групи, які мають значну кількість виборів,

- знехтувані - члени групи, які мають малу кількість виборів,

- ізольовані члени групи, у яких відсутні будь-які вибори.

Основні характеристики соціометричної структури малої групи:

1) характеристики соціометричного статусу членів групи - положення, яке вони займають у системі міжособистісних виборів;

2) характеристики взаємних, емоційних переваг і виборів членів групи;

3) наявність мікрогруп, члени яких пов'язані відносинами взаємних виборів, і характер стосунків між ними;

4) соціометрична згуртованість групи - відношення числа взаємних виборів до числа максимально можливих.

Фактори стійкості соціометричного статусу:

- зовнішній вигляд (фізична привабливість, особливості міміки, невербальних засобів спілкування тощо);

- властивості характеру і темпераменту (товариськість, толерантність, прихильність, низька тривожність, стабільність нервової системи та ін.);

- успіх у провідній діяльності;

- відповідність цінностей індивіда цінностям групи, членом якої він є;

- місце в інших соціальних групах.

Рольова структура малої групи - це сукупність зв'язків і стосунків між індивідами, яка характеризується розподілом між ними групових ролей, тобто типових способів поведінки, що пропонуються, очікуються і реалізуються учасниками групового процесу.

Студентам треба врахувати, що при аналізі процесу взаємодії в групі вирізняють:

1) ролі, пов’язані з вирішенням задач;

2) ролі, пов’язані з наданням підтримки іншим членам групи.

Групові ролі за Р. Шиндлером:

1. Лідер - найбільш референтна особистість в групі, за якою всі інші члени групи визнають право брати на себе відповідальні рішення, може спонукати її до дій.

2. Експерт - людина, яка має спеціальні знання, навички та здібності, які групі завжди потрібні або які група просто поважає. Його поведінка завжди самокритична й раціональна.

3. Пасивні члени групи та ті, що легко пристосовуються, намагаються зберегти свою анонімність; більшість з них ототожнюються з лідером.

4. «Крайній» член, який відстає від групи в силу якоїсь відмінності від інших або від страху; іноді він ототожнюється і об'єднується з роллю опозиціонера, чим провокує групу.

5. Опозиціонер - противник, той, хто активно виступає проти лідера [Шиндлер].

Структура соціальної влади в малій групі - це система взаєморозташувань членів групи в залежності від їх здатності здійснювати вплив в групі. Проявами процесу впливу є феномени лідерства і керівництва.

Групові процеси - динамічні, тобто мінливі показники групи. Аналіз цих процесів може дати тільки людина, яка цілеспрямовано спостерігала групу протягом тривалого часу.

Особливо важливі:

- Процеси групового тиску (конформізму);

- Процеси згуртування, пов'язані з проблемами лідерства і керівництва,

- Рівні розвитку групи як соціальної єдності (стадії розвитку колективу);

- Процеси зміни стосунків між членами групи.

Конформізм - соціально-психологічне явище зміни поведінки особистості або переконання під впливом реального або уявного тиску групи.

Конформізм є одним із феноменів групової динаміки.

Види конформізму:

1) зовнішній конформізм - підпорядкування думці групи при збереженні незгоди з її позицією;

2) внутрішній конформізм - зміна поведінки і переконань під впливом групи внаслідок внутрішнього прийняття її позиції;

3) нонкомформізм або негативний конформізм - реактивний опір груповому тиску. Проявляється в упертій, неконструктивній позиції людини, навіть за загальноприйнятими питаннями.

Досить важливим показником класу є його згуртованість.

Групова згуртованість – процес формування особливого типу зв’язків у групі, які дозволяють формальну структуру, що задана ззовні, перетворити у психологічну сутність людей (Г. Андрєєва).

При вивченні згуртованості класу студентам необхідно врахувати її фактори.

Є.Рогов визначає фактори згуртованості групи:

- ступінь емоційної привабливості членів групи;

- подібність цінностей, установок членів групи;

- особливості групових цілей;

- своєрідність стосунків між членами групи;

- характер прийняття рішень;

- структурні властивості учнів.

Згуртованості сприяють (С.Кратохвіл):

1. Задоволення особистих потреб індивідів у групі або за допомогою групи.

2. Цілі всієї групи, які узгоджені з індивідуальними потребами; взаємна залежність при роботі над конкретними завданнями.

3. Вигоди, що випливають з членства в групі і очікування безсумнівної користі від неї.

4. Різного роду симпатії між членами групи.

5. Дружньо приваблива атмосфера.

6. Престиж групи, при одночасному підвищенні престижу індивіда під час його членства в групі.

7. Вплив групової діяльності, зокрема, привабливість дій.

8. Суперництво з іншою групою.

9. Ворожнеча, неприязнь й негативне ставлення суспільства.

Для глибшого вивчення особливостей міжособистісних стосунків групи студентам необхідно розуміти, на якому етапі/стадії розвитку знаходиться клас.

Дифузна група – найнижчий рівень розвитку групи. Група має ззовні задану мету і структуру, досвід спільної діяльності є мінімальним, стійких міжособистісних стосунків немає. Така група потребує постійного керівництва з боку вчителя.

Група-асоціація характеризується прийняттям членами групи заданих ззовні цілей, видів діяльності. На цьому етапі виникає первинна міжособистісна інтеграція, хоча справжніх соціально-психологічної єдності в групі немає, зокрема, в проблемних складних ситуаціях зростає конфліктність, погіршуються стосунки, знижується ефективність спільної діяльності.

Група-кооперація. Члени групи усвідомлюють спільну мету, прагнуть до співробітництва за ради її досягнення. Стосунки в групі опосередковуються особистісно значимим, але асоціальним за своїми установками змістом групової діяльності. Справжньої психологічної єдності немає, хоча наявні взаєморозуміння та взаємна відповідальність при вирішенні основних завдань.

Колектив характеризується тим, що взаємодія між членами групи опосередковується особистісно значимим та суспільно цінним змістом групової діяльності. Групі властива висока організованість, здатна до самоуправління, до розподілу обов’язків та відповідальності. Для значної більшості групи вона є референтною, тобто значимою. Наявна справжня психологічна єдність, група може створювати сприятливий психологічний клімат (за Л.І. Уманським).

Для розуміння особливостей стосунків учнів у класі студентам необхідно визначати особливості соціально-психологічного клімату класу.

Соціально-психологічний клімат класу – властивий класу стійкій психологічний настрій, що суттєво впливає на стосунки учнів і може бути комфортним або дискомфортним.

Ознаки несприятливого психологічного клімату у групі (за Е. Гуцало):

1. У групі домінують пригнічений настрій, песимізм, спостерігаються конфліктність, агресивність, антипатії школярів один до одного, наявне суперництво; учні негативно ставляться до більш тісних стосунків один з одним. Критичні зауваження носять характер явних чи прихованих випадів, нетерпимість до думки інших, дозволені приниження окремих осіб.

2. У групі відсутні норми справедливості і рівності у стосунках, наявний розподіл на “привілейованих” і “знехтуваних”, зневажливе ставлення до слабких, їх можуть висміювати, до новачків виявляють ворожість.

4. Члени групи інертні, пасивні, досить важко залучити групу виконувати спільну справу.

5. Успіхи чи невдачі учнів залишають байдужими інших членів групи, а іноді можуть викликати заздрість чи зловтіху.

6. У групі виникають конфліктуючі угруповання, що відмовляються від участі у спільній діяльності [Гуцало, с.].

Питання для самоперевірки

1. Чи може кількість членів групи впливати на характеристики самої групи?

2. Які психологічні фактори впливають на згуртованість групи?

3. Яке значення для функціонування групи має система групових очікувань (експектацій)?

4. Яка роль вчителя у згуртуванні класу?

5. Як пов’язані групові норми і групові санкції? Розкрийте зміст взаємозалежності цих феноменів.

6. Якими можуть бути способи реагування на тиск групи?

7. Як впливають на соціальний статус школяра індивідуально-психологічні якості особистості, успішність навчання?

8. Охарактеризуйте стадії, які проходить у своєму розвитку шкільний клас. В чому полягають задачі вчителя на кожній стадії розвитку групи?

9. Як впливає статус членів групи на конформність?


 



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-11; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.235.183 (0.009 с.)