Визначення ригідності словникового запасу учнів

Для аналізу використовується текст переказу або твору на одну й ту ж тему.

В тексті підраховується:

а). Загальна кількість слів у мовленнєвому зразку;

б). Кількість слів, що вживаються лише один раз.

Ригідність словарного запасу (вокабулятора) досліджуваних визначається за формулою:

ВР =Р/О,

де Р – кількість слів, вжитих один раз,

О – загальна кількість слів.

Крім того, необхідно заповнити наступну таблицю (Див. Табл. 1.8)

Робиться висновок про схильність учнів до:

а) Констатації діяльності (при переважанні дієслів та дієслівних форм);

б). Оцінювання подій (при переважанні прикметників та оцінних прислівників),

в) Власної інтерпретації подій (при наявності значної кількості пояснюючих та інтерпретаційних конструкцій).

Таблиця 1.8.

 

Суб’єкт (Прізвище, ім’я учня)	Загальна кількість слів у творі	Категорії аналізу
		Поведінка	Оцінки	Інтерпретація
		Кількість дієслів та дієслівних форм	Кількість прикметників та оцінних прислівників	Кількість пояснюючих та інтерпретаційних конструкцій

 

Розділ2. Виробнича педагогічна практика у закладах середньої освіти студентів 4 курсу

Мета, зміст психологічного завдання виробничої практики для студентів 4 курсу

Урок є основною організаційною формою навчання у школі. Саме через урок реалізується найголовніша мета освіти – всебічне вдосконалення людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її здібностей, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу учнів.

Психологічний аналіз уроку є невід’ємною частиною педагогічної діяльності. Він дозволяє студенту-практиканту або вчителю охопити весь процес навчання і в той же час представити кожен його окремий момент. Психологічний аналіз уроку - це засіб, за допомогою якого формується і розвивається педагогічна самосвідомість учителя, удосконалюється його педагогічна майстерність.

Л.Т. Охітіна зазначає, що мета психологічного аналізу уроку «не в простій констатації невдач і успіхів, а в тому, щоб встановити причини невдач, віддиференціювати випадковий успіх, коли вчитель не знає, як це трапилося, від успіху завчасно ним передбаченого і підготованого"[79, с.8].

Під час педагогічної практики студент повинен відвідати уроки учителя- предметника і дати психолого-педагогічний аналіз одного з них, використовуючи для цього знання з загальної, вікової та педагогічної психології, отримані під час заняття в університеті.

Звітна документація для студентів 4 курсу після виконання завдання з психології передбачає наступні складові:

1. Заповнена сторінка в індивідуальному плані з підписом методиста з психології.

2. Щоденник психолого-педагогічних спостережень, в якому є необхідні записи щодо психолого-педагогічного аналізу уроків вчителів та студентів-практикантів. Особлива увага зосереджена на уроках з фахової дисципліни.

3. Психолого-педагогічний аналіз уроку з фахової дисципліни за визначеною схемою.

Основні структурні компоненти аналізу уроку:

1. Психологічна оцінка структури уроку в зв'язку з поставленою метою та завданнями.

2. Психологічна оцінка змісту уроку.

3. Прояви пізнавальної діяльності учнів на уроці та керування нею.

4. Організація вчителем зворотного зв'язку.

5. Особливості взаємодії вчителя і учнів на уроці.

6. Виховний вплив особистості вчителя та його діяльності на уроці.

7. Висновки по уроку

Для ефективного виконання завдання з психології студентам 4 курсу рекомендовано переглянути рекомендовану учбову літературу:

1. Гаврилова Т. А. Психологический анализ урока: метод. пособие / Т. А. Гаврилова. – Уссурийск, 2000. 48 с.

2. Охитина Л. Т. Психологические основы урока / Л. Т Охтина. – Москва: Просвещение, 1977. – 34 с.

3. Познавательные процессы и способности в обучении /Под ред. В. Д. Шадрикова. М.: Просвещение, 1990.

4. Фридман Л. М. Психологический справочник учителя / Л. М. Фридман, И. Ю. Кулагин. Москва: Просвещение, 1991. – 288 с.

 

Критерії оцінювання

виробничої педагогічної практики студентів IV курсу

(завдання з психології: аналіз уроку з фахової дисципліни)

Навчальна психолого-педагогічна практика студентів IV курсу методистом з психології оцінюється за видами діяльності відповідно до розробленої системи балів (Табл. 2.1):

Табл.2.1

Компоненти завдання	Максимальна кількість балів
Записи в щоденнику	10 балів
Психологічна оцінка змісту уроку	10 балів
Аналіз результатів спостереження за пізнавальними процесами (сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення) учнів та їх керівництвом з боку вчителя	по 10 балів за кожен пізнавальний процес (максимально 50 б.)
Аналіз організації вчителем зворотнього зв’язку	5 балів
Аналіз результатів спостереження за врахуванням вчителем індивідуальних особливостей учнів	10 балів
Спостереження за виховним впливом вчителя на уроці (записи в щоденнику за визначеним планом)	5 балів
Висновки по уроку	5 балів
Оформлення документації	5 балів

 

Порядок перерахунку показників балів у національну шкалу оцінювання та шкалу ECTS (див. Табл. 2.2):

Табл.2.2.

Бали	Шкала ECTS	Національна шкала
90-100	А	Відмінно
80-89	В	Добре
70-79	С	Добре
60-69	D	Задовільно
50-59	E	Задовільно
25-49	FX	Незадовільно
1-24	F	Незадовільно

Технічні вимоги до оформлення матеріалів практики: формат паперу А4, шрифт Times New Roman 14, інтервал 1,5, поля: ліве - 30 мм.; праве – 10 мм.; верхнє - 2 мм.; нижнє - 2 мм.

 

Оцінка за виконання психологічного завдання може знижуватися за наступних умов:

· студент під час проходження практики проявляв неодноразово недисциплінованість (був відсутній в школі без поважної причини, не з’являвся на консультації до методиста з психології; не демонстрував вчасно індивідуальний план, записи в щоденнику психолого-педагогічних спостережень, аналіз уроку);

· студентом порушувалися етичні норми поведінки;

· психолого-педагогічний аналіз уроку виконаний не з фахової дисципліни;

· студент не надав у встановлені терміни необхідну документацію.

 

Оцінку «відмінно» А, 90-100 балів студент отримує, який подав всю необхідну документацію, в індивідуальному плані відображені всі необхідні види робіт; щоденник містить записи психолого-педагогічних спостережень, які здійснені під час відвідувань уроків, зокрема і вчителя-предметника. Психолого-педагогічний аналіз уроку є психологічно грамотним, містить глибокий аналіз фактів, висновки по уроку супроводжуються реальними прикладами спостережень. Робота оформлена належним чином та подана у визначений термін.

Оцінку «добре» В, 80-89 балів студент отримує, якщо завдання з психології виконано, психолого-педагогічний аналіз уроку в цілому відповідає вимогам. Але наявні незначні зауваження щодо аналізу фактів, змісту й оформлення матеріалів, в роботі пропущений аналіз однієї зі сфер пізнавальної діяльності учнів (пропущений аналіз організації процесу мислення на уроці або ж організації уваги учнів на уроці тощо).

Оцінку «добре» С 70-79 балів студент отримує, якщо завдання з психології виконано, представлені індивідуальний план, щоденник психолого-педагогічних спостережень та аналіз уроку. Проте наявні зауваження: пропущений аналіз 1 пункту зі схеми аналізу уроку та відсутні приклади щодо спостереження за деякими пізнавальними процесами. В щоденнику відсутні записи щодо спостережень студента.

Оцінку «задовільно» D, 60-69 балів студент отримує, якщо завдання з психології виконане, але частково, є записи в індивідуальному плані про виконання, але в щоденнику спостережень вони не відображені. Аналіз уроку є поверховим, схематичним, відсутні реальні приклади спостережень, слабко аргументовані висновки й узагальнення; робота оформлена не відповідно до вимог та подана несвоєчасно.

Оцінку «задовільно» Е, 50-59 балів студент отримує, якщо завдання з психології виконане частково, аналіз уроку є поверховим, відсутні приклади спостережень, студент не вміє аналізувати відвідані уроки, обґрунтовувати власні думки. Відсутні записи в щоденнику. Звітна документація подана невчасно.

• Оцінку «незадовільно» (F або FX) студент отримує, якщо не виконав завдання з психології або подана робота є плагіатом.