Групи досліджуваних учнів класу

За результатами соціометричного дослідження

Статусна група	Кількість отриманих виборів
«Зірки»	у 2 рази більше виборів, ніж середнє по класу,але не менше 6 виборів(не може бути більше 3 осіб)
«Наближені до зірок»	4 і більше виборів
«Знехтувані»	1-3 вибори
«Ізольовані»	Жодного вибору

 

По вертикалі соціограма поділяється на 2 рівні частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – хлопці. Це дозволить краще простежити характер міжстатевих зв’язків у класі. На соціограмі записуються порядкові номера досліджуваних. Якщо досліджуваний – дівчина, то її порядковий номер записується в колі. Якщо досліджуваний – хлопець, то його порядковий номер записується у трикутнику. Вибори, зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілками. Взаємні вибори позначаються двосторонньою стрілкою, або суцільною жирною лінією та наочно представляють наявність мікрогруп і взаємини між ними (симпатії, контакти).

Для виявлення кількісних характеристик стосунків у групі використовують соціометричні індекси. Персональним соціометричним індексом є індекс соціометричного статусу досліджуваного, який характеризує його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.

 

Зразок заповнення соціоматриці та соціограми за формальним критерієм

Соціоматриця 8-A класу, КЗШ № 25

За формальним критерієм

А. Катя

+

+

+

А. Сергій

+

+

+

В. Олег

+

+

+

В. Настя

+

+

+

Д. Оксана

+

+

+

К. Олена

+

+

+

К. Петро

+

+

+

М. Юрій

+

+

+

М. Анна

+

+

+

М. Катя

+

+

+

Н. Настя

+

+

+

Н. Сергій

+

+

+

П. Павло

+

+

+

П. Ольга

+

+

+

П. Олена

+

+

+

Р. Настя

+

+

+

Р. Дмитро

+

+

+

С. Кирило

+

+

+

С. Ольга

+

+

+

Т. Інна

+

+

+

Т. Саша

+

+

+

Т. Софія

+

+

+

Ф. Ольга

+

+

+

Ф. Сергій

+

+

+

Ч. Олена

+

+

+

Я. Матвій

+

+

+

Я. Люда

+

+

+

Всього виборів

Взаємних виборів

 

 

Соціограма 8-A класу, КЗШ № 25

За формальним критерієм

 

Умовні позначення:

Дівчата Двосторонній вибір

Хлопці Односторонній вибір

 

 

Індекс соціометричного статусу особистості в групі можна підрахувати за формулою:

C=b/(n-1)

,

де b – кількість виборів, отриманих даним учнем,

n – кількість членів групи.

Чим вищий індекс соціометричного статусу учня, тим, очевидно, більший вплив він здійснює на своїх однокласників, тим комфортніше почуває себе у стосунках з ними, потенційна здатність до лідерства в нього зростає.

Наприклад, учень (порядковий номер 4) отримав від однокласників 5 виборів, всього в класі 26 учнів, тоді індекс соціометричного статусу для нього буде:

C4=5/(26-1)=0,5

=0,5,

Для кожного з учнів має значення не тільки число виборів, але й задоволеність своїм положенням у групі. Коефіцієнт задоволеності визначається формулою:

Kз=n₁/n₂*100%

де n2 – кількість виборів, що зробив учень,

n₁- кількість взаємних виборів для конкретного учня.

Наприклад, якщо учень (порядковий номер у списку 7) в соціометричному дослідженні вибрав 3 однокласників (n=3), з яких 2 вибрали і його (n₁=2), то коефіцієнт задоволеності положенням учня буде дорівнювати

Kз7=2/3*100%=67%

Залежно від коефіцієнта задоволеності положенням в групі, учнів можна віднести до однієї з 4-х груп:

I. Повністю задоволені своїм статусом (К_з=75-100%).

II. Частково задоволені своїм статусом (К_з=50-74%).

III. Частково незадоволені своїм статусом (К_з=25-49%).

IV. Повністю незадоволені своїм статусом (К_з=0 до 24%.

Дані групи рекомендується включити в психолого-педагогічну характеристику класу, розподіливши учнів відповідно до отриманих результатів.

Результатом соціометричного дослідження є інформація про:

1. Персональне положення кожного учня групи в системі міжособистісних взаємин. Наприклад, якщо коефіцієнт задоволеності людини дорівнює 0, а статус (кількість отриманих виборів) дорівнює 3, то це свідчить про те, що учень взаємодіє не з тими, з ким би їй хотілося.

2. Загальний стан міжособистісних стосунків у групі характеризується особливим діагностичним показником – рівнем благополуччя взаємин (РБВ).

РБВ може бути

· високим в групі, якщо «зірок» і «наближених» в сумі більше ніж «знехтуваних» та «ізольованих», тобто:

І коло+ІІ коло > ІІІ коло+ІV коло;

· Середній рівень благополуччя групи фіксується у випадку приблизної рівності «зірок» і «наближених» та «знехтуваних» і «ізольованих»:

І коло+ІІ коло ≈ ІІІ коло+ІV коло;

· Низький РБВ – при переважній більшості в групі осіб з низьким статусом:

І коло+ІІ коло < ІІІ коло+ІV коло.

Наприклад, було проведено соціометричне дослідження в 6А класі серед 25 учнів. В результаті інтерпретації було з’ясовано, що до І кола потрапило 2 учні, до ІІ кола – 11, до ІІІ кола - 7, до ІV - 5. Таким чином, 2+11≈7+5 – в даному класі середній рівень благополуччя взаємин.

Крім соціометричного дослідження існують інші методики вивчення особливостей стосунків у класі. Зокрема, студент-практикант за бажанням для глибшого розуміння взаємовідносин учнів і групових процесів може використати методику вивчення мотивів учнів у діяльності класу, біполярну шкалу взаємовідносин Ф. Фідлера, в адаптації Ю.Л. Ханіна та методику «Визначення індексу групової згуртованості за Сішором» тощо.