ТЕМА 1. Предмет і задачі психології як науки

Психологія – це наука, що за допомогою спеціальних методів розглядає і вивчає об’єктивні, реально існуючи психічні явища і факти; виявляє особливості, закономірності побудови та розвитку психіки, функціонування її механізмів.

Об’єкт науки – це та сторона дійсності, на вивчення якої спрямована дана наука. Часто об’єкт фіксується в самій назві науки.

Предмет науки – це той аспект або аспекти об’єкту науки, якими він представлений у ній; якщо об’єкт існує незалежно від науки, то предмет формується разом з нею і закріплюється в її понятійної системі.

Психіка – властивість високоорганізованої матерії (НС), що полягає у здатності відображати впливи навколишнього середовища. У людини носієм психіки і свідомості є головний мозок.

Життєва психологія – це психологічні знання, які почерпнуті людьми із повсякденного життя. Вони прив’язані до конкретних ситуацій, конкретних людей, конкретних завдань людської діяльності, а тому ситуативні та мало узагальнені.

Наукова психологія – це стійкі психологічні знання, які отримані в результаті теоретичного і експериментального вивчення психіки людей і тварин. Відрізняються узагальненням, фіксують факти і закономірності поведінки, спілкування, взаємодії людей, їх внутрішнього життя.

Психічні процеси – окремі форми чи види психічних явищ, що мають початок, розвиток і закінчення. При цьому поняття „процес” підкреслює динаміку явища, досліджуваного психологією; завершення одного психічного процесу тісно пов’язане з початком нового. Психічні процеси поділяються на пізнавальні (відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява, увага) та емоційно-вольові (емоції, почуття, воля).

Психічні стани характеризують статику, відносну постійність психічного явища і визначаються виявом почуттів (настрій, тривожність, агресивність, стрес, афект тощо) та волі (активність, апатія) тощо.

Психічні властивості – найбільш суттєві та стійкі психічні особливості людини. Поняття „психічні властивості” виражає стійкість психічного факту, його закріпленість і повторюваність у структурі особистості людини. До них можна віднести особливості розуму, мислення, стійкі особливості емоційної і вольової сфери, що закріплені в темпераменті, характері, здібностях, поведінці людини.

Загальна психологія – систематизує експериментальні дані, здобуті в різних галузях психологічної науки, розробляє фундаментальні теоретичні проблеми психології, формулює основні принципи, категорії, поняття, закономірності, становить фундамент розвитку всіх галузей та розділів психологічної науки.

Вікова психологія – досліджує онтогенез психічних властивостей особистості на різних вікових етапах. Виділяють такі її розділи як психологія дошкільника, психологія молодшого школяра, психологія підліткового віку, психологія юнацтва, психологія дорослих, геронтопсихологія.

Педагогічна психологія – галузь психології, яка вивчає психологічні закономірності навчання і виховання людини. Досліджує психологічні чинники впливу на спішність процесу навчання, проблеми керування процесом засвоєння прийомів та навичок інтелектуальної діяльності, індивідуально-психологічні розрізнення учнів, взаємостосунки педагогів і учнів, психологічні особливості навчально-виховної роботи з дітьми, які мають відхилення в психічному розвитку тощо.

Соціальна психологія – галузь психології, яка вивчає психологічні закономірності поведінки і діяльності людей, що зумовлені фактором їх включення у соціальні групи, а також психологічні характеристики і прояви різних соціальних спільностей. Досліджує психічні явища в процесі взаємодії людей у великих та малих суспільних групах, а саме: вплив засобів масової комунікації на різні версти населення; питання психологічної сумісності, міжособистісних взаємин, групової атмосфери, сприйняття людини людиною, становище особистості у групі тощо.

Експериментальна психологія займається розробкою нових методів психологічного дослідження для більш глибокого вивчення психічної реальності.

Практична психологія – функціонує і розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем. Головна мета практичної психології – створити сприятливі соціальні та психологічні умови для діяльності людини в усіх сферах життя – від сімейних стосунків до управління державою, надати реальну допомогу в розвитку та захисті її психічного здоров’я.

Психокорекція – напрямок діяльності практичного психолога, який включає в себе використання психологічних методів прямого впливу на людину для виправлення недоліків в його психології або діяльності.

Психодіагностика – область знань і вмінь, зв’язаних із створенням і застосуванням на практиці методів психологічної діагностики, насамперед психологічних тестів.

Психологічне консультування – практичне наданнядіючої психологічної допомоги рекомендаціями людям, що потребують цієї допомоги, з боку професійно підготовлених спеціалістів, психологів – консультантів.