Хомуленко Т.Б., Нестеренко М.О.

Хомуленко Т.Б., Нестеренко М.О.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до самостійної роботи з курсу „Загальна психологія”

для студентів спеціальності „Психологія”

Затверджено

редакційно-видавничою радою

Харківського національного

педагогічного університету

ім. Г.С. Сковороди

Протокол № 9 від 10.12.04

 

Харків 2007

 

ЗМІСТ

 

Вступ...............................................................................................................2

Розділ 1. Програмований зміст навчальних модулів.............................3

1.1. Модуль I. ПСИХОЛОГІЯ ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ.......................4

Тема 1. Предмет і задачі психології як науки......................................4

Тема 2. Розвиток наукових знань про природу психіки......................5

Тема 3. Методологічні основи та методи психології...........................6

Тема 4. Природничонаукові основи психіки………….........................7

1.2. Модуль II. ЕВОЛЮЦІЯ ТА РОЗВИТОК ПСИХІКИ.....................8

Тема 5. Розвиток психіки у філогенезі...................................................8

Тема 6. Свідомість як проблема психології...........................................9

1.3. Модуль III. ДІЯЛЬНІСТЬ І ПОВЕДІНКА………………………..10

Тема 7. Діяльність людини та її психологічна характеристика……..10

Тема 8. Спілкування…………………………………………………….11

Тема 9. Психологія груп………………………………………………..12

1.4. Модуль IY. ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ……………………………..13

Тема 10. Особистість та її психологічна характеристика……………13

Тема 11. Проблема особистості в наукових теоріях………………….15

1.5. Модуль Y. СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ……………………….15

Тема 12. Темперамент………………………………………………….16

Тема 13. Характер………………………………………………………17

Тема 14. Здібності………………………………………………………19

Розділ 2. Практична частина.......................................................................20

2.1. Тестові запитання для контролю та самоконтролю.......................20

2.2. Тематичний словник.........................................................................55

Рекомендована література..........................................................................71

Додатки............................................................................................................75

ВСТУП

У сучасному світі, який увійшов у III тисячоліття, розвиток України визначається в загальному контексті європейської інтеграції. Інтеграційний процес полягає, перш за все, у впровадженні європейських норм і стандартів освіти.

Сучасні загально цивілізовані тенденції розвитку чинять системоутворюючий вплив на реформування системи освіти України, що передбачає, зокрема, перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців. Цей перехід дасть змогу задовольнити можливості особистості у здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом відповідно до її здібностей, а також забезпечить мобільність ринку праці.

Базовим курсом для вивчення всіх психолого-педагогічних дисциплін є загальна психологія. Метою курсу є створення загальнотеоретичної бази (оволодіння загально психологічним інструментарієм) для успішного вивчення подальших теоретичних, практичних і прикладних навчальних курсів психолого-педагогічного циклу. Завдання курсу „Загальна психологія” є озброєння студентів такими здобутками сучасної науки, які б сприяли їх професійному становленню, а також самоактуалізації та самореалізації майбутнього практичного психолога освіти.

Практика викладу психології засвідчує, що глибоке засвоєння психологічних знань неможливе без формування спеціальних вмінь і навичок самостійної роботи. Саме на допомогу студентам у засвоєнні теоретичних засад психології, нової організації процесу навчання ВНЗ і спрямовані методичні рекомендації.

У методичних рекомендаціях наведені різноманітні форми самостійної навчальної роботи студентів, що сприятимуть їх самоосвіті і формуванню психологічних умінь і навичок, необхідних для практичної роботи. Представлені різноманітні форми самостійного вивчення курсу „Загальна психологія”: анотування і конспектування літератури, підготовка реферату чи доповіді, виконання практичних завдань. Також методичні рекомендації містять програмований зміст навчальних модулів. Кожний модуль відповідно до навчального плану поділений на окремі теми, які розкривають зміст курсу. Крім того, рекомендації по проведенню семінарських занять, плани семінарських і практичних занять, тестові запитання для контролю та самоконтролю, тематичний словник дають можливість студентам не тільки успішно підготуватися до заняття, але й самостійно контролювати рівень теоретичних і операційних знань, що дозволить більш ефективно використовувати їх у майбутньому. Все це дозволить студентам планувати свою самостійну роботу, організовувати свою навчальну працю так, щоб мати змогу добиватися її високої ефективності за найменших втрат часу.

Загальною вимогою і перевіркою ефективності засвоєних знань, сформованих умінь і навичок є результативність їх застосування в процесі власного навчання, психолого-педагогічної практики та майбутньої професійної діяльності.

РОЗДІЛ 1

План семінарського заняття

Теми рефератів і доповідей

1. Система явищ, що вивчається в сучасній психології.

2. Наукові та життєві психологічні знання: їх несхожість та взаємозв’язок.

3. Взаємозв’язок психології з іншими науками.

4. Значення психологічних знань для педагогічної теорії та практики.

5. Роль психології в оптимізації професійної діяльності.

Рекомендована література:

1. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций, – М.: ЧеРо, 1998. – 334 с.

2. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – 443.

3. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2003. – С. 12 – 26.

4. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал-бук, Ваклер, 1999.–523 с.

5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – С. 65 – 69.

6. Общая психология: Учебник для студентов пед. институтов / под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – С. 5 – 45.

План семінарського заняття

Теми рефератів і доповідей

1. Основні етапи становлення та розвитку психології.

2. Розвиток психології в СРСР та в Україні.

3. Наступність у розумінні природи психіки від давнини до нашого часу.

Питання для самостійного опрацювання

1. Розвиток Харківської психологічної школи.

2. Прочитати і законспектувати основні положення розділу 12 підручника Корольчука М.С., Криворучка П.П. „Історія психології”. – С. 191 – 223.

Рекомендована література:

1. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций, – М.: ЧеРо, 1998. – 334 с.

2. Ждан А.И. История психологии от античности до наших дней. – М., 1990. – 367 с.

3. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 248 с.

4. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2003. – С. 38 – 68.

5. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал-бук Ваклер, 1999.– 523 с.

6. Немов Р.С. Психология: В 3-х т.- Т.1. – Общие основы психологии. – М.: Просвещение Владос, 1994. – 576 с.

7. Общая психология: Учебник для студентов пед. институтов / под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – С. 5 – 20.

План семінарського заняття

Теми рефератів і доповідей

1. Взаємозв’язок принципів і методів психологічної науки.

2. Метод моделювання в психології.

3. Історія методу тестів в психології.

4. Природний експеримент та його можливості.

5. Діагностичні методи: тести та їх види.

Тема. Методи психології

1. Особливості застосування опитувальників в психології (на прикладі дослідження рівня суб’єктивного контролю за допомогою опитувальника Є.Ф. Бажина, С. О. Голинкіна, А.М. Еткінда).

2. Особливості застосування проективних методів при вивченні властивостей особистості (Проективна методика „Неіснуюча тварина”).

Рекомендована література:

1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. – С. 305-308.

2. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Учебное пособие. – М., 1986.

3. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2003. – С. 38 – 68.

4. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал-бук Ваклер, 1999. –523 с.

5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2000. – 479 с.

6. Немов Р.С. Психология: В 3-х т.- Т.1. – Общие основы психологии. – М.: Просвещение Владос, 1994. – 576 с.

7. Общая психология: Учебник для студентов пед. институтов / под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – С. 46 – 65.

8. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2000.–712с.

План семінарського заняття

Теми рефератів і доповідей

1. Еволюція умовно-рефлекторного розуміння психіки з початку XX ст. до нашого часу.

2. Системність у роботі мозку як органа психічної науки.

Питання для самостійного опрацювання

1. Еволюція умовно-рефлекторного розуміння психіки від І.П. Павлова до сучасних психологічних концепцій: І.П. Павлов про рефлекторну природу психічного; структурно-функціональна модель поведінки за М.О. Бернштейном; модель функціональної системи за П.К. Анохіним; функціональні блоки мозку за О.Р. Лурією.

Рекомендована література:

1. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Учебное пособие. – М., 1986.

2. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций, – М.: ЧеРо, 1998. – С. 135 – 168, С. 223 – 243.

3. Естественнонаучные основы психологии / Под ред. А.А. Смирнова, А.Р. Лурия, В.Д. Небылицына. – М.: Педагогика, 1978. – 368 с.

4. Лурия А.Р. Мозг и психика. // Хрестоматия по психологии: Учеб. пособие для студентов пед. инс-тов / Под ред. А.В. Петровського. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1987. – С. 83 – 92.

5. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал-бук, Ваклер, 1999. – 523 с.

6. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – 479 с.

7. Немов Р.С. Психология: В 3-х т.- Т.1. – Общие основы психологии. – М.: Владос, 1998. – 576 с.

8. Павлов И.П. Условный рефлекс // Хрестоматия по психологии: Учеб. пособие для студентов пед. инс-тов / Под ред. А.В. Петровського. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1987. – С. 76 – 82.

План семінарського заняття

Питання для самостійного опрацювання

1. Спільна трудова діяльність як головний чинник формування свідомої людської психіки.

2. Елементарні та вищі психічні функції у людини.

Рекомендована література:

1. Выготский Л.С. Проблемы развития психики // Собрание сочин.: В 6 т. – М.: Педагогика, 1983. – Т. 3. – С. 5 - 328.

2. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: МГУ, 1981. – 584 с.

3. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2003. – С. 70 - 85.

4. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал-бук, Ваклер, 1999.–523 с.

5. Общая психология: Учебник для студентов пед. институтов / под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – С. 66 – 96.

6. Фабри К.Э. Основы зоопсихологии: Учебник для вузов. – М.: Издательство МГУ, 1976.- 283 с.

План семінарського заняття

Тема. Свідомість людини

1. Визначення і психологічні властивості свідомості.

2. Свідомість та її структура.

3. Поняття, прояви та види несвідомого.

4. Взаємовідносини свідомості та несвідомого.

Теми рефератів і доповідей

1. Свідомість і мова.

2. Змінені стани свідомості: медитація, гіпноз, вплив наркотичних препаратів тощо.

3. Суспільно-історичний характер свідомості.

Питання для самостійного опрацювання

1. За підручником В. Панка, Т. Титаренка, Н. Чепелєвої „Основи практичної психології” визначити основні механізми психологічного захисту особистості. - С. 125 - 127.

Рекомендована література:

1. Грановская Р. М. Элементы практической пси хологииё – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984 с.

2. Кон И.С. Категория Я в психологии. //Психологический журнал. – Т. 2. – 1981. - № 3.

3. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1977. – С. 48 – 72, С. 159 – 206.

4. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2003. – С. 88 – 104, С. 149 - 160.

5. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал-бук, Ваклер, 1999.–523 с.

6. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – С. 114 - 125.

7. Узнадзе Д.Н. Общее учение об установке // Хрестоматия по психологии: Учеб. пособие для студентов пед. инс-тов / Под ред. А.В. Петровського. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1987. – С. 101 – 107.

8. Чепелєва Н. В. Механізми психологічного захисту // Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва. - К.: Либідь, 2001.- С. 125 - 127.

 

План семінарського заняття

Тема. Діяльність людини

1. Загальне поняття про діяльність, її функції.

2. Структурні компоненти діяльності.

3. Внутрішні та зовнішні компоненти діяльності.

4. Види діяльності, їхня психологічна характеристика.

5. Психологічні закономірності засвоєння діяльності.

Теми рефератів і доповідей

1. Методологічне значення категорії діяльності.

2. Характерні риси навчання як виду діяльності.

3. Головні відмінності діяльності людини від активності тварин.

4. Питання психології діяльності в роботах С.Л. Рубінштейна.

Питання для самостійного опрацювання

1. Характерні риси гри як одного з видів діяльності.

2. Законспектувати основні положення роботи Леонтьєва О.М. Общее понятие о деятельности // Хрестоматия по психологии / Сост. В.В. Мироненко; Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – С. 93 – 100.

Рекомендована література:

1. Выготский Л.С. Проблемы развития психики //Собрание сочинений: В 6 т. – М: Педагогика, 1983. – Т. 3 – С. 5 - 328.

2. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций, – М.: ЧеРо, 1998. – С. 99 - 134.

3. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.

4. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – С. 5-18, 40-52, 277-284.

5. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – С. 190 – 241.

6. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Рефл-бук, К: Ваклер, 1999. – 523 с.

7. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – 276 с.

8. Общая психология: Учебник для студентов пед. институтов / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – С. 157 - 186.

9. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Изд-во «Питер», 2000. – 712 с.

Тема 8. Спілкування

Поняття про спілкування. Співвідношення категорій спілкування та діяльності. Функції спілкування: комунікативна; перцептивна, інтегративна.

Спілкування як обмін інформацією. Вербальна і невербальна комунікація.

Спілкування як міжособистісна взаємодія. Роль і рольові очікування в спілкуванні.

Спілкування як розуміння людини людиною. Психологічні механізми соціальної перцепції. Стереотипізація, ефекти спілкування. Ефективність та стилі спілкування.

Основні поняття: спілкування, рефлексія, соціально-психологічна ідентифікація, атракція, атрибуція каузальна, сумісність, стиль спілкування.

План семінарського заняття

Тема. Спілкування

1. Поняття спілкування в психології.

2. Спілкування як обмін інформацією.

3. Спілкування як міжособистісна взаємодія.

4. Спілкування як процес розуміння людини людиною.

Теми рефератів і доповідей

1. Психологічні феномени міжособистісного розуміння.

2. Види трансакцій за Е. Берном, їхня характеристика.

3. Взаємозв’язки спілкування та міжособистісних стосунків.

4. Основні стилі спілкування та їхня ефективність у різних видах діяльності.

Питання для самостійного опрацювання

1. Законспектувати основні положення роботи Бодальова О.О. Восприятие человека человеком // Хрестоматия по психологии / Сост. В.В. Мироненко; Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – С. 117 – 123.

Рекомендована література:

1. Андреева Г. М. Социальная психология. – М.: Изд-во Мос. ун-та, 1988. – С. 140 – 150.

2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры: Пер. с англ. /Общ. ред. М.С. Мацковского.– М.: Лист-Нью, Центр общечеловеческих ценностей, 1997. – 336 с.

3. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – С. 258 – 275.

4. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 1997.

5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – С. 236 - 239.

6. Немов Р.С. Психология: В 3-х т.- Т. 1. – Общие основы психологии. – М.: Владос, 1998. – 576 с.

 

Тема 9. Психологія груп

Поняття групи. Велика та мала групи. Первинні і вторинні групи. Формальні і неформальні групи. Референтні та нереферентні групи. Функції груп: соціалізація, інструментальна, експресивна та підтримуюча.

Структура малої групи: формальна та неформальна. Роль, статус і позиція. Офіційні та неофіційні стосунки в малій групі. Керівництво та лідерство. Конфлікти групи: особистісні, групові. Психологічний клімат. Ефективність групової діяльності.

Умови становлення малої групи. Рівні соціально-психологічного розвитку груп: конгломерат, номінальна, асоціація, кооперація, автономія, колектив (корпорація).

Особистість у групі. Вплив групи на особистість та особистості на групу.

Основні поняття: група, конгломерат, номінальна, асоціація, кооперація, автономія, колектив; офіційна, неофіційна та референтна групи; групова ідентифікація, групова інтеграція, групова згуртованість, конформізм, нонконформізм, соціально-психологічний клімат, конфлікт.

План семінарського заняття

Тема. Особистість і група

1. Групи та їхня класифікація.

2. Мала група: структура та розвиток.

3. Міжособистісні стосунки в групах.

4. Конфлікт: особистісний, груповий.

Теми рефератів і доповідей

1. Вплив групи на особистість.

2. Конфлікт у житті людини: динаміка та шляхи розв’язання.

3. Психологічний клімат групи.

4. Роль міжособистісних стосунків у функціонуванні групи.

Тема. Особистість у групі

1. Визначення стилю поведінки в конфліктній ситуації за допомогою тесту К. Томаса.

2. Соціометрія Дж. Морено - визначення характеру міжособистісних стосунків у групі.

Питання для самостійного опрацювання

1. Спільна діяльність як взаємодія.

2. Група та її роль у розвитку людини.

3. Самопочуття особистості в групі.

4. Прочитати і законспектувати основні положення розділу 1 „Мала група та колектив” роботи Петровського А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М.: Политиздат, 1982. – С. 7 – 89.

Рекомендована література:

1. Андреева Г. М. Социальная психология. – М.: Изд-во Мос. ун-та, 1988.

2. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – С. 236 - 239.

3. Немов Р.С. Психология: В 3-х т.- Т. 1. – Общие основы психологии. – М.: Владос, 1998. – 576 с.

4. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. – К.: Изд-во «Лыбедь», 1990. – 192 с.

5. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М.: Политиздат, 1982. – 255 с.

 

МОДУЛЬ 4. ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ

 

План семінарського заняття

Тема. Особистість

1. Індивід, особистість, суб’єкт діяльності, індивідуальність.

2. Основні компоненти структури особистості, їхня характеристика (С.Л. Рубін штейн, К.К. Платонов, З. Фрейд).

3. Самосвідомість та „Я-концепція” особистості.

4. Формування та розвиток особистості: періодизація Д.Б. Ельконіна. Стадії розвитку особистості за Е. Еріксоном.

5. Генетичні основи розвитку особистості.

Теми рефератів і доповідей

1. Порівняльний аналіз і синтез різноманітних визначень особистості.

2. Проблема особистості в психології.

3. Форми та методи самовиховання як фактор самовдосконалення особистості.

4. Умови психічного розвитку індивіда в процесі його перетворення в особистість.

5. Дослідження рівня домагань особистості в психології.

Питання для самостійного опрацювання

1. Законспектувати основні положення праці Запорожця О.В. „Значение ранних периодов детства для формирования детской личности” (Хрестоматия по психологии. / Под. ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – С. 300 – 316).

2. Законспектувати основні положення розділу 3 „Личность – человек как носитель сознания” роботи Платонова К.К. Структура и развитие личности. – С. 55 – 71.

3. Історія дослідження особистості.

4. Види суперечностей та їхня роль у становленні особистісних особливостей.

5. Поняття життєвого шляху та проблеми особистісного розвитку людини.

Рекомендована література:

1. Ананьєв Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. – 380 с.

2. Асмолов А.С. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа: Учебник. – М.: Изда-во МГУ, 1990. – 367 с.

3. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986. – 422 с.

4. Бодалев А.А. Психология о личности. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 188 с.

5. Козубовский В.М. Общая психология: личность: учебное пособие. – Минск: Амалфея, 2008. – 448 с.

6. Кон И.С. Открытие „Я”. – М.: Политиздат, 1978. – 365 с.

7. Копець Л.В. Психологія особистості. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 460 с.

8. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.

9. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – С. 289 – 341.

10. Максименко С.Д. Общая психология.– М.: Рефл-бук, К: Ваклер, 1999.–523 с.

11. Платонов К.К. Структура и развитие личности. – М.: Наука, 1986. – 251 с.

12. Психология личности. Тексты. / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. – М.: МГУ, 1982. – 288 с.

13. Хьел Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб.: Питер Ком, 1998. – 608 с.

 

План семінарського заняття

Теми рефератів і доповідей

1. Теорії особистості в сучасній вітчизняній психології.

2. Теорії особистості в сучасній зарубіжній психології.

3. Аналітична психологія К. Юнга.

4. Особистість у гуманістичній психології.

Питання для самостійного опрацювання

1. Законспектувати основні положення роботи Зейгарнік Б.В. „Теории личности в зарубежной психологии. – М.: МГУ, 1982 – С. 71 – 82.

Рекомендована література:

1. Бодалев А.А. Психология о личности. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 188 с.

2. Зейгарник Б.В. „Теории личности в зарубежной психологии. – М.: МГУ, 1982 – С. 71 – 82.

3. Козубовский В.М. Общая психология: личность: учебное пособие. – Минск: Амалфея, 2008. – 448 с.

4. Кон И.С. Открытие „Я”. – М.: Политиздат, 1978. – 365 с.

5. Копець Л.В. Психологія особистості. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 460 с.

6. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Рефл-бук, К: Ваклер, 1999.– 523 с.

7. Немов Р.С. Психология: В 3-х т.- Т. 1. – Общие основы психологии. – М.: Владос, 1998. – 576 с.

8. Платонов К.К. Структура и развитие личности. – М.: Наука, 1986. – 251 с.

9. Психология личности. Тексты. / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. – М.: МГУ, 1982. – 288 с.

10. Хьел Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб.: Питер Ком, 1998. – 608 с.

МОДУЛЬ 5. СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ

Тема 12. Темперамент

Поняття про темперамент та його типи: холеричний, флегматичний, сангвінічний та меланхолічний.

Історія розвитку вчень про темперамент: гуморальні, конституціональні та нейрофізіологічні теорії темпераменту.

Властивості нервової системи як основа темпераменту. Тип вищої нервової діяльності та темперамент.

Темперамент і особистість. Умовність сильних і слабих сторін різних типів темпераменту. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності. Особливості виховних впливів на осіб із яскраво домінуючим темпераментом.

Основні поняття: темперамент, ригідність, динамічність, екстраверсія, інтроверсія, пластичність, сенситивність, лабільність, реактивність, активність, емоційна збудливість.

План семінарського заняття

Тема. Темперамент

1. Темперамент як властивість особистості.

2. Історія розвитку та становлення вчення про темперамент.

3. Основні властивості нервової системи та темперамент.

4. Класифікація типів темпераменту та їх психологічна характеристика.

5. Темперамент і особистість.

Теми рефератів і доповідей

1. Внесок Теплова Б.М. і Небиліцина В.Д. у розробку проблеми темпераменту та його органічних основ.

2. Особливості виховання та навчання дітей різного віку залежно від типу темпераменту.

3. Конституційні теорії темпераменту (Е. Кречмер, У. Шелдон).

Питання для самостійного опрацювання

1. Психологічні особливості та властивості типів темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік).

2. Темперамент як основа для формування певних особистісних рис людини (вразливість, тривожність, імпульсивність тощо).

Рекомендована література:

1. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций, – М.: ЧеРо, 1998. – С. 234 - 256.

2. Ильин Е.П. Темперамент и типологические особенности проявления свойств темперамента // Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. – СПб.: Питер, 2001. – С. 57 – 144.

3. Кант И. О темпераменте // Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 74 – 77.

4. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности. // Психология индивидуальных различий. Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 148 – 152.

5. Кречмер Э. Строение тела и характер. // Психология индивидуальных различий. Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 219 – 247.

6. Мерлин В.С. Отличительные признаки темперамента. /Психология индивидуальных различий: Тексты. – М., 1982. – С. 286 – 293.

7. Небылицын В.Д. Темперамент. /Психология индивидуальных различий: Тексты. – М., 1982. – С. 153 – 159.

8. Немов Р.С. Психология: В 3-х т.- Т. 1. – Общие основы психологии. – М.: Владос, 1998. – 576 с.

9. Общая психология: Учебник для студентов пед. институтов / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – С. 405 - 421.

10. Русалов В.М. О взаимоотношении свойств темперамента и эффективности индивидуальной и совместной деятельности. // Психологический журнал. – 1982. – Т. 3. - № 6. – С. 50 – 69.

11. Теплов Б.М. Типологические свойства нервной системы и их значение для психологии // Психология индивидуальных различий. Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 24 – 31.

 

Тема 13. Характер

Поняття про характер та його природу. Природні і соціальні передумови формування характеру. Місце характеру в загальній структурі особистості.

Структура характеру. Провідні риси характеру: емоційно-вольові, інтелектуальні (когнітивно-пізнавальні), мотиваційні.

Сутність проблеми типології характерів. Типологія характеру за тілесною конституцією людини Е. Кречмера (атлетичний, пікнічний, астенічний). Соціальна типологія Е. Фромма („мазохіст-садист”, „руйнівник”, „конформіст-автомат”); Типологія акцентуації характеру за особливостями спілкування К. Леонгарда (гіпертимний, дистимний, циклоїдний, збудливий, застрягаючий, педантичний, тривожний, емотивний, демонстративний, екзальтований, екстравертований, інтровертований). Система акцентуйованих характерів у підлітків А.Є. Лічко (гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астеноневротичний, психоастеничний, шизоїдний, епілептоїдний, сензитивний, істероїдний, нестійкий, конформний). Типологія характерів Е. Шострома (диктатор, ганчірка, калькулятор, прилипала, хуліган, славний хлопець, захисник, суддя). Психоаналітична типологія А. Лоуена.

Формування характеру у дітей. Проблема перевиховання характеру.

Основні поняття: характер, структура характеру, типи характеру, провідні риси характеру, акцентуації характеру, мотивація досягнень.

План семінарського заняття

Тема. Характер.

1. Визначення характеру.

2. Типології характеру.

3. Акцентуації характеру, їхня психологічна характеристика.

4. Розвиток характеру людини.

Теми рефератів і доповідей

1. Основні типи акцентуацій рис характеру, та їх вплив на поведінку і діяльність людини.

2. Екстравертованість та інтровертованість як прояв певних рис характеру.

3. Вікові особливості та основні умови і механізми формування характеру.

4. Характер, поведінка й учбова діяльність учня.

Питання для самостійного опрацювання

1. Вплив темпераменту на формування рис характеру особистості.

2. Законспектувати основні положення роботи Ананьєва Б.Г. „Строение характера” (Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 172 – 178).

3. Законспектувати основні положення роботи Ковалева А.Г., Мясищева В.Н. „Темперамент и характер” (Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 167 – 171).

Рекомендована література:

1. Ананьєва Б.Г. Строение характера. //Психология индивидуальных различий: Тексты. – М., 1982. – С. 172 – 178.

2. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций, – М.: ЧеРо, 1998. – С. 267 - 291.

3. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Темперамент и характер //Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 167 – 171.

4. Ковалев А.Г. Психология личности. – М.: Просвещение, 1970. – С. 65 – 90.

5. Кречмер Е. Строение тела и характер //Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 219 – 247.

6. Левитов Н.Д. Проблемы характера в современной психологии //Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 69 – 71.

7. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – 276 с.

8. Общая психология: Учебник для студентов пед. институтов / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – С. 422 - 440.

9. Райгородский Д.Я. Психология и психология характера. Хрестомантия по психологи и типологии характеров. – Самара: Издательский Дом „БАХРАХ”, 1997. – 640 с.

10. Юнг К. Психологические типи //Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.

 

Тема 14. Здібності

Поняття про здібності. Визначення здібностей за Б. М. Тепловим. Різниця між здібностей, знаннями, вміннями і навичками.

Структура здібностей: загальні і спеціальні здібності. Задатки як передумова здібностей. Здібності, обдарованість, талант, геніальність, майстерність.

Формування та розвиток здібностей.

Основні поняття: здібностей, задатки, інтереси, загальні здібності, спеціальні здібності, обдарованість, талант, геніальність, майстерність.

План семінарського заняття 5

Тема. Здібності

1. Поняття про здібності, їхня фізіологічна основа.

2. Структура та види здібностей.

3. Співвідношення та якісна характеристика понять: обдарованість, талант, геніальність, майстерність.

4. Розвиток здібностей людини.

Теми рефератів і доповідей

1. Міжстатеві відмінності у здібностях, їх наукове тлумачення.

2. Дослідження комунікативних і організаторських здібностей.

3. Проблема формування та розвитку здібностей у дітей різного віку.

4. Умови та передумови формування людських здібностей.

Питання для самостійного опрацювання

1. Взаємодія та взаємокомпенсація здібностей.

2. Здібності, обдарованість і талант.

3. Співвідношення здібностей і задатків людини.

4. Законспектувати основні положення роботи Рубенштейна С.Л. „Проблема способностей и вопросы психологической теории” (Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 59 – 68).

5. Законспектувати основні положення роботи Теплова Б.М. „Способности и одаренность” (Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 129 – 139).

Рекомендована література:

1. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций, – М.: ЧеРо, 1998. – С. 244 - 256.

2. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: Питер-Ком, 1999. – 368 с.

3. Ильин Е.П. Диференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2006. – С. 114 – 144.

4. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Рефл-бук, К: Ваклер, 1999.– 523 с.

5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – 276 с.

6. Немов Р.С. Психология: В 3-х т.- Т. 1. – Общие основы психологии. – М.: Владос, 1998. – 576 с.

7. Основи психології / за ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1999. – 632 с.

8. Рубинштейн С.Л. Проблема способностей и вопросы психологической теории // Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 59 – 68.

9. Теплов Б.М. Способности и одаренность. //Психология индивидуальных различий: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 129 – 139.

 

 

РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Тестові запитання для контролю та самоконтролю

МОДУЛЬ 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ

ТЕМА 8. Спілкування

ВКАЖІТЬ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ.

1. Першим у вітчизняній психології питання про роль спілкування в психічному розвитку вивчав:

а) В.М. Бєхтєрев.

б) Л.С. Виготський.

в) О.О. Бодальов.

г) О.М. Леонтьєв.

2. Функції спілкування:

а) Комунікативна функція.

б) Порівняльна функція.

в) Перцептивна функція.

г) Моделююча функція.

3. Комунікативна модель спілкування не містить компоненту:

а) Відправник.

б) Одержувач.

в) Канали комунікації.

г) Особистісні якості співрозмовника.

4. Рівень спілкування, головною метою учасників якого є задоволення потреби в розумінні, співчутті, співпереживанні називається,:

а) Ритуальним.

б) Інтимно-особистісним.

в) Діловим.

г) Соціально-рольовим.

5. Рівень спілкування, головною метою учасників якого є організація сумісної діяльності, називається:

а) Ритуальним.

б) Інтимно-особистісним.

в) Діловим.

г) Соціально-рольовим.

6. Комунікативний, інтерактивний та перцептивний аспект спілкування розглядається в підході до спілкування:

а) Патопсихологічному.

б) Соціально-психологічному.

в) Нейролінгвіністичному.

г) Психофізіологічному.

7. Проблеми соціальної перцепції вивчали:

а) В.М. Мясіщев, Б.Г. Ананьєв.

б) О.О. Бодальов, В.О. Лабунська.

в) С.Д. Смірнов, Г.О. Буланова.

г) Л.М. Мітіна, А.К. Маркова.

8. До механізмів перцептивного спілкування не відноситься:

а) Ідентифікація.

б) Рефлексія.

в) Проксеміка.

г) Компроміс.

9. Стереотипи - це:

а) Становлять собою результат суспільного досвіду.

б) Результат нашого особистісного досвіду.

в) Не є упередженнями.

г) Закріплюються при тісному спілкуванню з іншою групою людей.

10. Жести, міміка та пантоміма – це засоби спілкування:

а) Оптико-кінетичні.

б) Паралінгвістичні.

в) Екстралінгвістичні.

г) Просторово-часові.

11. Одним із механізмів міжособистісного сприйняття в спілкуванні, що характеризується розумінням та інтерпретацією іншої людини шляхом ототожнення себе з нею трактується як:

а) Емпатія.

б) Ідентифікація.

в) Соціально-психологічна рефлексія.

г) Стереотипізація.

12. Інтерпретація людиною причин і мотивів поведінки інших людей міжособистісного сприйняття - це:

а) Перцепція.

б) Аттракція.

в) Каузальна атрибуція.

г) Апперцепція.

13. Прагнення людини бути в товаристві інших людей, орієнтація особистості на підтримку з боку іншої людини називається:

а) Аттітюдом.

б) Аттракцією.

в) Аффіляцією.

г) Аккомодацією.

14. Виникнення привабливості при сприйнятті однією людиною іншого як суб’єкту сприйняття називається:

а) Аттітюдом.

б) Аттракцією.

в) Аффіляцією.

г) Аккомодацією.

15. Схильність пояснювати всі прояви поведінки людини на основі тих якостей, які, на наш погляд, є у неї головними, називається ефектом:

а) Первинності. б) Ореолу.

в) Плацебо. г) Пігмаліона.